Постанова № 26182150, 26.09.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.09.2012 р. справа №5009/1641/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В. При секретарі: Величко В.М.за участю представників сторін:

від боржника:не з'явивсявід кредитора: від скаржника:не з'явився не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києвана ухвалу господарського судуЗапорізької областівід про10.07.2012р. затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження по справіу справі№ 5009/1641/12 (суддя Юлдашев О.О.)за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю «Мастеркомфорт»м. Київдо боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Лайф" м. Запоріжжя пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.07.2012р. у справі №5009/1641/12 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «Техно-Лайф»; ліквідовано юридичну особу -ТОВ «Техно-Лайф»; припинено провадження у справі №5009/1641/12.

Ухвала суду мотивована тим, що за період ліквідаційної процедури до ліквідатора з майновими (грошовими) вимогами до банкрута заявився ТОВ "Епіцентр К", ліквідатором до реєстру вимог кредиторів було внесено вимоги ініціюючого кредитора та ТОВ "Епіцентр К", вимоги яких залишились не погашеними, у зв'язку з відсутністю майна та грошових коштів у банкрута. На підставі цього суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки за результатами ліквідаційного балансу у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї підприємницької діяльності, тому його необхідно ліквідувати, а провадження у справі припинити.

Державна податкова інспекції у Оболонському районі м. Києва звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.07.2012р. у справі № 5009/1641/12 за заявою ініціюючого кредитора ТОВ «Мастеркомфорт»до боржника ТОВ "Техно-Лайф" про банкрутство.

Ухвалою від 14.09.2012р. апеляційна скарга була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Оскаржуючи ухвалу суду, ДПІ у Оболонському районі м. Києва просить суд її скасувати та припинити провадження у справі. В підтвердження доводів ДПІ посилається на те, що ініціюючим кредитором не надано доказів про відсутність боржника за місцезнаходженням або про те, що протягом року боржник не подавав податкових декларацій до органу ДПС; не надано доказів про внесення до ЄДР запису про відсутність банкрута за місцезнаходженням. Також апелянт вказує на те, що ним не проведено податкову перевірку та підприємство здійснює господарську діяльність у м. Києві і станом на 01.04.2012р. чисельність працівників ТОВ «Техно-Лайф»складала 237 осіб.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, ініціюючий кредитор звернувся з заявою про порушення справи про банкрутство, обґрунтовуючи тим, що 07.03.2012р. йому було видано простий вексель Серія АА № 1312074 на суму 21 000грн. зі строком платежу за пред'явленням. Нотаріусом було вчинено протест про неоплату векселя від 29.03.2012р. № 440 та видано виконавчий напис нотаріуса № 441 від 29.03.2012р. З метою примусового стягнення ініціюючий кредитор звернувся до виконавчої служби, постановою від 24.04.2012р. Жовтневим ВДВС Запорізького міського управління юстиції повернуто виконавчий документ - виконавчий напис № 441 від 29.03.2012р., оскільки в результаті вжитих державним виконавцем заходів встановлено, що боржник за адресою, вказаною у заяві стягувачева та відповіді Головного управління статистики у Запорізькій області, не знаходиться. Відсутність боржника за адресою підтверджується і актом державного виконавця від 24.04.2012р. Тому ТОВ «Мастеркомфорт»звернулось на підставі ст. 52 Закону до господарського суду з відповідною заявою.

Ухвалою від 28.04.2012р. за заявою ТОВ "Мастеркомфорт" господарським судом Запорізької області за спрощеною процедурою на підставі ст. 52 Закону порушена справа про банкрутство ТОВ "Техно-Лайф" внаслідок фінансової неспроможності.

Отже, звертаючись з заявою, ініціюючий кредитор надав суду докази про безспірність своїх вимог до боржника, докази звернення до виконавчої служби про стягнення безспірної заборгованості у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»; результати проведення виконавчого провадження, а саме: встановлення факту відсутності боржника за місцезнаходженням, що унеможливлює виконання виконавчого документу.

Відсутність боржника підтверджується наступним.

В матеріалах справи є протокол № 2 зборів учасників ТОВ "Техно-Лайф" від 04.04.2012р., в якому зафіксоване прийняте рішення про зміну місцезнаходження товариства з м. Києва на: м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 40, офіс 50.

Також у цій справі є протокол загальних зборів учасників ТОВ "Техно-Лайф" від 26.04.2012р., в якому зафіксовано про прийняття рішення про припинення діяльності товариства та призначення ліквідаційної комісії. Протокол в оригіналі підписаний засновниками боржника та скріплений печаткою товариства.

Згідно ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Тому вказаний оригінал протоколу Донецький апеляційний господарський суд приймає як належний доказ у цій справі.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів дійшла висновку, що протокол з рішенням засновників про припинення підприємницької діяльності боржника є належним та допустимим доказом в порядку ст. 52 Закону інших ознак, що свідчать про відсутність його підприємницької діяльності на момент порушення провадження у справі про банкрутство.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що боржник не виконав рішення засновника та у період після 26.04.2012р. (дата прийняття рішення згідно протоколу зборів учасників ТОВ "Техно-Лайф") здійснював підприємницьку діяльність.

Тому апеляційна інстанція вважає, що заява ТОВ "Мастеркомфорт" про порушення справи про банкрутство у відношенні ТОВ "Техно-Лайф" господарським судом була прийнята з дотриманням вимог ст.ст. 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 2 ст. 52 цього ж Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Постановою від 14.05.2012р. господарський суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначив арбітражного керуючого Клименка О.Ю.

Господарським судом від ліквідатора отриманий звіт, ліквідаційний баланс ТОВ "Техно-Лайф", які розглянуті та затверджені ним, а провадження у справі -припинено, що підтверджується ухвалою суду від 10.07.2012р.

Згідно ч. 5 ст. 52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Порядок виявлення кредиторів по ст. 52 Закону про банкрутство передбачений шляхом направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом. У зв'язку з цим всі кредитори зобов'язані в місячний термін звернутися з грошовими вимогами до ліквідатора банкрута. Іншого порядку повідомлення кредиторів, ніж направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом, стаття 52 Закону про банкрутство не передбачає, в тому числі і публікування оголошення в офіційному друкованому органі.

Згідно ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансове становище банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.

Відповідно до ст.26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

До явних (відомих) кредиторів крім тих, що обліковані згідно бухгалтерських даних боржника, на думку колегії суддів, слід відносити усіх потенційних кредиторів в особі державних контролюючих органів, оскільки їх право контролю за повнотою сплати боржником податків, зборів та інших платежів до державного бюджету є явним та відомим для самого боржника.

Як вбачається зі звіту ліквідатора від 18.06.2012р., було здійснено публікацію в газеті «Голос України»від 22.05.2012р. № 92 /5342/ щодо визнання ТОВ "Техно-Лайф" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

З матеріалів справи вбачається, що у період до зміни місцезнаходження в 2012 році боржник здійснював підприємницьку діяльність у м. Києві. Після зміни місцезнаходження на облік в контролюючих державних органах в м. Запоріжжі не став, тобто продовжував знаходитись на обліку за місцем фактичного здійснення підприємницької діяльності у м. Києві.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що ліквідатором Клименком О.Ю. не були дотримані вимоги ч. 5 ст. 52 Закону стосовно письмового повідомлення усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, зокрема, державі контролюючі органи у м.Запоріжжя та попереднім місцезнаходженням боржника у м. Києві, оскільки в матеріалах справи є докази, що підтверджуються цей факт (а.с.12-14, 16-22). Крім того, розміщення оголошення в газеті не звільняє ліквідатора від обов'язку дотримання вимог ч. 5 ст. 52 Закону.

Також ліквідатор не належним чином виконав свої обов'язки в ході проведення ліквідаційної процедури у справі № 5009/1641/12, оскільки не повідомив державні контролюючи органи м. Києва та у м. Запоріжжя, окрім відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Запоріжжя, не з'ясував про наявність або відсутність інформації про повноту та своєчасність сплати страхових внесків та інших обов'язкових платежів.

Тобто висновок ліквідатора про відсутність заборгованості банкрута по податкам, зборам та іншим платежам до бюджету є передчасним, який не підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій (ч. 8 ст. 19 цього ж Закону).

У матеріалах цієї справи відсутні докази про направлення ліквідатором відомому йому потенційному кредитору -фонду соціального захисту інвалідів в Запорізькій області та м.Києві письмового повідомлення з метою з'ясування наявності або відсутності заборгованості банкрута -ТОВ "Техно-Лайф" перед цим фондом.

Крім того, ліквідатор не здійснив заходів щодо виявлення майна банкрута за попереднім місцезнаходженням банкрута в м. Києві, а саме: БТІ, автомобільної інспекції, держкомзему. Також не з'ясовувалося питання про наявність активів банкрута в інспекції Головного державного реєстру флоту щодо наявності плавзасобів, Державного реєстру цивільних повітряних суден України щодо наявності літальних засобів, Державного департаменту інтелектуальної власності стосовно наявності прав на інтелектуальну власність.

Окрім цього, апеляційний суд вважає, що ліквідатор не вжив всіх можливих, достатніх та необхідних заходів при проведенні ліквідаційної процедури, направлених на виявлення майнових активів банкрута з врахуванням наступного. В матеріалах справи відсутні докази звернення ліквідатора до керівних органів банкрута або до його учасників (засновників) про передачу фінансової документації з метою встановлення наявності або відсутності майнових активів ТОВ "Техно-Лайф" для подальшого задоволення вимог кредиторів в процесі ліквідації.

Таким чином, ліквідатор надав до господарського суду Запорізької області звіт та ліквідаційний баланс станом на 10.07.2012р. без дотримання вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що призвело до безпідставного прийняття судом ухвали від 10.07.2012р. про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, які не в повній мірі відображають загальну суму кредиторських вимог.

За таких обставин, матеріали справи свідчать про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків у цій справі про банкрутство, про відсутність повного та об'єктивного розгляду місцевим господарським судом всіх обставин справи та відсутність законних підстав для затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, припинення провадження по справі.

Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1)неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3)невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4)порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржувана ухвала господарського суду за результатами проведення ліквідаційної процедури не відповідає нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, вона підлягає скасуванню, а справа направленню для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію проведення ліквідаційної процедури.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.07.2012р. у справі № 5009/1641/12 -задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.07.2012р. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі №5009/1641/12 про банкрутство - скасувати.

Справу № 5009/1641/12 направити для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Лайф»м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з ліквідацією банкрута.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 9 прим.

1. боржнику, 2. кредиторам

1. ліквідатору, 1. скаржнику

1. у справу, 1. ДАГС, 1.ГСЗО

1. дер.реєстратору