Постанова № 26179372, 20.09.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 вересня 2012 р. № 2а- 9886/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання -Фоміній В.В.,

за участю: представників позивача - Карножицького В.В., Дундукова В.В.,

представника відповідача - Зорій І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ЕЛАКС"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "ЕЛАКС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 21 серпня 2012 року № 0000380046 щодо донарахування ПДВ та № 0000390046 щодо донарахування податку на прибуток підприємств.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимог підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви та додаткових пояснень до адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення № 0000390046 та № 0000380046 від 21 серпня 2012 року є цілком законними та обґрунтованими, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на письмові заперечення на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного акціонерного товариства "ЕЛАКС" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Альфа-Буд-2005», код ЄДРПОУ 33448330, за період серпень, жовтень, листопад 2009 року та з податку на прибуток за 2009, 2010, 2011 року, за результатами якої складений акт №288/46-0/22648813 від 31.07.2012 р.

Відповідно до висновків акту перевірки №288/46-0/22648813 від 31.07.2012 р., були встановлені наступні порушення позивачем:

- в порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.4. та 7.4.5 пункту 7.4, статті 7 Закону України від 03.04.1997р. 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", із змінами та доповненнями, по взаємовідносинах з ТОВ «АЛЬФА-БУД-2005»завищено податковий кредит за серпень, жовтень та листопад 2009 року на загальну суму ПДВ 749870,78 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати в бюджет на 749870,78 грн., за серпень, жовтень та листопад 2009 року, у тому числі по періодам: серпень 2009 року - 161666,67 грн., жовтень 2009 року -97980,16 грн., листопад 2009 року -490223,95 грн., разом 749870,78 грн.;

- в порушення статей 3 та 5 Закону України «Про оподаткуванні прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (зі змінами і доповненнями) та п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 138.1, п. 138.4, п. 138,8, п. 138.6 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (зі змінами і доповненнями), занижено податок на прибуток в періодах, що перевірялися, на загальну суму 927398,14 грн., у тому числі по періодам: 2009 рік 12318,75 грн., І квартал 2010 року 126130,50 грн., півріччя 2010 року 23389,0 грн., 3 квартал 2010 року 572205,0 грн., 2010 рік 67341,25 грн., І квартал 2011 року 11699,50 грн., ІІ квартал 2011 року 10302,39 грн., ІІ-ІІІ квартали 2011 року 58057,52 грн., ІІ-ІV квартали 2011 року 45954,23 грн., разом 927398,14 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державною податковою службою було винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012 р. №0000380046, яким збільшено ПАТ "ЕЛАКС" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 937338,48 грн., з яких за основним платежем на суму 749870,78 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) на суму 187467,70 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012 р. №0000390046, яким збільшено ПАТ "ЕЛАКС" суму грошового зобов'язання з податку на прибуток всього на суму 1127745,27 грн., з яких за основним платежем на суму 927398,14 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) на суму 200347,13 грн.

Щодо правомірності дій податкового органу по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "ЕЛАКС", суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до приписів п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

За приписами п.п.78.1.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

виявлення фактів, що свідчать про можливе порушення платником податків валютного та іншого законодавства та

ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Обов'язковою обставиною для призначення та проведення перевірки за п.п.78.1.1 п.78 ст.78 ПК України є не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Враховуючи, що позивач надав відповідь на письмовий запит органу державної податкової служби разом із всіма витребуваними первинними документами, суд зазначає, що підстави для призначення документальної позапланової перевірки позивача були відсутні.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії і відображених в акті №288/46-0/22648813 від 31.07.2012 р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

Судом встановлено, що в перевіряємий період між позивачем та ВАТ «Подільський цемент»6 серпня 2009 року був укладений договір генерального підряду № Э1210 (надалі -Договір підряду), відповідно до цього договору позивач зобов'язався власними і залученими силами і засобами виконати роботи з постачання, монтажу, випробування обладнання на об'єкті.

Між позивачем та ВАТ «Подільський цемент»6 серпня 2009 року був укладений договір генерального підряду № Э1236 (надалі -Договір підряду), відповідно до цього договору позивач зобов'язався власними і залученими силами і засобами виконати роботи з постачання, монтажу, випробування обладнання на об'єкті.

