Рішення № 26180910, 02.07.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.07.12 р. Справа № 5006/8/49/2012

Розглянувши матеріали справи за позовом: Прокурора м. Харцизька в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз"в особі філії Харцизького управління по газопостачанню та газифікації

до відповідача: Комунальної установи "Центральна міська лікарня", м. Харцизьк

про стягнення заборгованості в сумі 1343356,23 грн., 3% річних в сумі 3342,02 грн., пені в сумі 15804,29 грн., інфляційних в сумі 212,36 грн.

за участю представників сторін:

від прокурора: не з'явився

від позивача: Степанов О.С. - за довір. від 05.07.2011 р. № 162, Шаров В.В. - за довір. від 05.07.2011 р. № 198

від відповідача: Горєлова В.Л. - за довір. від 24.05.2012 р. № б/н

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Харцизька в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі філії Харцизького управління по газопостачанню та газифікації звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунальної установи "Центральна міська лікарня", м. Харцизьк про стягнення заборгованості в сумі 1343356,23 грн., 3% річних в сумі 3342,02 грн., пені в сумі 15804,29 грн., інфляційних в сумі 212,36 грн.

В обґрунтування сво?їх позовних вимог позивач посилає?ться на договір про постачання природного газу за регульованим тарифом № 11-2Б/34 від 11.01.2012 р. з додатками № 1, 2, акти приймання-передачі природного газу від 15.01.2012 р., від

15.02.2012 р., від 15.03.2012 р., від 15.04.2012 р., рахунки від 15.01.2012 р. № 76, від 15.02.2012 р. № 407, від 15.03.2012 р. № 784, від 15.04.2012 р. № 1145.

Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечував щодо задоволення клопотання про зменшення розміру пені та відстрочення виконання рішення суду.

Відповідач у судові засідання з'являвся, не заперечував проти існування заборгованості в сумі 1343356,23 грн. Надав відзив, в якому, посилаючись на скрутне фінансове становище просив суд прийняти рішення про відстрочку погашення заборгованості. Через канцелярію суду надав клопотання від 15.06.2012 р. № 739/01, в якому просив зменшити розмір пені до 1,00 грн. Окрім того, відповідачем надано контррозрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат, в якому зазначено, що 3% річних складають 3342,02 грн., пеня - 15804,29 грн., інфляційні втрати - 212,36 грн.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

11.01.2012 р. між Публічним акціонерним товариством „Донецькоблгаз" в особі Харцизького управління по газопостачанню та газифікації, м. Харцизьк та відповідачем укладено договір про постачання природного газу за регульованим тарифом № 11-2Б/34 (далі по тексту Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язується сплатити та прийняти, а позивач поставити природний газ у розмірах, строку, порядку та на умовах цього Договору.

Відповідно до п.10.1 Договору, даний договір набирає чинності з 11.01.2012 р. і діє до 31.12.2012 р.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Обсяги та умови постачання природного газу визначені у розділі 2 Договору.

Ціна за природний газ узгоджена сторонами у розділі 4 Договору. Пунктом 4.1. Договору передбачено, що розрахунки за реалізований газ Споживачеві здійснюється за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Відповідно до п. 4.2. Договору сума договору становить 2852674,00 грн.

Згідно п. 2.6. Договору про постачання природного газу за регульованим тарифом

№ 11-2Б/34 від 11.01.2012 р. кількість газу, поставленого Покупцю, закріплюються щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються Постачальником і Покупцем. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків (п. 2.9 Договору). Пунктом 5.3.3 Договору передбачений обов'язок Споживача оплачувати Постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених Договором. Відповідно до п. 4.6-4.7. Договору оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом авансової оплати до 25 числа місяця поставки та остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов'язання стосовно поставки газу за період січень-квітень 2012 р. виконав у повному обсязі, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 15.01.2012 р., від 15.02.2012 р., від 15.03.2012 р., від 15.04.2012 р. на загальну суму 1880335,77 грн.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Відповідач свої зобов'язання за Договором про постачання природного газу за регульованим тарифом № 11-2Б/34 від 11.01.2012 р. стовно оплати отриманого газу виконав частково, а саме на суму 536879,54 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого газу за період січень-квітень 2012 р., прокурор звернувся до суду та просив стягнути з Комунальної установи "Центральна міська лікарня", м. Харцизьк заборгованість за спожитий природний газ в сумі 1343356,23 грн., 3% річних в сумі 3342,02 грн., пені в сумі 15804,29 грн., інфляційних в сумі 212,36 грн.

З матеріалів справи та пояснень відповідача вбачається, що останній не заперечує проти існування заборгованості за спожитий газ в сумі 1343356,23 грн. Відповідачем супровідним листом від 06.06.2012 р. № 688/01 було надано акт звірки заборгованості підписаний представниками сторін та скріплений печатками, яким КУ «Центральна міська лікарня» підтверджує суму основного боргу в розмірі 1343356,23 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сума основного боргу в розмірі 1343356,23 грн. підтверджена матеріалами справи, тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 11.02.2012 р. по 26.04.2012 р. 3% річних у сумі 3342,02 грн., пені в сумі 15804,29 грн., інфляційних в сумі 212,36 грн.

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат перевірено судом. Вказані суми нараховані позивачем арифметично вірно, у відповідності до приписів діючого законодавства та вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору, у разі порушення Покупцем строків оплати передбачених розділом 4.6-4.7 Договору з Покупця стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 15804,29 грн. за період з 11.02.2012 р. по 26.04.2012 р.

Розрахунок пені перевірено судом. Вказана сума нарахована позивачем арифметично вірно, у відповідності до приписів діючого законодавства та вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідач, з посиланням на важке фінансове становище підприємства та на відсутність бюджетного фінансування , просить суд зменшити розмір пені.

Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони , що порушила зобов'язання.

У пункті 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідач не підтвердив належними доказами важкий фінансовий стан підприємства та винятковість випадку виникнення заборгованості. Тому клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені до 1,00 грн. задоволенню не підлягає.

22.05.2012 р. відповідач надав відзив, в якому, посилаючись на скрутне фінансове становище просив суд прийняти рішення про відстрочку погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Підставою для розстрочки чи відстрочки виконання рішення повинні бути конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За змістом зазначеної норми процесуального права відстрочка виконання судового рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Заява про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України і до неї повинні бути додані документі, що підтверджують викладені у заяві обставини.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Відповідач не підтвердив належними доказами винятковість випадку виникнення спірної заборгованості.

Враховуючи викладене, недоведеність та необґрунтованість клопотання, недостатність документів, підтверджуючих ускладнення чи неможливість виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що клопотання про відстрочку виконання рішення по справі № 5006/8/49/2012 задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок саме його неправильних дій.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 526, 527, 549, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 67, 179, 193, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543-96-ВР, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85, ст. 121 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Прокурора м. Харцизька в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі філії Харцизького управління по газопостачанню та газифікації до Комунальної установи "Центральна міська лікарня", м. Харцизьк про стягнення заборгованості в сумі 1343356,23 грн., 3% річних в сумі 3342,02 грн., пені в сумі 15804,29 грн., інфляційних в сумі 212,36 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунальної установи "Центральна міська лікарня", м. Харцизьк (86700, м. Харцизьк, Донецька область, вул. Краснознаменська, 164, ЄДРПОУ 01991323,

р/р 35414004002595 в УДК у м. Харцизьку ГУ ДКСУ в Донецькійобл., МФО 834016) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі філії Харцизького управління по газопостачанню та газифікації (86709, м. Харцизьк, Донецька область, вул. Бірюзова, 2, р/р 26032301156483 в філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», м. Донецьк, МФО 335106, ЄДРПОУ 20317029) - заборгованість в сумі 1343356,23 грн., 3% річних в сумі 3342,02 грн., пеню в сумі 15804,29 грн., інфляційни в сумі 212,36 грн.

Стягнути з Комунальної установи "Центральна міська лікарня", м. Харцизьк (86700, м. Харцизьк, Донецька область, вул. Краснознаменська, 164, ЄДРПОУ 01991323,

р/р 35414004002595 в УДК у м. Харцизьку ГУ ДКСУ в Донецькійобл., МФО 834016) на користь держави (п/р 31217206783006 у ГУ ДКСУ в Донецькій обл., МФО 834016, ЄДРПОУ 38034002) - витрати зі сплати судового збору в сумі 27 254,30 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 07.07.2012 р.

Суддя Бокова Ю.В.