Ухвала суду № 26172059, 25.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 р.Справа № 2а-5194/11/2170

Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді -Кравченко К.В.,судді -Градовського Ю.М.,судді -Вербицькій Н.В.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року по справі за позовом приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" до Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2011 року ПАТ "Завод крупних електричних машин" (надалі -позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Новій Каховці Херсонської області (надалі -відповідач, ДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.10.2011 року за №000259301, прийнятого на підставі акта перевірки від 17.10.2011 року №1096/230-30769085, яким ДПІ зменшила позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (надалі -ПДВ) на загальну суму 23560,00 грн., у тому числі за лютий 2010 року на суму 14966,00 грн. та за листопад 2010 року на суму 8594,00 грн..

За висновками акту перевірки підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ відповідач вважає порушення позивачем п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі -Закон №168/97-ВР).

Позивач стверджує, що ним повністю дотримано вимоги Закону №168/97-ВР щодо формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування, а відтак зазначене податкове повідомлення-рішення вважає незаконним.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 року позовні вимоги задоволені.

В апеляційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалене у справі судове рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на невірне зазстосування судом норм матеріального права, а саме п1.8 ст.1, пп.7.4.1, 7.7.1 та 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, а також на неповноту встановлення обставин справи, вважаючи, що сплата податку постачальниками товарів (робіт, послуг) в ланцюгу поставок є передумовою правомірності формування позивачем податкового кредиту.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, фактичною підставою для зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування із ПДВ, задекларованих у податкових деклараціях із ПДВ за лютий та листопад 2010 року, на загальну суму 23560,00 грн., став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 17.10.2011 року №1096/230-30769085, про порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, з посиланням на факт непідтвердження сплати до бюджету контрагентами основних постачальників позивачу металопрокату -ПП «ТВФ «Гетьман»та ТОВ «ТД «ДНЛ Груп», які є посередниками в ланцюгу поставок, а саме: ТОВ «ТГ «Тантал»(ІІІ ланцюг постачання), ТОВ «Аграрно промисловий центр «Гарант»(ІІ ланцюг постачання), ТОВ «Фірма «П.С.В.»(ІІІ ланцюг постачання). При цьому відповідач виходив із того, що за інформацією від інших податкових інспекцій ТОВ «ТГ «Тантал»визнано банкрутом 23.09.2010 року та ліквідовано, а провести перевірку ТОВ «Аграрно промисловий центр «Гарант»та ТОВ «Фірма «П.С.В.»неможливо у зв'язку із відсутністю їх за місцезнаходженням.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інтонації виходив з того, що наведені відповідачем обставини діяльності постачальників позивачу товарів у 2 та 3 ланцюгу не можуть бути причинами для зменшення заявленого позивачем бюджетного відшкодування за лютий та листопад 2010 року, а передбачена п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР вимога щодо надмірної сплати ПДВ передбачає сплату ПДВ у складі ціни товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуги).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і зазначає наступне.

Абзацом 1 пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР встановлено, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно із пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення правовідношення, з приводу реалізації прав та обов'язків сторонами в якому виник спір) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР. Інші статті цього Закону, так само як і інших законів не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів /послуг/, на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.

Вимога п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Факт того, що задекларовані позивачем за лютий та листопад 2010 року суми бюджетного відшкодування з ПДВ були попередньо сплачені позивачем в адрес своїх прямих постачальників - ПП «ТВФ «Гетьман»та ТОВ «ТД «ДНЛ Груп»у складі ціни поставлених товарів, підтверджений позивачем належним чином оформленими податковими накладними та копіями відповідних платіжних доручень, що свідчить про дотримання позивачем вимог пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР.

Товарність операцій з поставки позивачу товару (металопрокату) від прямих постачальників - ПП «ТВФ «Гетьман»та ТОВ «ТД «ДНЛ Груп»ДПІ не оспорює.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального права.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області -залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Судді: