Постанова № 2616907, 20.08.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Справа №22-а- 3652 /08                                                         Головуючий 1 інтанції: Спірідонов М.О.

Категорія:                                                                                Доповідач:                      Гуцал М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

20 серпня 2008 рокум.Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді –  Філатова Ю.М.,

суддів  -                        Водолажської Н.С., Гуцала М.І.

при секретарі              Баглаєнко Я.В.

за участю представників

позивача                        Клячко М.Ю., Краморенко Г.І.

відповідача                    Токарь О.Д.

відповідача                    Креженко О.М.

прокурора                      Краснобрижий А.Ю.

заслухавши суддю-доповідача щодо проведення підготовки до апеляційного розгляду адміністративної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Електричні машини” на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2008 року по справі № 2а-1136/08

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Електричні машини”

до             Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області

про                          визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголосити вступну та резолютивну частину постанови, повний текст якої буде виготовлений 26 серпня 2008 року.

 Керуючись ст.ст. 160, 195, 202 ч.1 п.3, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Електричні машини” на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2008 року по справі № 2а-1136/08–  задовольнити.

ПостановуХарківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2008 року по справі № 2а-1136/08 –скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнатиповідомлення-рішення від 04.10.2007 року № 0000311620/0 ДШ у Ленінському районі м. Харкова, яким зменшено товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Електричні машини» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2007 року на суму 240817,00 грн., недійсним.

Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Електричні машини» 240817 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2007 року.

Стягнути з державного бюджетуна користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Електричні машини» судові витрати по сплатісудового збору в розмірі 1700,00 грн

              Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.          

Головуючий   суддя                                                                                               Ю.М. Філатов

Суддя                                                                                                     Н.С. Водолажська

Суддя                                                                                                      М.І. Гуцал

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Справа №22-а- 3652 /08                                                         Головуючий 1 інтанції: Спірідонов М.О.

Категорія:                                                                                Доповідач:                      Гуцал М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

20 серпня 2008 рокум.Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді –  Філатова Ю.М.,

суддів  -                        Водолажської Н.С., Гуцала М.І.

при секретарі              Баглаєнко Я.В.

за участю представників

позивача                        Клячко М.Ю., Краморенко Г.І.

відповідача                    Токарь О.Д.,   Креженко О.М.

прокурора                      Краснобрижий А.Ю.

заслухавши суддю-доповідача щодо проведення підготовки до апеляційного розгляду адміністративної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Електричні машини” на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2008 року по справі № 2а-1136/08

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Електричні машини”

до              Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області

про                          визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2008 року було відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Електричні машини” про:

 визнанняповідомлення-рішення від 04.10.2007 року № 0000311620/0 ДШ у Ленінському районі м. Харкова, яким зменшено товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Електричні машини» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2007 року на суму 240817,00 грн., недійсним;

стягнення з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Електричні машини» 240817 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2007 року.

Не погодившись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В судовому засіданні представник позивача вимоги та доводи апеляційної скарги підтримала, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, надіслав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких  стверджує про правомірність своїх дій. В судовому засіданні представник відповідача просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

             Відповідач, Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, своїх представників в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Згідно його листа від 16.07.2008 року просить розглянути справу без його участі. Заперечень на апеляційну скаргу від нього не надходило.

               Прокурор, що бере участь у справі, в судовому засіданні підтримав позицію державної податкової інспекції  у ленінському районі м. Харкова, вважаючи прийняте судове рішення законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, прокурора, вивчивши матеріали справи, апеляційну скаргу, приходить до висновку, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що ДПІ в Ленінському районі м. Харків була проведена позапланова виїзна перевірка діяльності позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період липень 2007 р.

За результатами перевірки складено акт від 28.09.2007 року №2138/16-004/31645126.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.10.2007 р. №0000361620/0 у якому зазначено, що сума завищення бюджетного відшкодуваннястановить     240     817,00     грн.,     податкове зобов'язання визначено в сумі 0 грн., штрафні санкції в сумі     0 грн.

Підставою для проведення відповідачем перевірки було те, що позивач подав декларацію з податку на додану вартість за липень 2007р., в якій у рядках 3 та 4 „Розрахунку суми бюджетного відшкодування" за липень 2007р задекларована сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (червень 2007 року), сплачена постачальникам у червні 2007 року в сумі 328 533,00 грн. Також, в декларації з податку на додану вартість за липень 2007р в рядку 25 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 4 „Розрахунку суми бюджетного відшкодування дорівнює рядку 25.1 Декларації)» зазначена   сума   в розмірі  328 533,00 грн.

При перевірці достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2007 р. відповідач підтвердив суми податкових зобов'язань, податкового кредиту, суму податкового кредиту попереднього податкового періоду (червень 2007 р.), фактично сплачену Позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг), заявлені позивачем у декларації з податку на додану вартість, розрахунку суми бюджетного відшкодування за липень 2007 р.

Разом з тим, згідно рядку 18.2 декларації позивача за червень 2007 року від'ємне значення ПДВ в червні склало 87716грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до діючого на той момент податкового законодавства для здійснення бюджетного відшкодування ПДВ мають значення тільки показники двох податкових періодів (звітного та наступного), тобто у липні не можливо заявлятися до відшкодування з бюджету ПДВ, від'ємне значення якого виникло не у червні, а раніше.

            Аналізуючи показники попередніх декларацій позивача з податку на додану вартість, суд першої інстанції приходить до висновку, що  сума 525898 грн. не є залишком від'ємного значення попереднього періоду (травня), оскільки в цій сумі дійсно від'ємним значенням травня є тільки 94918грн. (як різниця між податковим зобов'язанням та податковим кредитом травня згідно п.п.7.7.1 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»). Залишок складається з двох сум: 210905грн., яка виведена з двох уточнюючих розрахунків показників декларацій за лютий та березень 2007р., тобто ніяк не травня, 220075грн. Враховуючи той факт, що в травні 2007 року позивач ніякого бюджетного відшкодування не заявляв і воно фактично не здійснювалось, то дана сума ніяк не може бути залишком від здійсненого в травні бюджетного відшкодування. Той факт, що дана сума 220075грн., як від'ємне значення, виникла ще в квітні 2007 року, підтверджений зазначенням її у рядку 24 декларації за травень.

Оскільки, згідно рядку 18.2 декларації за червень 2007 року від'ємне значення ПДВ в червні склало 87716грн., суд першої інстанції приходить до висновку, що ця сума і підлягає бюджетному відшкодуванню у липні 2007 року.

Судова колегія не погоджується з такими висновками суду.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню)передбачено п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

П.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 вище вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)  бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б)  залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

П.п.7.7.3. п. 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Виходячи з системного аналізу зазначених правових норм судова колегія приходить до висновку, що оскаржене податкове повідомлення - рішення винесено у порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на закону станом на 31.05.2007 року).

Фактично,  позивачем в липні 2007 року було визначене від»ємне значення  суми, розрахованої  згідно з п.п. 7.7.1 ЗУ «Про податок на додану вартість»,  в сумі 328533 грн. (рядок 24 декларації). Зазначена сума була обрахована позивачем з врахуванням  вимог п.п. 7.7.2 «б» ЗУ «Про податок на додану вартість», щодо включення до складу податкового кредиту залишку від»ємного значення попереднього податкового періоду.

Матеріалами справи підтверджено та визнано сторонами, що суто за червень 2007 року від'ємне значення ПДВ склало 87716 грн., а решта суми – 240817 грн. (рядок 23.2 декларації за липень 2007 року), є залишком від»ємного значення попередніх податкових періодів (до червня 2007 року).

Судова колегія вважає, що таке формування суми від»ємного значення ПДВ не протирічить діючому податковому законодавству України, а навпаки, узгоджується з вимогами  п.п. 7.7.1, 7.7.2  п. 7.1. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість». Крім цього, слід зауважити, що сума від»ємного значення ПДВ в розмірі 240817 грн. (зазначена в рядку 23.2 декларації за липень 2007 року) не брала участь у бюджетному відшкодуванні попередніх податкових періодів, позивачем не приймалося самостійного рішення про зарахування такої суми у зменшення податкових зобов»язань наступних податкових періодів.

Надані ТОВ «Торговий дім «Електричні машини» податкові накладні  за червень та липень відповідають вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", включають всі необхідні реквізити, відповідають вимогам пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Витрати по сплаті податку підтверджені належно оформленими податковими накладними, відповідними платіжними дорученнями на перерахування грошових коштів.

При цьому враховується, що позивачем дотримані вимоги п.п. 7.7.1 ЗУ «Про податок на додану вартість», щодо заявлення до відшкодування суми від»ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно наданих  позивачем розрахунку суми податку на додану вартість, що фактично сплачена ним постачальникам товарів (послуг) у червні 2007 року та копій платіжних доручень, копій виписок з рахунку позивача за червень 2007 року вбачається, що ТОВ «Торговий дім «Електричні машини» фактично сплатило грошовими коштами у червні 2007 року 372669,28 грн. податку на додану вартість постачальникам товарів (послуг). Таким чином, заявлена до відшкодування за липень 2007 року сума 328533 грн. не перевищує зазначену суму податку на додану вартість фактично сплачену позивачем у червні 2007 року.

Право на відшкодування від'ємної різниці податку є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано частиною першою ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.97 р.  Відповідно до ст. 9 Конституції України зазначена норма права є частиною національного законодавства України.Неправомірне зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість порушило право власності позивача, зокрема на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, а саме: своєчасно, в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень цих законів.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а висновки суду першої інстанції такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та нормам діючого законодавства України.

 Керуючись ст.ст. 160, 195, 202 ч.1 п.3, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Електричні машини” на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2008 року по справі № 2а-1136/08–  задовольнити.

ПостановуХарківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2008 року по справі № 2а-1136/08 –скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнатиповідомлення-рішення від 04.10.2007 року № 0000311620/0 ДШ у Ленінському районі м. Харкова, яким зменшено товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Електричні машини» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2007 року на суму 240817,00 грн., недійсним.

Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Електричні машини» 240817 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2007 року.

Стягнути з державного бюджетуна користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Електричні машини» судові витрати по сплатісудового збору в розмірі 1700,00 грн

              Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.          

Головуючий   суддя                                                                             Ю.М. Філатов

Суддя                                                                                                      Н.С. Водолажська

Суддя                                                                                                                  М.І. Гуцал