З метою виконання зобов'язань генпідрядника за Договорами підряду, між позивачем та ТОВ «Альфа-Буд-2005»був укладений договір поставки № Э1221 від 27 серпня 2009 року. Той факт, що укладення вказаних договорів поставки було здійснено з метою виконання підрядних робіт за договорами підряду підтверджується тим, що в якості адреси, за якою ТОВ «Альфа-буд-2005»зобов'язалося здійснити поставку кабельно-проводникової продукції та системи кабельних трас у договорах поставки було вказано адресу ВАТ «Подільський цемент»- Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці.

Відповідно до умов договору поставки, поставка кабельно-проводникової продукції виробництва Tele-fonikaKableSA та системи кабельних трас виробництва BAKS (Польща) здійснювалася постачальником ( ТОВ «Альфа-Буд-2005») на умовах DDP Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці згідно з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів Інкотермс 2000.

Ця умова поставки означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця.

Відповідно до умов договору поставки № Э1221 від 27 серпня 2009 року, номенклатура, загальна кількість, ціна за одиницю, загальна вартість та строки поставки продукції, яка підлягала поставці, визначалися сторонами договору у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору поставки. Специфікація №1 від 28.08.2009р. до договору включає у себе перелік продукції на загальну суму 1557880,96 грн., у тому числі ПДВ 259646,83 грн.

ТОВ «Альфа-Буд-2005»надало ПрАТ «ЕЛАКС»рахунок-фактуру № 908271 від 27 серпня 2009 року на загальну суму 1557880,96 грн., у тому числі ПДВ 259646,83 грн. Також, на виконання умов договору, ТОВ «Альфа-Буд-2005»надало позивачу сертифікати відповідності на кабель електричний, кабель силовий, провід із ПВХ ізоляцією, та елементи систем кріплення кабеля. Інша продукція, яка підлягала поставці відповідно до умов договору №Э1221, не підлягала обов'язковій сертифікації.

Відповідно до наданої позивачем довідки з установи банку, розрахунки за договором поставки були проведені у безготівковій формі, шляхом перерахування на рахунок постачальника: 31.08.2009 року -платіжне доручення № 1174 на загальну суму 970000,0 грн., 11.11.2009 року -платіжне доручення № 1664 на загальну суму 587880,95 грн.

Поставка товару здійснювалась поетапно.

Так, 6 жовтня 2009 року - відповідно до товарно-транспортної накладної № 06/10/09, видаткової накладної № 908271 був поставлений товар на суму 57165,44 грн. Відповідно до умов договору поставки, постачальником була виписана та передана позивачу податкова накладна № 908271 від 31.08.2009 року на суму 970000,0 гривень (у тому числі ПДВ 161666,67 грн.) - на суму попередньої оплати.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 23/10/09, видаткової накладної № 9082711 23 жовтня 2009 року був поставлений товар на суму 1407354,12 грн. Відповідно до умов договору поставки, постачальником була виписана та передана позивачу податкова накладна № 9082711 від 23.10.2009 року на суму 494519,56 грн. (у тому числі ПДВ 82419,93 грн.) - на суму різниці між проведеною попередньою оплатою та вартістю фактично поставленого товару.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 27/10/09, видаткової накладної № 9082712 27 жовтня 2009 року був поставлений товар на суму 93361,39 грн. Відповідно до умов договору поставки, постачальником була виписана та передана позивачу податкова накладна № 908272 від 27.10.2009 року на суму 93361,39 грн. (у тому числі ПДВ 15560,23 грн.) - на суму проведеної поставки.

З метою виконання зобов'язань генпідрядника за Договорами підряду, між позивачем та ТОВ «Альфа-Буд-2005»був укладений договір поставки № 1-11-09/Э1243 від 6 листопада 2009 року. Той факт, що укладення вказаних договорів поставки було здійснено з метою виконання підрядних робіт за договорами підряду підтверджується тим, що в якості адреси, за якою ТОВ «Альфа-буд-2005»зобов'язалося здійснити поставку кабельно-проводникової продукції та системи кабельних трас у договорах поставки було вказано адресу ВАТ «Подільський цемент»- Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці.

Відповідно до умов договору поставки, поставка кабельно-проводникової продукції виробництва Tele-fonikaKableS.A. та системи кабельних трас виробництва BAKS (Польща) здійснювалася постачальником ( ТОВ «Альфа-Буд-2005») на умовах DDP Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці згідно з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів Інкотермс 2000.

Відповідно до умов договору поставки № 1-11-09/Э1243 від 6 листопада 2009 року, номенклатура, загальна кількість, ціна за одиницю, загальна вартість та строки поставки продукції, яка підлягала поставці, визначалися сторонами договору у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору поставки. Специфікація до договору включала у себе перелік продукції на загальну суму 2932438,51 грн., у тому числі ПДВ 488739,75 грн.

ТОВ «Альфа-Буд-2005»надало ПрАТ «ЕЛАКС»рахунок-фактуру № 911061 від 6 листопада 2009 року на загальну суму загальну суму 2932438,51 грн., у тому числі ПДВ 488739,75. Також, на виконання умов договору, ТОВ «Альфа-Буд-2005»надало позивачу сертифікати відповідності на кабель електричний, кабель силовий, провід із ПВХ ізоляцією, та елементи систем кріплення кабеля. Інша продукція, яка підлягала поставці відповідно до умов договору № 1-11-09/Э1243, не підлягала обов'язковій сертифікації.

Відповідно до наданої позивачем довідки з установи банку, розрахунки за договором поставки були проведені у безготівковій формі, шляхом перерахування на рахунок постачальника: 6.11.2009 року -платіжне доручення № 172 на загальну суму 150000,0 грн., 06.11.2009 року -платіжне доручення № 1624 на загальну суму 150000,0 грн., 06.11.2009 року -платіжне доручення № 1698 на загальну суму 1500000,0 грн., 26.11.2009 року - платіжне доручення № 1759 на загальну суму 1132438,51грн., 26.11.2009 року - платіжне доручення № 1324 на загальну суму 8905,20грн.

Поставка товару здійснювалась поетапно.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 13/11/09, видаткової накладної № 911061 13 листопада 2009 року був поставлений товар на суму 523484,06 грн. Відповідно до умов договору поставки, постачальником були виписані та передані позивачу податкові накладні № 911061 від 06.11.2009 року на суму 300000,0 гривень (у тому числі ПДВ 50000,0 грн.) - на суму попередньої оплати, та № 911062 від 13 листопада 2009 року на суму 223484,06 грн. (в тому числі ПДВ 37247,34 грн.) - за фактом здійсненої поставки.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 20/11/09, видаткової накладної № 911063 20 листопада 2009 року був поставлений товар на суму 449389,07 грн.

Також, 2 грудня 2009 року відповідно до товарно-транспортної накладної № 02-1/12/09 на суму 1150028,50 грн. та товарно-транспортної накладної № 02-2/12/09 на суму 818441,08 грн., та видаткових накладних № 911066 на суму 95174,70 грн., 91064 на суму 1864390,68 коп., 91051 на суму 8905,20 грн. був поставлений товар на суму 1968469,58 грн. Відповідно до умов договору поставки, постачальником були виписані та передані позивачу податкові накладні № 911063 від 16.11.2009 року на суму 1276515,94 грн. (у тому числі ПДВ 212752,66 грн.), № 911070 від 26.11.2009 р на суму 1132438,51 грн. (у тому числі ПДВ 188739,75 грн.) та № 911251 від 26.11.2009 року на суму 8905,20 грн. (в тому числі ПДВ 1484,20 грн.). Вказані відомості також містяться в акті перевірки на сторінці 20.

