Постанова № 26178908, 17.09.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1543/2012

17 вересня 2012 року 16год. 35хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Гарбар Олексій Миколайович, Самардак Катерина Володимирівна,

відповідача: представник Мартинович Наталія Іванівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЕКОРЕМБУД ЛТД" до Державної податкової інспекції в Рівненському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012351 від 05.01.2012 року ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Екорембуд ЛТД" (далі - ТзОВ фірма "Екорембуд ЛТД") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі (далі - ДПІ у Рівненському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012351 від 05 січня 2012 року.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали. В обґрунтування позову зазначили, що податковий кредит з податку на додану вартість (далі - ПДВ) по взаємовідносинах з ТОВ «Укрстроймонтаж-К» (код ЄДРПОУ 36955616) позивачем сформовано відповідно до вимог Податкового кодексу України. Пояснили, що в акті перевірки № 915/151/23-141/13977647 від 27 грудня 2011 року ДПІ у Рівненському районі покликається на акт перевірки від 05.08. 2011 року за № 1031/23-300/36955616, проведеної ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва, щодо контрагента позивача - ТзОВ фірма "Екорембуд ЛТД". У вказаному акті перевірки від 05.08. 2011 року аналізуються трудові та виробничі ресурси контрагента, а також правочини, здійснені зазначеним контрагентом позивача із його контрагентами, з якими позивач не мав жодних правовідносин. Так, ігноруючи фактичні обставини справи, із посиланням на висновки акту перевірки, проведеної ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва, відповідач, із посиланнями на ст.92, 203, 205, 216, 228 та 234 Цивільного кодексу України визнає правочини, здійснені позивачем із зазначеним контрагентом нікчемними. Разом із тим, ДПІ у Рівненському районі у акті перевірки № 915/151/23-141/13977647 від 27 грудня 2011 року, констатовано, що господарські операції між позивачем та контрагентом - ТОВ «Укрстроймонтаж-К», підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, зокрема, видатковими та податковими накладними. Стверджують, що єдиною підставою для визнання податкової накладної недійсною, відповідно до положень Податкового кодексу України є випадок, коли така накладна заповнена та видана особою, що не зареєстрована платником податку на додану вартість на момент видачі такої накладної. На час існування взаємовідносин між ТзОВ фірма "Екорембуд ЛТД" та ТОВ «Укрстроймонтаж-К», останній мав цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платника податку на додану вартість та не був позбавлений права укладати будь-які угоди у відповідності із вимогами чинного законодавства.

Також, пояснили суду, що висновки акта перевірки № 915/151/23-141/13977647 від 27 грудня 2011 року, щодо нікчемності правочинів, укладених між ТзОВ фірма "Екорембуд ЛТД" та ТОВ «Укрстроймонтаж-К», ґрунтуються виключно на припущеннях працівників податкового органу, що проводили перевірку та актах інших податкових органів. ДПІ у Рівненському районі під час проведення перевірки не доведено що сторони, укладаючи правочини, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

В зв'язку з наведеним, представники позивача вважають висновки акта перевірки № 915/151/23-141/13977647 від 27 грудня 2011 року про порушення ТзОВ фірма "Екорембуд ЛТД"п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України безпідставними, а податкове повідомлення-рішення № 0000012351 від 05 січня 2012 року таким, що підлягає скасуванню. З таких підстав, просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву, позов не визнав. В обґрунтування заперечень пояснив суду, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача встановлено порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ. Даний висновок податковим органом було зроблено на підставі аналізу господарських операцій між ТзОВ фірма "Екорембуд ЛТД" та ТОВ «Укрстроймонтаж-К». Вказала на те, що ДПІ у Рівненському районі було отримано акт перевірки від 05.08. 2011 року за № 1031/23-300/36955616, проведеної ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва, щодо контрагента позивача - ТОВ «Укрстроймонтаж-К». Зі змісту вказаного акту перевірки вбачається, що ТОВ «Укрстроймонтаж-К» за юридичною та фактичною адресою не знаходиться. Крім того, господарські операції ТОВ «Укрстроймонтаж-К» були спрямовані на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, та не мають реального товарного характеру, тобто такі операції є фіктивними. У зв'язку з чим, податковим органом було зроблено висновок, що операції з поставки, по ланцюгу, ТОВ «Укрстроймонтаж-К» - позивач порушують ст. 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, оскільки спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемними. Вважає податкове повідомлення-рішення № 0000012351 від 05 січня 2012 року обґрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню. У зв'язку з наведеним, просила суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Екорембуд ЛТД" слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 12.05. 1994 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Екорембуд ЛТД" зареєстроване юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, виданим Рівненською районною державною адміністрацією Рівненської області. Позивач є платником податку на додану вартість, яким зареєстрований відповідно до свідоцтва № 100279283 від 13.04. 2010 року (а.с. 7, 104).

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Рівненському районі була проведена позапланова невиїзна перевірка ТзОВ фірма "Екорембуд ЛТД" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Укрстроймонтаж-К» за період з 01.05. 2011 року по 31.05. 2011 року. По результатам перевірки був складений акт № 915/151/23-141/13977647 від 27 грудня 2011 року (а.с. 59-69).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000012351 від 05 січня 2012 року, яким, із посиланням на п. 54.3 ст. 54, абз. 2 п. 123.1 ст. 123, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 134034,00 грн., з яких 134033,00 грн. - основного платежу та 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 70).

Позивач у відповідності до ст. 56 Податкового кодексу України, звертався із скаргами на назване податкове повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження. Рішеннями про результати розгляду скарг дане податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скарги залишено без задоволення (а.с. 10-17).

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню № 0000012351 від 05 січня 2011 року, суд виходить з наступного.

Оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі висновків відповідача про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту з ПДВ, сум по господарським операціям з виконання робіт ТОВ «Укрстроймотаж-К». Вказані заключення зроблені податковим органом на підставі аналізу господарських операцій ТзОВ фірми "Екорембуд ЛТД" та ТОВ «Укрстроймонтаж-К», висновків, викладених у акті перевірки від 05.08. 2011 року за № 1031/23-300/36955616, проведеної ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва, щодо контрагента позивача - ТОВ «Укрстроймотаж-К» (а.с. 103-116). Зокрема, у акті перевірки від 05.08. 2011 року за № 1031/23-300/36955616 яким обґрунтовано акт перевірки № 915/151/23-141/13977647 від 27 грудня 2011 року, податковим органом, за місцем реєстрації контрагента позивача, вказується, що ТОВ «Укрстроймотаж-К» за юридичною та фактичною адресою не знаходиться. Крім того, стверджується, що у ТОВ «Укрстроймотаж-К» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно з ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, угоди з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за травень 2011 року вбачаються, як такі, що є нікчемними.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-IV - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 02.07. 2012 року, вбачається, що контрагент позивача ТОВ «Укрстроймотаж-К» знаходився на момент господарських операцій і досі перебуває в Єдиному державному реєстрі (а.с. 76-78).

У акті перевірки від 05.08. 2011 року за № 1031/23-300/36955616 щодо ТОВ «Укрстроймотаж-К» передбачено, що види діяльності за КВЕД: 45.21.1 - Будівництво будівель, 45.21.7 - Монтаж та встановлення збірних конструкцій, 45.45.0 Інші роботи з завершення будівництва, 51.53.2 - Оптова торгівля будівельними матеріалами, 51.90.0 - Інші види оптової торгівлі, 74.20.1 - Діяльність у сфері інжирінгу (а.с. 105).

Крім того, ТОВ «Укрстроймотаж-К» у встановленому порядку було зареєстроване платником податку на додану вартість із правом виписування податкових накладних, та мало свідоцтво платника податку на додану вартість за № 100279283, індивідуальний податковий номер 369556114039, видане 13..04. 2010 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва. Як вбачається із листа ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вказане свідоцтво анульоване 03 серпня 2011 року на підставі Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ від 03.08. 2011 року № 428, тобто за спливом тривалого часу після правочинів із позивачем.

Вказані обставини доводять, що контрагент ТОВ «Укрстроймотаж-К» володів необхідною право та дієздатністю для вчинення господарських операцій, що ставляться податковим органом під сумнів.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Укрстроймотаж-К» 13 травня 2011 року було укладено Договір субпідряду № 11/05/13. За даним договором, ТзОВ фірма «Екорембуд ЛТД», що іменується в подальшому "Підрядник", в особі директора Вознюка В.О., який діє на підставі Статуту та ТОВ «Укрстроймотаж-К», що іменується в подальшому "Субпідрядник", в особі директора Нікішина В.С., який діє на підставі Статуту, уклали цей договір про наступне. "Підрядник" доручає, а "Субпідрядник" бере на себе встановлення сепаратора TSV 3200 для цементних млинів 4 і 9 на ПАТ «Волинь-Цемент» в м. Здолбунів, Рівненська область (а.с. 18-22).

На виконання Договору № 11/05/13 від 13 травня 2011 року, ТОВ «Укрстроймотаж-К» виконало роботи на загальну суму 804200,00 грн. у тому числі ПДВ - 134033,33 грн. Вказані обставини підтверджуються:

- податковою накладною № 60 від 31.05. 2011 року на загальну суму 804200,00 грн., у т.ч. ПДВ - 134033,33 грн. Вказана податкова накладна була включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за травень 2011 року та відображена у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року (у тому числі у Додатку 5 до вказаної декларації) (а.с. 24, 38-44, 45-50);

- довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних підрядних робіт (а.с. 55-58).

Розрахунки за виконані роботи були проведені повністю, що підтверджено випискою з банку за 31.05. 2011 року (а.с. 23).

Відповідно до п.п. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, зокрема, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 201 Податкового кодексу України визначені основні положення щодо податкової накладної, зокрема, вказані обов'язкові вимоги до змісту податкової накладної. У п. 201.8 вказаної норми встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

За змістом наведених норм законодавства, необхідною умовою для включення податку на додану вартість до податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобов'язань, є, зокрема, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), їх зв'язок з господарською діяльністю платника податків. При цьому, наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Крім того, згідно ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальним фактором, для формування податкового кредиту з ПДВ, є зв'язок придбаних товарів (робіт, послуг) із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів, що відображають реальність таких господарських операцій.

Судом встановлено, що факт використання позивачем у власній господарській діяльності робіт виконаних ТОВ «Укрстроймотаж-К» та отримання доходу, підтверджується долученими до матеріалів справи документами та поясненнями позивача. Так, 04 травня 2011 року між позивачем та ПАТ «Влинь-Цемент» було укладено договір підряду в капітальному будівництві на виконання робіт № 04/05/11. Для виконання вказаних робіт, було укладено вищезазначений договір субпідряду. Згідно довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних робіт та довідки № 2057 від 18.07. 2012 року роботи згідно договору № 04/05/11 від 04.05. 2011 року були виконані повністю (а.с.79-95, 148).

Таким чином, виконання для позивача робіт ТОВ «Укрстроймотаж-К» здійснювалось для подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Стосовно ж обставин, визнання правочинів, вчинених позивачем із контрагентом ТОВ «Укрстроймотаж-К», нікчемними, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правова природа договорів субпідряду визначає наступне волевиявлення сторін цих договорів (правочинів): у підрядника - доручити та оплатити виконання робіт, у субпідрядника - взяти на себе виконання робіт та виконати дані роботи. Жодної іншої мети (завдання збитків державі шляхом несплати податків, штучне зменшення бази оподаткування тощо) ці правочини не містять і містити не можуть, оскільки зобов'язання припиняється його виконанням. Тобто, після виконання договорів внаслідок отримання кожною зі сторін бажаного результату, всі правовідносини між ними завершуються. Після цього у кожної зі сторін правочину (договору) виникають правовідносини вже з іншим суб'єктним складом. Поза увагою відповідача залишився той факт, що як позивач, так і його контрагент виконали умови укладеної між ними угоди, чим і підтвердили факт її укладення.

Наявними первинними документами, долученими до матеріалів справи, що описані вище, підтверджуються обставини реального виконання робіт для позивача ТОВ «Укрстроймотаж-К», а не лише документальне оформлення господарських операцій з перерахуванням коштів, на чому наполягає відповідач.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача про нікчемність договору через неможливість його виконання з огляду на обмеженість персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів у контрагента ТОВ «Укрстроймотаж-К». Такі, висновки базуються на акті про неможливість проведення зустрічної перевірки податкової звітності, проведеної щодо вказаного контрагента. На думку суду, такі висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях та аналітичних даних - висновків іншого податкового органу, без встановлення достовірної інформації з компетентних джерел. ДПІ у Рівненському районі не надано суду будь-яких доказів, які давали б підстави для сумніву у реальності проведених господарських операцій між позивачем та ТОВ «Укрстроймотаж-К» та вказували б на те, що дані податкової накладної, виписаної субпідрядником не відповідають дійсності.

Крім того, ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, не подав звітність, або не знаходиться за місцем своєї реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого податкового кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру.

Судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, що описані вище, останні відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджують обґрунтованість визначення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0000012351 від 05 січня 2012 року, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначений чинним законодавством, а вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним, таким, що прийняте без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0000012351 від 05 січня 2012 року.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено повністю на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, позивачу слід присудити з Державного бюджету України 1340 грн. 34 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 804 від 19.04. 2012 р. (а.с. 2).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Рівненському районі № 0000012351 від 05.01. 2012 року.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЕКОРЕМБУД ЛТД" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1340 (одна тисяча триста сорок) грн. 34 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.