Рішення № 26168271, 10.09.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2012 р.Справа № 16/5025/801/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Дочірньої компанії „Газ України" НАК „Нафтогаз України" в особі Чернівецької філії м.Чернівці

до Концерну „Військторгсервіс" в особі Хмельницької філії Концерну „Військторгсервіс",

м. Хмельницький

про стягнення 103 257,21 грн., з яких 79 583,87 грн. основного боргу, 11 362,45 грн. пені, 2 283,32 грн. 3% річних, 5 570,87 грн. 7% штрафу, 4 456,70 грн. інфляційних витрат

Представники сторін:

від позивача: Лукінюк М.В. - за довіреністю №209/10 від 14.06.2012 р.;

від відповідача: Малімон В.М. - за довіреністю №75 від 23.12.2011 р.

Рішення приймається 10.09.2012 р., оскільки в судових засіданнях 26.07., 03.08., 20.08.2012 р. оголошувалася перерва.

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 103 257,21 грн. , з яких 79 583,87 грн. основного боргу, 11 362,45 грн. пені, 2 283,32 грн. 3% річних, 5 570,87 грн. 7% штрафу, 4 456,70 грн. інфляційних витрат за невиконання відповідачем зобов`язань по оплаті згідно умов договору №2082 від 03.07.2007р.

Представник позивача в засідання суду прибув, позовні вимоги підтримав із підстав, викладених у позові, просить про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання прибув, письмового відзиву на позов не надав, пояснив, що проти заявленої до стягнення заборгованості не заперечує, не має можливості погасити борг, оскільки є філією, а питання розрахунків за спожитий газ вирішується Концерном „Військторгсервіс".

Крім того, позивачем 20.08.2012р. подано по справі письмове клопотання, згідно якого повідомив, що Хмельницька філія Концерну „Військторгсервіс" не уповноважена представляти юридичну особу за відсутності такої функції у положенні про філію.

За таких обставин, позивач просить суд в порядку ст.17 ГПК України передати справу за підступністю або згідно ст.24 ГПК України залучити до участі у справі іншого відповідача -Концерн „Військторгсервіс".

Розглянувши подане позивачем клопотання, суд вважає за необхідне в його задоволені відмовити, зважаючи на таке.

Згідно ч.4 ст.15 ГПК України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Згідно довідки з ЄДР №1164 від 13.07.2006р. Хмельницька філія Концерну Військторгсервіс" не наділена статусом юридичної особи, зареєстрована за адресою: м. Хмельницький, вул. Майборського,9, є відокремленим структурним підрозділом головного підприємства -Концерну „Військторгсервіс".

Згідно довіреності від 23.12.2011р. №75 на представництво інтересів філії в судах, а також Положення про Хмельницьку філію Концерну „Військторгсервіс", будь-яких заборон на здійснення представницьких функцій філією у судах від імені головного підприємства, не зазначено.

Стосовно доцільності залучення до участі у справу іншого відповідача-Концерну „Військторгсервіс", судом враховується, що таке залучення не узгоджується із вимогам ст.24 ГПК України, оскільки спір виник по причині несплати заборгованості за спожитий газ саме Хмельницькою філією Концерну „Військторгсервіс" згідно укладеного договору на постачання природного газу №2082 від 03.07.2007р. Крім того, позивачем визначено відповідача із врахуванням вимог чинного законодавства. За таких обставин клопотання позивача не підлягає задоволенню.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Дочірнє підприємство „Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" зареєстроване (перереєстроване) за новою назвою як юридична особа 04.08.2009р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №457948 серія А01, є правонаступником Дочірнього підприємства „Укргазмережі" ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України".

Хмельницька філія Концерну „Військторгсервіс" значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як філія (структурний відокремлений підрозділ) без права юридичної особи, головне підприємство -Концерн „Військторгсервіс", що підтверджено довідкою з ЄДР №1164 від 13.06.2007р.

03.07.2007р. між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) було уявлено договір на постачання природного газу №2082 від 03.07.2007р., згідно якого виконавець зобов'язується передати у власність замовнику природний газ, надалі -газ, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (п.п.1.1 договору).

Згідно із п.2.1, 2.2 договору передбачено, що виконавець передає у власність замовнику газ в обсязі до 96,0 тис. м.куб. Сторони домовились про наступне:

- обсяги газу, зазначені в даному договорі, є орієнтовними та допускається зміна обсягу переданого газу або припинення газопостачання у випадках, передбачених даним договором;

- допускається перевищення місячних обсягів споживання природного газу, встановлених у даному договорі в розмірі до 5%. У випадку перевищення споживання місячних обсягів газу більше ніж на 5%, замовник зобов'язується узгодити це з виконавцем до 25 числа місяця постачання газу;

- у випадку зменшення або перевищення споживання місячних обсягів порівняно з передбаченими в цьому договорі, так такий обсяг вважається спожитим замовником по цьому договору, але неузгодженим з виконавцем і оплачується по фактичному обсягу спожитого газу в порядку, передбаченому цим договором.

Розподіл місячних обсягів газу здійснюється рівномірно, виходячи із середньодобового місячного обсягу. Свої пропозиції по зміні місячних обсягів подачі газу замовник надає виконавцю за 10 днів до початку місяця, в якому здійснюватиметься поставка газу.

Пунктами 3.1, 3.2 договору сторони передбачили, що виконавець передає замовнику газ в загальному потоці газу на межі балансового розмежування газових мереж замовника. Приймання-передача газу, поданого виконавцем замовнику у відповідному місяці, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому визначається фактична кількість поданого газу, яка складається з обсягу нарахованого комерційним вузлом обліку газу, обсягу виробничо-технологічних витрат і нормованих втрат та обсягу газу, донарахованого по результатах перевірок дисципліни обліку та споживання газу замовником.

Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, замовник зобов'язується надати виконавцю два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою замовника. В разі ненадання замовником акту приймання-передачі газу у вказаний строк, представники виконавця мають право в односторонньому порядку скласти акт приймання-передачі газу. Акти приймання-передача газу є підставою для остаточних розрахунків (п.п.3.3. договору).

Згідно п.п.6.1. договору передбачено, що оплата за газ проводиться замовником виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок виконавця оплати в такому порядку: перша оплата в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 10 банківських днів до початку місяця поставки; наступна оплата проводиться плановим платежем в розмірі 50% від вартості запланованих обсягів до 5-го числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за використаний газ здійснюється замовником до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно п.п.7.1, 7.2, 7.3 договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідність у відповідності із чинним законодавством України. В разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.6.1 даного договору замовник сплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу, а також відшкодовує понесені виконавцем збитки. За прострочення понад 30 календарних днів окрім пені, додатково сплачується штраф в розмірі 7% від суми заборгованості.

В разі наявності заборгованості замовника за даним договором більше одного місяця, виконавець має право в односторонньому порядку припинити дію цього договору.

Згідно п.п.7.4, 7.5 договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати та/або порушення проти замовника справи про банкрутство, виконавець має право: в односторонньому порядку змінити порядок оплати за газ, а саме: застосувати до замовника середню оплату до початку місяця поставки в більшому розмірі, ніж в п.6.1, відмовитись від виконання свого зобов'язання із звільненням від відповідальності за це. Про застосування до замовника зазначених санкцій виконавець повідомляє замовника письмово. Неустойка нараховується виконавцем протягом дванадцяти місяців, що передують моменту звернення із позовом.

На виконання умов договору були складені акти приймання-передачі природного газу від 31.12.2010р., від 31.01.2011р., від 28.02.2011р., від 31.03.2011р., від 30.04.201р., від 31.05.2011р., від 30.06.2011р., 31.07.2011р., всього на суму 79 583,87 грн.

У зв'язку із відсутністю оплати за отриманий природний газ, позивач направив на адресу відповідача претензію від 10.02.2012р. за вих.№06/825 (отримана відповідачем 25.02.2012р. згідно поштового повідомлення). Доказів відповіді на претензію або оплати боргу в сумі 79 583,87 грн., суду не подано.

У зв'язку із наявною заборгованістю, позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просив стягнути з відповідача 103 257,21 грн., з яких 79 583,87 грн. основного боргу, 11 362,45 грн. пені, 2 283,32 грн. 3% річних, 5 570,87 грн. 7% штрафу, 4 456,70 грн. інфляційних витрат згідно поданих розрахунків.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №2082 від 03.07.2007р. на постачання природного газу за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

У відповідності із ст.ст. 901, 902, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст.ст.525,526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті за спожитий природний газ в повному обсязі не виконав, оплату за спожитий газ не провів, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 79 583,87 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведені у позовній заяві розрахунки, суд вважає, що позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення інфляційні в сумі 4 456,70 грн. згідно із офіційно встановленими індексами інфляції за період нарахування та 3% річних у сумі 2 283,32 грн.

Відповідно до ст.ст.546, 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно з ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

Згідно із п. 7.2 договору №2082 від 03.07.2007р. сторони передбачили сплату замовником пені в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу, а також відшкодовує понесені виконавцем збитки. За прострочення понад 30 календарних днів окрім пені, додатково сплачується штраф в розмірі 7% від суми заборгованості.

При цьому, неустойка нараховується виконавцем протягом дванадцяти місяців, що передують моменту звернення із позовом. (п. 7.4 договору).

Зазначена умова договору відповідає ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", що розмір пені, передбачений ст.1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, правомірним також суд вважає нарахування позивачем 11 362,45 грн. пені та 5 570,87 грн. 7% штрафу згідно поданих розрахунків.

Судом також приймається до уваги, що представник відповідача в засіданнях суду (з оголошенням перерви 26.07.2012р., 03.08.2012р. та 20.08.2012р.) заявлену до стягнення заборгованість визнавав, будь-яких письмових заперечень по суті позовних вимог суду не подав. Докази по погашення заборгованості у суду відсутні, доводи позивача не спростовані.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 33, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Дочірньої компанії „Газ України" НАК „Нафтогаз України" в особі Чернівецької філії м.Чернівці до Концерну „Військторгсервіс" в особі Хмельницької філії Концерну „Військторгсервіс", м.Хмельницький про стягнення 103 257,21 грн. , з яких 79 583,87 грн. основного боргу, 11 362,45 грн. пені, 2 283,32 грн. 3% річних, 5 570,87 грн. 7% штрафу, 4 456,70 грн. інфляційних витрат задовольнити.

Стягнути із Концерну "Військторгсервіс" в особі Хмельницької філії Концерну "Військторгсервіс", м. Хмельницький (вул. Майборського, 9, код ЄДРПОУ 33689922) на користь Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Чернівецької філії м. Чернівці (проспект Незалежності, 96, код ЄДРПОУ 37356735) 79 583,87 грн. (сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят три гривні 87 коп.) основного боргу, 11 362,45 грн. (одинадцять тисяч триста шістдесят дві гривні 45 коп.) пені, 2 283,32 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят три гривні 32 коп.) 3% річних, 5 570,87 грн. (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят гривень 87 коп.) 7% штрафу, 4 456,70 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят шість гривень 70 коп.) інфляційних втрат та 2 065,14 грн. (дві тисячі шістдесят п'ять гривень 14 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 14.09.2012р.

Суддя В.В. Магера

Віддруковано 2 прим.:

1-до матеріалів справи

2-позивачу: м.Чернівці, просп. Незалежності, 96 - згідно заяви рекоменд. із повідомлен.