Рішення № 26168112, 18.09.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" вересня 2012 р.Справа № 18/5025/645/12

Головуючий суддя Заярнюк І.В., суддя Смаровоз М.В., суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства „Оболонь", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Еколінія", с. Петрівське Дунаєвецького району Хмельницької області

про стягнення 889960,46 грн., з яких: 628954,56 грн. основного боргу; 47494,52 грн. 3% річних; 87720,47 грн. інфляційних нарахувань та 125790,91 грн. штрафу в розмірі 20% від вартості зіпсованого (неповернутого) товару

Представники сторін:

від позивача: Пазинюк В.Д. - за дорученням № 153/0/38-12 від 03.07.2012 р.;

Марків О.П. - за дорученням № 141/0/38-12 від 20.06.2012 р.;

від відповідача: Кульбачна О.Б. -за довіреністю від 20.06.2012р.;

Малюта Н.М. -за довіреністю від 21.05.2012р.

У судовому засіданні 18.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 889960,46 грн., з яких: 628954,56 грн. основного боргу; 47494,52 грн. 3% річних; 87720,47 грн. інфляційних нарахувань та 125790,91 грн. штрафу в розмірі 20% від вартості зіпсованого (неповернутого) товару за неналежне виконання умов договору про відповідальне зберігання та надання послуг № 272 від 02.06.2008р.

Позивач у позовній заяві та його представники у судових засіданнях обгрунтовують позовні вимоги наступним: 28 квітня 2009 року в присутності представника відповідача та представника позивача, інспектором Хмельницької обласної державної хлібної інспекції було відібрано зразки ячменю в кількості 8 (восьми) проб, з партії ячменю масою 3 614,611 тонн загальною вартістю 4 948 611,00 грн. що залишилась на зберіганні у відповідача.

Вищевказані проби були відправлені для проведення аналізу на здатність до проростання в Хмельницьку обласну держану хлібну інспекцію. За результатами випробувань показник „Здатність на проростання,%" згідно з ДСТУ 3769-98 не відповідав вимогам по якості, обумовленими п.п.. 2.2, 2.3. Договору.

Відповідно до умов п. 4.9. Договору, у випадку невідповідності товару показникам якості, вказаним в п. 2.2. договору, Позивач має право відмовитись від зіпсованого товару, про що повідомляє Відповідача.

27 травня 2009 року Позивачем було направлено на адресу Відповідача претензію №11 26.05.2009 р. з проханням повернути ячмінь з якісними показниками згідно вимог ДСТУ 3769-98 та вимог по якості Позивача в кількості 3 614,611 т. або перерахувати суму вартості ячменю в розмірі 4 948 611,00 грн.

Починаючи з червня 2009 року по грудень 2010 року Відповідач частково здійснив поставку пивоварного ячменю на користь Позивача з інших сільськогосподарських підприємств, про що свідчать товаротранспортні накладні (товарно-транспортні накладні за теріод з 2009 по 2010 роки).

З червня 2009 року по грудень 2010 року Позивач відписав Відповідачу зіпсований пивоварний ячмінь на суму 1137729,10 грн. Відповідач, в свою чергу здійснив частковий розрахунок на суму 521 227,24 грн., в результаті чого, станом на 22 грудня 2011 року у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість в розмірі 628 954,56 грн., підтвердженням чого є товарно-транспортні накладні та акт звірки розрахунків.

Як стверджує позивач, впродовж п'яти місяців ПАТ „Оболонь" намагалось у досудовому порядку вирішити питання оплати Відповідачем суми основного боргу та штрафних санкцій, направивши Відповідачу претензію № 99/0/38-12 від 17 квітня 2012 року.

В свою чергу, Відповідач надіслав лист (вих. № 45 від 03.05.2012 р), в якому не погоджується з вимогами Позивача.

Відповідно до п. 4.9. Договору Відповідач зобов'язаний був відшкодувати збитки нанесені Позивачу внаслідок псування товару із розрахунку вартості товару, вказаного в договорі. Однак, Відповідач, порушивши умови Договору, не здійснив повернення розрахунок до теперішнього часу.

Таким чином, за твердженням позивача, станом на 30 травня 2012 року борг ТОВ „Еколінія" перед ПАТ „Оболонь" за відписаний зіпсований ячмінь становить 628 954,56 грн.,

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 193 ГК до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як зазначено вище, дане зобов'язання мало бути виконане у відповідності до п. 4.3. договору протягом червня 2009 року.

Крім того, у судовому засіданні 18.09.2012р. представниками позивача подано письмові пояснення, в яких повідомили, що пунктом 2.2. договору № 272 від 02.06.2008р. сторони погодили базисні кондиції яким обов'язково повинен відповідати ячмінь пивоварний першого та другого класу при поверненні

Відповідно до п. 2.3. договору, при поверненні товар повинен обов'язково відповідати показникам ДСТУ 3769-98 та вимогам по якості ЗАТ „Оболонь", що визначається шляхом проведення належного аналізу в лабораторії ЗАТ „Оболонь".

На думку позивача, відповідач, в порушення вимог пункту 2.5. договору, статті 953 Цивільного кодексу України, статей 32, 35 Закону України „Про зерно та ринок зерна України" приступив до повернення товару лише з 14 червня 2009 року, та завершив у грудні 2010 року.

Позивач стверджує, що ТОВ „Еколінія" в порушення умов договору, чинного законодавства України:

- неправомірно, в односторонньому порядку змінено умови договору (продовжено термін зберігання та надання послуг з 01 червня 2009 року по грудень 2010 року).

- пивоварний ячмінь належний на праві власності ЗАТ „Оболонь" без згоди та погодження власника (поклажодавця) було передано стороннім підприємствам.

- повернення переданого на зберігання ячменю здійснювалось червня 2009 року по грудень 2010 року не з складів ТОВ „Еколінія" а з складів сторонніх підприємств, з якими у ЗАТ „Оболонь" відсутні будь-які договірні відносини стосовно зберігання зерна, чи купівлі-продажу. (Підтвердженням вищезазначеного слугують накладні господарств, товаротранспортні накладні, шляхові листи автотранспортних засобів ЗАТ „Оболонь").

Позивач вважає, що 20 % штрафу від вартості зіпсованого, та неповернутого товару у сумі 125790,91 грн. нараховано правомірно, оскільки за першою вимогою ячмінь повернуто не було.

Згідно видаткових накладних (додані до матеріалів спарви) № 1 від 14.06.2009 року, № 2 від 14.06.2009 року, № 1 від 30.09.2010 року, № 1 від 31.12.2010 року ЗАТ „Оболонь" відписано на ТОВ „Еколінія" неповернутий із відповідального зберігання ячмінь у кількості 707509,00 т. (сімсот сім тон п'ятсот девять кілограм) на загальну суму 1137729,10 грн. (один мільйон сто тридцять сім тисяч сімсот двадцять девять гривень 10 копійок) та надано послуг на суму 11888 грн. (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісм гривень).

Позивач звертає увагу суду на те, що оскільки договору купівлі-продажу в письмовій формі між сторонами укладено не було, а видаткові накладні не містили строку оплати переданого товару, позивач направив на адресу відповідача претензію № 99/0/38-12 від 17.04.2012 року з вимогою погасити заборгованість шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок.

Відповідач у відзиві на позов та його представники у судових засіданнях проти позовних вимог заперечують та просять суд в їх задоволенні відмовити у повному обсязі з огляду на таке: згідно з укладеним договором № 272 від 02.06.2008р. про відповідальне зберігання та надання послуг замовникові надавались послуги по відповідальному збереженню, доведенню пивоварного ячменю та ріпаку до базисних кондицій замовника, сушці, очищенню, відвантаженню пивоварного ячменю.

