Рішення № 26168005, 10.09.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2012 р.Справа № 16/5025/786/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Полісся", м. Полонне

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Романюка Сергія Васильовича, с. Прислуч Полонського району

до Полонської міської ради, м. Полонне

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Назарук М.М.; Горбач О.І.; Сайчук В.М.; Драгонер В.Т.; Огойко Л.М.; Солодкий І.М.; Пилипчук С.І.; Пилипчук М.А.; Приймак В.М.; Приймак В.В.; Вітюк Ю.В.; Блажко Л.В.; Галюлін В.Р.; Ладюк Ю.А.; Веремеєва Г.В.; Віркун М.П.; Огойко З.М.; Огойко М.Г.; Розпутня Т.Ф.; Бак Л.І.; Скримовський В.А.; Ващенко М.А.; Кучер Г.Д.; Фермерського господарства „Полонське", м. Полонне

про - визнання недійсним та скасування рішення Полонської міської ради від 25.06.2012 р. № 459 „Про оформлення права власності на житлові та інші приміщення";

- відновлення становища, яке існувало до прийняття рішення Полонської міської ради від 25.06.2012 р. № 459 „Про оформлення права власності на житлові та інші приміщення"

За участю представників сторін:

від позивача: Бевз Ю.П. - представник за довіреністю від 21.06.2012 р. № 2;

Клименко А.В. - арбітражний керуючий;

3-я особа на стороні позивача: Романюк С.В.

від відповідача: Бабчук О.В. - представник за довіреністю № 836 від 18.07.2012 р.;

від 3-х осіб на стороні відповідача: не з'явилися.

В засіданні суду 10.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду відповідно до якого просить визнати недійсним та скасувати рішення Полонської міської ради від 25.06.2012 р. № 459 „Про оформлення права власності на житлові та інші приміщення", а також відновити становище, яке існувало до прийняття спірного рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в 2005 р. все сільськогосподарське майно, яке знаходиться в м. Полонне, вул. Лесі Українки, 1 було включено в податкову заставу, як майно СВК „Полісся", а не як майно пайовиків, що підтверджується актом від 24.07.2007 р. про проведення перевірки стану збереження активів платника податків. В податковій заставі за борги СВК „Полісся" знаходились в т.ч. реммайстерня 1991 р. будівництва, артсвердловина та майно АЗС біля ремонтної майстерні.

В 2006 році незаконно, в особистих інтересах та з корисливих мотивів, Огойко М.Г. колишній голова СВК „Полісся", заволодів чужим майном (майном СВК та пайовиків, які передали це майно СВК), створивши власне фермерське господарство ФГ „Полонське", в результаті чого Огойка М.Г. було притягнуто до кримінальної відповідальності, про що свідчить вирок Полонського районного суду від 28.12.2009 р.

Рішенням Полонського районного суду від 25.03.2008 р. зобов'язано ФГ „Полонське" повернути на користь СВК „Полісся" майно, в т.ч. ремонтну майстерню 1991 року будівництва, артсвердловину та майно АЗС навколо ремонтної майстерні.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 10.09.2009 р. у справі №13/163-Б визнано банкрутом Сільськогосподарський виробничий кооператив „Полісся", ліквідатором призначено арбітражного керуючого Клименко А.В.

В подальшому, на підставі рішення суду та судового наказу державним виконавцем в присутності засудженого Огойка М.Г. та понятих, було повернуто майно на користь СВК „Полісся", в т.ч. рем- майстерню 1991 року будівництва, артсвердловину та майно АЗС навколо ремонтної майстерні, що підтверджується актом від 31.03.2011 р.

За таких обставин, позивач вважає, що спірне рішення, яким вирішено оформити право власності пайовикам на нежитлове приміщення ремонтної майстерні, розташованої в м. Полонному по вул. Лесі Українки, 1, у пропорціях визначених в рішенні, незаконне та таке, що порушує права та законні інтереси СВК „Полісся".

Представник позивача в судове засідання прибув, надав суду письмове додаткове обгрунтування від 13.08.2012 р. за вих.№ 1, в якому повідомив про таке: згідно з оскаржуваним рішенням Полонської міської ради № 459 від 25.06.2012 р. оформлено право власності пайовикам СВК „Полісся" на приміщення ремонтної майстерні в м. Полонному по вул. Лесі Українки, 1.

Вважає, що вказаним рішенням порушено вимоги п. 4.10 Статуту кооперативу відповідно до якого, так фізична особа має право на отримання майнового паю натурою тільки: при виході з кооперативу члену кооперативу; протягом трьох років; після прийняття рішення загальними зборами кооперативу.

В даному випадку 22 особи отримали майновий пай натурою і оформили право власності в порушення вимог п.4.10 Статуту кооперативу. В матеріалах справи відсутні заяви осіб про вихід з кооперативу та рішення загальних зборів кооперативу за участю не менше 300 осіб кооперативу - більше половини членів кооперативу (відповідно п. 13.4 Статуту кооперативу). Таких документів не існує.

В оскаржуваному рішенні вказані пропорції (частки пайовиків) які значно більше розміру реальної частки цих осіб в кооперативі, затвердженої зборами уповноважених членів СВК „Полісся" 30.05.2001 р. 7 осіб, вказані в оскаржуваному рішенні взагалі не є і не були членами кооперативу, а частка Веремеєвої Г.В. в розмірі 67% приміщення майстерні (оціненою вартістю більше 100 000 грн.) взагалі не зрозуміло як і ким визначена, адже її частка в майні кооперативу становить 0,08 % (1439 грн.).

На підтвердження зазначеного подав суду протокол № 2 зборів пайовиків від 30.05.2001 р., розміри майнових паїв членів СВК, затверджені зборами уповноважених членів СВК „Полісся" 30.05.2001 р. Подані докази оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 27.08.2012 р. представник позивача надав суду додаткові обґрунтування позовних вимог, в яких зазначив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували вихід членів кооперативу із СВК „Полісся" та отримання пайових часток, також рішенням Полонського районного суду від 25.03.2008 р. зобов'язано ФГ „Полонське" повернути на користь СВК „Полісся" майно, в т.ч. реммайстерню.

Представник відповідача в письмових запереченнях проти позову від 26.07.2012 р. повідомив, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що майно передане за рішенням Полонської міської ради від 25.06.2012 р. № 459 відноситься до пайового фонду, відповідно до Закону України „Про кооперацію" пайовий фонд - це майно кооперативу, що формується за рахунок паїв, а тому вважає, що приміщення майстерні є власністю СВК „Полісся", а самі пайовики втратили будь-які майнові права на майно, з того моменту як, 22.02.2000 р. створили СВК „Полісся" та внесли своє майно в кооператив. Позивач також на підтвердження своїх позовних вимог вказує на рішення Полонського районного суду від 25.03.2008 р. яким зобов'язано ФГ „Полонське" повернути на користь СВК „Полісся" майно в т.ч. майстерню, що набрало законної сили та відповідно до акту державного виконавця відділу ДВС Полонського РУЮ від 31.03.2011 р. ніби-то було виконано.

Твердження позивача про відсутність у пайовиків будь-яких майнових прав після створення кооперативу є необгрунтованими та спростовуються наступним: у відповідності до Закону України „Про кооперацію" пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Стаття 12 того ж Закону визначає основні права та обов'язки члена кооперативу, зокрема основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом.

Даний закон містить виключення, так згідно зі ст. 20 Закону, лише неподільний фонд не може бути розподілений між членами кооперативу, крім випадків, передбачених законом. Порядок відрахувань до неподільного фонду частини доходу визначається статутом кооперативу. Неподільний фонд створюється в обов'язковому порядку і формується за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу кооперативу.

В свою чергу ст. 21 Закону України „Про кооперацію" дає визначення майна та джерел його формування, а саме:

1. Для здійснення господарської та іншої діяльності кооператив за рахунок власного майна формує відповідні майнові фонди.

2. Майно кооперативу відповідно до його статуту поділяється на пайовий і неподільний фонди.

3. Неподільний фонд утворюється за рахунок вступних внесків та майна кооперативу (за винятком землі). Пайові внески членів кооперативу до нього не включаються. Порядок формування і розміри неподільного фонду встановлюються статутом.

Пайовий фонд - майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу.

Таким чином, вищевказаними нормами Закону спростовується позиція позивача щодо втрати права на майно з моменту створення кооперативу та внесення пайових внесків. Оскільки за період членства в кооперативі - господарство практично користується пайовим внеском кожного члена та всі члени кооперативу від особистої участі в ньому отримують прибуток.

У відповідності до ст. 25. Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію" у разі виходу з кооперативу фізична чи юридична особа має право на отримання майнового паю натурою, грішми або, за бажанням, цінними паперами відповідно до його вартості на момент виходу, а земельної ділянки - в натурі (на місцевості). Термін та інші умови отримання паю встановлюються статутом кооперативу, при цьому термін отримання паю не може перевищувати двох років, а відлік цього терміну починається з 1 січня року, що наступає після моменту виходу (виключення) із кооперативу.

Статутом СВК „Полісся" від 22.02.2000 року п. 4.9, 4.10 передбачено, що член кооперативу має право на вільний вихід з його складу, повідомивши про такий намір шляхом подання письмової заяви за 3 місяці до виходу. При виході з кооперативу член кооперативу має право на отримання майнового паю в натурі, грішми або цінними паперами відповідно до його вартості на момент виходу.

В 2006 році у встановленому законодавством та Статутом порядку пайовиками було подано заяви про вихід із кооперативу на підставі яких було прийняте протокольне рішення.

Після цього рішенням зборів уповноважених пайовиків СВК „Полісся" від 30.09.2006 р. було виділено майно із пайового майнового фонду кооперативу та укладено договори оренди майнових паїв з ФГ „Полонське". Таким чином загальними зборами співвласників майнових паїв від 15.04.2009 р. майно пайового фонду було розпайовано між його членами, які подали заяви про вихід з СВК „Полісся".

На нерухоме майно співвласниками замовлено інвентарні справи в БТІ та укладено відповідно договори оренди майнових паїв з ФГ „Полонське" та ФГ „Колос".

Старший державний виконавець при відкритті виконавчого провадження не прийняв до уваги рішення зборів співвласників майнових паїв по розпаюванню спірного майна, а тому без будь-яких правових підстав передав його ліквідатору. На даний час пайовики оскаржують дії виконавця через їх незаконність.

У відповідності до ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст.41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно зі ст.317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, що передбачено ст.387 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 10 п. б ч.1 ст.30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що до делегованих повноважень виконавчого комітету сільської ради належить облік та реєстрація об'єктів нерухомого майна. Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться в порядку визначеному Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 121 від 09.06.1998 р. „Про затвердження Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб".

Зокрема згідно з п.4.1 Інструкції оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності за зразком, наведеним в додатку 11: місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування: членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, товариства або об'єднання, які повністю внесли свої пайові внески; фізичним особам, які у разі ліквідації підприємства, об'єднання, організації отримали у власність в установленому законодавством порядку нерухоме майно підприємства, об'єднання, організації, що ліквідується; фізичним особам, що вийшли зі складу засновників підприємства і за рішенням засновників (власників) отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм за актом прийняття-передачі;

Так як всі члени СВК „Полісся", які звернулись до Полонської міської ради з заявами про оформлення права власності на нежитлове приміщення ремонтної майстерні в м. Полонному по вул. Л.Українки, 1 є власниками майнових паїв СВК „Полісся", що повністю внесли свої пайові внески, право власності на майнові паї яких підтверджується свідоцтвами про право власності на майновий пай кооперативу, а також у визначеному законом порядку вийшли з його складу та розпаювали майно - в даному випадку приміщення ремонтної майстерні для 23 осіб, тому Полонська міська рада в межах своїх повноважень та компетенції надала дозвіл на реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно. Натомість, одночасно також цілком правомірно відмовила СВК „Полісся" в особі ліквідатора Клименка А.В. в оформленні такого права на той самий об'єкт, так як ремонтна майстерня є складовою пайового фонду та є власністю пайовиків, а не являється складовою неподільного фонду та відповідно рішення про виділення її в натурі пайовикам було прийнято загальними зборами до визнання СВК „Полісся" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. На підставі викладеного відповідач просить відмовити в позові.

В судовому засіданні представником відповідача подано належним чином завірені копії заяв членів СВК „Полісся" про їх вихід із кооперативу (всього 22 заяви), протоколу № 1 загальних зборів СВК „Полісся" від 07.03.2006 р. про розгляд заяв про вихід із кооперативу, протоколу № 1 зборів пайовиків ФГ „Колос" від 14.03.2009 р. про створення комісії про розподіл майна пайовиків, протоколу № 2 від 28.03.2009 р. про розподіл майна між пайовиками ФГ „Полонське", акт передачі майна для ФГ „Пролісок" від 28.03.2009 р., акт приймання передачі документації СВК „Полісся". Оригінали вказаних документів оглянуті судом, їх копії долучені до матеріалів справи.

Крім того, представник відповідача повідомив, що відповідно до біржової угоди від 12.03.2012 р. майно СВК „Полісся", в т.ч. і реммайстерня було продано гр-ну Романюку С.В.

3-і особи - Веремеєва Г.В., Огойко М.Г. в судовому засіданні 27.08.2012 р. підтримали позицію представника відповідача та надали аналогічні пояснення щодо розпаювання майна СВК „Полісся".

3-я особа на стороні позивача -Романюк С.В. в засідання суду прибув, повідомив, що при вирішенні даного спору покладається на думку суду.

Представник відповідача в засідання суду 10.09.2012р. прибув, подав суду письмове клопотання від 10.09.2012р., згідно якого повідомив про те, що в обґрунтування своїх заперечень проти позову СВК „Полісся", відповідачем було надано суду копії протоколів загальних зборів власників майнових паїв СВК „Полісся", якими підтверджується той факт, що майно, яке є предметом спору було розпайовано між пайовиками та передано в оренду ФГ „Колос" та ФГ „Полонське".

Повідомив, що загальними зборами власників майнових паїв (протокол №1) від 14.03.2009 року було створено комісію по розподілу та дооцінці майна. Після цього, 28.03.2009 р. загальними зборами власників майнових паїв (протокол №2) було вирішено питання про виділення в натурі майна для пайовиків, які приєдналися зі своїми майновими та земельними паями до ФГ „Полонське" в кількості 272 чол. та ФГ „Колос" в кількості 215 чол. та зобов`язано комісію по розподілу передати в цілісному складі майно пайовиків для ФГ „Полонське" на суму 462 006 грн. та для ФГ „Колос" на суму 796 277 грн. Загальними зборами власників майнових паїв СВК „Полісся" (протокол №3) від 15.04.2009 р. було розподілено майно СВК „Полісся" в натурі між пайовиками, в тому числі будівлю ремонтної майстерні, щодо якої виник даний спір.

Повідомив, що в усіх вище перелічених протоколах, оригінали яких оглядались в судовому засіданні, в зв`язку з відсутністю у всіх без виключення пайовиків знань у галузі права було допущено помилку та зазначено, що це протоколи загальних зборів пайовиків ФГ „Полонське" та ФГ „Колос".

Тому для уникнення сумнівів у суду з приводу того, хто саме брав участь у загальних зборах пайовиків, відповідач надав суду копію списку власників майнових та земельних паїв СВК „Полісся", які були присутні на зборах пайовиків 15.04.2009 року. Останні судом оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Відповідачем також було подано клопотання від 10.09.2012р., згідно якого в порядку ст.69 ГПК України просив продовжити строк вирішення спору на 15 днів для подання додаткових доказів, а розгляд справи відкласти на іншу дату.

Обґрунтовуючи подане клопотання, відповідач вказує на таке.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на рішення Полонського районного суду від 25.03.2008 року. Вказаним рішенням по цивільній справі №2-32/2008р задоволено позовні вимоги власників майнових паїв СВК „Полісся" Гаманчука Олександра Петровича , Кринського Степана Івановича , Михнюка Анатолія Панасовича , Олійника Сави Євгеновича , Шуляка Олександра Миколайовича до СВК „Полісся", фермерського господарства „Полонське", Котюржинецької сільської ради, Полонської міської ради, ДПІ у Полонському районі, визнано недійсним рішення зборів уповноважених пайовиків СВК „Полісся" та ФГ „Полонське" від 30 вересня 2006 року про виділ із пайового майнового кооперативу та акт приймання-передачі від 5 жовтня 2006 року, зобов`язано ФГ „Полонське" повернути СВК „Полісся" майно отримане за актом від 5.10.2006 року.

Відповідно до акту державного виконавця відділу ДВС Полонського РУЮ від 31.03.2011 року зазначене рішення ніби-то було виконано.

В свою чергу відповідачем в судовому засіданні було подано докази в підтвердження того, що після рішення суду майно фактично було повернено пайовикам після чого було розпайовано в натурі між всіма власниками майнових паїв, в тому числі і між позивачами в цивільній справі №2-32/2008р. Зокрема загальними зборами власників майнових паїв (протокол №1) від 14.03.2009 року було створено комісію по розподілу та дооцінці майна.

Після цього, 28 березня 2009 року загальними зборами власників майнових паїв (протокол №2) було вирішено питання про виділення в натурі майна для пайовиків, які приєдналися зі своїми майновими та земельними паями до ФГ „Полонське" в кількості 272 чол. та ФГ „Колос" в кількості 215 чол. та зобов`язано комісію по розподілу передати в цілісному складі майно пайовиків для ФГ „Полонське" на суму 462006 грн. та для ФГ „Колос" на суму 796277 грн. Загальними зборами власників майнових паїв СВК „Полісся" (протокол №3) від 15 квітня 2009 року було розподілено майно СВК „Полісся" в натурі між пайовиками, в тому числі будівлю ремонтної майстерні, щодо якої виник даний спір. На даний час все майно перебуває за договорами оренди у ФГ „Полонське" та ФГ „Колос" (копії наявні в матеріалах справи).

Постановою господарського суду Хмельницької області від 10.09.2009 р. було визнано банкрутом СВК „Полісся" та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Клименка Андрія Володимировича.

Зазначив, що ліквідатор Кліменко А.В. не будучи обізнаним щодо виконання рішення суду та розпаювання майна, звернувся до суду з заявою та отримав виконавчий лист №2-32/2008р., з грудня 2010 року старшим державним виконавцем Крищук В.І. відкрито виконавче провадження за заявою ліквідатора СВК „Полісся" , що пред`явив виконавчий лист, виданий Полонським районним судом на підставі рішення від 25 березня 2008 року.

31.03.2011 року державним виконавцем складено акт, майно, яке вже розпайовано між співвласниками майнових паїв, та на даний час перебуває в оренді передано ліквідатору Клименку Андрію Володимировичу. Більш є того, 31.03.2011 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Полонського РУЮ було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням.

Слід зазначити, що у виконавчому листі №2-32/08 стягувачами вказано Гаманчука О.П, Кримського СІ, Михнюка А П, Олійник С Є,Шуляк О М, так як на їх користь Полонським районним судом 25.03.2008 року винесено рішення, а боржниками відповідно вказані відповідачі по справі СВК „Полісся" та ФГ „Полонське".

Відповідач вказав, що в порушення вимог Закону України „Про виконавче провадження" відкрито виконавче провадження, вказавши у постанові стягувачем сторону, яка у відповідності до виконавчого документу вказана як боржник

Більше того, ст. 22 Закону України „Про виконавче провадження" визначає строки пред'явлення виконавчих документів до виконання. Згідно даної норми виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. 2. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Відповідач вважає, що державним виконавцем грубо порушено вимоги Закону України „Про виконавче провадження" і прийнято до виконання виконавчий документ на рішення, яке вже було виконане і стягувачі на власний розсуд розпорядились своїм майном та з пропущенням строку тому ФГ „Полонське" звернулось до Полонського районного суду зі скаргою на дії державного виконавця, на постанову про відкриття та завершення виконавчого провадження за виконавчим документом №2-32/2008 року.

Згідно довідки Полонського районного суду скаргу було прийнято до розгляду та призначено слуханням на 13.09.2012 року. Розгляд даної скарги та ухвала за результатами її розгляду, як доказ має суттєве значення для розгляду справи №16/5025/786/12.

Крім того, повідомив, що третьою особою Веремеєвою Г.В було подано апеляційну скаргу на рішення Полонського районного суду від 25.03.2008 року та заяву про поновлення строку на його оскарження, ухвала про прийняття якої до розгляду апелянтом на даний час ще не отримана.

За таких обставин, відповідач вважає, що для отримання таких доказів необхідно додатковий час, тому просить строк вирішення спору продовжити на 15 днів.

Присутні в засіданні суду представники позивача та третьої особи категорично заперечили проти продовження строку вирішення спору на 15 днів, вважають, що задоволення такого клопотання призведе до затягування судового розгляду та є фактично зловживанням процесуальними правами з боку відповідача.

Розглянувши заявлене клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів, враховуючи фактичні обставини справи та позицію інших учасників судового розгляду, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання про продовження строку відмовити, зважаючи на таке.

Згідно ч.1,2 ст. 69 ГПК України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Згідно із п.3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" - продовження передбачених частинами першою і другою статті 69 ГПК строків вирішення спору можливе лише у виняткових випадках за клопотанням сторони і не більше як на п'ятнадцять днів (частина третя цієї статті ГПК); якщо таке продовження здійснюється два і більше разів, сукупна його тривалість також не може перевищувати п'ятнадцяти днів.

Чи є той чи інший випадок винятковим, вирішує суд з урахуванням конкретних обставин даної справи, в тому числі її складності, кількості учасників судового процесу, значного обсягу доказів, які підлягають збиранню та оцінці, тощо.

Посилання відповідача на необхідність отримання додаткових доказів, які мають суттєве значення для даної справи, яким є оскарження дій державного виконавця на постанову про відкриття та завершення виконавчого провадження за виконавчим документом №2-32/2008р., оцінюється судом критично та не узгоджується із предметом спору по даній справі.

Крім того, доводи відповідача про оскарження рішення Полонського районного суду від 25.03.2008 року (разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження) також не є достатнім доказом необхідності продовження строку вирішення даної справи понад терміни, встановлені ч.1 ст. 69 ГПК України.

Із врахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги конкретні обставини справи та обсяг поданих доказів, суд не позбавлений можливості вирішити спір по суті на підставі поданих доказів в межах встановлених строків (ч.1 ст.69 ГПК України), а відтак -відсутні підстави для продовження строку вирішення спору на більш тривалий термін.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Сільськогосподарський виробничий кооператив „Полісся" м. Полонне є юридичною особою, створеною відповідно до Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію", на основі добровільного об'єднання членів бувшого КСП „Полісся", належної їм на правах приватної власності майнових паїв земельних часток та сумісної праці з метою спільної діяльності в галузях сільськогосподарського виробництва. Кооператив є правонаступником КСП „Полісся" (п.п 1.1, 1.4 Статуту СВК „Полісся" 2000р.).

22.02.2000р. згідно розпорядження Полонської райдержадміністрації №27/2000-р було вирішено провести державну реєстрацію КПС „Полісся" на Сільськогосподарський кооператив „Полісся", м. Полонне.

Згідно із протоколом зборів пайовиків СВК „Полісся" №2 від 30.05.2001р. було затверджено відомість розрахунку уточнених індивідуальних майнових паїв членів КСП згідно із списком та затверджено перелік майна, яке буде передано пайовикам в рахунок майнових паїв.

Згідно з Актом №527/240/03789318 від 24.07.2007р. „Про проведення перевірки стану збереження активів платників податків, які перебувають у податковій заставі" було встановлено, що майно згідно переліку було передано ФГ „Полонське", яке перебуває у податковій заставі, в т.ч. реммайстерня 1991 р. будівництва, артсвердловина та майно АЗС біля ремонтної майстерні.

25.03.2008 р. згідно рішення Полонського районного суду Хмельницької області цивільний позов Гаманчука О.П., Кринського С.І., Михнюка А.П. , Олійника С.Є., Шуляка О.М. було задоволено, рішення уповноважених пайовиків СВК „Полісся" та ФГ „Полонське" від 30.09.2006р. про виділ майна із пайового майнового фонду кооперативу та акта приймання-передачі від 05.10.2006р. було визнано недійсним. Зобов'язано ФГ „Полонське" повернути СВК „Полісся" майно, отримане за актом від 05.10.2006р.

Ухвалою від 17.12.2008р. Апеляційний суд Хмельницької області залишив без змін рішення Полонського районного суду від 25.03.2008р.

28.03.2009р. згідно із протоколом №2 зборів пайовиків ФГ „Колос" та ФГ „Полонське" було вирішено питання про виділення в натурі майна для пайовиків, які приєдналися зі своїми майновими та земельними паями до ФГ „Полонське" в кількості 272 чол. та ФГ „Колос" в кількості 215 чол. та зобов`язано комісію по розподілу передати в цілісному складі майно пайовиків для ФГ „Полонське" на суму 462006 грн. та для ФГ „Колос" на суму 796277 грн.

15.04.2009р. загальними зборами власників майнових паїв СВК „Полісся" (протокол №3) було розподілено майно СВК „Полісся" в натурі між пайовиками.

20.09.2010р. Полонський районний суд видав виконавчий лист по справі №2-32 про визнання недійсним рішення уповноважених пайовиків СВК „Полісся" та ФГ „Полонське" від 30.09.2006р. про виділ майна із пайового майнового фонду кооперативу та акта приймання-передачі від 05.10.2006р., зобов'язання ФГ „Полонське" повернути СВК „Полісся" майно отримане за актом від 05.10.2006р.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 10.09.2009 р. по справі №13/163-Б визнано банкрутом Сільськогосподарський виробничий кооператив „Полісся", ліквідатором призначено арбітражного керуючого Клименка А.В.

На підставі рішення суду та судового наказу державним виконавцем в присутності пойнятих, було повернуто майно на користь СВК „Полісся", в т.ч. рем-майстерню 1991 року будівництва, артсвердловину та майно АЗС навколо ремонтної майстерні, що підтверджується актом державного виконавця від 31.03.2011р.

12.03.2012р. між продавцем СВК „Полісся" в особі ліквідатора Климента А.В. та покупцем (Романюк С.В.) було укладено біржову угоду купівлі-продажу нерухомого майна (реєстраційний №0007), згідно якої продавець продав, а покупець придбав наступне майно: будівля ремонтної майстерні 1991р. з кранбалками та іншим обладнанням, з прибудовою 6х70м., асфальтована площадка, артезіанська свердловина з баштою, будівля АЗС 7х4м, 3 паливно-роздаточні колонки, 6 резервуарів 1991р., розташовані на земельній ділянці 2 га за адресою: м. Полонне, вул. Л. Українки,1.

25.06.2012р. Полонською міською радою було прийнято рішення №459 „Про оформлення права власності на житлові та інші приміщення", згідно яким вирішено оформити право власності пайовиками СВК „Полісся" на нежитлове приміщення ремонтної майстерні, розташованої у м.Полонне, вул. Л. Українки,1 у запропонованих пропорціях. В задоволенні заяв гр. Романюка С.В. про оформлення права власності на комплекс нежитлових будівель, розташованих в м. Полонному, по вул. Л.Українки,1, гр. Огойка М.Г. про оформлення права власності на нежитлове приміщення ремонної майстерні, арбітражного керуючого, ліквідатора СВК „Полісся Климента А.В. про оформлення за СВК „Полісся" права власності на приміщення ремонтної майстерні, розташованої в м. Полонне, по вул. Л.Українки,1, було відмовлено.

Позивач -СВК „Полісся", м. Полонне звернувся до суду із позовом, згідно якого просив визнати недійсним та скасувати рішення Полонської міської ради від 25.06.2012р. №459 „Про оформлення права власності на житлові та інші приміщення" та відновити становище, яке існувало до прийняття рішення Полонської міської ради від 25.06.2012 р. №459 „Про оформлення права власності на житлові та інші приміщення".

Досліджуючи надані позивачем докази, аналізуючи наведені його представником пояснення, оцінюючи їх у сукупності, судом враховується таке:

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в України" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно п.2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач, звертаючись із даним позовом, просить визнати недійсним та скасувати рішення Полонської міської ради від 25.06.2012 р. №459 „Про оформлення права власності на житлові та інші приміщення" та відновити становище, яке існувало до прийняття рішення Полонської міської ради від 25.06.2012 р. №459 „Про оформлення права власності на житлові та інші приміщення".

Обґрунтовуючи своє порушене право, позивач посилається на те, що спірним рішенням за пайовиками СВК „Полісся" безпідставно було оформлено право власності на нежитлове приміщення ремонтної майстерні, розташованої в м. Полонне, вул. Л. Українки,1, оскільки згідно вимог ст. 20 Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію" з моменту створення СВК „Полісся" пайовики втратили право власності на майно, яке вони внесли в кооператив.

Натомість, право власності на все сільськогосподарське майно набуто СВК „Полісся" як юридичною особою.

В ході вирішення даної справи судом було встановлено, що Сільськогосподарський виробничий кооператив „Полісся" згідно з п.1.1 Статуту в редакції 2000р., створено відповідно до Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію", на основі добровільного об'єднання членів бувшого КСП „Полісся", належної їм на правах приватної власності майнових паїв земельних часток та сумісної праці з метою спільної діяльності в галузях сільськогосподарського виробництва.

Згідно ст. 1 Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію" від 17.07.1997р. №469/97-ВР (в редакції 2000р. на дату створення СВК „Полісся") передбачено, що сільськогосподарський виробничий кооператив -це юридична особа, утворена шляхом об'єднання фізичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах обов'язкової трудової участі у процесі виробництва.

Згідно ст.20 вказаного Закону передбачено, що кооператив є власником будівель, споруд, грошей, майнових внесків його членів, виготовленої ним продукції, доходів, одержаних від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Члени кооперативу передають право користування належною їм земельною ділянкою кооперативу як пайовий внесок, у порядку, визначеному Земельним кодексом України. За земельну ділянку, передану в користування, справляється відповідна плата згідно з договором у розмірах, визначених загальними зборами.

Згідно вимог ст.23 вказаного Закону, кооператив відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном. Члени кооперативу відповідають за зобов'язаннями кооперативу тільки в межах пайового майнового внеску. Кооператив не несе відповідальності за зобов'язаннями членів кооперативу. Кооператив може застрахувати своє майно і майнові права. Страхування здійснюється добровільно за рішенням загальних зборів кооперативу, якщо інше не передбачено законами України.

Із врахуванням вищевикладених норм, судом враховується, що власником майна, внесеного його пайовиками з моменту створення кооперативу, є сільськогосподарський кооператив як юридична особа.

За таких обставин, суд вважає правомірною вимогу позивача про визнання недійсним та скасувати рішення Полонської міської ради від 25.06.2012р. №459 „Про оформлення права власності на житлові та інші приміщення", зважаючи на відсутність правових підстав для оформлення права власності за громадянами, які є пайовиками СВК „Полісся" у відповідних пропорціях.

Крім того, судом враховується, що відповідно до п. 4.10, 5.1 Статуту СВК „Полісся" при виході з кооперативу член кооперативу - фізична особа має право на отримання майнового паю натурою, грішми або, за бажанням, цінними паперами відповідно до його вартості на момент виходу, а земельні ділянки -в натурі (на місцевості). Термін отримання паю встановлений протягом трьох років після прийняття рішення загальними зборами кооперативу. Право власності на членів кооперативу на пай є спадковим. Кооператив є власником майна, переданого його членами на правах майнових і земельних паїв, продукції, виробленої в результаті господарської діяльності, отриманих доходів, а також іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством.

Приймається до уваги також і те, що рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 25.03.2008р. задоволено цивільний позов по справі №2-32, яким рішення уповноважених пайовиків СВК „Полісся" та ФГ „Полонське" від 30.09.2006р. про виділ майна із пайового майнового фонду кооперативу та акта приймання-передачі від 05.10.2006р. було визнано недійсним. Зобов'язано ФГ „Полонське" повернути СВК „Полісся" майно, отримане за актом від 05.10.2006р.

Суд у вказаній вище справі встановив, що проведення загальних зборів уповноважених пайовиків-співвласників, а також виділ майна із пайового фонду та його передачу фермерському господарству, здійснювалось із порушенням визначеного законом порядку. Оскільки такі дії призвели до істотних порушень прав позивачів, суд встановив, що рішення зборів уповноважених пайовиків СВК „Полісся" та ФГ „Полонське" від 30.09.2006р. про виділ майна із пайового майнового фонду кооперативу та акт приймання-передачі від 05.10.2006р., є недійсними.

Вказане судове рішення набуло чинності в установленому законом порядку, підтримане ухвалою від 17.12.2008р. Апеляційного суду Хмельницької області (залишено без змін рішення Полонського районного суду від 25.03.2008р.).

Судом також враховується, що на підставі рішення суду та судового наказу від 20.09.2010р. державним виконавцем було повернуто майно на користь СВК „Полісся", в т.ч. рем-майстерню 1991 року будівництва, артсвердловину та майно АЗС навколо ремонтної майстерні, що підтверджується актом державного виконавця від 31.03.2011р.

Згідно ч.4 ст. 35 ГПК України передбачено, що рішення із цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Згідно п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011р. №01-06/1623/2011 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм процесуального права" передбачено, що у застосуванні цього припису преюдиційне значення для господарського суду мають факти, встановлені загальним судом у рішенні з будь-якої цивільної справи, незалежно від суб'єктного складу сторін у справі, що розглядається господарським судом.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 22.12.2009р. про справі №9/346-08.

Із матеріалів справи слідує, що позивачем також заявлена вимога про відновлення становища, яке існувало до прийняття рішення Полонської міської ради від 25.06.2012 р. №459 „Про оформлення права власності на житлові та інші приміщення".

Суд із врахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства вважає, що вимога про відновлення становища, яке існувало до прийняття спірного рішення органу місцевого самоврядування, не підлягає задоволенню із наступних підстав.

За змістом ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені статтею 16 цього Кодексу, зокрема є наступними: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічні способи захисту передбачає і стаття 20 Господарського кодексу України.

Звертаючись із вимогою про відновлення становища, яке існувало до прийняття рішення Полонської міської ради від 25.06.2012 р. №459 „Про оформлення права власності на житлові та інші приміщення", позивачем не подано доказів на підтвердження того, яке становище існувало до прийняття органом місцевого самоврядування спірного рішення і які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення такого становища для поновлення порушеного права.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що відновлення становища, яке існувало до порушення, має місце у випадку, коли визнання факту порушення суб'єктивного права та притягнення винного до відповідальності недостатньо, а необхідно поновити порушене право у повному обсязі (застосувати реституцію).

Такий спосіб захисту застосовується у випадку, до прикладу, укладання нікчемного правочину, адже для визнання останнього недійсним немає потреби позивачу звертатись до юрисдикційного органу для визнання йог таким. Такий правочин є недійсним, оскільки не породжує правових наслідків незалежно від звернення до суду.

Виходячи із позовної вимоги щодо про відновлення становища, яке існувало до прийняття рішення Полонської міської ради від 25.06.2012 р. №459, у суду відсутні підстави для поновлення порушеного права у саме такий спосіб із врахуванням вищевикладених норм та встановлених судом обставин по даній справі.

Відповідно, належних та беззаперечних доказів на спростування зазначеного, суду не було подано.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Полонської міської ради від 25.06.2012 р. № 459 „Про оформлення права власності на житлові та інші приміщення".

В решті позову про відновлення становища, яке існувало до прийняття рішення Полонської міської ради від 25.06.2012 р. №459 „Про оформлення права власності на житлові та інші приміщення", необхідно відмовити.

При цьому суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача від 10.09.2012 р. про продовження строку вирішення спору на 15 днів, за безпідставністю.

Згідно ст.ст. 44,49 ГПК України судові витрати підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку із частковим задоволенням позову.

Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Полісся", м. Полонне за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Романюка Сергія Васильовича, с. Прислуч Полонського району до Полонської міської ради, м. Полонне за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Назарук М.М.; Горбач О.І.; Сайчук В.М.; Драгонер В.Т.; Огойко Л.М.; Солодкий І.М.; Пилипчук С.І.; Пилипчук М.А.; Приймак В.М.; Приймак В.В.; Вітюк Ю.В.; Блажко Л.В.; Галюлін В.Р.; Ладюк Ю.А.; Веремеєва Г.В.; Віркун М.П.; Огойко З.М.; Огойко М.Г.; Розпутня Т.Ф.; Бак Л.І.; Скримовський В.А.; Ващенко М.А.; Кучер Г.Д.; Фермерського господарства „Полонське", м. Полонне про визнання недійсним та скасування рішення Полонської міської ради від 25.06.2012 р. № 459 „Про оформлення права власності на житлові та інші приміщення"; відновлення становища, яке існувало до прийняття рішення Полонської міської ради від 25.06.2012 р. № 459 „Про оформлення права власності на житлові та інші приміщення" задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати рішення Полонської міської ради від 25.06.2012 р. № 459 „Про оформлення права власності на житлові та інші приміщення".

Стягнути із Полонської міської ради, м. Полонне (вул. Лесі Українки, 113, код ЄДРПОУ 04060743) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Полісся", м. Полонне, вул. Лесі Українки, 1 (код ЄДРПОУ 21214010) 536,50 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 50 коп.) відшкодування сплаченого судового) відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В позові щодо відновлення становища, яке існувало до прийняття рішення Полонської міської ради від 25.06.2012 р. № 459 „Про оформлення права власності на житлові та інші приміщення" відмовити.

Повне рішення складено 14.09.2012р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 23 прим.:

1 - до справи;

2 - ФГ „Полонське" (30500, м.Полонне, вул. Боженка, 11"А")

3 - Романюк Сергій Васильович (вул. Шевченка, 40, с. Прислуч, Полонського району)

4 - Назарук Микола Миколайович (30500, м. Полонне, вул. Новорічна,26);

5 - Горбач Ольга Іванівна (30500, м.Полонне, вул. Мічуріна,17);

6 - Сайчук Валентина Миколаївна (30500, м. Полонне, вул. Мічуріна, 78);

7- Драгонер Василь Терентійович (30500, м. Полонне, вул. Новорічна, 17);

8- Огойко Любов Миколаївна (30500, м. Полонне, вул. Кіма,42);

9- Солодкий Іван Михайлович (30500, с.Блидні Полонського району);

10- Пилипчук Світлана Іванівна (30500, м. Полонне, вул. Артема,85а);

11- Пилипчук Михайло Арсентійович (30500, м. Полонне, вул. Артема 85а);

12 - Приймак Віктор Миколайович (30500, с. Блидні Полонського району);

13 - Приймак Віталій Вікторович (30500, с.Блидні Полонського району);

14 - Вітюк Юлія Валеріївна (30500, м. Полонне, вул. Гончаренка,65);

15 - Блажко Людмила Володимирівна (30500, м.Полонне, вул. Манільського,135);

16 - Галюлін Віктор Рахімович (30500, с.В.Березна Полонського району);

17 - Ладюк Юрій Анатолійович (30500, м. Полонне, вул. К.Маркса, 17);

18 - Віркун Михайло Пилипович (30500, м. Полонне, вул. Манільського, 16);

19 - Огойко Зінаїда Михайлівна (30500, м. Полонне, вул. Боженко,13);

20 - Розпутня Тетяна Федорівна (30500, м. Полонне, вул. Мічуріна,46);

21 - Бак Лариса Іванівна (30500, м. Полонне, вул. Новорічна,5);

22 - Скримовський Володимир Анатолійович (30500, м. Полонне, вул. Новорічна, 5);

23 - Ващенко Марія Анатоліївна (30500, м. Полонне, вул. Манільського, 153) -всім пр. кореспонд.