Рішення № 26167889, 20.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-38/11531-2012 20.09.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Нива експо»ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Інвесткомпанія»Простягнення 20516,15 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивачаЧечет М.П.Від відповідачане з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 19326,54 грн., пені в розмірі 996,70 грн. та 3% річних в розмірі 192,91 грн.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №59/11, відповідно до якого Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар, проте Відповідач розрахувався за поставлений товар частково, у зв'язку з чим повинен сплатити суму основного боргу, 3% річних та пеню.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.08.12р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 20.09.12р.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.11р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №59/11, за умовами якого Позивач на умовах передбачених даним договором зобов'язався постачати продовольчі товари, з необхідними супроводжувальними документами та передавати товар у власність Відповідача, а Відповідач зобов'язався прийняти та своєчасно оплачувати переданий товар за цінами, узгодженими сторонами.

Відповідно до п.1.3. договору перехід права власності, а також ризик випадкового пошкодження Товару переходив від Позивача до Відповідача, під час підписання видаткових накладних вповноваженими особами сторін.

Відповідно до п.2.2 договору найменування, асортимент, кількість і ціна товару зазначались у видаткових накладних Позивача, які є невід'ємною частиною цього договору. Згідно з п.3.4 договору вартість поставки товару вказувалась у видаткових накладних.

Відповідно до п.4.1. договору ціна на товар є договірною і формується до відповідності прайс - листа Позивача, узгоджується сторонами при кожному замовленні і фіксується у рахунку - фактурі або у видатковій накладній Позивача.

Згідно з п.4.2. договору Відповідач зобов'язався перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Позивача, або внести в касу підприємства не пізніше 21 календарних днів з моменту переходу права власності на товар, відповідно до п.1.3. цього договору.

Відповідно до п.4.3. договору сторони домовились, що у випадку виникнення у Відповідача заборгованості, всі кошти які надійшли від нього будуть зараховуватись Позивачем як оплата за попередньо отриманий товар та має право призупинити подальшу поставку товару.

Згідно з п.5.2. договору в редакції протоколу розбіжностей до договору при порушенні Відповідачем строків оплати за отриманий від Позивача товар, відповідно до п.4.2. цього договору він (Відповідач) сплачує на користь Позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

На виконання договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв поставлений товар, проте за отриманий товар Відповідач розрахувався частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 19326,54 грн., що підтверджується видатковими накладними, актами звіряння розрахунків та іншими матеріалами справи.

10.07.12р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією №428 про повернення заборгованості, проте Відповідач відповіді на вказану претензію не надав та не задовольнив її.

Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує перед Позивачем заборгованість за отриманий товар в сумі 19326,54 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, 01.07.11р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №59/11, за умовами якого Позивач на умовах передбачених даним договором зобов'язався постачати продовольчі товари, з необхідними супроводжувальними документами та передавати товар у власність Відповідача, а Відповідач зобов'язався прийняти та своєчасно оплачувати переданий товар за цінами, узгодженими сторонами. Відповідно до п.1.3. договору перехід права власності, а також ризик випадкового пошкодження Товару переходив від Позивача до Відповідача, під час підписання видаткових накладних вповноваженими особами сторін. Відповідно до п.2.2 договору найменування, асортимент, кількість і ціна товару зазначались у видаткових накладних Позивача, які є невід'ємною частиною цього договору. Згідно з п.3.4 договору вартість поставки товару вказувалась у видаткових накладних. Відповідно до п.4.1. договору ціна на товар є договірною і формується до відповідності прайс - листа Позивача, узгоджується сторонами при кожному замовленні і фіксується у рахунку - фактурі або у видатковій накладній Позивача. Згідно з п.4.2. договору Відповідач зобов'язався перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Позивача, або внести в касу підприємства не пізніше 21 календарних днів з моменту переходу права власності на товар, відповідно до п.1.3. цього договору. Відповідно до п.4.3. договору сторони домовились, що у випадку виникнення у Відповідача заборгованості, всі кошти які надійшли від нього будуть зараховуватись Позивачем як оплата за попередньо отриманий товар та має право призупинити подальшу поставку товару.

Як встановлено судом, на виконання договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв поставлений товар, проте за отриманий товар Відповідач розрахувався частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 19326,54 грн., що підтверджується видатковими накладними, актами звіряння розрахунків та іншими матеріалами справи. 10.07.12р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією №428 про повернення заборгованості, проте Відповідач відповіді на вказану претензію не надав та не задовольнив її. Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує перед Позивачем заборгованість за отриманий товар в сумі 19326,54 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу Позивача про стягнення з Відповідача, заборгованості за поставлену теплову енергію в розмірі 19326,54 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 192,91 грн.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як встановлено судом, згідно з п. 5.2 договору в редакції протоколу розбіжностей до договору при порушенні Відповідачем строків оплати за отриманий від Позивача товар, відповідно до п.4.2. цього договору він (Відповідач) сплачує на користь Позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе частково задовольнити вимогу Позивача про стягнення пені в сумі 964,57 грн. за розрахунком суду, виходячи з розміру облікової ставки НБУ діючої у період існування заборгованості.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Інвесткомпанія»(03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 32; код 35080975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива експо»(12301, Житомирська обл., Черняхівський р-н, смт. Черняхів, вул Коростенська, 101; код 32578852) основний борг в сумі 19326 (дев'ятнадцять тисяч триста двадцять шість) грн. 54 коп., 3% річних в сумі 192 (сто дев'яносто дві) грн. 91 коп. та пеню в сумі 964 (дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 57 коп., судовий збір в сумі 1606 (одна тисяча шістсот шість) грн. 98 коп.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Суддя Ю.Л. Власов

Рішення підписане 24.09.2012 р.