Рішення № 26167953, 20.09.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2012 р.Справа № 4/49/5022-602/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина", вул. Замость, 4, м. Бережани, Тернопільська область

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення помилково перерахованих коштів 12 150 грн. 00 коп.

За участю представників сторін:

позивача: представник Ленчак В.В., довіреність № 4 від 10.01.2012 р.

відповідача: не з'явився

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Христина" вул. Замость, 4, м. Бережани, Тернопільської області звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 про стягнення помилково перерахованих 12 150 грн. 00 коп.

В судовому засіданні, яке відбулося 20.09.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на те, що 11.06.2012р. позивач помилково перерахував на розрахунковий рахунок відповідача кошти в сумі 8600,00грн., згідно банківської виписки №790 від 11.06.2012р., а на підставі усної домовленості відповідач здійснив повернення помилково перерахованих коштів в сумі 8600,00грн., що підтверджується банківською випискою №73 від 12.06.2012р., у якій зазначено: "помилково перераховані кошти". 13.06.2012р. та 15.06.2012р. позивач повторно помилково перерахував на рахунок відповідача кошти в розмірі 8600 грн. 00коп. та 3550 грн. 00 коп. відповідно, згідно банківських виписок №979 від 13.06.2012р. та №1009 від 15.06.2012р., оскільки у графі "призначення платежу" зазначено: "за ремонт рах. №46 від 11.06.2012р.", проте договірних відносин між ТОВ "Христина" та ФОП ОСОБА_2 не було і відповідач не виставляв рахунок №46, оскільки останнім послуги позивачу не надавались і платіж є помилковим. Відповідач -ФОП ОСОБА_2 ці кошти не повернув, а тому вказані кошти набуті ним без достатньої правової підстави і підлягають поверненню позивачу -ТОВ "Христина".

Відповідач відзив на позов суду не надав, участь уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив. Ухвала від 16.08.2012р. направлена судом відповідачу за адресою, згідно позовної заяви № 183 від 19.07.2012р., а саме: АДРЕСА_1, однак повідомлення про вручення поштового відправлення, станом на день розгляду справи, відділом поштового зв'язку відправнику (господарському суду) не повернуто.

Згідно сформованого на запит суду №14347303 від 25.07.2012 р. спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців -фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Таким чином, враховуючи, що відповідач знаходиться у Тернопільській області, а згідно п. п. 4.1., 4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, нормативний строк пересилання рекомендованої письмової кореспонденції в межах області становить п'ять днів (враховуючи день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку), тому суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи і спір може бути розглянуто без участі відповідача згідно із ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

В судовому засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 20.09.2012р. для надання можливості: відповідачу -прийняти участь у розгляді справи, подати обґрунтований та документально підтверджений відзив на позовну заяву .

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

- у відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- згідно приписів ст.ст. 202, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків;

- 23.06.2011р. між ТОВ "Христина" та ФОП ОСОБА_2 було досягнуто усної домовленості, згідно з якою останній надавав послуги позивачу з технічного обслуговування транспортних засобів;

- 23.06.2011р. згідно банківської виписки (платіжного доручення) №85 було перераховано позивачем на розрахунковий рахунок відповідача кошти в сумі 744,00 грн. в якості попередньої оплати за ремонт автомобіля;

- згідно Рахунку №14 від 23.06.2011р. відповідач виконав роботи на загальну суму 620,00 грн., у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_2 повернув надміру перераховані кошти в розмірі 124,00 грн., що підтверджується банківською випискою №3 від 04.07.2011р.;

- 05.10.2011р. на підставі усної домовленості між ТОВ "Христина" та ФОП ОСОБА_2 та попереднього усного розрахунку обсягу необхідних робіт по ремонту автомобіля в якості попередньої оплати таких робіт ТОВ "Христина" перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача кошти в сумі 2590,00 грн., що підтверджується банківською випискою (платіжним дорученням) №515 від 05.10.2011р., а згідно Рахунку №17 від 05.10.2011р. відповідач виконав роботи на загальну суму 2590,00 грн.;

- 11.06.2012р. позивач помилково перерахував на розрахунковий рахунок відповідача кошти в сумі 8600,00грн., згідно банківської виписки №790 від 11.06.2012р., оскільки у графі "призначення платежу" зазначено: "за ремонт рах. №46 від 11.06.2012р.", договірних відносин між ТОВ "Христина" та ФОП ОСОБА_2 не було, а тому останнім послуги позивачу не надавались і платіж є помилковим;

- на підставі усної домовленості відповідач здійснив повернення помилково перерахованих коштів в сумі 8600,00грн., що підтверджується банківською випискою №73 від 12.06.2012р., у якій зазначено: "помилково перераховані кошти";

- 13.06.2012р. позивач помилково перерахував на розрахунковий рахунок відповідача кошти в сумі 8600,00грн., згідно банківської виписки №979 від 13.06.2012р. оскільки у графі "призначення платежу" зазначено: "за ремонт рах. №46 від 11.06.2012р.", договірних відносин між ТОВ "Христина" та ФОП ОСОБА_2 не було, а тому останнім послуги позивачу не надавались і платіж є помилковим, що крім цього підтверджується банківською випискою №73 від 12.06.2012р., згідно з якою відповідач повернув позивачу помилково перераховані кошти в сумі 8600,00грн.;

- 15.06.2012р. позивач помилково перерахував на розрахунковий рахунок відповідача кошти в сумі 3550,00грн., згідно банківської виписки №1009 від 15.06.2012р. "за ремонт рах. №46 від 15.06.2012р.", а оскільки останнім послуги позивачу не надавались - відповідно платіж є помилковим;

- 25.06.2012р. та 06.07.2012р позивач звертався до відповідача з заявою за №145 та вимогою за №167 (посилаючись на п.6 Указу Президента "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" від 16.03.1995р. № 227/95, згідно з яким підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти) про повернення помилково перерахованих коштів, які останнім залишені без відповіді та задоволення;

- заявляючи позов про стягнення помилково перерахованих 12 150 грн. 00 коп. позивач, як на підставу заявлених вимог посилається на вище зазначене, а також на порушення ст.1212 ЦК України, яка передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно, а тому кошти, які набуті відповідачем без достатньої правової підстави, підлягають поверненню позивачу -ТОВ "Христина".

Господарський суд, проаналізувавши докази, подані позивачем в обґрунтування заявлених ним вимог, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, прийшов до висновку, що позов слід задовольнити з огляду на таке:

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як випливає із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Христина" 13.06.2012р. та 15.06.2012р. перерахувало на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 8600,00 грн. та 3550,00 грн. з призначенням платежу "за ремонт", що підтверджується копіями банківський виписок №979, №1009.

В процесі розгляду спору господарським судом встановлено, що відповідач вказані кошти не повернув, як і не подав будь -яких доказів надання послуг, які були б підставою для перерахування 12 150 грн. 00 коп.

Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, а відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, в тому числі і права законно отримати та зберігати майно, можуть бути різного роду факти, перелік яких наводиться в ст. 11 ЦК України, серед яких, зокрема договори та інші правочини .

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Із зазначеної норми вбачається, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

- набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої;

- відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.

В даному випадку, перераховані позивачем відповідачу за банківськими виписками №979, №1009 від 13.06.2012р., 15.06.2012р. грошові кошти у розмірі 12 150 грн. 00 коп., за відсутності договірних відносин між сторонами, не можуть вважатися такими, що перебувають у відповідача на законних підставах.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України).

Оскільки сторонами строк виконання зобов'язання не встановлено, то у відповідності до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, Товариством з обмеженою відповідальністю "Христина" 06.07.2012р. надіслано на адресу ФОП ОСОБА_2, АДРЕСА_1 вимогу №167 від 06.07.2012р. про повернення помилково перерахованих коштів в загальній сумі 12 150 грн. 00 коп., яку відповідач зобов'язаний був оплатити у семиденний термін з дня отримання і яка залишена ним без відповіді та задоволення.

Таким чином, враховуючи норми чинного законодавства, а також приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили наявність правових підстав отримання спірних грошових коштів від ТОВ "Христина" чи заперечень з цього приводу, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 12 150 грн. 00 коп. помилково перерахованих коштів є правомірними, доведеними документально, неоспореними відповідачем, а відтак підлягають до задоволення.

У відповідності до Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Ст. 13 Закону України "Про державний бюджет на 2012 рік" від 22.12.2011р. №4282-VI (із внесеними змінами та доповненнями) встановлено розмір мінімальної заробітної плати в Україні, який станом на 1 січня 2012 року становив 1073 грн. 00 коп., а тому судовий збір, який мав би сплатити позивач з позовної заяви про стягнення 12 150 грн. 00 коп. повинен становити 1 609 грн. 50 коп. Згідно платіжного доручення №1288 від 19.07.2012р. позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір в розмірі 1 609 грн. 05 коп., а тому господарський суд вважає за необхідне достягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" в дохід Державного бюджету України -0 грн. 45 коп. недоплаченого судового збору.

Судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1609 грн. 50 коп. згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина", вул. Замость, 4, м. Бережани, Тернопільська область, ідент. код 14049168 в дохід Державного бюджету України -0 грн. 45 коп. недоплаченого судового збору.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина", вул. Замость, 4, м. Бережани, Тернопільська область, ідент. код 14049168 -12 150 (дванадцять тисяч сто п'ятдесят) грн. 00 коп. помилково перерахованих коштів, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

Повне рішення складено 26.09.2012р.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Суддя Н.М. Бурда