Постанова № 26182286, 25.09.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2012 № 5011-23/6887-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Ропій Л.М.

Калатай Н.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився.

від відповідача - не з'явився.

від прокуратури - Минрончук І.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМП Планета - міст»

на рішення господарського суду м. Києва від 26.06.2012 року.

у справі № 5011-23/6887-2012 (суддя: Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та державного територіального - галузевого об'єднання «Південно - Західна залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМП Планета - міст»

про стягнення 429 674, 23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.06.2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «БМП Планета-міст» (01023, м. Київ, Печерський район, вулиця Шота Руставелі, будинок, 31 Б, ідентифікаційний код 33167472) на користь державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця" (01034, м. Київ, Шевченківський район, вул. Лисенка, будинок 6, ідентифікаційний код 04713033) 394 620 (триста дев'яносто чотири тисячі шістсот двадцять) грн. 45 грн. - основного боргу, 26595 (двадцять шість тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 30 коп. - пені, 1790 (одна тисяча сімсот дев'яносто) грн. 95 коп. - інфляційні втрати та 5200 (п'ять тисяч двісті) грн. 73 коп. - 3 % річних.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «БМП Планета-міст» (01023, м. Київ, Печерський район, вулиця Шота Руставелі, будинок, 31 Б, ідентифікаційний код 33167472) в дохід державного бюджету України 8564 (вісім тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн. 14 коп. - витрати по сплаті судового збору.

В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «БМП Планета - міст» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 5011-23/6887-2012 в частині частково задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в позові.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено розгляду.

В судове засідання 25.09.2012 року представники позивача та відповідача не з'явилися про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників сторін, враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «БМП Планета-міст» 429674,23 грн., (у тому числі: 394620,45 грн. - основного боргу, 26870,43 грн. - пені, 2982,62 грн. - інфляційні втрати та 5200,73 грн. -3 % річних).

Між Позивачем 2 та Відповідачем 20.09.2011 року укладено договір № 240911, відповідно до умов якого Позивач 2 зобов'язався надати Відповідачу послуги буровим агрегатом, а останній прийняти та оплатити їх вартість.

Відповідно до пункту 2.1 договору № 240911 від 20.09.2011 року сума амортизаційних витрат на утримання бурового агрегату BAUER BG-36 № 781 за місяць склала 184187,72 грн. Вартість послуг зазначеного агрегату склала 315,76 грн. за одну машино-годину, відповідно до калькуляції, зазначеної у додатку № 2 (пункт 2.2 договору). Нарахування за договором повинно становити на кожну одиницю техніки не менше вартості 330 машино-годин за один календарний місяць (пункт 2.4).

Факт виконання підрядних робіт у період з жовтня 2011 року по грудень 2011 року Позивачем2 підтверджено наданим суду актами виконаних робіт (копії залучені до матеріалів справи), підписані Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № 240911 від 20.09.2011 року на суму 971394,85 грн.

Згідно пункту 2.6 договору № 240911 від 20.09.2011 року повна оплата амортизаційних витрат на утримання техніки та послуг здійснюється Відповідачем шляхом 100 % передплати до 25 числа поточного місяця, який передує місяцю надання послуг.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач повністю не оплатив вартість виконаних робіт, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 394620,45 грн., яку останній визнав повністю, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.01.2012 року.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що Позивач 2, 20.03.2012 року звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості.

Відповідач листом від 23 квітня 2012 року визнав заборгованість та гарантував її погасити одразу після надходження коштів від Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області.

Оскільки факт виконання підрядних робіт підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт не надано, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 394620,45 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині сплати коштів за виконані роботи.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 4.4 договору № 240911 від 20.09.2011 року встановлено, що за порушення строків оплати наданих послуг, Відповідач сплачує Позивачу 2 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми просторічного платежу за кожен день прострочення.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок пені, вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив вимогу в цій частині частково, а саме у розмірі 26595,30 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позовної вимоги про стягнення 3 % річних, суд першої інстанції вірно встановив, що вимога в цій частині підлягає задоволенню у розмірі 5200,73 грн. (за період з 01.12.2011 року по 01.06.2012 року) та підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

Вимога в частині стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 790, 95 грн. (за період з 01.12.2011 року по 01.06.2012 року), оскільки у грудні 2011 року індекс інфляції становив 100, 2, у січні 2012 року 100, 2, у лютому 2012 року 100,2, у березні 2012 року 100, 3, у квітні 2012 року 100, 0, у травні 2012 року 99, 7.

Враховуючи вищенаведені норми, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 428207,43 грн.

Господарський суд м. Києва направив ухвалу про порушення провадження у справі від 29.05.2012 року на адресу відповідача вказану в позовній заяві та в договорі №240911 від 20.09.2012 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.06.2012 року розгляд справи відкладено на 26.06.2012 року. Крім того, відповідач 2 направив відповідачу на адресу: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 31Б позовні матеріали, що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення.

Колегія суддів вважає, що відповідач достовірно знав про розгляд справи у судді першої та апеляційної інстанції та мав можливість користуватися наданими ст. 22 ГПК України правами.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 26.06.2012 року у справі № 5011-23/6887-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 5011-23/6887-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам та прокуратурі.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Ропій Л.М.

Калатай Н.Ф.