Постанова № 26179043, 20.09.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3397/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Серги С.М.,

при секретарі - Лайко О.В.,

за участю:

представника позивача - Машкевич О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Кремавтотранс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

24 травня 2012 року Приватне підприємство "Кремавтотранс" (далі- позивач, ПП "Кремавтотранс") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі- відповідач, Кременчуцька ОДПІ), третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000192303/394 від 27.02.2012.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на неправомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки", оскільки за приписами Податкового кодексу України вони повинні встановлюватися лише згідно з цим Кодексом та іншими законами. Також, зазначав про безпідставне покладення відповідальності на ПП "Кремавтотранс" за помилки в оформленні розрахункових документів, оскільки останні виписувались та видавались одержувачами коштів.

Протокольною ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2012 третю особу Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області замінено правонаступником - Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі з підстав, заявлених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача в письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки при перевірці авансових звітів виявлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа встановленої діючим законодавством форми, змісту та перевищення ПП "Кремавтотранс" ліміту залишку готівки в касі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 12.01.2012 по 26.01.2012, з продовженням терміну проведення перевірки з 27.01.2012 по 02.02.2012, Кременчуцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПП "Кремавтотранс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2011.

В ході перевірки виявлено порушення позивачем підпункту 2.11 пункту 2, підпунктів 7.41, 7.43 пункту 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в частині проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа встановленої форми та змісту, який підтверджував би сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 191812,39 грн; підпунктів 2.3, 2.8 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, внаслідок чого встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства на загальну суму 4142,00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 673/23-209/23808302, який внаслідок технічної помилки датований 09.01.2012, хоча згідно з витягом з журналу реєстрацію актів перевірок вірною датою підписання акту є 09.02.2012 (а.с.158 т.2).

Пунктом 86.3 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку.

При складанні та реєстрації акту перевірки № 673/23-209/23808302 вимоги вказаної норми відповідачем порушені не були, а тому помилка у зазначенні дати цього документу не може розцінюватися як підстава скасування податкового повідомлення-рішення.

З огляду на це, суд оцінює критично доводи представника позивача з цього питання.

На підставі акту перевірки № 673/23-209/23808302 від 09.02.2012 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000192303/394 від 27.02.2012, яким застосовано до ПП "Кремавтотранс" штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 198250,8 грн.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі-Положення), під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Пунктами 3.1, 3.2 Положення передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1996 № 265/95-ВР (далі- Закон № 265/95) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614 (в редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин), фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити: позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження правильності оформлення видачі готівки до звітів про використання коштів № 41, 54, 52, 46, 103 надані копії касових чеків. При дослідженні відповідності змісту цих чеків вимогам вказаних правових норм, виявлено, що в них форму оплати зазначено як "відомість" (а.с.95, 108, 116, 119 т.1 тощо), що свідчить про безготівкову форму розрахунків та суперечить поясненням представника відповідача й іншим письмовим доказам.

Пунктом 2.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Перевіркою змісту та форми чеків, судом виявлено їх невідповідність вимогам вказаних правових норм, а тому вони не можуть розцінюватись як підтвердні документи до авансових звітів.

Крім того, не є належними доказами наявності розрахункових документів до авансових звітів і квитанції, отримані позивачем при користуванні послугами автостоянок (зокрема, а.с. 131, 178, 185, 173 т.1), оскільки вказані документи видані отримувачем коштів у довільній формі без застосування реєстратора розрахункових операцій. Представлена позивачем на підтвердження наявності розрахункових документів до авансового звіту № 79 від 18.09.2009 квитанція за користування автостоянкою готелю взагалі виписана отримувачем коштів за формою, затвердженою наказом Держбуду України, Держкомтуристу від 30.12.1997 (а.с. 9 т.2), який втратив чинність.

В якості доказів здійснення оплати за послуги страхування позивачем взагалі не представлено жодних розрахункових документів. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що страхова премія сплачувалася готівкою страховику, про що зазначено у полісі обов'язкового страхування, проте страховиком наданий лише поліс обов'язкового страхування, будь-які розрахункові документи страхувальнику не надавалися.

Таким чином, судом встановлено відсутність належних документів, встановленої форми, які б підтверджували би використання коштів на придбання палива, страхових полісів та користування автостоянкою.

Пунктом 1 статті 9 Закону України № 265/95 визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Аналізуючи надані позивачем копії документів щодо наявності розрахункових документів до авансових звітів на придбання автомобільних шин та акумуляторів, судом з'ясовано, що продавцями-одержувачами коштів видавались товарні чеки та прибуткові касові ордери (а.с. 170, 213, 215,225 т.1 тощо).

Разом з тим, згідно із зареєстрованими видами діяльності за КВЕД вказані продавці-одержувачі коштів ПП "Калісто", МПП "Шквал" , ТОВ "ПО Центр "Ортспайн-Дніпро", ТОВ "НВФ "Циклон-7" не здійснюють торгівлю товарами власного виробництва, що підтверджується довідками Головного управління статистики у Полтавській області від 28.08.2012 (а.с. 168 т.2), Головного управління регіональної статистики від 11.09.2012 (а.с. 190 т.2).

Таким чином, видача ПП "Калісто", МПП "Шквал", ТОВ "ПО Центр "Ортспайн-Дніпро", ТОВ "НВФ "Циклон-7" товарних чеків та квитанцій до прибуткового касового ордеру при отриманні від ПП "Кремавтотранс" коштів за товар не відповідає вимогам чинного законодавства.

У зв'язку з цим, у ПП "Кремавтотранс" відсутні належні докази на підтвердження витрачання готівкових коштів на придбання автомобільних шин та акумуляторів.

Пунктом 2.11 Положення визначено, що звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Судом встановлено, що звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснювалось з порушенням вимог чинного законодавства, з використанням неналежно оформлених документів.

Перевіряючи правильність висновку перевіряючих щодо перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2.8 Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Судом з'ясовано, що представником позивача не заперечувалось зафіксоване в акті перевірки перевищення ПП "Кремавтотранс" ліміту залишку готівки на 684 грн, 2979,00 грн та 479,00 грн - 12.09.2009, 02.07.2010, 29.11.2010 відповідно, а тому згідно з частиною 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вказане порушення є таким, що не потребує доказування.

Таким чином, в ході судового розгляду підтверджено порушення позивачем приписів Положення про ведення касових операцій у національній валюті стосовно проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа встановленої форми та змісту, який підтверджував би сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 191812,39 грн, та перевищення ліміту коштів на загальну суму 4142,00 грн.

За допущення виявлених в ході перевірки порушень до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції, передбачені Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 № 436/95.

Відповідно до статті 2 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті1, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Виходячи з положень пункту 61.1 статті 61, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, пунктів 80.2 та 80.4 статті 80 Податкового кодексу України до повноважень податкових органів належать функції з контролю за дотриманням платниками податків законодавства (порядку) з питань ведення касових операцій.

Суд вважає, Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 №436/95 є за своєю правовою природою спеціальним правовим актом з питань, зокрема, встановлення відповідальності за недотримання вимог щодо ведення касових операцій, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі податкові органи.

У зв'язку з цим, суд розцінює як безпідставні доводи представника позивача щодо неконституційності Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436. Зазначений Указ прийнято на підставі статті 114-5 Конституції України (в чинній на той час редакції) та статті 25 Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України від 08.06.1995, а тому він є обов'язковим для виконання на всій території України. Крім того, цей Указ відсутній у переліку Указів Президента, визначених у п.3 Розділу XIX "Прикінцеві Положення" Податкового кодексу України, дія яких припиняється у зв'язку з набранням чинності ПКУ.

Оцінюючи правильність застосування штрафних санкцій, судом враховано, що відображені в акті перевірки порушення вчинені позивачем у період з жовтня 2008 року по липень 2011 року, тобто як до набрання чинності Податковим кодексом України (до 31.12.2010), так і після цього (з 01.01.2011). При цьому, до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції, передбачені Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 № 436/95, вчинені за порушення, які допущені ним з 08.01.2009 по 02.08.2011.

При перевірці обґрунтованості застосування до позивача штрафних санкцій, суд виходить з того, що станом на дату допущення позивачем порушень вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті стосовно перевищення ліміту в касі 12.09.2009 та тих, які зазначені під порядковими номерами 12-64, 106-107 таблиці на сторінках 63-66 акту перевірки, були чинними вимоги статей 238, 250 Господарського кодексу України, за яким ці санкції відносились до адміністративно-господарських з обмеженим строком щодо їх нарахування. Окремо судом виділені порушення, викладені в таблиці під порядковими номерами 106-107 сторінки 66 акту з огляду на те, що ревізором допущена технічна помилка щодо дати складання авансового звіту № 66 та видачі страхових полюсів, яка виразилася у написанні 2011 року, замість 2009, що підтверджується належним чином завіреними копіями документів у справі (а.с. 187-189 т.1) та дослідженими оригіналами.

Так, за статтею 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З урахуванням вимог вказаної правової норми станом на дату винесення відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення сплив один рік від дня вчинення ПП "Кремавтотранс" цих порушень, а Податковий кодекс України ще не набрав чинності. Отже, застосування Кременчуцькою ОДПІ штрафних (фінансових) санкцій на суму 95552,30 грн є неправомірним.

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, в рамках якого Кременчуцькою ОДПІ здійснювалась перевірка ПП "Кремавтотранс", та зміни, внесені до статті 250 Господарського кодексу України.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

За приписами пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010 N 275 статтю 250 Господарського кодексу України доповнено частиною 2 наступного змісту: дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

На підставі вказаних норм відповідачем правомірно, в межах 1095 днів від дня вчинення порушень, застосовані до ПП "Кремавтотранс" штрафні (фінансові) санкції за порушення, викладені під порядковими номерами 65-105 у таблиці на сторінках 65-66 акту перевірки, та за перевищення ліміту залишку готівки в касі 02.07.2010, 29.11.2010.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000192303/394 від 27.02.2012 є неправомірним та підлягає скасуванню в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 95552,3 грн. В інший частині позовні вимоги є необгрунтованими.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

За приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-V судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, з державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 950,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надані договір з фізичною особою-підприємцем Машкевич О.С. про надання правової допомоги від 02.03.2012, в якому визначений перелік послуг, які зобов'язується виконати представник: надання усних консультацій, пов'язаних з питанням оскарження результатів планової виїзної перевірки, підготовка правової позиції, досудове оскарження, складання скарги на податкове повідомлення-рішення, підготовка правової позиції, судове оскарження податкового повідомлення-рішення, участь у судових засіданнях в якості представника позивача у суді першої інстанції, підготовка та подання до суду необхідних процесуальних документів. При цьому, визначена загальна вартість вказаних послуг у розмірі 3000 грн (а.с. 88 т.1) та надано акт виконаних робіт від 21.06.2012 (а.с. 78 т.2), платіжне доручення (а.с 79 т.2).

Оцінюючи вказані документи, судом відмічено, що загальна вартість послуг становить 3000,00 грн. При цьому, до предмету договору включені як питання щодо досудового врегулювання спору (усні консультації, складання скарги), так і питання, пов'язані безпосередньо з судовим розглядом справи (складання позовної заяви, участь у судових засіданнях).

Разом з цим, перелік наданих Машкевич О.С. послуг, що зазначені в акті виконаних робіт, не в повній мірі відповідає предмету договору, не розмежовано вартість послуг представника по участі у суді першої інстанції та досудовому врегулюванні спору.

У зв'язку з цим, суд вважає, що позивачем не надані належні докази, які підтверджували б фактичне понесенні ним витрат на правову допомогу саме в межах розгляду справи Полтавським окружним адміністративним судом, а тому сплачена Машкевич О.С. сума винагороди не підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Кремавтотранс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0000192303/394 від 27 лютого 2012 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 95552 (дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) гривень 30 (тридцять) копійок визнати протиправним та скасувати.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Кремавтотранс" витрати у вигляді судового збору у розмірі 950,00 гривень, сплачені згідно з квитанцією № 429 від 29 травня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 25 вересня 2012 року.

Суддя С.М. Серга