На виконання взятих на себе зобов'язань ТОВ „Еколінія" у період з червня 2008р. по 31.12.2010р. надавало позивачу вищезазначені послуги.

24.05.2009р. позивач надіслав Відповідачеві претензію у якій стверджує, що ячмінь був зіпсований відповідачем, про що свідчать протоколи випробувань випробувальної лабораторії Хмельницької облдержхлібінспекції від 10.05.2009р. (надалі -Протоколи випробувань).

Дане твердження позивача, на думку відповідача, не може братись до уваги, оскільки відповідно до п.27 ст.1 ЗУ „Про зерно та ринок зерна в Україні" якість зерна та продуктів його переробки - це сукупність споживчих властивостей зерна та продуктів його переробки, які відповідають вимогам державних стандартів, технічних умов, фітосанітарних і ветеринарно-санітарних норм та інших нормативних документів.

Ячмінь має понад десяток показників якості, до рівня яких згідно предмету Договору (п.1.1.) Відповідач доводив пивоварний ячмінь;

Згідно Протоколів випробувань проби відбирались вибірково, не з усіх складів та лише щодо одного показника - „здатність до проростання". Згідно ДСТУ 3769-98 „Ячмінь. Технічні умови", здатність до проростання зерна ячменю є 92%.

У Протоколі випробувань №115 від 10.05.09р. результат випробувань „Здатність до проростання" становить 93% при нормі 92%. Відповідач стверджує про те, ячмінь із показниками 93%, проба якого взята зі складу №4 секції 2, мав навіть більший показник аніж вимагалося.

Згідно з протоколами випробувань показники у 90% є допустимим відхиленням та не можуть рахуватись як псування зерна.

Відповідно до п.3.1.1.5 ДСТУ 3769-98 „Ячмінь. Технічні умови", зіпсоване зерно - це зерно з явно зіпсованим ендоспермом від коричневого до чорного кольору.

Відповідач звертає увагу суду на те, що у протоколах випробувань не зазначено, а також відсутній будь-який інший висновок про те, що дане зерно вважається „зіпсованим" та не підлягає ані відновленню, ані використанню.

Відповідач вказує на те, що позивачем не надано жодного відповідного доказу, зокрема експертного висновку на підтвердження встановлення факту псування зерна, а тому у даному випадку не підтверджено факту псування зерна.

Також у вищевказаній претензії, що і підтверджує позивач у позові, зазначалась наступна вимога: абз.12- висновок) „прошу: повернути нам ячмінь з якісними показниками згідно вимог ДСТУ 3769-98 та вимог по якості ЗАТ „Оболонь" в кількості 3614,611 т. або перерахувати на наш рахунок суму вартості ячменю."

Відповідачем, протягом 2009 - 2010р., на вимоги, що виставлялись позивачем із пред'явленням останнім відповідних документів (довіреностей на представника, повернення складських квитанцій та ін.), із застосуванням відповідних процедур відвантаження зерна невідкладно відвантажувався ячмінь, що зберігався, у відповідній кількості та належній якості.

На підтвердження даної обставини відповідач надав суду посвідчення про якість зерна, що відвантажено позивачеві, видані атестованою УДЦСС „Украгростандартсертифікацією" виробничо-технологічною лабораторією ТОВ „Еколінія".

Згідно п.2.2 та п.2.3 Договору визначено, що при поверненні товар повинен обов'язково відповідати базисним кондиціяц та показникам ДСТУ 3769-98.

Зразки на випробування відбирались хлібною інспекцією на вимогу позивача не на момент повернення зерна, відвантаження якого відбувалось набагато раніше - 29.04.2009р.

Отже, із наведених відповідача доводів випливає, що протоколи випробувань не є доказом факту псування зерна та факту повернення позивачу зіпсованого зерна як про це стверджує останній.

Відповідач наголошує на тому, що позивач у випадку наявності у нього претензій до якості зерна, повинен був діяти згідно Розділу IV „Вирішення спірних питань за наявності розбіжностей при визначенні якості зерна" Інструкції „Про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах", затвердженої наказом Мінагрополітики від 13.10.2008 року, із відповідним порядком проведення відбору проб, складанням Акту спільного визначення якості та внесенням відповідних змін до Сертифіката якості зерна.

Вищевказаних дій позивачем не проведено, що свідчить про відсутність претензій щодо якості зерна зі сторони останнім.

Крім того, згідно п.1.10 Розділу 5 Інструкції, при видачі зерновим складом партії зерна, ВТЛ визначає фактичні показники якості завантаженого в транспортний засіб зерна, заносить результати аналізу в картку аналізу зерна і журнал форми №ЗХС-49. оформлює посвідчення про якість (форми №№ 42, 40, 41, 43) та передає результати в бухгалтерію для проведення кінцевих розрахунків. Що і було зроблено атестованою УДЦСС „Украгростандартеертифікацією" виробничо-технологічною лабораторією ТОВ „Еколінія", якою складені посвідчення про якість зерна, що відвантажено позивачу.

Відповідно до п.1.11. Р.5 Інструкції, після видачі зерна, за умови відсутності претензій з боку одержувача, зерновий склад погашає одержаний ним оригінал складського документа на зерно та його другий примірник і зберігає їх та супровідні документи протягом трьох років.

Як стверджує відповідач, жодних претензій, зокрема і по якості зерна, під час та після відвантаження зерна, від ПАТ „Оболонь" не надходило, що свідчить про отримання позивачем зерна належної якості.

Крім того, в усіх супровідних документах ячменю пивоварного, що зберігався, зокрема у складських квитанціях, що були видані позивачеві на підтвердження зберігання зерна та повернені відповідачеві для погашення їх у державному реєстрі після відвантаження зерна, зазначається „Ячмінь пивоварний 2 класу", що свідчить про незмінність його якості.

Тобто, як зазначає відповідач у відзиві на позов, вимога пред'явлена позивачем по поверненню ячменю належної якості була виконана, що і підтверджує позивач у позові.

Щодо тверджень позивача про те, що заборгованість відповідача складає невідшкодовані збитки нанесені позивачу внаслідок псування товару та нараховані суму збитків 3% річних та інфляційні нарахувань відповідач зазначає, що позивачем не надано належних доказів із підтвердженням факту „псування" зерна. Протоколи випробувань, що пред'явлені не містять експертного висновку про псування 3614,611т. зерна. Натомість ДСТУ 3769-98 „Ячмінь. Технічні умови", містить визначення „зіпсованого зерна" та під яке не підпадає досліджуваний ячмінь.

Відповідач звертає увагу суду на те, що позивач зобов'язаний був здійснити необхідну процедуру встановлення зміни якості із відповідним порядком проведення відбору проб, складанням акту спільного визначення якості та внесенням відповідних змін до сертифіката якості зерна. Жодних із зазначених дій Позивачем проведено не було.

За твердженням відповідача, позивач у позові сам підтверджує повернення відповідачем зерна ячменю належної якості, що також виключає факт завдання позивачу збитків, оскільки згідно п.2.2 та п.2.3 Договору визначено, що при поверненні товар повинен обов'язково відповідати базисним кондиціям та показникам ДСТУ 3769-98.

Щодо заявленої позивачем до стягнення суми 20% штрафу в розмірі 628954,56грн. за прострочений період відповідач вказує на її неправомірність, оскільки п.4.3. договору передбачено 20% штрафу у разі псування або неповернення товару на вимогу.

Із письмової позиції відповідача випливає, що позивач неправомірно нараховав 3% річних та інфляційні нарахування, оскільки якщо позивач просить стягнути з відповідача завдані збитки, а збитки - є видом господарських санкцій, то нарахування санкцій на санкції не можливо та не передбачено законодавством.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

02.06.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Еколінія" (Підприємство) та закритим акціонерним товариством „Оболонь" (Замовник) укладено договір № 272 (надалі -Договір) про надання Підприємством послуг Замовнику по відповідальному збереженню, доведенню пивоварного ячменю та ріпаку до базисних кондицій Замовника, сушці, очищенню, відвантаженню пивоварного ячменю та ріпаку (далі - Товар) Замовника, на умовах передбачених цим Договором. Під відвантаженням розуміються всі необхідні дії для завантаження в числі забезпечення подачі залізничних вагонів під навантаження, оформлення документів, вантажні роботи і пломбування вагонів, здача вагонів залізній дорозі (п.1.1. Договору).

Згідно з п.п. 1.2., 1.4. Договору кількість Товару становить 10000 (десять тисяч) тонн ячменю, а його загальна вартість - 15000000,00 грн.

Згідно з Розділом 2 Договору якість Товару, що був переданий на зберігання Підприємству та при поверненні Замовнику повинен відповідати базисним кондиціям, а саме: ячмінь повинен бути чисто сортовим (не допускається суміш сортів), без самозігрівання і теплового ушкодження під час сушіння, мати вільний запах властивий здоровому зерну (без затхлого, солодового, ядохімікатів пліснявілого) зерна повинен бути жовтим чи світложовтим, без потемнілих кінчиків та сірих зерен, не допускається зараженність шкідниками та фузаріозом. При поверненні Товар повинен обов'язково відповідати показникам ДСТУ 3769-98 та вимогам по якості ЗАТ „Оболонь", що визначається шляхом проведення належного аналізу в лабораторії ЗАТ „Оболонь". Підприємство зобов'язується прийняти Товар на відповідальне зберігання, визначити його якість та при відхиленні від базисних кондицій довести його до базисних кондицій.

Пунктами 2.5., 2.7., 2.8. Договору сторони передбачили, що після зберігання Товар, а у випадку необхідності і доведення пивоварного ячменю до базисних кондицій Замовника Підприємство за першою вимогою Замовника на протязі 3-х діб відвантажує Товар останньому. Підприємство здійснює відвантаження власними силами. Якість Товару після зберігання повинна бути не нижче показників, зазначених в пункті 2.2. цього Договору. При прийомо-передачі продукції від Замовника Підприємству та від Підприємства Замовнику сторони складають двосторонній акт. 3амовник за день до поставки Товару на зберігання повинен повідомити Підприємство про відвантажену партію Товару.

Згідно з п.п. 2.9.-2.10. Договору Замовник зобов'язується провести розрахунок з Підприємством за надані послуги по розцінках визначених в п.3.1. даного договору, в строк до десятого числа місяця, який слідує за розрахунковим. Замовник зобов'язується проводити разом з Підприємством звірку про рух та наявність зерна з урахуванням втрат, включаючи натуральні втрати, за рахунок очищення, сушіння, зберігання а також розрахунків за надані послуги.

Відповідно до Розділу 4 сторони за цим договором несуть повну матеріальну відповідальність за завдані контрагенту збитки. Підприємство несе повну відповідальність за кількісне та якісне зберігання прийнятого Товару. У разі псування товару або неповернення його Замовнику за першою вимогою протягом п'яти діб, Підприємство сплачує на користь Замовника штраф у розмірі 20% від вартості зіпсованого (неповернутого) товару, та відшкодовує завдані Замовнику збитки у повному розмірі.

У випадку псування або вчасно неповернутого товару Замовнику, а також невідповідності товару показникам якості п.2.2., Замовник має право відмовитись від товару, що знаходиться на зберіганні та вимагати від Підприємства повного відшкодування збитків (п.4.5. Договору)

Згідно з п.п. 4.8.-4.9. Договору, у випадку псування товару Підприємство зобов'язане повернути по першій вимозі Замовнику платню, сплачену Замовником за весь час надання послуг по зберіганню у відповідності з кількістю зіпсованого товару . У випадку невідповідності товару показникам якості вказаним в п.2.2. договору, Замовник має право відмовитись від зіпсованого товару, про що повідомляє Підприємство. У цьому разі Підприємство повинно відшкодувати збитки нанесені Замовнику внаслідок псування товару із розрахунку вартості товару вказаного в п.1.3. даного Договору.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 02.06.2013р. (п.7.1. Договору).

Пунктом 7.3. Договору термін зберігання ячменю встановлено до „01" червня поточного року.

На виконання взятих на себе зобов'язань ТОВ „Еколінія" у період з червня 2008р. по 31.12.2010р. прийняло від позивача на зберігання обумовлену у Договорі кількість Товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями товаро-транспортних накладних, актами приймання-передачі складських квитанцій на зерно та довіреностями, виданими на ім'я Загородного Олександра Євгеновича.

Однак, не погоджуючись із належним виконання відповідачем договірних зобов'язань позивачем надіслано претензію № 11 від 26.05.2009р. із вимогою про повернення ячменю з якісними показниками згідно вимог ДСТУ 3769-98 та вимог по якості ЗАТ „Оболонь" в кількості 3614,611 тонн або перерахувати на рахунок Замовника 4948611,00 грн. суми вартості ячменю, 20% штрафу від вартості зіпсованого ячменю у розмірі 989722,20 грн. та повернути платню, сплачену за весь час надання послуг по збереженню в сумі 153800,00 грн.

Відповідачем протягом 2009 - 2010р. відвантажувався ячмінь, що зберігався, у відповідній кількості та належній якості, що підтверджується посвідченнями про якість зерна, що відвантажено позивачу, виданими атестованою УДЦСС „Украгростандартсертифікацією" виробничо-технологічною лабораторією ТОВ „Еколінія".

Якість ячменю підтверджено проколами випробувань:

- № 115 від 10.05.2009р. із показником „Здатність до проростання" 93 % при вимогах НД у 92% н/м;

- № 122 від 10.05.2009р. із показником „Здатність до проростання" 89 % при вимогах НД у 92% н/м;

- № 119 від 10.05.2009р. із показником „Здатність до проростання" 79 % при вимогах НД у 92% н/м;

- № 121 від від 10.05.2009р. із показником „Здатність до проростання" 90 % при вимогах НД у 92% н/м;

- № 117 від 10.05.2009р. із показником „Здатність до проростання" 90 % при вимогах НД у 92% н/м;

- № 116 від 10.05.2009р. із показником „Здатність до проростання" 80 % при вимогах НД у 92% н/м;

- № 118 від 10.05.2009р. із показником „Здатність до проростання" 80 % при вимогах НД у 92% н/м;

- № 120 від 10.05.2009р. із показником „Здатність до проростання" 90 % при вимогах НД у 92% н/м.

З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача претензію вих. № 99/0/38-12 від 17.04.2012р. із вимогою про сплату основного боргу в сумі 628954,56 грн., 3% за користування чужими коштами в розмірі 47494,52 грн., інфляційних нарахувань в сумі 87720,47 грн. та 20% штрафу в сумі 989722,20 грн.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке.

У відповідності до п.2.1 ст.11, ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.ст.526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

В силу ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Тобто, зміст договору сторони визначають на основі вільного волевиявлення та мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Однак, для того, щоб договір вважався укладеним, сторони у належній формі повинні досягнути згоди з усіх істотних його умов.

Істотні умови договору, визначені у ч. 1 ст. 638 ЦК України, а саме: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Сторонами було досягнуто домовленість щодо всіх істотних умов договору № 272 (надалі -Договір) про надання Підприємством послуг Замовнику по відповідальному збереженню, доведенню пивоварного ячменю та ріпаку до базисних кондицій Замовника, сушці, очищенню, відвантаженню пивоварного ячменю та ріпаку.

Пунктами 2.5., 2.7., 2.8. Договору сторони передбачили, що після зберігання Товар, а у випадку необхідності і доведення пивоварного ячменю до базисних кондицій Замовника Підприємство за першою вимогою Замовника на протязі 3-х діб відвантажує Товар останньому. Підприємство здійснює відвантаження власними силами. Якість Товару після зберігання повинна бути не нижче показників, зазначених в пункті 2.2. цього Договору. При здійсненні прийому та передачі продукції від Замовника Підприємству та від Підприємства Замовнику сторони складають двосторонній акт. 3амовник за день до поставки Товару на зберігання повинен повідомити Підприємство про відвантажену партію Товару.

З червня 2009 року по грудень 2010 року позивач відписав відповідачу зіпсований пивоварний ячмінь на суму 1137729,10 грн.

На підтвердження доводів про зіпсованість ячменю позивач посилається на протоколи випробувань випробувальної лабораторії Хмельницької облдержхлібінспекції від 10.05.2009р.

Відповідно до п.27 ст.1 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні" якість зерна та продуктів його переробки - це сукупність споживчих властивостей зерна та продуктів його переробки, які відповідають вимогам державних стандартів, технічних умов, фітосанітарних і ветеринарно-санітарних норм та інших нормативних документів.

Ячмінь має понад десяток показників якості, до рівня яких згідно предмету Договору (п.1.1.) Відповідач доводив пивоварний ячмінь.

У Протоколі випробувань №115 від 10.05.09р. результат випробувань „Здатність до проростання" становить 93% при нормі 92%, тобто ячмінь із показниками 93%, проба якого взята зі складу №4 секції 2 мав більший показник аніж вимагалося.

Відповідно до п.3.1.1.5 ДСТУ 3769-98 „Ячмінь. Технічні умови", зіпсоване зерно - це зерно з явно зіпсованим ендоспермом від коричневого до чорного кольору.

Судом встановлено, що у протоколах випробувань не зазначено, а також відсутній висновок про те, що дане зерно вважається „зіпсованим" та не підлягає відновленню або використанню.

Разом із тим відповідачем надано суду посвідчення про якість зерна, що відвантажено позивачеві, видані атестованою УДЦСС „Украгростандартсертифікацією" виробничо-технологічною лабораторією ТОВ „Еколінія", яка відповідає встановленим вимогам ДСТУ 3769-98.

Згідно п.2.2 та п.2.3 Договору визначено, що при поверненні товар повинен обов'язково відповідати базисним кондиціям та показникам ДСТУ 3769-98.

Як встановлено судом, зразки на випробування відбирались хлібною інспекцією на вимогу позивача не на момент повернення зерна, відвантаження якого відбувалось раніше - 29.04.2009р.

Згідно з п.1.10 Розділу 5 Інструкції „Про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах", затвердженої наказом Мінагрополітики від 13.10.2008 року, при видачі зерновим складом партії зерна, ВТЛ визначає фактичні показники якості завантаженого в транспортний засіб зерна, заносить результати аналізу в картку аналізу зерна і журнал форми №ЗХС-49. оформлює посвідчення про якість (форми №№ 42, 40, 41, 43) та передає результати в бухгалтерію для проведення кінцевих розрахунків.

Вищенаведені вимоги виконано відповідачем, а атестованою УДЦСС „Украгростандартеертифікацією" виробничо-технологічною лабораторією ТОВ „Еколінія" складені посвідчення про якість зерна, що відвантажено позивачу, які відповідають вимогам ДСТУ 3769-98.

Разом із тим позивач прийняв відвантажений товар (ячмінь) без заперечень, хоча мав право на відмову від його прийняття, що передбачено п. 2.2. Договору.

Як видно зі змісту позовної заяви, позивач зазначає про те, що заборгованість відповідача складає невідшкодовані збитки нанесені позивачу внаслідок псування товару, нараховано суму 3% річних та інфляційні нарахування.

Оцінюючи подані сторонами докази суд прийшов до висновку, що позивачем не надано належних доказів із підтвердженням факту псування зерна. Натомість ДСТУ 3769-98 „Ячмінь. Технічні умови", містить визначення „зіпсованого зерна" та під яке не підпадає досліджуваний ячмінь.

Натомість позивач у позовній заяві підтверджує повернення відповідачем зерна ячменю належної якості, що також виключає факт завдання позивачу збитків, оскільки згідно п.2.2 та п.2.3 Договору визначено, що при поверненні товар повинен обов'язково відповідати базисним кондиціям та показникам ДСТУ 3769-98.

Щодо заявленої позивачем до стягнення суми 20% штрафу в розмірі 628954,56грн. за прострочений період суд враховує, що п.4.3. Договору передбачено 20% штрафу у разі псування або неповернення товару на вимогу.

Позивачем не надано належних доказів із підтвердженням факту псування зерна. Протоколи випробувань, що пред'явлені не містять відомостей про псування 3614,611т. зерна. Натомість ДСТУ 3769-98 „Ячмінь. Технічні умови" містить визначення „зіпсованого зерна".

Позивачем визначено позовну вимогу - стягнення 628954,56 грн. основного боргу; 47494,52 грн. 3% річних; 87720,47 грн. інфляційних нарахувань та 125790,91 грн. штрафу в розмірі 20% від вартості зіпсованого (неповернутого) товару. Тобто, позивач просить стягнути заборгованість за зіпсований товар та нараховані суми штрафу, 3% річних та інфляційних нарахувань. У тексті позовної заяви ПАТ „Оболонь" обгрунтовує позовні вимоги і визначає їх як збитки.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У пункті 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК (1798-12) та статтею 33 ГПК (1798-12) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК) (1798-12), при тому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що предмет та підстави позовних вимог, визначені у позовній заяві (вх.№ 05-08/806/12 від 05.06.2012р.) суперечать одне одному та грунтуються на різних доводах. Крім того, на вимогу ухвали суду від 04.09.2012р. позивачем не надано чіткого правового обгрунтування позовних вимог та не визначено, чи є заявлені до стягнення суми збитками або ж заборгованістю.

Згідно з п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК) (1798-12), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Позивачем чітко не визначено предмету і підстав позовних вимог, не подано належних доказів. Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафу, 3% річних та інфляційних нарахувань, то слід відмітити ту обставину, що відсутність доказів, які підтверджують правовий зв'язок між боргом та договором, свідчать про недоведеність позовних вимог в цій частині.

З огляду на вищевикладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх в сукупності суд вважає, що позов публічного акціонерного товариства „Оболонь", м. Київ заявлено необґрунтовано, а тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищенаведене, в задоволенні позову ПАТ „Оболонь", м. Київ про стягнення 628954,56 грн. основного боргу, 47494,52 грн. 3% річних, 87720,47 грн. інфляційних нарахувань та 125790,91 грн. штрафу в розмірі 20% від вартості зіпсованого (неповернутого) товару слід відмовити.

У зв'язку із відмовою в позові, судові витрати у справі покладаються на позивача згідно зі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 1, 45, 47, 13, 15, 33, 44, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Публічного акціонерного товариства „Оболонь", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Еколінія", с. Петрівське Дунаєвецького району Хмельницької області про стягнення 889960,46 грн., з яких: 628954,56 грн. основного боргу; 47494,52 грн. 3% річних; 87720,47 грн. інфляційних нарахувань та 125790,91 грн. штрафу в розмірі 20% від вартості зіпсованого (неповернутого) товару відмовити.

Повне рішення складено -24.09.2012р.

Головуючий суддя І.В. Заярнюк

Суддя М.В. Смаровоз

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 1 прим.

1 -до матеріалів справи.