Рішення № 26184043, 10.05.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.05.12 р. Справа № 5006/8/19/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В.

При секретарі судового засідання Д?яковій Ю.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», м. Вишгород в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства «Орджонікідзевугілля», м. Єнакієве

предмет спору: стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 67614173,03 грн., пені в сумі 3309676,95 грн., 3% річних в сумі 639351,71 грн., інфляційних нарахувань в сумі 400240,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Удовенко К.В. - за довір. від 20.10.2009 р. б/н

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Регіональні електричні мережі», м. Вишгород в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні ел?ектричні мережі», м. Донецьк звернулось до господа?рського суду Донецької облас?ті з позовом до Державного підприємства «Орджонікідзевугілля», м. Єнакієве про стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 67614173,03 грн., пені в сумі 3309676,95 грн., 3% річних в сумі 639351,71 грн., інфляційних нарахувань в сумі 400240,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії № 04-27 від 01.06.2005 р. з додатками до нього, звіти про спожиту електроенергію за спірний період, акти прийому-передачі від 30.09.2011 р. № 00246, від 31.10.2011 р. № 00269, від 30.11.2011 р. № 00297, від 31.12.2011 р. № 00325.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні визнав позов у повному обсязі.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України та п. 5.1. Правил передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

01.06.2005 р. між Державним підприємством «Укренерговугілля» (Постачальник) та Державним підприємством «Орджонікідзевугілля» (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 04-27 від 01.06.2005 р., відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити електричну енергію споживачу, а споживач зобов'язався оплатити постачальнику її вартість та здійснити інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 17.08.2007 р. № 404 Державне підприємство «Укренерговугілля» було перетворене у Відкрите акціонерне товариство «Укренерговугілля». Згідно наказу від 13.11.2008 р. № 557 діяльність відкритого акціонерного товариства «Укренерговугілля» було припинено шляхом реорганізації (перетворення) у державне підприємство «Регіональні електричні мережі», яке є правонаступником майна, всіх прав та обов'язків відкритого акціонерного товариства «Укренерговугілля». В зв'язку з реорганізацією ДП «Укренерговугілля» в ВАТ «Укренерговугілля» та з подальшим припиненням діяльності ВАТ «Укренерговугілля» шляхом реорганізації (перетворення) у ДП «Регіональні електричні мережі» на підставі, були укладені додаткові угоди до договору від 09.11.2007 р. та 12.10.2009 р.

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2005 р. та Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.5. Договору).

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що у спірний період Договір був чинним.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.1.2. постачальник електричної енергії зобов'язався постачати споживачу електроенергію. Згідно п. 2.2.3 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії, знімати та надавати постачальнику відомості про показання розрахункових приладів обліку відповідно до додатків «Порядок розрахунків» та «Зняття показів засобів обліку електричної енергії». В свою чергу, згідно п. 3.1.1. постачальник електричної енергії має право нараховувати та одержувати від споживача плату за поставлену електричну енергію .

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку № 22 „Порядок розрахунків" до Договору.

Згідно п. 2 додатку № 22 „Порядок розрахунків" до Договору, 01 числа згідно Додатка 3 «Зняття показів засобів обліку електричної енергії» направляється представник споживача у відділ збуту електроенергії для подання звіту про використану електроенергію споживачем за розрахунковий період, документів, що підтверджують оплату у розрахунковому періоді, заявки на обсяги споживання електроенергії у поточному періоді та одержання рахунків на оплату. Звіт про використану електроенергію (активну та реактивну) підписується керівником або уповноваженою особою з обов'язковим наданням постачальнику копій вищезазначених документів.

Відповідно до п. 4 Додатка 22 Порядок розрахунків» остаточний розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді електроенергію споживач здійснює самостійно на підставі наданих постачальником актів прийому-передачі у 3-денний термін з дня отримання, згідно банківських реквізитів, вказаних постачальником в актах прийому-передачі.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Факт надання послуг з електропостачання в спірний період позивачем відповідачу підтверджено матеріалами справи, зокрема двосторонніми актами прийому-передачі товарної продукції (електроенергії) за спірний період (від 30.09.2011 р. № 00246, від 31.10.2011 р. № 00269, від 30.11.2011 р. № 00297, від 31.12.2011 р. № 00325) та звітами про спожиту електроенергію за спірний період з підписом і печаткою відповідача на них, на загальну суму 81 614 173,03 грн.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

В порушення умов договору, відповідач зобов'язання по оплаті електричної енергії виконав частково, а саме на суму 14 000 000,00 грн., про що свідчать додані позивачем до матеріалів справи копії банківських виписок про оплату заборгованості за спожиту електричну енергію, яка була сплачена до подачі позову до суду.

