Ухвала суду № 26172652, 20.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 р. Справа № 24895/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Сапіги В.П., Хобор Р.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліос УА» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 березня 2010 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліос УА» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 18 березня 2009 року №0000052301/0 та №0000062301/0 ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Хеліос УА» в лютому 2010 року звернулося з позовом в суд до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції та просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 18.03.2009 року №0000052301/0 та від 18.03.2009 року №0000062301/0.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що позивач здійснює діяльність щодо переробки відходів деревини і для цього ним були придбані (імпортовані) основні засоби в жовтні місяці 2007 року на загальну суму 1 165 468,00 грн. в т.ч. ПДВ - 233094,00 грн. та в грудні 2007 року на загальну суму 349 858,00 грн. в т.ч. ПДВ - 69972,00 грн. Вказані обставини відображені на стор. 8 та на стор. 14 Акту. Позивач зазначає, що за період, що перевірявся було придбано основних засобів на загальну суму 1 515 326, 24 грн. та сплачено ПДВ в сумі 303 066,00 грн. та додає, що при оподатковуваних операціях на суму 360 307,00 грн. податковий кредит становив 77584,00 грн. (380 650,00 грн. - 303 066 грн. (основні засоби). З цих підстав позивач вважає, неправомірними оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 31 березня 2010 року в справі №2а-409/10/0370 в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням товариством з обмеженою відповідальністю «Хеліос УА» подано апеляційну скаргу в якій, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 березня 2010 року в справі №2а-409/10/0370 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що позивач здійснює діяльність щодо переробки відходів деревини і для цього ним були придбані (імпортовані) основні засоби в жовтні місяці 2007 року на загальну суму 1 165 468,00 грн. в т.ч. ПДВ - 233094,00 грн. та в грудні 2007 року на загальну суму 349 858,00 грн. в т.ч. ПДВ - 69972,00 грн. Вказані обставини відображені на стор. 8 та на стор. 14 Акту. Позивач зазначає, що за період, що перевірявся було придбано основних засобів на загальну суму 1 515 326, 24 грн. та сплачено ПДВ в сумі 303 066,00 грн. та додає, що при оподатковуваних операціях на суму 360 307,00 грн. податковий кредит становив 77584,00 грн. (380 650,00 грн. - 303 066 грн. (основні засоби). З цих підстав позивач вважає, неправомірними оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1,2,ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліос УА» слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ТзОВ «Хеліос УА» зареєстроване 02 березня 2007 року в Рожищенській районній державній адміністрації, як юридична особа та з цього часу перебуває на обліку в Рожищенському відділенні Луцької ОДПІ.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у рядку 25.1.

Як вбачається з декларації податку на додану вартість за вересень 2009 року, ТзОВ «Хеліос УА» у рядку 25.1 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» заявлено 380650 грн. (а.с. 91).

Причиною виникнення бюджетного відшкодування ПДВ за період з вересня 2007 по вересень 2008 року стало виготовлення на експорт паливних гранул та придбання (імпорт) обладнання для їх виготовлення.

Відповідно до поданої ТзОВ «Хеліос УА» заяви на бюджетне відшкодування в період з 19 по 27 лютого 2009 року на підставі наказу та направлення від 19 лютого 2009 року №000020/000049, виданого ДПА у Волинській області, податковим інспектором, було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Хеліос УА» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 380650,00 грн. за вересень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось з вересня 2007 року по серпень 2008 року включно. За результатами вказаної перевірки 06 березня 2009 було складено акт №59/23-99/34989580.

Луцькою ОДПІ під час перевірки встановлено, що позивачем у травні 2008 року завищено рядок 2.1.А (експортні операції) та рядок 5.1.А (загальний обсяг оподатковуваних операцій звітного періоду) - на суму 20472 грн. Згідно з даними перевірки протягом дванадцяти останніх місяців позивач мав обсяги оподатковуваних операцій на суму 360307 грн., а заявлено до бюджетного відшкодування -380650 грн. Даний факт позивачем спростовано не було.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2009 року № 0000052301/0, відповідно до якого сума ПДВ, на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування, зменшується у картці особового рахунку платника податку, яка ведеться у податковому органі.

Згідно пп. 7.7.4 - 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином судом першої інстанції зроблено правильний висновок про завищення суми бюджетного відшкодування.

Податковим повідомленням-рішенням від 18 березня 2009 року № 0000062301/0, Луцькою ОДПІ заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 303066 грн. зараховано у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів.

Так, вказана сума визначена у зв'язку із придбанням у жовтні та грудні 2007 року основних засобів (обладнання для виготовлення паливних гранул), імпортованого на територію України. За вказаний товар постачальником на підставі вантажно-митної декларації оплачено суму ПДВ, яка зарахована до податкового кредиту звітного періоду.

Спірним між сторонами виявився період заявления до бюджетного відшкодування сум ПДВ у зв'язку із придбанням основних засобів та порядок відображення в деклараціях на додану вартість.

Причиною винесення Луцькою ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 18 березня 2009 року № 0000063201/0 став той факт, що ТзОВ «Хеліос УА» в порушення пп.7.7.2 та пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не відобразило у декларації з ПДВ у р. 25 в залежності від обраного напряму бюджетного відшкодування (на рахунок платника у банку чи в рахунок майбутніх податкових зобов'язань) суму від'ємного значення з ПДВ - 233094 грн. та 69972 грн. (всього 303066 грн.) за придбані та оплачені основні засоби у жовтні та грудні 2007 року відповідно у декларації з ПДВ у листопаді 2007 року та січні 2008 року. Вказану суму було відображено у вересні 2008 року у складі суми 380 650 грн., у зв'язку із чим занижено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у листопаді 2007 року та січні 2008 року всього на 303066 грн. Згідно із наданими повноваженнями, вказаними вище, на підставі абз."а"пп.7.7.7. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» Луцька ОДПІ зробила висновок, що ТзОВ «Хеліос УА» добровільно відмовляється від отримання цієї суми заниження бюджетного відшкодування. Зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у наступних податкових періодах.

При прийнятті оспорюваного повідомлення-рішення Луцька ОДПІ керувалася вимогами абз."а"пп. 7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього Закону, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодування підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товару (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

При цьому згідно з пп.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми така сума підлягає сплаті до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні - така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду (яким для платника податку виявились жовтень та грудень 2007 року) визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (яким є листопад 2007 року та січень 2008 року).

Якщо в наступному звітному податковому періоді (листопад 2007 року та січень 2008 року) різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

У пп.7.7.11 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не мають права на отримання бюджетного відшкодування і подання вказаного Розрахунку такі особи: особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів). Оскільки сума бюджетного відшкодування в розмірі 303066 грн. утворилася внаслідок придбання основних фондів, то з урахуванням сукупності зазначених правових норм можна зробити висновок, що бюджетному відшкодуванню ПДВ за основні засоби, придбані в жовтні та грудні 2007 року, підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) згідно з абз."а"пп.7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається із уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2007 року та січень 2008 року ТзОВ «Хеліос УА», рядок 25 не заповнювався та заява про бюджетне відшкодування не подавалася. Натомість належні суми від'ємного значення в розмірі 233094 грн. та 69972 грн. враховані до складу рядка 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду». Оскільки названі умови та порядок позивачем не були виконані, то суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 00000062301/0 відповідачем винесено правомірно.

З огляду на наведене апеляційні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліос УА» є неаргументованими, а тому в задоволенні таких слід відмовити.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліос УА» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 березня 2010 року в справі №2а-409/10/0370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.О. Яворський

Судді В.П. Сапіга

Р.Б. Хобор