Постанова № 26180378, 26.09.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2012 р. Справа № 5017/781/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М. В., суддів Васищака І. М., Палій В. М., за участю представників сторін В. Васильківської (дов. від 20.09.12), С. Фурси (дов. від 29.12.11) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду державного майна України на рішення господарського суду Одеської області від 28 травня 2012 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 липня 2012 року у справі № 5017/781/2012 за позовом Фонду державного майна України до приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укрферрі" про зобов'язання підписати додатковий договір до договору оренди,

ВСТАНОВИВ: У березні 2012 року Фонд державного майна України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укрферрі" про зобов'язання підписати додатковий договір до договору оренди від 5 грудня 1997 року № Д-1905 у наступній редакції :

"1. Пункт 3.1 розділу 3 договору оренди від 5 грудня 1997 року № Д-1905 викласти у такій редакції:

"3.1. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної палати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами і доповненнями), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (вересень 2011 року) 1 041 444 грн. 87 коп. (один мільйон сорок одна тисяча чотириста сорок чотири гривні 87 копійок)".

2. Зазначений у пункті 1 додаткового договору розмір орендної плати застосовується з 20 вересня 2011 року.

Розмір орендної плати за вересень місяць 2011 року становить 579 737 грн. 64 коп. без ПДВ.

3. Зміни розміру орендної плати за базовий місяць відображаються в розрахунку, що є додатком до цього додаткового договору та є його невід'ємною і складовою частиною.

4. Додатковий договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною договору.

5. Додатковий договір укладений в 2-х примірниках, кожен із яких має однакову юридичну силу, по одному для орендодавця та орендаря".

Відповідач позов не визнав.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28 травня 2012 року (суддя Л. Лічман), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10 липня 2012 року, у позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Фонд державного майна України просить судові рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 11 Закону України "Про оренди державного та комунального майна", вимог постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року № 629 "Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів оренди", статей 43, 82 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Приватне акціонерне товариства "Судноплавна компанія "Укрферрі" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Господарськими судами встановлено, що 5 грудня 1997 року між Фондом державного майна України (орендодавець) та судноплавною компанією "Укрферрі" (орендар), правонаступником якої є відповідач, було укладено договір № Д-1905 оренди державного майна - цілісного майнового комплексу державної судноплавної компанії "Укрферрі" (далі - договір).

Умовами договору сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 і складає 604, 54 тис. грн. за рік; розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Додатковими угодами сторони доповнювали і змінювали умови договору, зокрема, додатковою угодою від 28 жовтня 2004 року № 720 дію договору продовжено до 5 грудня 2014 року, а додатковою угодою від 21 січня 2008 року № 53 орендну плату з листопада 2007 року узгоджено в сумі 195 874 грн. 07 коп.

У жовтні 2011 року орендодавець запропонував укласти додаткову угоду до договору про зміну розміру орендної плати з підстав зміни орендних ставок за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2011 року № 961 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року № 629 і від 4 жовтня 1995 р. N 786". Зазначену пропозицію орендар відхилив.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди виходили з того, що запропоновані позивачем зміни до договору не відповідають Методиці розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу в частині визначення розміру річної орендної плати за майнові комплекси державних підприємств.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

За правилами частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі-Закон) методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Статтею 21 Закону встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін та на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. Укладений між сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України (частина 2 статті 10 Закону). Відповідно до пункту 3.4 Типового договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства (структурного підрозділу підприємства), затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23 серпня 2000 року № 1774, розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 3.4. договору сторони передбачили можливість перегляду розміру орендної плати на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2011 року № 961 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року № 629 і від 4 жовтня 1995 р. № 786" (далі-постанова) було змінено орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств.

На виконання цієї постанови Уряду позивач направив відповідачу проект додаткової угоди з новим розрахунками орендної плати.

Господарські суди дійшли правомірних висновків щодо права позивача вимагати внесення змін до договору в частині розміру орендних платежів. Водночас висновки господарських судів про неможливість застосування в даному випадку Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу у редакції постанови через відсутність даних незалежної оцінки вартості основних засобів і нематеріальних активів не ґрунтується на положеннях частини статті 11 Закону та пункту 2 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 № 629, за змістом яких така оцінка здійснюється при укладенні та при продовженні договору оренди у разі, якщо на момент продовження дії такого договору остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому.

Неправильне застосування до спірних правовідносин норм матеріального права зумовлюють скасування рішення і постанови в даній справі та її передачу на новий розгляд, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і залежно від установленого ухвалити відповідне рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 28 травня 2012 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 липня 2012 року у справі № 5017/781/2012 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. М. Палій