Посилаючись на ненал?ежне виконання відповідачем? своїх зобов'язань щодо сплат?и вартості активної електрое?нергії в вересні-грудні 2011 р., позивач звернувся до? суду та просить стягнути з Державного підприємства «Орджонікідзевугілля», м. Єнакієве заборгованість за активну електроенергію в сумі 67614173,03 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву суму основного боргу 67 614173,00 грн. визнав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сума основного боргу 67 614173,00 грн. підтверджена матеріалами справи та визнана самим відповідачем, тому дана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 639351,71 грн., з яких:

з 04.10.2011 р. по 16.03.2012 р. в сумі 167983,05 грн.,

з 04.11.2011 р. по 16.03.2012 р. в сумі 219252,35 грн.,

з 04.12.2011 р. по 16.03.2012 р. в сумі 136365,84 грн.,

з 04.01.2012 р. по 16.03.2012 р. в сумі 115750,48 грн.

та інфляційні нарахування в сумі 400240,00 грн., з яких:

з 04.10.2011 р. по 16.03.2012 р. в сумі 87026,79 грн.,

з 04.11.2011 р. по 16.03.2012 р. в сумі 139865,59 грн.,

з 04.12.2011 р. по 16.03.2012 р. в сумі 96017,12 грн.,

з 04.01.2012 р. по 16.03.2012 р. в сумі 77330,50 грн.

Судом встановлено, що за умовами Договору ДП «Орджонікідзевугілля» зобов'язане у 3-денний термін з дня отримання актів прийому - передачі здійснити остаточний розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді електроенергію.

Відповідачем вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 639351,71 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 400240,00 грн. визнані

Розрахунок 3% річних перевірено судом. Вказані суми нараховані позивачем арифметично вірно, у відповідності до приписів діючого законодавства, тому в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених умовами цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3309676,95 грн., з яких: за період з 04.10.2011 р. по 16.03.2012 р. в сумі 869583,36 грн., за період з 04.11.2011 р. по 16.03.2012 р. в сумі 1134984,74 грн., за період з 04.12.2011 р. по 16.03.2012 р. в сумі 705913,32 грн., за період з 04.01.2012 р. по 16.03.2012 р. в сумі 599195,52 грн.

Відповідачем вимоги щодо стягнення пені в сумі 3309676,95 грн. визнані.

Розрахунок пені перевірено судом, пеня нарахована позивачем у відповідності до приписів чинного законодавства, умов Договору та арифметично вірний.

Таким чином, вимоги про стягнення пені в сумі 3309676,95 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 526, 527, 530, 549, 610, 625, 712, 714 Цивільного кодексу України, ст. 67, 179, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику" №575/97-ВР від 16.10.1997 р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N 28, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємств?а «Регіональні електричні мережі», м. Вишгород в особі Доне?цької філії Державного підпр?иємства «Регіональні електричні мережі», м. Донецьк задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Орджонікідзевугілля», м. Єнакієве (86405, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Трестівсь?ка, 10, ЄДРПОУ 32276912, п/р 26007208019000 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», м. Вишгород (073000, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, ЄДРПОУ 32402870) в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», м. Донецьк (83114, м. Донецьк, вул. Щорса, 87, п/р 2600537096201 в ПАТ «Енергобанк», м. Київ, МФО 300272, ЄДРПОУ 26390719), заборгованість за активну електроенергію в сумі 67614173,03 грн., пеню в сумі 3309676,95 грн., 3% річних в сумі 639351,71 грн., інфляційних нарахувань в сумі 400240,00 грн., судовий збір в сумі 64 380,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 14.05.2012 р.

Суддя Бокова Ю.В.