Постанова № 26182193, 24.09.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.12 Справа № 5015/2102/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Хабіб М.І.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача -не з'явився

від відповідача -не з'явився

від третьої особи -не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м.Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 25.07.2012 року (підписане 27.07.2012 року), суддя Шпакович О.

у справі № 5015/2102/12

за позовом Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м.Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівська міська рада, м.Львів

про демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Львівської області від 25.07.2012 року по справі №5015/2102/12 позов Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради задоволено, суд зобов'язав фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 у 3-денний строк демонтувати відкритий літній майданчик, самовільно встановлений у АДРЕСА_1. Стягувачем за даним рішенням визнано Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради.

Суд у рішенні посилаючись на положення ст.11 ЦК України, Порядку отримання паспортів відкритих літніх майданчиків у м.Львові, затвердж. ухвалою Львівської міської ради №2452 від 05.03.2009 року, Закону України «Про благоустрій населених пунктів», беручи до уваги розпорядження №224 від 20.04.2012 року, вимогу про демонтаж №36-437 від 20.04.2012 року та те, що матеріалами справи підтверджується самовільне встановлення фізичною особою -підприємцем -ОСОБА_2 літнього майданчика, прийшов до висновку про правомірність позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, фізична особа -підприємець ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та обставинам справи.

16.08.2012 року до суду надійшло обґрунтування апеляційної скарги (арк. справи 53), в якому скаржник просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 25.07.2012 року по справі №5015/2102/12, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Зокрема, апелянт вважає безпідставними позовні вимоги про демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика у зв'язку з відсутністю дозволу на його встановлення, так як Законом України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»не передбачено отримання такого дозволу. Одночасно, відповідач звертає увагу суду на те, що він є орендарем земельної ділянки загальною площею 0,0368 га на АДРЕСА_1, згідно договору оренди землі від 26.07.2011 року, який укладено із Львівською міською радою для будівництва і обслуговування об'єктів торгівлі на строк до 10 років, яким не встановлено заборони влаштовувати на орендованій земельній ділянці літнього майданчика.

Представники сторін та третьої особи в судове засідання не з'явились.

Від відповідача (скаржника) до суду надійшла заява, а від третьої особи клопотання, в яких останні просять про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів розглянувши зазначені заяву та клопотання, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи не визнавалась обов'язковою, і що, розгляд справи двічі відкладався, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та третьої особи.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як вбачається із позовної заяви Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до суду з позовом про зобов'язання фізичну особу -підприємця ОСОБА_2 демонтувати самочинно встановлений літній майданчик за адресою -АДРЕСА_1 за власний рахунок, вказуючи на неправомірність розміщення такого відповідачем.

Відповідно до частин 1, 3, 4 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Нормами ч.1 ст.13 ЦК України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно із ч.1 ст.73 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до п.1.10 «Правил благоустрію м.Львова», затвердж. ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року №376 відкритий літній майданчик - це стаціонарний або тимчасовий (щоденного демонтажу) пункт ресторанного господарства, який розташований виключно біля стаціонарного закладу (ресторану, кафе, бару, їдальні) у теплий період року з 1 квітня по 1 листопада і немає закритого приміщення для тимчасового перебування людей.

Самочинне встановлення (МАФ, відкритого літнього майданчика, засобу зовнішньої реклами) -це встановлення малої архітектурної форми, відкритого літнього майданчика, засобу зовнішньої реклами, дозвіл на встановлення яких не видавався або закінчився і не був продовжений у передбачені терміни або був скасований у встановленому порядку.

Розміщення у м.Львові відкритих літніх майданчиків здійснюється у відповідності до вимог Порядку отримання паспортів відкритих літніх майданчиків у м.Львові (затвердженого Ухвалою Львівської міської ради №2452 від 05.03.2009р. із наступними змінами та доповненнями, у тому числі -ухвалою Львівської міської ради №1266 від 16.02.2012р., якою у Порядок внесено зміни і слова "дозвіл на встановлення" замінено словом "паспорт").

У п.4.1. зазначеного Порядку, контроль за дотриманням цього Порядку здійснюють районні адміністрації за місцем знаходження літнього майданчика.

Відповідно до п.1.3. Порядку, паспорти відкритих літніх майданчиків видає управління архітектури департаменту містобудування на підставі позитивних висновків комісії з видачі паспортів на встановлення відкритих літніх майданчиків.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи працівниками Відділу соціально-економічного розвитку Шевченківської районної адміністрації м Львова проведено обстеження території Шевченківського району м.Львова на предмет виявлення самочинно встановлених літніх майданчиків, в результаті обстеження виявлено самочинно встановлений фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 відкритий літній майданчик біля об'єкту ресторанного господарства за адресою -АДРЕСА_1 (АС №2), про що 17.04.2012 року складено акт (арк. справи 15).

При цьому, дозвіл на розміщення літнього майданчика (паспорт майданчика), який, згідно з вимогами п.1.3. Порядку, є обов'язковою правовою підставою для зазначених дій, у відповідача -відсутній, що останнім не спростовано.

Не приймається судом до уваги посилання скаржника на те, що вимоги позивача про демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика у зв'язку з відсутністю дозволу на його встановлення, так як Законом України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»не передбачено отримання такого дозволу, оскільки такі необґрунтовані, з огляду на вищенаведене.

Пунктом 6.4.1. Порядку отримання паспортів відкритих літніх майданчиків у м.Львові встановлено, що демонтажу підлягають самочинно встановлені літні майданчики.

20.04.2012 року Шевченківською районною адміністрацією прийнято розпорядження №224 (арк. справи 12), в якому зазначено про самочинне встановлення відповідачем літнього майданчика та зобов'язано фізичну особу -підприємця ОСОБА_2 демонтувати такий в термін до 03.05.2012 року.

25.04.2012 року відповідач отримав вимогу Шевченківської районної адміністрації (лист від 20.04.2012 року за №36-вих-437, арк. справи 13) про демонтаж спірного літнього майданчик. Про отримання вказаного листа свідчить напис відповідача на звороті такого листа.

04.05.2012 року Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради, при проведенні контрольного обстеження, встановлено факт невиконання відповідачем вимог про демонтаж літнього майданчика, про що складено акт огляду від 04.05.2012р

24.07.2012 року відповідачем складено акт, в якому також вказано, що самочинно встановлений фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 літній майданчик біля об'єкту ресторанного господарства за адресою -АДРЕСА_1 (АС №2) не демонтовано.

Відповідно до п.4.2.3. Порядку отримання паспортів відкритих літніх майданчиків у м.Львові, районні адміністрації звертаються до суду з позовами про примусовий демонтаж літніх майданчиків та забезпечують їх демонтаж на підставі рішення суду.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Стосовно посилання скаржника на те, що він є орендарем земельної ділянки загальною площею 0,0368 га на АДРЕСА_1, згідно договору оренди землі від 26.07.2011 року, який укладено із Львівською міською радою, слід зазначити, що предметом вказаного договору є оренда земельної ділянки для будівництва і обслуговування об'єктів торгівлі, та вказаним договором оренди не надається право відповідачу на встановлення літнього майданчика.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 25.07.2012 року по справі №5015/2102/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Хабіб М.І.