Рішення № 26181063, 25.09.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.09.12 р. Справа № 5006/43/78/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Виговська Л. В. За довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Гемопласт», м. Білгород-Дністровський Одеської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Скальд-ЛТД», м. Донецьк

про стягнення збитків в розмірі 404 077,17грн.,-

Згідно ст.69 ГПК за клопотанням відповідача строк розгляду справи продовжувався на 15 днів до 26.09.2012р.

Публічне акціонерне товариство «Гемопласт», м. Білгород-Дністровський Одеської області (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скальд-ЛТД», м. Донецьк

(далі-Відповідач) про стягнення збитків в розмірі 404 077,17 грн., спричинених майну Позивача спричиненою внаслідок неправомірних дій громадянина Гефтера О.Я., який, на думку Позивача, є працівником підприємства Відповідача, пожежею.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на здійснення громадянином Гефтером О.Я. несанкціонованого ремонту електричної мережі в приміщенні складу, орендованого ним у Відповідача за договором оренди №001/01-12 від 04.01.2012р., що призвело до виникнення пожежі, в результаті якої знищено та пошкоджено майно Позивача.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. ст. 11, 509, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.12, ч.3 ст.15, ч.3 ст.16, ст.ст.54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з позовом 11.07.2012р. Позивачем надано заяву про його забезпечення шляхом накладення арешту на грошові кошти та нерухоме майно відповідача.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами

майнового характеру є достатньо обґрунтоване, підтверджене доказами припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або

погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відтак, заява щодо забезпечення позову в даній справі шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно відповідача не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтовано заявленою.

26 липня 2012р. позивач надав клопотання про витребування додаткових письмових доказів відносно ТОВ «СКАЛЬД-ЛТД» в ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька та в Управління Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька та виклик до судового засідання для надання пояснень по обставинам цієї справи співробітників Позивача, яке частково судом задоволено.

Ухвалами господарського суду Донецької області від 01.08.2012р. витребувані у ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька звіти ТОВ «СКАЛЬД-ЛТД» за 1 та 2 квартал 2012р. про виплату заробітної плати громадянину Гефтер О.Я., звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, подані до органу Пенсійного фонду України» за січень-травень 2012 року.

Клопотання представника Позивача про виклик до судового засідання для надання пояснень щодо обставин справи співробітників Позивача та про витребування додаткових доказів, зокрема, в Куйбишевському РВ Донецького міського управління МВС України Донецької області та в головному управлінні Державної техногенної безпеки у Донецькій області всіх матеріалів, які були зібрані їх співробітниками при перевірці матеріалів по факту пожежі, яка мала місце 16.05.2012р., судом відхиляється, оскільки наявних в справі письмових пояснень працівників ПАТ «Гемопласт» та інших доказів цілком достатньо для юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

У судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні 25.09.2012р. проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві, в якому посилається на порушення Позивачем правил пожежної безпеки, чим порушено п.7 договору оренди приміщення №001/01-12 від 04.01.2012р., допущення в приміщення складу представниками Позивача сторонньої особи для проведення ремонту, а також на той факт, що громадянин Гефтер О.Я в штаті Відповідача ніколи не перебував.(а.с.110-111).

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2012р. між Позивачем (Орендар) і Відповідачем (Орендодавець) укладений договір оренди приміщення №001/01-12 (а.с.8-11) (далі-Договір), згідно якого Орендодавець зобов'язується передати Орендареві у строкове платне користування, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування приміщення, що визначене у цьому Договорі та зобов'язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату (п.1.1).

Адреса будинку, в якому знаходиться приміщення, що орендується: 83008, м. Донецьк, вул. Югославська, 26 «В». Загальна площа об'єкту, що орендується: 198 кв.м. Вартість приміщення з урахуванням індексації 44 073,13грн. (п.п. 1.1-1.3).

Відповідно до п.4.1 строк оренди приміщення, що орендується, складає 12 місяців з моменту прийняття приміщення, що орендується. Строк дії цього Договору закінчується 3 січня 2013р. (п.10.2)

Згідно п.6.1 Договору Орендодавець зобов'язаний, зокрема, за власний рахунок усувати несправності, пошкодження та наслідки аварій комунікацій у приміщенні, що орендується не з вини Орендаря.

Пунктом 6.2 Договору передбачено право Орендодавця вільного доступу у приміщення з метою здійснення контролю за його станом.

Відповідно до п.7.1 Договору Орендар зобов'язується дотримуватися протипожежних правил, а також правил користування тепловою та електричною енергією, не допускати перевантаження електромереж.

04.01.2012р. за актом приймання -передачі, підписаного сторонами, об'єкт оренди переданий Орендарю (а.с.12).

Як вбачається з письмових пояснень співробітників Відповідача, 16 травня 2012р. співробітники ПАТ «Гемопласт» звернулись до громадянина Гефтера Олександра Яковлевича з проханням усунути несправність в електромережі складу, який самостійно замінив електричний вимикач та повідомив, що на наступний день продовжить ремонт вимикача. Пошкоджений вимикач продовжував працювати, а після закінчення робочого часу всі співробітники Відповідача покинули приміщення складу, не вимкнувши один із світильників.

Відповідно до Акту про пожежу від 17.05.2012р. причиною пожежі стало замикання електропроводки внаслідок порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електричної мережі (а.с.16).

Технічним висновком від 19.05.2012р. (а.с.17) встановлено, що причиною пожежі стало порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електричної мереж, а саме п.5.1.33 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні», а саме коротке замикання, що стало наслідком неправильного з'єднання мідних жил електропроводу з контактними поверхнями електричного вимикача, тобто внаслідок некваліфікованого ремонту електричного вимикача, проведеного громадянином Гефтер А.Я.

Постановою Куйбишевського РВ ДГУ ГУМВС України у Донецькій області від 01.06.2012р. (а.с.14) відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту пожежі, що мала місце 16.05.2012р. в орендованому складському приміщенні ПАО «Гемо пласт», що належить ТОВ «Скальд ЛТД».

Посилаючись на здійснення працівником Відповідача Гефтером О.Я. ремонту електричної мережі, яка знаходилась в приміщенні орендованого складу, що призвело до виникнення пожежі в приміщенні, в результаті якої було знищено та пошкоджено майно Позивача, останній звернувся до суду з позовом про стягнення збитків в сумі 404 077,17грн., розмір яких підтверджується «Висновком спеціаліста» №383 від 05.06.2012р. (а.с.29).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи та правового обґрунтування заявлених вимог, сутність розглядуваного позову полягає у стягненні збитків, причинених майну Позивача працівником Відповідача при виконанні трудових (службових) обов'язків.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (п.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Частинами 1 та 2 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Разом з цим, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки, у свою чергу, це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Пунктом 1 ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідальність за порушення зобов'язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов:

- протиправної дії чи бездіяльності особи;

- заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи;

- причинно- наслідкового зв'язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками;

- вини боржника.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Виходячи зі змісту вказаної статті, для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв'язку та вини), так і певних спеціальних умов, лише за наявності яких може бути застосована зазначена стаття. До таких спеціальних умов відносяться:

а) перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем.

б) завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу.

Відповідно до ч. 2 п.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України (на даний час ВГСУ) від 01.04.94 р. № 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» за загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1172 ЦК України позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.

Як вбачається з наданих Управлінням пенсійного фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька копій «Звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фону України», наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Скальд-ЛТД» за січень-травень 2012р. (а.с.139-159), фізична особа Гефтер О.Я. в трудових відносинах з ТОВ «СКАЛЬД-ЛТД» не знаходилась.

Кім того, надана Позивачем довідка ТОВ «СКАЛЬД-ЛТД» від 22.08.2012р.

(а.с.126) свідчить, що громадянин Гефтер Олександр Якович не знаходився у штаті працівників та не перебував у інших трудових відносинах з ТОВ «СКАЛЬД-ЛТД»

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про відсутність в даному випадку такої складової відповідальності, передбаченої ст. 1172 Цивільного кодексу України, як перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною особою - роботодавцем та завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових обов'язків, що виключає зазначену відповідальність, з огляду на що позовні вимоги про стягнення збитків, причинених майну Позивача працівником Відповідача Гефтером О.Я. при виконанні трудових (службових) обов'язків задоволенню не підлягають.

Підпунктом 3 пункту 2 частини другої статті 4 Закону передбачено справляння судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову, проте Позивачем, при подачі заяви про забезпечення позову не сплачено судовий збір.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 23.05.2012 р. N 01-06/704/2012 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" Господарським процесуальним кодексом України не передбачено наслідків неподання доказів сплати названого збору в установленому порядку і розмірі. Відтак господарський суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами за правилами статті 49 ГПК у залежності від результатів розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову. Про такий розподіл може бути зазначено в рішенні (постанові) господарського суду або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Гемо пласт», м. Білгород-Дністровський Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Скальд-ЛТД», м. Донецьк про стягнення збитків в розмірі 404 077,17грн. - відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Гемопласт» (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 57, код ЄДРПОУ 00480922) на користь Державного бюджету судовий збір за подачу заяви про забезпечення позовних вимог в розмірі 1609,50 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Чернова О.В.