Рішення № 26180934, 19.07.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.07.12 р. Справа № 5006/8/46/2012

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бокової Ю.В., суддів Захарченко Г.В., Уханьової О.О.

При секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

Розглянувши матеріали справи за позовом: Прокурора Совєтського району м. Макіївки в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Будмаш", смт. Кринична

про стягнення заборгованості в сумі 186932,45 грн.

за участю представників сторін:

від прокурора: Шаталова О.О. - посвідчення № 4521

від Кабінету Міністрів України: Попов О.О. - за довір. від 16.01.12 р. № 8-5-55

від позивача: Ященко Р.Ю. - за довір. від 16.03.2012 р. № 14-328

від відповідача: Максимова Н.М. - за довір. від 26.04.2012 р. № 220

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.06.2012 р. на підставі ст. 69 ГПК України було продовжено процесуальний розгляд спору до 03.07.2012 р.

Позивач, Прокурор Совєтського району м. Макіївки в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Будмаш", смт. Кринична про стягнення заборгованості в сумі 186932,45 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на договір на постачання природного газу № 01-151ТН від 30.09.2011 р. з додатком від 11.11.2011 р., акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2011 р., 31.12.2011 р., 31.01.2012 р., відповідь на вимогу прокуратури № 178 від 02.04.2012 р.

Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Надав заяву від 11.06.2012 р. № 14/2-200 про уточнення позовних вимог, в якому просив стягнути з відповідача 260581,50 грн. основного боргу, пеню в сумі 10920,56 грн., штраф в сумі 19796,22 грн., 3 % річних в сумі 2165,27 грн. інфляційних втрат в сумі

991,69 грн.

Прокурор та відповідач в судовому засіданні заперечили проти прийняття судом вказаної заяви, оскільки вона є заявленням нових додаткових вимог, що суперечить приписам діючого законодавства.

Відповідач надав відзив, в якому, зазначив, що позовні вимоги прокурора не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що у даному випадку прокурор представляє інтереси конкретного акціонерного товариства як сторони договірних відносин, інтереси держави при цьому не порушені, тому відсутні правові підстави для такого представництва прокурором її інтересів.

Розпорядженням в. о. голови господарського суду Донецької області від 03.07.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Бокової Ю.В., суддів Захарченко Г.В., Уханьової О.О.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

30.09.2011 р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та відповідачем укладено договір про купівлю-продаж природного газу № 01-151 ТН (далі по тексту Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язується сплатити та прийняти, а позивач передати у власність природний газ у розмірах, строку, порядку та на умовах цього Договору.

Відповідно до п.11.1 Договору, даний договір набирає чинності з 30.09.2011 р. і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 р. до 31.12.2012 р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Обсяги та умови постачання природного газу визначені у розділах 2 та 3 Договору.

Ціна за природний газ узгоджена сторонами у розділі 5 Договору. Пунктом 5.1. Договору передбачено, що розрахунки за реалізований газ Споживачеві здійснюється за цінами, що встановлюються національною комісією регулювання електроенергетики України. Відповідно до п. 5.5. Договору сума вартості природного газу за договором складається із сум поставок газу.

Згідно п. 3.3. Договору про постачання природного газу

№ 01-151 ТН від 30.09.2011 р. кількість газу, поставленого Покупцю, оформлюється актами приймання-передачі газу, які підписуються Постачальником і Покупцем. Остаточний обсяг спожитого газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку. Пунктом 1.1 Договору передбачений обов'язок Споживача оплачувати Постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених Договором. Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом поточної оплати протягом місяця поставки та остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов'язання стосовно поставки газу за період листопад-грудень 2011 р. та січень 2012 р. виконав у повному обсязі, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 30.11.2011 р., від 31.12.2011 р., від 31.01.2012 р., на загальну суму 188667,50 грн.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Відповідач свої зобов'язання за Договором про постачання природного газу за регульованим тарифом № 11-2Б/34 від 11.01.2012 р. стовно оплати отриманого газу виконав частково.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого газу за період листопад-грудень 2011 р. та січень 2012 р., прокурор звернувся до суду та просив стягнути з Публічного акціонерного товариства "Будмаш",

смт. Кринична заборгованість за спожитий природний газ в сумі 186932,45 грн.

З матеріалів справи та пояснень відповідача вбачається, що останній не заперечує проти існування заборгованості за спожитий газ в сумі 186932,45 грн. Прокурором разом з позовною заявою було надано відповідь на вимогу прокуратури № 178 від 02.04.2012 р. підписану головою правління Публічного акціонерного товариства "Будмаш, яким він підтверджує суму основного боргу в розмірі 186932,45 грн.

12.06.2012 р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 260581,50 грн. основного боргу, пеню в сумі 10920,56 грн., штраф в сумі 19796,22 грн., 3 % річних в сумі 2165,27 грн. інфляційних втрат в сумі 991,69 грн.

Проте, вказана заява судом не приймається до уваги та не розглядається, оскільки позивач після початку розгляду справи змінив предмет позову, що суперечить приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а також заявив нові додаткові вимоги (заборгованість в сумі 260581,50 грн., пеню в сумі 10920,56 грн., штраф в сумі 19796,22 грн., 3 % річних в сумі 2165,27 грн. інфляційні втрати в сумі 991,69 грн.), чого не передбачено зазначеними нормами права.

Разом із цим суд вважає за необхідне наголосити, що оскільки оцінка правомірності відхилених додаткових вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 260581,50 грн., пені в сумі 10920,56 грн., штрафу в сумі 19796,22 грн., 3 % річних в сумі 2165,27 грн. інфляційних втрат в сумі 991,69 грн. в межах цієї справи не здійснюється, сторони мають право на загальних підставах доводити свою позицію щодо означеної вимоги в межах іншого окремого провадження.

04.05.2012 р. відповідач надав відзив, в якому, зазначив, що позовні вимоги прокурора не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що у даному випадку прокурор представляє інтереси конкретного акціонерного товариства як сторони договірних відносин, інтереси держави при цьому не порушені, тому відсутні правові підстави для такого представництва прокурором її інтересів.

Доводи відповідача про те, що позовна заява прокурора не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що у даному випадку прокурор представляє інтереси конкретного акціонерного товариства як сторони договірних відносин, інтереси держави при цьому не порушені, тому відсутні правові підстави для такого представництва прокурором її інтересів, господарський суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Згідно статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Статтею 36-1 даного Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі N 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується, між іншим, прокурором чи його заступником.

Позов підписано прокурором Совєтського району міста Макіївки.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998р. № 747 на виконання Указу Президента України від 25.02.1998 р. №151 "Про реформування нафтогазового комплексу України"Кабінет Міністрів України постановив утворити Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України"у формі відкритого акціонерного товариства. Пунктом 21 постанови передбачено, що засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України. Статутний фонд Компанії сформовано шляхом передачі до нього 100 відсотків акцій державних акціонерних товариств, які утворюються на базі державних підприємств, зазначених у додатку 1 до цієї постанови, майно яких не підлягає приватизації, а також пакетів акцій, залишених у державній власності, відкритих акціонерних товариств, зазначених у додатку 2 до цієї постанови. Відповідно до додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998р. №747, до переліку відкритих акціонерних товариств, пакети акцій яких залишені у державній власності і передаються до статутного фонду Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України"включено ВАТ "Вінницягаз".

За вказаних обставин відсутні правові підстави вважати що перший заступник прокурора звернувся з позовом не в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а в інтересах самостійного господарюючого суб'єкта, а відтак і відсутні правові підстави для залишення позову без розгляду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сума основного боргу в розмірі 186932,45 грн. підтверджена матеріалами справи, тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Зважаючи на те, що судом встановлено факт порушення відповідачем порядку розрахунків за договором, відповідачем не надано суду доказів на спростування зазначеної обставини, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 526, 527, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 67, 179, 193 Господарського кодексу України, Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 29, 33, 34, 43, 49, 54 ст. ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Прокурора Совєтського району м?. Макіївки в інтересах держави? в особі Кабінету Міністрів Ук?раїни в особі Національної ак?ціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Будмаш" (86183, м. Макіївка,

смт. Кринична, вул. Вавіліна, 18, ЄДРПОУ 01374381, п/р 26002301813863 у філії ГУ ПАТ Промінвестбанк, МФО 334635) на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, п/р 26002301921 у ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 300465, ЄДРПОУ 20077720) заборгованість в сумі

186932,45 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Будмаш" (86183, м. Макіївка,

смт. Кринична, вул. Вавіліна, 18, ЄДРПОУ 01374381, п/р 26002301813863 у філії ГУ ПАТ Промінвестбанк, МФО 334635) на користь держави (п/р 31217206783006 у ГУ ДКСУ в Донецькій обл., МФО 834016, ЄДРПОУ 38034002) - витрати зі сплати судового збору в сумі 3738,65 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 23.07.2012 р.

Головуючий суддя Бокова Ю.В.

Суддя Захарченко Г.В.

Суддя Уханьова О.О.