Ухвала суду № 26171660, 15.05.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2012 р.Справа № 2-а-4054/10/2170

Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.Я.

за участю представника товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонес»- Ревенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонес»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонес»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ від 20.07.2010 р. №002982301/0 та №0002992301/0, яким позивачу визначені податкові зобов'язання по податку на додану вартість на суму 46 137,9 грн., у тому числі 15 379,3 грн. - штрафні санкції, та по податку на прибуток в сумі 51933,7 грн., у тому числі 11 984,7 грн. - штрафні санкції.

Вимоги обґрунтовані доводами позовної заяви.

28.02.2011 року Херсонським окружним адміністративним судом по даній справі була винесена постанова якою позов задоволено та суд постановив визнати недійсним податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 20.07.2010 р. № 002982301/0 та №0002992301/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонес» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з постановою суду відповідачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.

В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на положення пп. 7.4.5 п.74, пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 215, 203, 228, 655, 662, 658 ЦК України.

В зв'язку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що податкове повідомлення-рішення ДПІ від 20.07.2010р. №002982301/0 та №0002992301/0, винесені на підставі акту від 12.07.10р. №315/23-2/14113558 про результати документальної невиїзної перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Вікойл»за листопад 2009р..

За висновками акту перевірки позивач неправомірно включив до податкового кредиту листопада 2009 року ПДВ в сумі 30758,60 грн., а до валових витрат цього місяця 153793 грн. по операції з придбання соняшникової олії у ПП «Вікойл»згідно видаткової накладної №305 та податкової накладної №305 від 19.11.2009р., внаслідок чого в порушення пп.7.4.5 п.74, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. № 168/97-ВР позивачем занижено податок на додану вартість у листопаді 2009 року на суму 30758,60 грн., а також в порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток за 2009 рік на суму 153793 грн. у зв'язку із чим позивачу донараховано податку на прибуток за 2009 рік на загальну суму 39949 грн..

Зокрема зроблений висновок про завищення позивачем податкового кредиту на суму 30758,60 грн. та валових витрат на суму 153793 грн. ДПІ обґрунтовує тим, що вважає нікчемними (безтоварними) всі господарські операції, які мали місце по ланцюгу поставок товарів ПП «ІБФ «Теза-А»- ПСП «Каїсса»- ПП «Вікойл»- ТОВ «Херсонес». Висновки щодо нікчемності вищевказаних господарських операції ДПІ робить на підставі актів перевірок ПП «ІБФ «Теза-А»(акт ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 25.02.10р. №308/23-300/35513096), ПСП «Каїсса»(акт ДПІ у м.Херсоні від 09.04.10р. №1653/23-4/14115089) та ПП «Вікойл»(акт ДПІ у м.Херсоні від 29.06.10р. №2993/23-2/34785802). ДПІ стверджує, що за результатами проведених перевірок по ланцюгу постачання ПП «ІБФ «Теза-А»- ПСП «Каїсса»- ПП «Вікойл»не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю. З цих підстав по операції позивача з ПП «Вікойл»згідно видаткової накладної №305 та податкової накладної №305 від 19.11.2009р. на загальну суму 390040 грн., у т.ч. ПДВ 65006,67 грн., зменшується тільки частина видаткової та податкової накладної на загальну суму 184551,60 грн., у т.ч. ПДВ - 30758,60 грн., на яку визнано нікчемними поставки товарів від ПП «ІБФ «Теза-А»до ПП «Вікойл».

Вирішуючи справу судом першої інстанції встановлено, що в листопаді 2009 року ПП «Вікойл»поставило позивачу 147,8 тон нерафінованої соняшникової олії на загальну суму 1034599,98 грн., на виконання договору купівлі-продажу №346 від 19.11.2009р., за видатковою накладною №305 від 19.11.2009р. на загальну суму 390040 грн. (у т.ч. ПДВ 65006,67 грн.), за видатковою накладною №306 від 20.11.2009р. на загальну суму 644559,98 грн. (у т.ч. ПДВ 107426,66 грн.), з наданням податкової накладної №305 на загальну суму з ПДВ 390040 грн., податкової накладної №306 від 20.11.2009р. на загальну суму з ПДВ 644559,98 грн., рахунку-фактури №305 від 19.11.09р. та рахунку-фактури №306 від 20.11.09р..

Оплата позивачем ПДВ у складі ціни товару приватному підприємству «Вікойл»проведена банківським платежем на суму 1034599,98 грн., що підтверджено позивачем банківською випискою за 20 листопада 2009р..

Понесені позивачем витрати на придбання у ПП «Вікойл»в листопаді 2009 року нерафінованої соняшникової олії на загальну суму 862166,65 грн. без ПДВ включені позивачем до валових витрат декларації з податку на прибуток за 2009 рік, а сплачений за цими операціями в ціні товару ПДВ в загальній сумі 172433,33 грн. включений позивачем до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ за листопад 2009 року.

За такого на момент проведення перевірки у позивача були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту та валових витрат сум, сплачених позивачем у листопаді 2009 року підприємству «Вікойл»за соняшникову олію при дотриманні позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та валових витрат по операціям з ПП «Вікойл»в листопаді 2009 року, які були предметом перевірки.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що встановлені судом фактичні обставини придбання та продажу соняшникової олії контрагентами позивача у першому та другому ланцюгах спростовують викладене в акті перевірки твердження ДПІ, що постачальником соняшникової олії позивачу в листопаді 2009 року на загальну суму 184551,60 грн. (у т.ч. ПДВ -30758,60 грн.) по третьому ланцюгу було ПП «Інженерно-будівельна фірма «Теза-А». Обсяги придбання та реалізації соняшникової олії контрагентом позивача по першому ланцюгу -ПП «Вікойл»свідчать про можливість цього підприємства поставити позивачу в листопаді 2009 року соняшникову олію у кількості 147,8 тон і без врахування обсягу поставки від ПСП «Каїсса».

Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи податкового органу щодо «фіктивності» ПП «Інженерно-будівельна фірма «Теза-А» та «безтоварності»господарських операції між ПП ІБФ «Теза-А»і ПСП «Каїсса»та між ПСП «Каїсса»і ПП «Вікойл»за відсутності належних доказів та недопустимості як доказу посилань лише на висновки інших актів перевірок.

За такого суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що дії позивача при формуванні податкового кредиту та валових витрат за листопад 2009 року свідчать про його добросовісність, а вчинені ним у цьому періоді господарські операції з ПП «Вікойл»не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що обумовлює протиправність оскаржуваного рішення.

Колегія судів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 7,10,11,70,71 КАС України та всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Тому колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонес»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень -без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач:

Судді: