Рішення № 26169950, 17.09.2012, Зміївський районний суд Харківської області

2014/77/2012

2/2014/340/2012

РІШЕННЯ

іменем України

17.09.2012 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Овдієнка В.В.

з участю секретаря Іванової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ПАТ "МАРФІН БАНК" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Сектору ГІРФО Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку,

в с т а н о в и в:

11.01.2012 року Публічне акціонерне товариство "МАРФІН БАНК" звернувся до суду з позовною заявою, а 29.02.2012 року з уточненою позовною заявою з наступними вимогами: 1) в рахунок погашення заборгованості в сумі 150590 грн. 40 коп. в тому числі: 143007 грн. 40 коп. сума неповернутого кредиту за графіком; 5714 грн. 49 коп. сума несплачених відсотків за користування кредитними коштами; 174 грн. 62 коп. сума заборгованості по сплаті пені за порушення графіку погашення кредиту; 965 грн. 25 коп. сума заборгованості по сплаті пені за несвоєчасну сплату процентів; 728 грн. 19 коп. сума заборгованості по сплаті штрафу простроченого платежу, за кредитним договором №00071/RKН, укладеним 7 липня 2008 року між ВАТ "Морський транспортний банк" , правонаступником за всіма правами та обов'язками якого є ПАТ "Марфин Банк" та ОСОБА_1, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №00085rKH від 07.07.2008 року: будинок літ. А-1, загальною площею 63,4 кв. м, житловою площею 35,7 кв. м, що складається з 2-х житлових кімнат, з надвірними будівлями та спорудами: Літ. Літ. Б - літня кухня з погрібом, В - сарай, Г - гараж, Д - баня, №1-3-огорожа, №4-колонка, та знаходяться по АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, посвідченого приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 10.03.2006 року за реєстровим №522; земельну ділянку загальною площею 0,1352 га цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер - 63217810011010040008, розташованої по АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 18.05.2006 року, серія бланку ЯБ №432860, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010669100016; 2) застосувати у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки спосіб реалізації предмета іпотеки у вигляді проведення прилюдних торгів. Початкову ціну предмета іпотеки в рішенні зазначити у відповідності до висновку ФОП ОСОБА_5 від 24.04.2011 року щодо оцінки вартості предмета іпотеки, а саме в розмірі 62424 грн.; 3) виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. 4) зобов'язати Сектор ГІРФО Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області зняти відповідачів з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_1; 5) стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ "МАРФІН БАНК" витрати по сплаті судового збору в сумі 1521 грн. 26 коп.

В обґрунтування позовної заяви представник ПАТ "МАРФІН БАНК" Рябченко Т.С. вказав, що 07 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк», правонаступником якого, відповідно до статуту ПАТ "МАРФІН БАНК" (нова редакція), затвердженого Рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів - протокол № 36 від 08.07.2010 року, є ПАТ "МАРФІН БАНК", яке у повному обсязі відповідає за всіма, без винятку, зобов'язаннями за цивільно-правовими договорами, при цьому всі правовідносини й умови договорів, повністю зберігаються, що не вимагає переукладання чинних договорів, або внесення до них будь-яких змін, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00071/RKH.

В якості забезпечення умов вищевказаного кредитного договору було укладено договір іпотеки № 00085rКН від 07.07.2008 р.

Предметом іпотеки за вказаним договором є: будинок Літ. А-1 загальною площею 63,4 кв. м., житловою площею35,7 кв. м., що складається з 2-х житлових кімнат, з надвірними будівлями та спорудами: Літ. Літ. Б. - літня кухня з погребом, В-сарай, Г-гараж, Д-баня, №1-3 -огорожа, № 4-колонка, розташований за адресою: АДРЕСА_1; земельна ділянка загальною площею 0,1352 га, цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер -6321781001010040008, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не виконувались умови вищевказаного кредитного договору Банком було подано позовну заяву до Зміївського районного суду Харківської області щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

За результатами розгляду позову Банку 03.09.2009 року Зміївським районним судом Харківської області було ухвалено рішення (заочне) щодо розірвання вищевказаного кредитного договору та стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку суми в розмірі 150590, 40 грн. (справа № 2-717/2009 р.).

В добровільному порядку відповідачами зазначене рішення суду виконано не було.

В подальшому було відкрито виконавче провадження, описано і накладено арешт на майно, що є предметом іпотеки, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1

Відповідно до висновку про призначення вартості об'єкта оцінки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 вартість арештованого і описаного майна - житлового будинку станом на 24.03.2011 року для подальшої реалізації становить 62424, 00 грн.

ОСОБА_1 було запропоновано начальником ВДВС Зміївського РУЮ оскаржити оцінку описаного майна до суду, але даним правом ОСОБА_1 не скористався.

04.11.2011 року відповідно до п. 27 договору іпотеки № 00085rKH від 07.07.2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено вимогу щодо зняття з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, а також виселення в строк до 05.12.2011 року.

Дана вимога отримана відповідачами, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось до банку після доставки вимоги відповідачам. Крім того, при усній бесіді ОСОБА_1 неодноразово пояснювалось представниками Банку, що йому та його матері -ОСОБА_2 необхідно знятись з реєстраційного обліку та виселитися з будинку, що є предметом іпотеки.

Також ОСОБА_1 було особисто вручена вимога щодо виселення та зняття з реєстрації як його, так і його матері, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 07.11.2011 року.

Умови вимоги від 04 листопада 2011року (вих. № 535/09) відповідачами виконано не було, будь-яких відповідей на вимоги Банку не надходило, тому Банк, користуючись ст. 40 Закону України "Про іпотеку", звернувся до суду щодо виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з будинку, який є предметом іпотеки, та зобов'язання Сектору ГІРФО Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області зняти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за вищезазначеною адресою, оскільки Банком наведено обґрунтований перелік підстав для виселення та зняття з реєстрації.

Зняття з реєстраційного обліку проводиться на підставі п. 14 Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 35, згідно якого зняття з реєстраційного обліку особи проводиться також на підставі рішення суду.

Наявність осіб, зареєстрованих у будинку, на який буде звернено стягнення негативно відобразиться на його ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

Представник позивача Рябченко Т.С. в судове засідання не з'явилася, подала заяву про судовий розгляд справи за відсутністю представника позивача, підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Належним чином повідомлені відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи, заперечень проти позову не подавали, що дало підстави для судового розгляду справи за їх відсутністю.

Представник відповідача СГІРФО Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області Бережний А.Л. надіслав лист про судовий розгляд справи за його відсутністю, проти вимог щодо зняття з реєстрації відповідачів не заперечував.

У відповідністю з ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки належним чином відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, а представник позивача у заяві просила ухвалити заочне рішення, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з ч. 4 ст. 169 ЦПК України.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Згідно договорів купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями від 10.03.2006 року, витягу з Державного реєстру правочинів, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та Державного акту на право власності на земельну ділянку, ОСОБА_1 є власником будинку та земельної ділянки площею 0,1352 га у межах згідно з планом, які розташовані по АДРЕСА_1. (а. с. 8-12).

07.07.2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00071/RKH.

В якості забезпечення кредитного договору було укладено договір іпотеки № 00085rКН від 07.07.2008р.

Предметом іпотеки за вказаним договором є: будинок Літ. А-1 загальною площею 63,4 кв. м., житловою площею 35,7 кв. м., що складається з 2-х житлових кімнат, з надвірними будівлями та спорудами: Літ. Літ. Б. - літня кухня з погребом, В-сарай, Г-гараж, Д-баня, №1-3 -огорожа, № 4-колонка, розташований за адресою: АДРЕСА_1; земельна ділянка загальною площею 0,1352 га, цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер -6321781001010040008, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вартість предмету іпотеки складає: 130505 грн. 35 коп. (а. с. 13-17)

Згідно положень п. 24 Іпотечного договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язання в цілому чи тієї або іншої його частини, а також у інших випадках, передбачених договором, іпотекодержатель реалізує своє майно шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному цим договором.

У відповідності до п. п. 18.8.1, 18.8.2 Іпотечного договору, іпотекодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на Предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого зобов'язань, передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконані. Звернути стягнення на Предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань за Кредитним договором у випадках: відмови іпотекодавця в переоформленні будь-якого із договорів іпотеки, поруки, договорів страхування, згідно Кредитного договору; порушення іпотекодавцем зобов'язань, передбачених умовами Кредитного договору, у тому числі при порушенні цільового використання коштів; порушення іпотекодавцем зобов'язань по цьому договору у тому числі при порушенні порядку заміни Предмета іпотеки; порушення судом справи про визнання іпотекодавця недієздатним або обмежено дієздатним або кримінальної справи відносно іпотекодавця; втрати, знищення, ушкодження або недосяжності Предмета іпотеки для іпотекодержателя з будь-яких причин; встановлення невідповідності дійсності відомостей, які містяться в даному договорі, або інших документах, представлених іпотекодавцем; пред'явлення третіми особами вимог до забезпечення й/або порушення іпотекодавцем зобов'язань по договорах, укладених з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором; надання іпотекодавцем Предмета іпотеки іншій особі без попередньої письмової згоди іпотекодержателя; настання страхового випадку, передбаченого Договором страхування майна, або Договором особистого страхування; винесення постанови органів внутрішніх справ про знаходження іпотекодавця в розшуку більш ніж 180 днів.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 03.09.2009 року був задоволений позов ВАТ "Морський транспортний банк" задоволено в повному обсязі, розірвано достроково кредитний договір №00071/RKH, укладений 07.07.2008 року між ВАТ "Морський транспортний банк" та ОСОБА_1; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Морський транспортний банк" 150590 грн. 40 коп. заборгованості за кредитним договором; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Морський транспортний банк" судовий збір в розмірі 1505 грн. 90 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. (а. с. 18-21).

Згідно акту опису й арешту майна державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції від 04.06.2010 року описано і накладено арешт на майно, що є предметом іпотеки, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 (а. с. 22-25).

Згідно звіту про оцінку нерухомого майна ФОП ОСОБА_5 вбачається, що станом на 24.03.2011 року вартість арештованого і описаного майна - житлового будинку, загальною площею 63,4 м2 становить 62424 грн. або 7862 доларів США, без обліку ПДВ. (а. с. 27 -33).

04.11.2011 р. відповідно до п. 27 договору іпотеки № 00085rKH від 07.07.2008р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено вимогу щодо зняття з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1, а також виселення в строк до 05.12.2011р.. Дана вимога отримана відповідачами. (а.с. 34, 35, 36).

Відповідно до статуту ПАТ "МАРФІН БАНК" (нова редакція), затвердженого Рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів - протокол № 36 від 08.07.2010 року, правонаступником ВАТ "Морський транспортний банк" є ПАТ "МАРФІН БАНК", яке у повному обсязі відповідає за всіма, без винятку, зобов'язаннями за цивільно-правовими договорами, при цьому всі правовідносини й умови договорів, повністю зберігаються, що не вимагає переукладання чинних договорів, або внесення до них будь-яких змін. (а.с. 54-56).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням; боржник - іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання.

Згідно ст. 7 Закону України «Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 35 Закону України «Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за

рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

У п. п. 6, 41-43 Постанови від 30 березня 2012 року №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості тощо). Вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, оплачується судовими збором як вимога майнового характеру. При цьому ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна.

При вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Оскільки вказане положення закону є оціночним, то суд має належним чином його мотивувати, зіставити обставини зі змістом цього поняття, визначитись, чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини (зокрема про право на першочергове задоволення вимог за рахунок предмета застави), та врахувати загальні засади цивільного законодавства -справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК).

Резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку»(або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

При розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39-40 Закону України «Про іпотеку»виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

У розглядуваній справі вимога іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки пред'явлена після вирішення судом вимоги про виконання основного зобов'язання.

На час судового розгляду зобов"язання за кредитним договором боржником не виконане.

Сума заборгованості за кредитом складає 150590 грн. 40 коп. і є співмірною з вартістю іпотечного майна, розмір якої згідно іпотечного договору складає 130505 грн. 35 коп.

Вимоги, викладені у позовній заяві, відповідають встановленим вимогам до змісту резолютивної частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки позивачем надано звіт про оцінку лише житлового будинку, а предметом іпотеки крім житлового будинку є й інше нерухоме майно, то початкову ціну предмета іпотеки належить визначити 130505 грн. 35 коп., як зазначено у договорі іпотеки.

За таких обставин, позовна заява про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованою і підлягає частковому задоволенню.

Оскільки разом з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, яка підлягає задоволенню, іпотекодержателем заявлено вимогу про виселення, для задоволення якої є законні підстави, одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки належить ухвалити рішення про виселення відповідачів з житлового будинку, який є предметом іпотки, без наданні іншого житлового приміщення.

Позовні вимоги до Сектору ГІРФО Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області про зняття відповідачів з реєстраційного обліку за вищезазначеною адресою не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В обґрунтування цієї вимоги позивач посилався на положення п. 14 Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 35, який втратив чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2006 року № 617.

На час судового розгляду справи відсутній спір між позивачем та відповідачем Сектором ГІРФО Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області про зняття відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 з реєстраційного обліку.

Вирішення судом спору щодо виселення з житлового будинку не вимагає одночасно зобов'язання органу реєстрації місця проживання здійснювати зняття з реєстрації, оскільки воно має здійснюватися на підставі рішення про виселення.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідачів в рівних частках належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі, встановленому для вимог немайнового характеру, що складає 107 грн. 30 коп.

Решту суми, сплаченої позивачем під час подання позовної заяви, належить вважати внесеною у більшому розмірі, ніж встановлено законом, та такою, що підлягає поверненню з державного бюджету відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір". На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 169, ч. 2 ст. 197, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №00085rKН від 07.07.2008 року на нерухоме майно, а саме: будинок літ. А-1, загальною площею 63,4 кв. м., житловою площею 35,7 кв. м., що складається з 2-х житлових кімнат, з надвірними будівлями та спорудами: Літ. Літ. Б -літня кухня з погрібом , В -сарай, Г-гараж, Д-баня, № 1-3- огорожа, №4-колонка, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належний ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, посвідченого ОСОБА_4 -приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області 10.03.2006 року за реєстровим № 522; земельну ділянку загальною площею 0,1352 га цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер -63217810011010040008, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 18.05.2006 року, серія бланку ЯБ № 432860, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010669100016, в рахунок погашення заборгованості в сумі 150590 грн. 40 коп., в тому числі: 143 007, 40 грн. сума неповернутого кредиту за графіком; 5714,49 грн. сума несплачених відсотків за користування кредитними коштами; 174,62 грн. сума заборгованості по сплаті пені за порушення графіку погашення кредиту; 965,25 -сума заборгованості по сплаті пені за несвоєчасну сплату процентів; 728,19 грн. -сума заборгованості по сплаті штрафу простроченого платежу, за кредитним договором №00071/RKH, укладеним 7 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Морський транспортний банк", правонаступником за всіма правами та обов'язками якого є Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк", та ОСОБА_1, шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною у межах Договору іпотеки №00085rКН від 07.07.2008 року, а саме - 130505 (сто тридцять тисяч п'ятсот п'ять) грн. 35 коп., у тому числі вартість будинку з надвірними будівлями та спорудами - 100911 (сто тисяч дев'ятсот одинадцять), вартість земельної ділянки - 29594 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири грн.) 15 коп.

Виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «МАРФІН БАНК»витрати по сплаті судового збору в розмірі з кожного по 53 (п"ятдесят три) грн. 65 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Зобов"язати управління державної казначейської служби у Зміївському районі Харківської області повернути ПАТ «МАРФІН БАНК»1413 (одну тисячу чотириста тринадцять) 96 грн. надміру сплаченого судового збору за меморіальним ордером №101 від 22.12.2011 року.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідачів.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачами протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: