Рішення № 26181560, 25.09.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.12 Справа № 5015/3685/12

За позовом: Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (33000, вул. Остафова, 27, м. Рівне; ідент. код 22568652)

до Відповідача: Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»(79000, вул. Гоголя, 1, м. Львів; ідент. код 01059900)

про стягнення пені у сумі 7310,00 грн.

Суддя О.Шпакович

Секретар Є. Чеботар

Представники:

від Позивача: Федоров О.В. -довіреність № 42 від 12.09.2012;

від Відповідача: Завалишин Ю.О. -довіреність № НЮ-61 від 01.01.2012.

Рівненським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України заявлено позов до Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» з вимогою стягнення пені у сумі 7 310,00 грн., нарахованої, згідно з нормою ч. 5 ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», за невиконання Відповідачем п. 3 Рішення Позивача № 75 від 30.08.2011 (у справі № 03-1/31-11) про сплату штрафу у розмірі 17 000,00 грн., накладеного у зв'язку з порушенням Об'єднанням законодавства про захист економічної конкуренції.

При цьому, пеню нараховано за період з 15.12.2011 до 01.02.2012, тобто, - часу прийняття Господарським судом Львівської області Рішення про стягнення пені за попередній період (до 14.12.2011). Проте, оскільки загальна сума пені (за попередній і спірний період) перевищує розмір штрафу (17 000,00 грн.), суму пені (за спірний період) Позивачем зменшено до 7 310,00 грн.

Представник Позивача заявлену вимогу - підтримав та надав (усно) пояснення по суті спору, зазначаючи, при цьому, про наявність правових підстав для стягнення донарахованої суми пені.

Відповідачем 25.09.2012 подано Відзив на позов, у якому викладено заперечення стосовно заявленої вимоги у зв'язку з її безпідставністю, так як:

- Рішення Позивача № 75 від 30.08.2011, яке є підставою для стягнення пені, скасовано Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 у справі № 2а-10446/11/1370 (яку оскаржено), що зумовлює необхідність застосування норми ч. 2 ст. 35 ГПКУ про преюдиційність фактів (щодо неправомірності Рішення Позивача № 75), встановлених Постановою зазначеного суду (який, у межах своєї компетенції, розглянув господарський спір);

- адміністративно-господарська санкція, якою є стягнення пені за несвоєчасну сплату штрафу, накладеного органом АМКУ, згідно з нормою ст.. 250 ГКУ, може застосовуватись лише упродовж річного строку з дня вчинення порушення, тому, у зв'язку із спливом у червні місяці 2012 року зазначеного строку, підстави для застосування санкції (стягнення пені) -відсутні.

Представник Відповідача зазначив про безпідставність вимоги Позивача та надав (усно) пояснення з обґрунтуванням заперечень стосовно позовної вимоги (зазначених у Відзиві).

13.09.2012 Відповідачем заявлено (письмово) Клопотання про зупинення провадження у справі до вступу у законну силу Постанови Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 у справі № 2а-10446/11/1370 (про скасування Рішення Позивача № 75), яке судом розглянуто у судовому засіданні 18.09.2012 і у задоволенні якого -відмовлено.

У судовому засіданні 18.09.2012, згідно з нормою ч. 3 ст. 77 ГПКУ, судом оголошувалась перерва до 25.09.2012 (15 год. 00 хв.).

У ході ознайомлення з обставинами спору та дослідження поданих доказів, - судом встановлено:

30.08.2011 Позивачем, у межах повноважень, визначених Законами України «Про Антимонопольний комітет України»та «Про захист економічної конкуренції», розглянуто справу № 03-1/31-11 і прийнято Рішення № 75, яким встановлено факт зловживання Відповідачем монопольним становищем (що існувало у період з 2009 року до червня місяця 2011 року) на ринку послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом у частині послуг зі складування вантажів на ділянках землі, розташованих у смугах відведення Залізниці в територіальних межах Рівненської області, - шляхом встановлення економічно необґрунтованих цін на послуги зі складування вантажів, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на зазначеному ринку.

За вчинення Відповідачем зазначеного правопорушення, згідно з нормою ч. 2 ст. 52 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», Позивачем накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн. (п. 3 Рішення № 75), який, відповідно до норми ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону, підлягав сплаті у 2-місячний строк з дня одержання Рішення.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про Антимонопольний комітет України»та ч. 2 ст. 56, ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», Рішення Позивача № 75 набрало законної сили (у зв'язку з відсутністю факту його оскарження до господарського суду у 2-місячний строк, який є присічним і не підлягає відновленню) та є обов'язковим для виконання Відповідачем.

Отже, накладений Рішенням № 75 штраф за вчинене правопорушення підлягав обов'язковій сплаті, що підтверджено також і Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.02.2012 (у справі № 5015/7513/11), яким стягнуто з Відповідача штраф (у зв'язку з відсутністю факту добровільного виконання Рішення Позивача № 75), а також, згідно з нормами ч. 5 ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», стягнуто пеню за несвоєчасну сплату штрафу (у розмірі 1,5% від суми штрафу за кожен день прострочення) за період з 08.11.2011 до 14.12.2011, сума якої складала 9 690,00 грн.

Оскільки факт наявності правових підстав для стягнення з Відповідача штрафу та пені встановлений також і Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.02.2012 при вирішенні спору між тими ж Сторонами та, частково, - про той же предмет (пеня, але за попередній період) і з тих же підстав (невиконання Рішення Позивача № 75), тому, згідно з нормою ч. 2 ст. 35 ГПКУ, такий факт не підлягає повторному доведенню при вирішенні даного спору (так як має силу преюдиційного факту).

Отже, виходячи з чинних норм ЗУ «Про Антимонопольний комітет України»(ст. 22), ЗУ «Про захист економічної конкуренції»(ст.ст. 48, 51, 52, 56, 60), які підлягають обов'язковому застосуванню судом при вирішенні даного спору, наявні правові підстави для задоволення позову та стягнення з Відповідача (згідно з нормами ч. 5 ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції») пені за невиконання Рішення Позивача № 75 (про сплату штрафу) за період з 15.12.2011 до часу прийняття Господарським судом Львівської області Рішення від 02.02.2012 у справі № 5015/7513/11.

При цьому, оскільки, відповідно до норми ч. 5 ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», загальна сума нарахованої пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу (17 000,00 грн.), правомірним є зменшення Позивачем суми пені за спірний період (з 15.12.2011 до 01.02.2012) до 7 310,00 грн. (так як сума пені за попередній період склала 9 690,00 грн. і, у такому випадку, загальна сума пені за попередній і спірний періоди складатиме максимально допустимий розмір 17 000,00 грн.)

При цьому, важливим є факт притягнення Відповідача до відповідальності за вчинене правопорушення у межах 5-річного строку давності, встановленого нормою ст. 42 Закону «Про захист економічної конкуренції», який є спеціальним нормативним актом і, відповідно, виключає наявність підстав для застосування річного строку щодо застосування адміністративно-господарської санкції, встановленого нормою ст. 250 ГКУ (якою передбачено можливість встановлення інших строків законами України). Зазначене викладено також у п. 5 Постанови Пленуму ВГСУ № 15 від 26.12.2011.

Оскільки, згідно з нормою ч. 1 ст. 60 Закону «Про захист економічної конкуренції», рішення органів АМКУ підлягають оскарженню (у 2-місячний строк, який є присічним) виключно до господарського суду, тому, факт відсутності оскарження Відповідачем Рішення Позивача № 75 у встановленому порядку та у визначений строк зумовлює обов'язковість зазначеного Рішення (ст. 22 Закону «Про Антимонопольний комітет України», ч. 2 ст. 56 Закону «Про захист економічної конкуренції»), що виключає можливість незастосування судом Рішення № 75 при вирішенні даного спору.

Зазначені обставини були основною підставою для відмови у задоволенні Клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі до часу вступу у законну силу Постанови Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 у справі № 2а-10446/11/1370 (оскарженої у встановленому порядку), якою скасовано Рішення Позивача № 75, так як, згідно з нормою ч. 1 ст. 79 ГПКУ, зупинення провадження у справі допускається лише у випадку неможливості розгляду спору до вирішення іншим судом справи, пов'язаної із даною справою. Проте, перешкоди у вирішенні даного спору -відсутні, оскільки Рішення Позивача № 75 є обов'язковим до виконання у зв'язку з відсутністю його оскарження у порядку та строки, встановлені Законом «Про захист економічної конкуренції», що містить спеціальні норми, які є обов'язковими для застосування господарським судом при вирішенні спорів стосовно захисту економічної конкуренції.

Крім цього, відсутні підстави для застосування (у даному спорі) норми ч. 1 ст. 111-28 ГПКУ, так як рішення Верховного Суду України, які б були прийняті за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах -відсутні (наявні лише рішення стосовно застосування адміністративними судами норм процесуального права: норм КАСУ).

Також, важливими є висновки Пленуму ВГСУ, викладені у Постановах № 10 від 24.10.2011 (абзац останній пункту 3.2) та № 15 від 26.12.2011 (п.п. 1, 2) щодо віднесення спорів стосовно рішень органів АМКУ до підвідомчості саме господарських судів.

Крім цього, Вищим Господарським судом України, у Постанові від 28.08.2012, прийнятої за результатами перевірки Рішення Господарського суду Львівської області від 02.02.2012 у справі № 5015/7513/11 (пов'язаної з даною справою), зазначено, що «лише прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу АМКУ зупиняє його виконання»(інших випадків можливості невиконання рішення АМКУ -не передбачено).

Отже, вимога Позивача про стягнення донарахованої пені -повністю обґрунтована та відповідає нормам чинного законодавства.

Норма ч. 1 ст. 49 ГПК України є підставою для покладення на Відповідача судового збору, що підлягає стягненню у дохід Державного бюджету України.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 3, 5, 6, 7, 22 ЗУ «Про Антимонопольний комітет України»; ст.ст. 42, 50-52, 56, 60 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»; ст.ст. 2, 4-3, 4-5, 4-7, 12, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 69, 82 ГПК України, - суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»(79000, вул. Гоголя, 1, м. Львів; ідент. код 01059900) у дохід Державного бюджету України (загальний фонд, рахунок територіального органу Державного казначейства України у місті Львові, код економічної класифікації доходів (КЕКД) 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106) пеню у сумі 7 310,00 грн.

Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (33000, вул. Остафова, 27, м. Рівне; ідент. код 22568652) визнати уповноваженою особою на подання Наказу суду для виконання згідно з вимогами ЗУ «Про виконавче провадження».

3. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»(79000, вул. Гоголя, 1, м. Львів; ідент. код 01059900) у дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 609,50 грн.

4. Накази на виконання даного Рішення видати відповідно до вимог ст. 116 ГПКУ.

Повне Рішення складено 27.09.2012 р. (відповідно до норми ч. 4 ст. 85 ГПКУ).

Рішення (при відсутності своєчасного оскарження), згідно з нормами ч. 5 ст. 85, ч. 1 ст. 93 ГПКУ, набирає законної сили після спливу 10-денного строку з дня його прийняття (складення повного тексту).

Суддя О.Шпакович