Постанова № 26178728, 24.09.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2012 р. № 2а-5890/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Журомської М.В.,

за участю секретаря -Козьміна А.М.,

за участю представника позивача Кондратюка В.В., представника відповідача Савченка П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «МІСТ ТБ»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «МІСТ ТБ»звернулася у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, у якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002142321 та № 0002132321 від 20.06.2012 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що висновки перевірки не грунтуються на нормах чинного законодавства. Представлені позивачем до перевірки первинні документи відповідали вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», містять всі необхідні реквізити та інформацію і є достатньою підставою для підтвердження господарських операцій з ТзОВ «Славір», ТзОВ «АРС Трейд». Також зазначає,що позивач не може нести відповідальність за дії своїх контрагентів, що пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою податків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що під час перевірки ТзОВ Телерадіокомпанії «Міст ТБ»проведено аналіз згідно додатку № 5 «Розшифровки податкового кредиту в розрізі контрагентів», затвердженого Наказом ДПА України від 17.03.2008 р. № 159, шляхом автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ТзОВ «Славір», а також автоматизованої інформаційної системи ДПА у Львівській області (АІС ОР) щодо ТзОВ «АРС Трейд», згідно яких встановлено, що у ТзОВ «Славір», ТзОВ «АРС Трейд»та їх контрагентів відсутні виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, працівники, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності з поставки товарно матеріальних цінностей та виконання робіт. Вважає, що податкова декларація відображає не лише задекларовані суми податкового кредиту та податкових зобов'язань, а дає можливість проаналізувати господарську діяльність платника в розрізі контрагентів, зокрема постачальників. Зазначає, що позивач відобразив у бухгалтерському обліку господарські операції, щодо отримання послуг, які фактично не відбулись, у зв'язку з тим, що первинні документи, отримані від цих контрагентів є недостовірними, та не є належним чином оформлені.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «МІСТ ТБ»зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради 20.08.1998 року, 28.04.1998 року взяте на податковий облік в Державній податковій інспекції у Сихівському районі м. Львова.

На підставі п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі ПК України) Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова (далі - ДПІ) проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «МІСТ ТБ»(далі-Товариство) з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків при проведенні взаєморозрахунків з ТзОВ «Славір», ТзОВ «АРС Трейд».

За результатами перевірки встановлено порушення Товариством вимог: п.п.7.2.3 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- встановлено заниження податку на додану вартість по господарських операціях, щодо придбання товарів без підтверджуючих документів від ПП «Славір»за період з 01.06.2009 року по 30.06.2009 року на суму 19 166,67 грн.; п. 198.1 ст.198.6 ПК України -за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року занижено податок на додану вартість в сумі 59 333,33 грн., а саме за квітень 2011 р. в сумі 20 000,00 грн., за травень 2011 р. 13 333,33 грн., за червень 2011 р. 26 000,00 грн. по господарських операціях, щодо придбання виконаних робіт без підтверджуючих документів від ТзОВ «АРС Трейд»: п.138.4, п.138.6 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.19 ПК України - завищено задекларованих показників декларації з податку на прибуток у загальній сумі 273 872,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2 квартал 2011 року на суму 68 233,00 грн., що викладено в Акті перевірки від 06.06.2012 року № 631/22-10/25550345.

У результаті встановлених порушень ДПІ винесло податкове повідомлення-рішення від 20.06.2012 р. № 0002142321, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 83 293,00 грн. (в т. ч. основний платіж 78 500,00 грн. та штрафні санкції 4 793,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 20.06.2012 р. № 0002132321 яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 68 233,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями Товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями.

Господарською діяльністю в розумінні п. 14.1.36. ст. 14 ПК України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстр. в Мін'юсті Україні від 05.06.1995 р. за № 164/704 (надалі -Положення).

Відповідно до 2.1 ст.2 Положення, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

З матеріалів справи встановлено, що між ТзОВ Телерадіокомпанія «Міст-ТБ»та ТзОВ «АРС Трейд»укладено Договір про надання послуг № 30/3/1 від 30.03.2011 р., відповідно до якого ТзОВ «АРС Трейд»зобов'язується за завданням ТзОВ Телерадіокомпанія «Міст ТБ»надати послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором, а саме послуг з організації зйомок програм та сюжетів. Відповідно до п.3.1 даного Договору вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах наданих послуг.

На підтвердження виконання вказаного договору Товариством представлено акти здачі прийняття виконаних робіт (надання послуг): № 29/04-1 від 29.04.2011 р. на суму 120 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20 000,00 грн.; № 30/05-1 від 30.05.2011 р. на суму 80 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 13 333,33 грн.; № 30/06-1 від 30.06.2011 р. на суму 86 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 14 333,33 грн.; № 30/06-2 від 30.06.2011 р. на суму 70 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 11 666,67 грн., а також податкові накладні № 253 від 29.04.2011 р., № 427 від 30.05.2011 р., № 571 від 30.06.2011 р., № 572 від 30.06.2011 р.

Заборгованість Товариства по розрахунках з ТзОВ «АРС Трейд»становить 356 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 59 333,33 грн.

В квітні 2011 р. сплачений податок на додану вартість в сумі 20 000,00 грн. Товариство віднесло до податкового кредиту підставі податкової накладної № 253 від 29.04.2011 р., в травні 2011 року на підставі податкової накладної від 30.05.2011 р. № 427 в сумі 133 33,33 грн., та в червні 2011 р. на підставі податкових накладних № 571 та № 572 від 30.06.2011 р. в сумі 26 000,00 грн.

При проведені перевірки ДПІ проведено аналіз автоматизованої інформаційної системи ДПА у Львівській області. ДПІ встановлено, що ТзОВ «АРС Трейд»визнано банкрутом та 23.01.2012 року знято з обліку, статутний фонд -1 000,00 грн., кількість працівників-1. Згідно проведеного аналізу додатку № 5 «Розшифровки податкового кредиту в розрізі контрагентів за квітень-червень 2011 р. , встановлено, що податковий кредит цього підприємства дорівнює сумі податкового зобов'язання наступних постачальників: ТзОВ «Захід-імпорт», ПП «Львів-ВВВ», ТзОВ «Наан-трейд»та ін.

ДПІ встановлено, що у ТзОВ «АРС Трейд»та його контрагентів відсутні виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, працівники, тому фактично здійснювати діяльність ТзОВ «АРС Трейд»з надання послуг, що обумовлені договором № 30/3/1 від 30.03.2011 р. не могло. Крім того ДПІ встановлено, що до перевірки не надано всіх підтверджуючих документів щодо факту надання даного виду послуг.

Між ТзОВ Телерадіокомпанія «Міст ТБ»та ТзОВ «Славір»укладено Договір купівлі продажу № 222 на загальну суму 115 000,00 грн., відповідно до якого ТзОВ Телерадіокомпанія «Міст ТБ»купує, а ТзОВ «Славір»продає обладнання у кількості та в асортименті та за цінами, вказаними у додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною. Згідно додатку № 1 до цього Договору предметом договору є цифровий супутниковий ресівер (DVB-S2 Mpeg-4 SD FTA) KONKA KSDS980 у кількості 100 шт.

Відповідно до видаткової накладної РН-6-3000013 від 30.06.2009 року ТзОВ «Славір»поставило на користь Товариства ТМЦ на суму 115 000,00 грн. в т.ч ПДВ 19 166,67 грн.

По факту отримання товарів зазначеним контрагентом позивача виписувалась податкова накладна № 630000031 від 30.06.2009 р.

Вартість отриманих товарів була сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 179 від 30.06.2009 р. та № 209 від 28.07.2009 р., наявними в матеріалах справи.

У червні 2009 року сплачений податок на додану вартість в сумі 19 166,67 грн. Товариство віднесло до податкового кредиту на підставі виписаної податкової накладної № 630000031 від 30.06.2009 р

В ході проведеної перевірки Товариства, ДПІ проведено аналіз згідно додатку № 5 «Розшифровки податкового кредиту в розрізі контрагентів», затвердженого Наказом ДПА України від 17.03.2008 р. № 159, шляхом автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ТзОВ «Славір». У результаті проведеного аналізу встановлено, що згідно відомостей з ЄДРПОУ скасовано державну реєстрацію ТзОВ «Славір»22.02.2010 р. Згідно АІС ДПА у Львівській області ДПІ встановлено, що у ТзОВ «Славір»та його контрагентів відсутні виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, працівники, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності з постачання обладнання у великих обсягах. У результаті чого ДПІ у Сихівському районі зробила висновок, що позивач відобразив у бухгалтерському обліку господарські операції щодо отримання ТМЦ від ТзОВ «Славір», які фактично не відбулись. Крім того, до перевірки не надано всіх підтверджуючих документів щодо поставки даних ТМЦ.

Проте, з такими висновками податкового органу ДПІ, суд не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються га підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених цим Кодексом.

Виходячи із вказаних норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (роботи, послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податковий кредит відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.14.1.181 ст. 14 ПК України визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих.) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону та п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної.

За змістом наведених правових норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Разом з тим, у листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008р. №3146/6/15-016 зазначено, що частиною другою та третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 201.1 ст. 201 ПК України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, Ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.23 п. 7.2 ст. 7 названого Закону, п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, на момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача, були зареєстровані у встановленому порядку, не були виключені з ЄДРПОУ, що підтверджується довідками з ЄДРПОУ, перебували на обліку в органах державної податкової служби та були зареєстрований як платник податку на додану вартість, здійснювали свою діяльність відповідно із законодавством.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року справа № 21-47а10.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, а згідно з ч. 2 цієї ж статті, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Отже, позивач не може нести відповідальності за неподачу його контрагентами відповідної звітності до податкових органів, чинним законодавством не передбачено конкретного переліку документів, якими повинні підтверджуватися реальне надання та фактичне використання вказаних послуг та отриання ТМЦ платником податків.

Законодавством не наведено виключного переліку вимог щодо оформлення результатів виконання таких послуг, однак документи мають бути достатніми для визначення характеру, виду, обсягу наданих послуг.

На підтвердження отримання послуг від ТзОВ «АРС Трейд»позивачем надано додаткові пояснення, з яких встановлено, що послуги полягали у створенні двох окремих видів медіа продуктів: організація зйомок програм позивача та організація зйомок сюжетів позивача. Під час співпраці з даним контрагентом у квітні-червні 2011 року ТзоВ ТРК «Міст ТБ»розміщувало в інформаційному просторі різні передачі інформаційно-розважального формату: «Прямим текстом», «Про сім'ю», «Про рибалку», «Правоохоронець», «Хто тут живе?», «Провокація»та багато інших. Послуги з організації зйомок та сюжетів, отримані позивачем від ТзОВ «АРС Трейд»істотно сприяли досягненню основної мети діяльності телерадіоорганізації -наповнення простору якісним медіа-продуктом.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що отримані від ТзОВ «Славір»ТМЦ обліковувались на складі позивача по вул. Високий Замок 4 у м. Львові, а факт наявності вказаного товару підтверджується карткою по рахунку 1122, відповідно до якої придбані цифрові супутникові ресівери обліковуються у бухгалтерському обліку позивача як малоцінні необоротні матеріальні активи.

При цьому, відповідачем не доведено неотримання позивачем спірних послуг та ТМЦ. Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагентів позивача на поставку товару та надання послуг. Такі висновки зроблені за самими лише даними звітності контрагентів за даними центральної бази даних ДПА України, без її перевірки, а тому не можуть вважатися достовірними. До того ж самі ці звіти (декларації) суду як докази відповідачем надано не було. Натомість, первинні документи, надані платником податків, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу. Посилання відповідача на ту обставину, що до перевірки не надано всіх підтверджуючих документів щодо отримання даних ТМЦ та виконання послуг контрагентів, судом не беруться до уваги, оскільки ні під час перевірки, ні у судовому засіданні відповідачем не конкретизовано які саме документи, окрім наданих, повинні бути представлені, а також якою законодавчою нормою це передбачено.

Зазначене свідчить про необґрунтованість та упередженість висновків ДПІ щодо встановлених порушень.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Проте, ДПІ, конкретних доказів, на підставі яких можна дійти до висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства суду надано не було.

Згідно зі статтею 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, оскаржувані податкові повідомлення -рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «МІСТ ТБ»1 515,26 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова від 20.06.2012 р. № 0002142321 та № 0002132321.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «МІСТ ТБ» 1 515,26 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27 вересня 2012 року.

Суддя Журомська М.В.