Протягом 2009-2011 років придбана позивачем у ТОВ «Альфа-Буд-2005»продукція використовувалась під час виконання Договорів підряду, що знайшло своє відображення у складених на виконання Договорів підряду проміжних актів виконаних підрядних робіт, зокрема:

За Договором підряду 1: Акт № 1 виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року; Акт № 3 виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року; Акт № 5 виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року; Акт № 5 виконаних підрядних робіт за січень 2010 року; Акт № 6 виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року; Акт № 7 виконаних підрядних робіт за березень 2010 року; Акт № 8 виконаних підрядних робіт за березень 2010 року; Акт № 9 виконаних підрядних робіт за квітень 2010 року; Акт № 10 виконаних підрядних робіт за квітень 2010 року; Акт № 12 виконаних підрядних робіт за травень 2010 року; Акт № 13 виконаних підрядних робіт за травень 2010 року; Акт № 14 виконаних підрядних робіт за травень 2010 року; Акт № 15 виконаних підрядних робіт за травень 2010 року; Акт № 16 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 17 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 18 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 19 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 20 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 22 виконаних підрядних робіт за липень 2010 року; Акт № 23 виконаних підрядних робіт за липень 2010 року; Акт № 25 виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року; Акт № 27 виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року; Акт № 28 виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року; Акт № 30 виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року; Акт № 32 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 33 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 35 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 37 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 38 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 39 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 41 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 42 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 44 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 45 виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року; Акт № 46 виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року; Акт № 47 виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року; Акт № 48 виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року; Акт № 51 виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року; Акт № 52 виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року; Акт № 53 виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року; Акт № 54 виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року; Акт № 55 виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року; Акт № 57 виконаних підрядних робіт за січень 2011 року; Акт № 65 виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року; Акт № 67 виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року; Акт № 69 виконаних підрядних робіт за березень 2011 року; Акт № 73 виконаних підрядних робіт за березень 2011 року; Акт № 74 виконаних підрядних робіт за березень 2011 року;Акт № 77 виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року; Акт № 80 виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року; Акт № 81 виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року; Акт № 86 виконаних підрядних робіт за травень 2011 року; Акт № 88 виконаних підрядних робіт за травень 2011 року; Акт № 89 виконаних підрядних робіт за травень 2011 року; Акт № 90 виконаних підрядних робіт за травень 2011 року; Акт № 92 виконаних підрядних робіт за червень 2011 року; Акт № 99 виконаних підрядних робіт за липень 2011 року; Акт № 101 виконаних підрядних робіт за липень 2011 року; Акт № 102 виконаних підрядних робіт за липень 2011 року; Акт № 104 виконаних підрядних робіт за серпень 2011 року; Акт № 107 виконаних підрядних робіт за вересень 2011 року;

За Договором підряду 2: Акт № 1 виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року; Акт № 3 виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року; Акт № 6 виконаних підрядних робіт за січень 2010 року; Акт № 7 виконаних підрядних робіт за січень 2010 року; Акт № 8 виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року; Акт № 9 виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року; Акт № 10 виконаних підрядних робіт за березень 2010 року; Акт № 11 виконаних підрядних робіт за березень 2010 року; Акт № 12 виконаних підрядних робіт за квітень 2010 року; Акт № 13 виконаних підрядних робіт за квітень 2010 року; Акт № 14 виконаних підрядних робіт за квітень 2010 року; Акт № 16 виконаних підрядних робіт за травень 2010 року; Акт № 17 виконаних підрядних робіт за травень 2010 року; Акт № 18 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 19 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 20 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року; Акт № 21 виконаних підрядних робіт за липень 2010 року; Акт № 22 виконаних підрядних робіт за липень 2010 року; Акт № 23 виконаних підрядних робіт за липень 2010 року; Акт № 24 виконаних підрядних робіт за липень 2010 року; Акт № 25 виконаних підрядних робіт за липень 2010 року; Акт № 26 виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року; Акт № 27 виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року; Акт № 28 виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року; Акт № 29 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 30 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 31 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 32 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 33 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 34 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року; Акт № 35 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 36 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 37 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 38 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 39 виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року; Акт № 40 виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року; Акт № 42 виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року; Акт № 43 виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року; Акт № 44 виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року; Акт № 45 виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року; Акт № 46 виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року; Акт № 47 виконаних підрядних робіт за березень 2011 року; Акт № 48 виконаних підрядних робіт за березень 2011 року; Акт № 50 виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року; Акт № 51 виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року; Акт № 52 виконаних підрядних робіт за травень 2011 року; Акт № 53 виконаних підрядних робіт за травень 2011 року; Акт № 56 виконаних підрядних робіт за липень 2011 року; Акт № 57 виконаних підрядних робіт за липень 2011 року; Акт № 58 виконаних підрядних робіт за липень 2011 року; Акт № 59 виконаних підрядних робіт за серпень 2011 року; Акт № 60 виконаних підрядних робіт за серпень 2011 року; Акт № 61 виконаних підрядних робіт за вересень 2011 року; Акт № 62 виконаних підрядних робіт за жовтень 2011 року; Акт № 63 виконаних підрядних робіт за листопад 2011 року; Акт № 64 виконаних підрядних робіт за листопад 2011 року; Акт № 65 виконаних підрядних робіт за листопад 2011 року; Акт № 66 виконаних підрядних робіт за листопад 2011 року.

