Постанова № 26179264, 12.09.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/5379/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМатущака В. В. при секретарі Коновчук Т.В. за участі:позивача: ОСОБА_3 представника позивача: ОСОБА_4 представника відповідача: Мельника О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Нетішинського відділення Славутської об'єднананої державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нетішинського відділення Славутської ОДПІ Хмельницької області №001619701 від 24.05.2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач, вказує на те, що являється платником єдиного податку і використовує належну йому на праві власності земельну ділянку для здійснення підприємницької діяльності, а тому звільнений від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та з підстав, викладених у позовній заяві, просять позов задоволити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, посилаючись на обставини, які викладені в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити з урахуванням нижче наведеного.

Суд встановив, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець 27.01.1994 року виконавчим комітетом Нетішинської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_3.

16 листопада 2005 року між Нетішинською міською радою та підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0990 га., що розташована за адресою АДРЕСА_2 Вказана земельна ділянка надана для обслуговування будівлі дитячої молочної кухні.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 09.12.2005 року серії ЯА №964865 ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення 16.11.2005 року є власником земельної ділянки площею 0,0990 га, яка знаходиться м. Нетішин, вул. Будівельників,13. Цільове призначення (використання) для обслуговування будівлі дитячої молочної кухні.

Вказана земельна ділянка використовується позивачем для здійснення підприємницької діяльності, а саме: надається в оренду згідно договору оренди №02-11 від 19.11.2010 року з ПП ОСОБА_6 та договором оренди №17-09-09 від 17.09.2009 року з ОСОБА_7

Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку серії И № 174244 від 23.12.2010 р. позивач є платником єдиного податку за видами діяльності: інші види оптової торгівлі та здавання в оренду власного нерухомого майна.

22.03.2012 року на адресу позивача надійшов лист Славутської ОДПІ Хмельницької області Нетішинського відділення № 2356р/17-024 про здійснення нарахування сум з земельного податку та подальшу видачу платнику податку податкового повідомлення - рішення для сплати земельного податку протягом 60 днів з дня вручення зазначеного повідомлення-рішення, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку оформлений на фізичну особу.

24.05.2012 Нетішинським відділенням Славутської ОДПІ було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0016191701 яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 5281,09 грн. по сплаті земельного податку з фізичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 5 Указу Президента України «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення» від 19 січня 1999 року N 32/99 із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 9 березня 2000 року N 399/2000, покупцями земельних ділянок несільськогосподарського призначення можуть бути громадяни України - суб'єкти підприємницької діяльності та юридичні особи України.

Згідно ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 449 від 02.04.2002 року «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» затверджено форму державного акта на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до п.п. 297.1.4 п.297.1 ст.297 Податкового Кодексу України, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Судом враховано, що земельна ділянка передана за плату та прийнята у власність ОСОБА_8, як підприємцем, що підтверджується договором купівлі-продажу від 16.11.2005 року та державним актом на право власності на земельну ділянку від 09.12.2005 року, який складений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 02.04. 2002 року «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою», якою чітко регламентується виключний перелік даних, що вносяться до державного акту про власника ділянки, а саме: прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземного громадянина, особи без громадянства, уповноваженої особи від співвласників земельної ділянки або назва юридичної особи. Внесення будь-яких інших даних до державного акту чинним законодавством на той час не передбачено.

Отже, ОСОБА_3, як фізична особа-підприємець набув права власності на земельну ділянку.

Крім того, представником відповідача в письмовому запереченні зазначено, що державний акт на право власності на земельну ділянку, який наданий у порядку встановленого діючого законодавства (відповідно до чинного Указу №32/99 з 19.01.1999 року по 20.07.2007 року та згідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки в зазначений термін) оформлений на фізичну особу-підприємця, і земельну ділянку використовує сам підприємець, яка надана для здійснення підприємницької діяльності, то тільки такий підприємець (платник єдиного податку) звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку.

Згідно ч. 1, 2 п.1 ч. 3 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.

Частиною 4 ст. 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Частиною 1, 3 ст. 90 КАС України встановлено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.; граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20 грудня 2011 року N 4191-VI встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. Компенсація витрат на правову допомогу виплачується за рахунок державного бюджету в межах видатків, передбачених Державній судовій адміністрації України на здійснення правосуддя місцевими загальними та місцевими адміністративними судами.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22 грудня 2011 року N 4282-VI, а саме ст. 13 встановлено мінімальну заробітну плату на 2012 рік у місячному розмірі з 1 липня - 1102 гривні.

Суд встановив, що правомірність витрат відповідача на правову допомогу в сумі 1080 грн. підтверджується: договором про надання послуг у сфері права від 16.07.2012 року, копією свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю № 212 від 07.02.1997 року, актом прийомки правової допомоги від 12.09.2012 року та приходним касовим ордером №49/12 від 18.08.2012 року.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлені судом на підставі пояснень сторін, письмових і речових доказів.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач є платником єдиного податку і використовує належну йому на праві власності земельну ділянку для здійснення підприємницької діяльності.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 87, 90, 94, 158 - 163, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Нетішинського відділення Славутської об'єднананої державної податкової інспекції №0016191701 від 24.05.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) 1080 (одну тисячу вісімдесят) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 49 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 17 вересня 2012 року

Суддя/підпис/В. В. Матущак"Згідно з оригіналом" Суддя В. В. Матущак