Рішення № 26175987, 03.07.2012, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/2-455/11

З А ОЧ Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«24»травня 2012 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого -судді Целуха А.П.,

при секретарі судового засідання -Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ВАТ «Одеський домобудівний комбінат»про стягнення боргу,-

в с т а н о в и в:

08.12.2009 року до Малиновського районного суду м.Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_3, дочірнього підприємства «Жилбуд»ВАТ «ОДМК», ВАТ «Одеський домобудівний комбінат»про визнання договору недійсним. В обґрунтування поданого позову посилалася на те, що 15.03.2005 року ОСОБА_4 уклала договір про спірробітництво по інвестуванню будівництва житлових будинків з ДП «Жилбуд»ВАТ «ОДМК», в особі директора ДП «Житло -буд»- ОСОБА_5. Предметом цього інвестування був житловий будинок за будівельним номером АДРЕСА_1. Строк введення в експлуатацію завершеного буд1вництвом будинку повинен був статися в четвертому кварталі 2006 року. Пунктом 2.1.1. згаданого договору зазначено, що інвестується трикімнатна квартира № 100, загальною площею 65 кв.м. на 5-му поверсі, будинку за будівельним АДРЕСА_1 Вартість інвестування складає 136 952 гривень, що відповідає 25 840 доларів США на момент складення договору. Сума 136 952 гривень була внесена ОСОБА_1 15.03.2005 року в касу ДП «Жилбуд» за квитанцією № 15/03 , формуліровка платежу: за квартиру АДРЕСА_1. Пунктом 2.2.2. згаданого вище договору ДП «Житлобуд»- підрядна організація, зобов'язалася в потоці 1 -го місяця після введення будинку в експлуатацію передати ОСОБА_1 інвестору, для оформлення права власності на трикімнатну квартиру, вказану в п.2.1.1 згаданого вище договору Акт прийому -передачі квартири. Трикімнатна квартира АДРЕСА_1 була передана ОСОБА_1 Актом прийому-передачі від 15.03.2005 року, оскільки на момент внесення інвестицій п'ятий поверх будинку був зведеним інвестор оглядала приміщення. Цей Акт прийому-передачі, після введення будинку завершеного будівництвом відповідно до рішення №336 від 19.03.2009 року виконавчим комітетом Одеської міскькради, був затверджений підписом директора ВАТ «ОБМК»ОСОБА_7 та печаткою організації -замовника будівництва. Пунктом 4.4. договору інвестування від 15.03.2005 року, жодна із сторін не вправі передавати свої права і обов'язки за договором фізичним чи юридичним особам без згоди іншої сторони. Пунктом 4.5 цього договору передбачено розірвання договору лише за взаємною згодою сторін без нанесення матеріальної шкоди один одному. Пунктом 4.7. цього договору «Підрядник»завіряє, що вказана квартира нікому не продана, не подарована, не перебуває в закладі чи під арештом, прав третіх осіб не неї немає. Після введення в експлуатацію 19.03.2009 року будинку будівельний АДРЕСА_1 Розпорядженням №332/01-06 Малиновської рай адміністрації від 19.06.2009 року згаданому будинку присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 16 липня 2009 року ОСОБА_1 отримала Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 серії САС№ 448409 на підставі договору інвестування від 15.03.2005 року і Акту прийому -передачі квартири від 15.03.2005 року. 10 серпня 2009 року ОСОБА_1 зареєструвала право власності на нерухомість в КП ОМБТІ та РОН реєстраційний №27998156 , книга 724пр-47 за № 2562.

Однак відповідачка ОСОБА_8, надаючи договір № 41/п про співпрацю по інвестуванню будівництва житлових будинків від 27 грудня 2005 року, претендує на приватну власність ОСОБА_1 Мотивуючи своє право стверджує про оплату нею грошей інвестування і надаючи квитанції: -без номера і числа внесення грошей, без посилання на договір, в сумі 5 000 доларів США = 25 500 гривен, прибутковий касовий ордер; -прибутковий касовий ордер №9 від січня 2007 року про сплату 306 000 гривень за договором №41/п від 17.12.2005 року;

За пунктом 2.1.2 інвестор -ОСОБА_8 зобов'язалась первинним внеском внести інвестиції 100% - 331 500 гривень.

За пунктом 2.1.4 інвестор -ОСОБА_8 зобов'язалася оформити перехід права власності після завершення будівництва будинку, замовити і оформити технічний паспорт на приміщення, а також свідоцтво про право власності на квартиру. За пунктом 3.4. договору від 27.12.2005 року, у випадку несвоєчасної сплати «ІНВЕСТОРОМ»внеску «ПІДРЯДНИК» має право в односторонньому порядку, при сплині 45 днів, розірвати договір з виплатою «ІНВЕСТОРУ»внесену суму.

Враховуючи все викладене вище, позивач вважає недійсним договір №41/П про співробітництво по інвестуванню будівництва житлових будинків від 27.12.2005 року, складений між ДП «Жилобуд»ВАТ «ОМБК»та ОСОБА_9 недійсним. З метою захисту своїх прав, неможливості вирішення цього питання в іншому порядку, ніж судовому, позивач звернувся до суду з цим позовом. В зв'язку з чим позивачка, просила постановити рішення яким, визнати недійсним договір № 41/п від 27.12.2005 року.

14.02.2011 року подала до суду заяву в порядку ст.31 ЦПК України, в обґрунтування якої посилалась на те, що в процесі судового розгляду з'ясувалося, що 28.11.2006 року ДП «Жилбуд»при ВАТ «ОДБК»стало банкрутом та припинило своє існування, з яким ОСОБА_1 уклала договір інвестування будівництва трикімнатної квартири АДРЕСА_1 -поштовий, сплативши всю необхідну суму інвестиції особисто директору ДП «ЖИЛБУД»ОСОБА_10, а саме 136 952 грн. про що свідчить квитанція до прибуткового ордера №15/03 від 15.03.2005 року .

Як вбачається з наказів ВАТ «ОДБК»№ К-15 та № К-28 ОСОБА_5 був одночасно директором ДП «Жилбуд»та виконавчим директором ВАТ «ОДБК»в період 2005 -2006 роки (названі накази в матеріалах справи).

Незважаючи на той факт, що ОСОБА_1 отримала свідоцтво на право власност1 на спірну квартиру відповідно до вимог законодавства, та факт такої покупки підтверджує ВАТ «ОДБК», ця нерухомість була продана ще раз ОСОБА_5 ОСОБА_8, на думку ОСОБА_1 цей продаж сумнівний, але заочним рішенням, без будь-якої участ1 ОСОБА_1 в судовому засіданні, визнано за ОСОБА_8 право власності квартири АДРЕСА_1

Факт покупки квартири №100, за загаданою вище адресою, ОСОБА_1 підтверджується, крім квитанції №15/03 від 15.03.2005 року, Актом прийому - передачі від 15.03.2005 року, затвердженого директором ВАТ «ОДБК»16.04.2009 року, заявою ОСОБА_1 від 08.07.2008 року, затвердженою підписами начальника відділу про даж ВАТ «ОДБК» - Озарінською Н.1. та прийняту директором ВАТ «ОДБК»ОСОБА_7 Також усі викладеш вище обставини підтверджуються заявою ОСОБА_1 від 17.11.2009 року, отриману директором ВАТ «ОДБК»ОСОБА_7

Крім того, ОСОБА_1 звернулась в ВАТ «ОДБК»04.03.2010 року, оскільки питання в одностороннньому порядку вирішено судом відносно квартири АДРЕСА_1 і в зв'язку з тим ,що вона не отримала а ні квар тири, а ні грошей до цього часу, незважаючи на мирову угоду від 04.03.2010 року за якою директор ВАТ «ОДБК»повинен був би забезпечити можливість отримання аналогічної квартири ОСОБА_1 1 до теперішнього часу свої обов'язки не виконав. Таким чином ОСОБА_10 та ВАТ «ОДБК»порушені цивільні права ОСОБА_4. та завдано майнову та моральну шкоду.

В зв'язку з чим позивачка, просила постановити рішення яким, стягнути з ОСОБА_5 суму отриманих ним інвестицій в сумі 136 952 грн. на користь позивачки, стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_5 та ВАТ «Одеський домобудівний комбінат»на користь позивачки 3% річних за весь період користування її коштами з 15.03.2005 року по 15.02.2011 рік, що становить 136 952 х 3% = 4 108, 56 х 5 = 20 542, 80 грн. + (342, 38 х 11 = 3 766, 18) = 24 308, 98 грн. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_5 та ВАТ «Одеський домобудівний комбінат»на користь позивачки, суму інфляції за період з 15.03.2005 року по 15.02.2011 року, що становить: 136 952, 00 х 110,4% х 5 = 755 975, 04 грн. та 101,9 % = 2 602,10 х 11 = 28 622, 97 грн. 755 975, 04 + 28 622, 97 = 784 598, 01 -136 952 -647 646, 01 грн. Разом солідарному стягненню підлягає: 647 646, 01 + 24 308, 98 = 671 954, 99 грн. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_5 та ВАТ «Одеський домобудівний комбінат»на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 300 000 грн.

У судове засідання представник позивачки не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, а також надано згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, причин своєї неявки суду не повідомив, клопотань щодо розгляду справи у його відсутності або про відкладення судового засідання не подавав. Заперечень на позов не надходило.

Представник ВАТ «Одеський домобудівний комбінат» у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. 08.12.2011 року на адресу суду був наданий відзив на заяву на підставі ст. 31 ч.2 ЦПК України, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнають та вважають їх такими, що не відповідають дійсності, протизаконними та такими, що не можуть бути задоволені за наступних підстав: Відкрите акціонерне товариство «Одеський домобудівельний комбінат»не укладало жодних правочинів ні з ОСОБА_1 Валентин1вною, ні з ОСОБА_8 щодо інвестування у квартиру АДРЕСА_1 Також ВАТ «ОДБК»" не е правонаступником за ДП «Жилбуд». Також, звернув увагу на те, що відповідно до статуту Дочірнього підприємства «Жилбуд»директор мав право укладати правочини на суму що не перевищують 50 % від вартості статутного фонду Дочірнього підприємства, який складав 14 000,00 грн. Угоди, що перевищують 50 % від вартості статутного фонду Дочірнього підприємства потребували затвердження Засновника -ВАТ «ОДБК», однак жоден з правочинів ні з ОСОБА_1, ні з ОСОБА_8 -щодо інвестування у квартиру АДРЕСА_1 на затвердження не подавався. В звязку з чим, просив у задоволенні позовних вимог про стягнення коштів з ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат»відмовити.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для встановлення фактичних відносин сторін, суд, відповідно до ст. 224 ЦПК України, вважає можливим постановити рішення при заочному розгляді справи.

У зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та представлені докази, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 15 березня 2005 року було укладено договір про співпрацю по інвестуванню будівництва жилих будинків між ВАТ «ОДМК», в особі директора ДП «Житло -буд»- ОСОБА_5 та ОСОБА_1. Предметом цього інвестування був житловий будинок за будівельним номером АДРЕСА_1. Строк введення в експлуатацію завершеного буд1вництвом будинку повинен був статися в четвертому кварталі 2006 року.

Пунктом 2.1.1. згаданого договору зазначено, що інвестується трикімнатна квартира № 100, загальною площею 65 кв.м. на 5-му поверсі, будинку за будівельним АДРЕСА_1 Вартість інвестування складає 136 952 гривень, що відповідає 25 840 доларів США на момент складення договору.

Сума 136 952 гривень була внесена ОСОБА_1 15.03.2005 року в касу ДП «Жилбуд»за квитанцією № 15/03 , формуліровка платежу: за квартиру АДРЕСА_1.

Пунктом 2.2.2. згаданого вище договору ДП «Житлобуд»- підрядна організація, зобов'язалася в потоці 1 -го місяця після введення будинку в експлуатацію передати ОСОБА_1 інвестору, для оформлення права власності на трикімнатну квартиру, вказану в п.2.1.1 згаданого вище договору Акт прийому -передачі квартири.

Актом прийому-передачі від 15.03.2005 року трикімнатна квартира АДРЕСА_1 була передана ОСОБА_1. Цей Акт прийому-передачі, після введення будинку завершеного будівництвом відповідно до рішення №336 від 19.03.2009 року виконавчим комітетом Одеської міскькради, був затверджений підписом директора ВАТ «ОБМК»ОСОБА_7 та печаткою організації -замовника будівництва.

Пунктом 4.4. договору інвестування від 15.03.2005 року, жодна із сторін не вправі передавати свої права і обов'язки за договором фізичним чи юридичним особам без згоди іншої сторони.

Пунктом 4.5 цього договору передбачено розірвання договору лише за взаємною згодою сторін без нанесення матеріальної шкоди один одному.

Пунктом 4.7. цього договору «Підрядник»завіряє, що вказана квартира нікому не продана, не подарована, не перебуває в закладі чи під арештом, прав третіх осіб не неї немає.

Після введення в експлуатацію 19.03.2009 року будинку будівельний АДРЕСА_1 Розпорядженням №332/01-06 Малиновської рай адміністрації від 19.06.2009 року згаданому будинку присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1

16 липня 2009 року ОСОБА_1 отримала Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 серії САС № 448409 на підставі договору інвестування від 15.03.2005 року і Акту прийому -передачі квартири від 15.03.2005 року. 10 серпня 2009 року ОСОБА_1 зареєструвала право власності на нерухомість в КП ОМБТІ та РОН реєстраційний №27998156 , книга 724пр-47 за № 2562.

Як вбачаться з рішення №336 Одеської міської ради виконавчого комітету від 19.03.2009 року замовником будівництва 10-поверхових жилих будинків №№ 1, 3 -А, розташованих в АДРЕСА_1 було ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат», а саме в будинку №1 ОСОБА_1 придбала квартиру № 100, що підтверджується відповідними документами.

Крім того, ОСОБА_1 звернулась в ВАТ «ОДБК»04.03.2010 року, оскільки питання в односторонньому порядку вирішено судом відносно квартири АДРЕСА_1 і в зв'язку з тим, що вона не отримала а ні квар тири, а ні грошей до цього часу, незважаючи на мирову угоду від 04.03.2010 року за якою директор ВАТ «ОДБК»повинен був би забезпечити можливість отримання аналогічної квартири ОСОБА_1 1 до теперішнього часу свої обов'язки не виконав.

Відповідно до ч.1 ст. 229 ЦК України, істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 230 ЦК України, обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину».

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про інвестиційну діяльність» при недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного Кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Причому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд погоджується з тим, що невиконання відповідачами умов договору від 15 березня 2005 року, щодо передачі позивачці закінченого будівництвом об'єкту інвестування є істотним порушенням, так як внаслідок завданої цим шкоди позивачка позбавлена права власності на квартиру АДРЕСА_1, в якій вона, при укладені основного договору та угоди від 15 березня 2005 року, розраховувала мешкати зі своєю родиною.

Відповідно до п.5 ст.653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Частиною 1 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Крім того, у п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України вказано, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Внаслідок невиконання відповідачами умов основного договору щодо будівництва, введення в експлуатацію та передачі позивачеві закінченого будівництвом об'єкту інвестування, позивачці завдано збитки у розмірі 136 952 грн.

У відповідністю зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином згідно умов договору й вимог ЦК України. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»індексація грошових доходів населення -це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість часткового або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Відповідно до ст. 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

За таких обставин суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти, які складаються з: 3% річних за весь період користування її коштами з 15.03.2005 року по 15.02.2011 рік, що становить 136 952 х 3% = 4 108, 56 х 5 = 20 542, 80 грн. + (342, 38 х 11 = 3 766, 18) = 24 308, 98 грн. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_10 та ВАТ «Одеський домобудівний комбінат»на користь позивачки, суму інфляції за період з 15.03.2005 року по 15.02.2011 року, що становить: 136 952, 00 х 110,4% х 5 = 755 975, 04 грн. та 101,9 % = 2 602,10 х 11 = 28 622, 97 грн. 755 975, 04 + 28 622, 97 = 784 598, 01 -136 952 -647 646, 01 грн. Разом солідарному стягненню підлягає: 647 646, 01 + 24 308, 98 = 671 954, 99 грн.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди то суд виходе з наступного.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно зі ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Оскільки винність відповідача знайшла своє підтвердження в ході провадження по справі, вимоги про відшкодування моральної шкоди позивача підлягають частковому задоволенню. При цьому суд враховує конкретні обставини справи, а також вимоги ст. 23 ЦК України, зокрема, те, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості, а також те, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування, тому суд вважає, що завдана моральна шкода підлягає компенсації грошима в розмірі 5 000 грн. позивачу ОСОБА_1, тобто позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди. Відповідно до ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Таким чином встановлені судом обставини та зібрані по справі докази дозволяють задовольнити позов частково.

На підставі викладеного, керуючись п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», а також на підставі ст. ст. 4, 20 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст. ст. 16, 22, 526, 530, 610, 611, 629, 651, 653 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 10, 57, 58, 60, 79, 88, 212-216 Цивільного процесуального Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ВАТ «Одеський домобудівний комбінат»про стягнення боргу -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 суму отриманих ним інвестицій в сумі 136 952 грн. на користь ОСОБА_1.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_10 та ВАТ «Одеський домобудівний комбінат»на користь ОСОБА_1 3% річних за весь період користування її коштами з 15.03.2005 року по 15.02.2011 рік, що становить 136 952 х 3% = 4 108, 56 х 5 = 20 542, 80 грн. + (342, 38 х 11 = 3 766, 18) = 24 308, 98 грн. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_10Д та ВАТ «Одеський домобудівний комбінат»на користь позивачки, суму інфляції за період з 15.03.2005 року по 15.02.2011 року, що становить: 136 952, 00 х 110,4% х 5 = 755 975, 04 грн. та 101,9 % = 2 602,10 х 11 = 28 622, 97 грн. 755 975, 04 + 28 622, 97 = 784 598, 01 -136 952 -647 646, 01 грн.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_10 та ВАТ «Одеський домобудівний комбінат»на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.П. ЦЕЛУХ