В акті перевірки №288/46-0/22648813 від 31.07.2012 р. вказано, що Листом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 20.06.2012 № 2923/7/22-80, надіслано акт від 25.05.2012 року № 479/22-80/33448330 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АЛЬФА-БУД-2005»(код за ЄДРПОУ 33448330) щодо обчислення достовірності задекларованих та повноти сплачених обов'язкових платежів та реальності ведення господарської діяльності з податку на додану вартість за період з 01 серпня 2009р. по 30 червня 2010р., яким встановлено порушення: частини 1,5 ст, 203, п. 1,2 ст. 215 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними -в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Оцінивши згадані правочини по взаємовідносинам ПрАТ «Елакс»з ТОВ «АЛЬФА-БУД-2005»за правилами ст.86 КАС України, суд звертає увагу на те, що спірні правочини були укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, предметом спірного правочину не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, згадані договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд звертає увагу на те, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Витребувані судом на виконання вимог ст.11 КАС України та приєднані до справи документи, а саме: довідки з установи банку, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень до матеріалів справи не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину, до правового статусу сторін цього договору як платників ПДВ, відповідності спірного правочину вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином СДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також достеменно встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень. Відтак, з огляду на приписи ст.ст.6 і 8 Конституції України, ст.2 і 11 КАС України суд не вбачає підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, позаяк зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття суб'єктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушення закону ґрунтується лише на мотивах складених ДПІ у Шевченківському районі м. Києва акту від 25.05.2012 року № 479/22-80/33448330 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АЛЬФА-БУД-2005»(код за ЄДРПОУ 33448330) щодо обчислення достовірності задекларованих та повноти сплачених обов'язкових платежів та реальності ведення господарської діяльності з податку на додану вартість за період з 01 серпня 2009р. по 30 червня 2010р., що відображено в акті перевірки.

Втім, з цього приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Вказаний в акті перевірки факт провадження СВ ПМ ДПА у Житомирській області кримінальної справи щодо директора ТОВ «ВКІ»«Нобліс», та те що 05.04.2011 року в межах розслідування даної кримінальної справи порушено кримінальну справу за фактом створення або придбання невстановленими досудовим слідством особами суб'єктів підприємницької діяльності ПП «Камея», ТОВ «Торговий дім «Нобліс», ТОВ «Слов'янська спілка підприємців», ТОВ «Агрофірма «Нобліс», ТОВ «Альфа-Буд-2005», ТОВ «Аліан-Стайл», ТОВ «Нафта Рефайнінг Маркетннп), ТОВ «ТД «Біопек»з метою прикриття незаконної діяльності, ніяким чином не стосується господарської діяльності позивача з ТОВ «Альфа-Буд-2005».

У ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платників податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочинів недійсними.

Суд також зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.7.6 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»для товарів (послуг), придбання (поставка) яких контролюється приладами обліку, факт отримання (поставки) таких товарів (послуг) засвідчується даними обліку.

Податкова звітність ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку відповідно до вимог п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України».

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою відповідно до п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Податковий кредит складається із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) платником у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку відповідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається постачальником, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача відповідно п.п. 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.6 ст. 210 Податкового кодексу України передбачається, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Первинні документи, що були надані представником позивача до суду, повністю підтверджують виконання зобов'язань між Сторонами за укладеними між ними правочинами.

Таким чином, зазначені операції між Приватним акціонерним товариством "ЕЛАКС" з ТОВ «Альфа-Буд-2005»здійснювалися належним чином, з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності відповідно до п. 5.1.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». До складу валових витрат належать витрати, які підтверджені відповідними документами відповідно до вимог п.п. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на порушенні якого наполягає відповідач, визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно п. 5.2.1 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. В п. 5.3.2 та п. 5.3.9 наведеної норми встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати на: придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із ст. 8 і ст. 9 та п. 7.9.4 цього Закону та будь-які виграти, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при вирахуванні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Визначення "Первинний документ" наведено у статті 1 Закону України № 996-ХІУ: є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з пунктом 2 статті 9 Закону України № 996-ХІУ первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні - зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п. 138.8, п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що висновок податкового органу про те, що перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, в зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, та висновок про те, що в даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток, не відповідає дійсності, та спростовується вищевикладеними доводами.

Матеріалами справи встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, які надані ним в підтвердження формування валових витрат відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», виписані підприємствами, яке станом на момент спірних правовідносин є платниками податку на прибуток, що не заперечується відповідачем, під час здійснення господарських операцій перебували на обліку в органах ДПІ.

Доказів зворотнього судовим розглядом справи не встановлено і актом перевірки не заперечуються та не спростовано.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування валових витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання формування валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Також, суд звертає увагу на те, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові вже було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "ЕЛАКС" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Альфа-Буд-2005», ТОВ "ТД"Нобліс", за період з 01.03.2008р. по 31.05.2011р., за результатами якої складено довідку від 06.03.2012р. № 298/23-01/22648813, в висновках якої вказано, що перевіркою ПрАТ «ЕЛАКС»документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Альфа-Буд-2005»та ТОВ "ТД"Нобліс" їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Окрім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст.70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оскільки висновки ДПІ ґрунтуються лише на акті перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва акту від 25.05.2012 року № 479/22-80/33448330 то слід зробити висновок про недоведеність факту вчинення Приватним акціонерним товариством "ЕЛАКС" податкового правопорушення.

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, платник податку - будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному цим Кодексом. Виходячи з приписів Податкового кодексу України відповідальність за порушення вимог чинного законодавства несе саме платник податку.

Таким чином, відповідач фактично застосував до позивача негативні наслідки, які є результатом дій (бездіяльності) інших юридичних осіб.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи зустрічної звірки, в котрому викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, котрі не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, які достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів на підтвердження викладених в акті перевірки висновків про порушення позивачем вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин. За таких умов, факти, вказані в акті №288/46-0/22648813 від 31.07.2012 р. щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства, слід вважати недоведеними.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення від 21 серпня 2012 року № 0000380046 та № 0000390046 прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові ДПС на підставі акту №288/46-0/22648813 від 31.07.2012 р. підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням ч.3 ст.2 КАС України, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в цій частині.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 21 серпня 2012 року № 0000380046 та № 0000390046, суд зазначає наступне.

Вимоги про визнання протиправними та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача. Суд звертає увагу на те, що поняття скасування податкового повідомлення-рішення передбачає, тим самим, визнання його протиправним. Отже, в частині визнання податкових повідомлень-рішень від 21 серпня 2012 року № 0000380046 та № 0000390046 протиправними слід відмовити, оскільки дана позовна вимога є похідною.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, але аж ніяк про визнання протиправним рішення.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача є правомірні, обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "ЕЛАКС" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 21 серпня 2012 року № 0000380046 щодо донарахування ПДВ та № 0000390046 щодо донарахування податку на прибуток підприємств.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "ЕЛАКС" (код ЄДРПОУ 22648813) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2146.0 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 25 вересня 2012 року.

Суддя Д.В.Бездітко