Ухвала суду № 26180491, 25.09.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"25" вересня 2012 р. Справа № 5004/1022/12

за позовом фізичної особи-підприємця Марітчак Оксани Василівни, м. Борислав

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю " Захід Рітейл", м.Луцьк про стягнення 6079,80грн.

Суддя Вороняк А.С.

При секретарі судового засідання Чорному С.О.

За участю представників сторін:

від позивача: н/з.

від відповідача: н/з

Відповідно до п.8 ст. 81-1 ГПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників судового процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 6079,80грн. заборгованості, з них: 5558,24грн. основного боргу, 335,17грн. пені, 186,39грн. процентів річних за невиконанням умов договору поставки товару №25 від 26.06.2010 р.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 17.08.2012р.було прийнято позовну заяву та розгляд справи призначено на 04.09.2012 р., явку повноважних представників в судове засідання було визнано обов»язковою.

27.08.2012р. позивач надала на адресу суду розрахунок ціни позову, витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №481332 та №481330, заяву про розгляд справи за відсутності позивача, лист про надходження коштів та довідку з Відділення АТ «УкрСиббанк».

Ухвалою господарського суду Волинської області від 04.09.2012 р. розгляд справи було відкладено до 25.09.2012 р. через неявку сторін в судове засідання, явка яких ухвалою суду від 17.08.2012р. була визнана обов'язковою, необхідністю з'ясування всіх істотних обставин справи, повторного витребування від позивача доказів передання та отримання товару на суму 70 500,81 грн., доказів не оплати товару на суму 5 558,24грн. з врахуванням п.6.1 договору №25 від 26.06.2010р., оригіналів документів долучених до позовної заяви (для огляду в судовому засіданні); підтвердження направлення на адресу відповідача всіх документів доданих до позовної заяви (опис вкладення), довідку з казначейства про підтвердження зарахування в державний бюджет сплаченого судового збору, а від відповідача письмові пояснення з приводу заявленого позову, належним чином засвідченні копії статуту (положення). 20.09.2012р. позивач надала на адресу суду оригінали документів, які долучені до матеріалів справи для огляду в судовому засіданні.

Позивач в судове засідання не з'явилася, просила слухати у їх відсутності через догляд за грудною дитиною та неможливістю подолати велику відстань(більше як 250 км.), вимоги ухвали суду від 17.08.2012 р. та 04.09.2012р. не виконала, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №8230400039750.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ухвала суду направлена на його адресу повернута органом поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання"(вх.. №01-29/12072/12д).

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Тому позивач, звертаючись до суду з позовом, зобов'язаний обґрунтувати його підставність належними доказами, тобто такими, які мають значення для справи. Лише у випадках, передбачених ст. 35 ГПК України, сторона може бути звільнена від доказування.

Водночас частиною першою статті 33 ГПК передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог фізична особа-підприємець Марітчак О.В. посилається на укладення між фізичною особою-підприємцем Марітчак О.В. та товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Рітейл" договору поставки товару №25 від 26.06.2010р. та поставкою на підставі цього договору товару на суму 70 500, 81 грн., який відповідач частково оплатив в сумі 64 942, 57 грн. через що виникла заборгованість в сумі 5 558, 24 грн., яка тільки підтверджується актом від 30.12.2011 року за підписами бухгалтерів та карточкою клієнта ТзОВ «Захід Рітейл»з 01.01.80 по 04.06.11 р.

Доводи позивача про те, що відповідач, підписавши акт звірення взаєморозрахунків станом на 30.12.2011 р., здійснив дії, що переривають строк позовної давності, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Поняття господарської операції наводиться у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

З наведеного вбачається, що акт звірки, карточка клієнта ТзОВ «Захід Рітейл»ніяких господарських операцій не фіксує, отже первинними бухгалтерськими документами бути не можуть.

Судом встановлено, що при складанні спірного акту звірки взаєморозрахунків не було додержано вимог щодо його оформлення, що не дозволяє вважати його належним доказом:

- в акті звірки відсутні товаро - транспортні накладні або розхідні накладні про поставку товару і на яку суму, суми часткових проплат як підстава виникнення сум, по яких проводиться звіряння розрахунків;

- акт звірки підписаний лише бухгалтерами, що не мають відповідних повноважень;

- акт звірки не підписаний одноосібними виконавчими органами юридичних осіб або особами, уповноваженими дорученнями.

Згідно ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває громадянські права і обов'язки і здійснює їх через свої органи, що діють відповідно до установчих документів та закону.

Позивач, що пред'явив в обґрунтування своїх вимог акт звіряння розрахунків, не надав суду доказів, що підтверджують наявність відповідних повноважень осіб, які підписали акт.

Судова практика визнає особами, повноважними здійснювати дії з визнання боргу шляхом підписання актів звіряння розрахунків, керівників організацій. (Постанова Вищого господарського суду України від 24.04.08 у справі № 19/93/07-756/07).

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" головний бухгалтер, що забезпечує контроль за рухом майна і підкоряється керівнику підприємства, повноваженнями останнього за розпорядженням майном не наділений.

Оскільки розпоряджатися грошовими коштами підприємства може тільки керівник, в акті звіряння розрахунків, окрім наявності підпису бухгалтера, має бути присутній підпис керівника як розпорядника засобів.

Відсутність підпису керівника в акті звіряння розрахунків, тягне за собою відсутність юридичної сили даного документу, не може служити доказом визнання відповідачем боргу.

Бухгалтер підприємства відповідача не має повноважень щодо визнання кредиторської заборгованості від імені Підприємства (юридичної особи). Такі повноваження має лише керівник підприємства - директор ТзОВ «Захід Рітейл». В акті звіряння взаємних розрахунків, на який посилається позивач, відсутній підпис директора ТзОВ «Захід Рітейл».

З матеріалів справи вбачається, що акт звіряння взаємних розрахунків підписаний без посилання на довіреності, Статут підприємства чи інші установчі документи.

Отже, акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.12.2011 рік не є доказом визнання відповідачем боргу.

Разом з тим у зв'язку з необґрунтованістю та не підтвердженістю позовних вимог судом з метою повного та всебічного розгляду справи при підготовці справи до розгляду зобов'язано позивача подати суду докази передання та отримання товару на суму 70 500,81 грн., докази не оплати товару на суму 5 558,24грн. з врахуванням п.6.1 договору №25 від 26.06.2010р.(підтвердження здійснення господарських операцій), підтвердження направлення на адресу відповідача всіх документів доданих до позовної заяви (опис вкладення), довідку з казначейства про підтвердження зарахування в державний бюджет сплаченого судового збору, а від відповідача письмові пояснення з приводу заявленого позову, належним чином засвідченні копії статуту (положення).

Проте позивач на вимогу суду не подав зазначених доказів на підставі яких виник борг за отриманий товар(п.3.1 договору приймання товару за кількістю та якістю проводиться, згідно діючого законодавства на основі товаро-транспортних накладних(ТТН) або розхідних накладних на місці отримання товару).

Враховуючи те, що позивачем не подано суду витребуваних доказів, які б підтверджували існування заборгованості між сторонами у справі, відповідно неподання таких доказів перешкоджає об'єктивному дослідженню всіх обставин справи, що у свою чергу робить неможливим розглянути справу по суті.

Разом з тим в ч.3 позовної заяви вказується, що покупцю у період з 02.12.2011 року по 14.01.2012 р. було поставлено товару на суму 55 074, 79 грн.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Крім того, статтею 69 ГПК України встановлено строк вирішення спору, який становить не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Державна судова адміністрація України у Інформаційному листі №12-0021/11 від 10.11.2011р. зауважує, що при перерахуванні судового збору з рахунку платника до позовної заяви додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в доход бюджету _____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Крім того ухвалами суду від 17.08.2012 р. та 04.09.2012р. двічі зобов'язано позивача надати суду довідку Державної казначейської служби про зарахування судового збору на рахунок державного бюджету, відкритий для зарахування судового збору за розгляд справи господарським судом Волинської області, оскільки позивачем долучено до матеріалів позовної заяви платіжне доручення №1 від 03.08.2012 року про сплату судового збору за позовом Шпуганич Оксани Василівни, господарський суд Волинської області та скріплено печаткою ФОП Шпуганич О.В. в розмірі 1609,50 грн. на належний рахунок, при цьому відсутній напис (помітка) кредитної установи такого змісту "Зараховано в доход бюджету _____ грн. (дата)" з першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Крім того, позивачем порушені вимоги статті 56 ГПК України, якою передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, документом, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Пунктом 19 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 передбачено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися з описом вкладення та/або післяплатою.

У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписується на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення (п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку).

Отже, з наведених норм вбачається, що належними доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі може бути розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), а також бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням поштового зв'язку.

В даному випадку СПД Марітчак О.В. при зверненні до господарського суду із позовом від 16.08.2012р. до товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Рітейл" не додано до матеріалів позовної заяви документів в підтвердження направлення відповідачу позовної заяви з додатками у відповідному, визначеному законом, порядку, а надано тільки підтвердження направлення позовної заяви з актом взаєморозрахунків на 03.08.2012 р.

У відповідності до пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України у випадку, коли позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, господарський суд наділений повноваженнями залишити позов без розгляду.

За таких обставин спір підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст.81 ГПК України.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись п. 5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Позов фізичної особи-підприємця Марітчак Оксани Василівни до Товариства з обмеженою відповідальністю " Захід Рітейл" залишити без розгляду.

Суддя А. С. Вороняк