Рішення № 26167805, 20.09.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2012 р. Справа № 18/1327/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина", вул. Першого Травня, буд. 1-А, м. Київ, 02088

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Дружба", вул. Леніна, буд. 75, с. Круподеринці, Оржицький район, Полтавська область, 37721

про стягнення 1503,19 грн.

Суддя Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: Бирюк Е.Г.

від відповідача: Горошинська Г.С.

Розглядається позовна заява про стягнення 9551,69 грн., у тому числі 8719,26 грн. заборгованості за товар, поставлений згідно договору поставки товару на умовах відстрочення оплати № 19/01 від 16.01.2012р., 320,17 грн. - пені, 512,26 грн. - 24 % річних.

Позивач на підставі ст. 22 ГПК України надав заяву про збільшення позовних вимог, в частині стягнення 578,15 пені та 925,04 - 24% річних (разом 1503,19 грн.) та зменшив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, в зв'язку з його сплатою відповідачем.

Судом приймається дана заява до розгляду. Отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що надані позивачем докази не підтверджують факт наявності заборгованості, позивачем не подано двостороннє підписаний акт звірки, відсутні обґрунтовані розрахунки щодо заявленої основної суми боргу та штрафних санкцій.

В судовому засіданні 20.09.2012р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (позивачем) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Дружба" (відповідачем) був укладений договір поставки на умовах відстрочення платежу № 19/01 від 16.01.2012р. (далі -Договір); (а.с.7-11).

Згідно з п. 1.1 Договору позивач як постачальник зобов'язався передати у власність відповідачу (покупцю) товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаною в заявці та погодженою Сторонами письмово, в тому числі за допомогою електронного чи факсимільного зв'язку. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару за видатковою накладною або за актом приймання-передачі.

Згідно п.11.1 Договору, даний Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012р. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало під час дії Договору.

Згідно п.3.1. Договору товар постачається на умовах EXW, місце поставки -склад постачальника за адресою: м. Лубни, вул. Київська, 2а, у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс"(редакція 2010 року).

Відповідно до п.3.3. Договору моментом виконання обов'язку постачальника передати товар вважається дата отримання товару покупцем в місці поставки товару, вказаному в п.3.1.Договору, що підтверджується документально шляхом складання видаткової накладної або акту приймання-передачі. Видаткова накладна або акт приймання-передачі підписуються повноважними представниками покупця та постачальника.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 8719,26 грн. Зазначене підтверджується видатковими накладними № ЛбРНк-000722 від 15.03.12 р., № ЛбРНк-000795 від 20.03.12 р., № ЛбРНк-000908 від 26.03.12 р. та довіреностями відповідача на одержання товару № 43 від 15.03.2012р., № 49 від 20.03.2012р., № 54 від 21.03.2012р. (а.с.13-18).

За п. 2.2. Договору покупець повинен здійснити оплату вартості товару у термін 15 календарних днів з моменту отримання замовленого товару від постачальника.

За ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На час звернення позивача з позовом відповідач заборгованість не сплатив.

В заяві (вхідний № 12481 від 20.09.2012р.) позивач повідомив про оплату відповідачем основного боргу в повному обсязі 13.09.2012р., в зв'язку з чим зменшив позовні вимоги на цю суму.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання свого зобов'язання з оплати товару.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 456 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п. 5.1 Договору визначено, що у випадку порушення строків оплати товару покупець, в першу чергу, зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення оплати та, відповідно до статті 625 ЦК України, відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 24 % річних від простроченої суми боргу за весь період прострочення, а потім сплатити суму основного боргу.

Отже, сторони в договорі передбачили застосування пені за прострочення платежу та відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України збільшили розмір річних до 24 %.

З огляду на вказану норму позивачем правомірно заявлено до стягнення 925,04 грн. - 24 % річних за період з 31.03.2012р. по 12.09.2012р. (правильність розрахунку перевірена судом). Вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення 578,15 грн. пені за період з 31.03.2012р. по 12.09.2012р. При перевірці правильності розрахунку пені судом встановлено, що сума пені з вказаний період становить 576,30 грн. Вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Позов в частині стягнення 1,85 грн. пені слід відхилити як безпідставний.

Заперечення щодо позову відповідача з підстав не підписання сторонами акту звірки розрахунків, судом відхиляються оскільки відсутність акту звірки не є підставою для несплати вартості товару. Посилання відповідача на неправомірність нарахування санкцій з підставі неподання їх детального розрахунку є необґрунтованим, так як детальний розрахунок санкцій приведено відповідачем в заяві від 20.09.2012р., з якою відповідач був ознайомлений в засіданні.

З огляду на викладене, позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

В п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зазначено, що у разі прийняття судом зміни (у бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відповідно до п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-08/675 та п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351, в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

В п.5 листа Вищого господарського суду України N 01-8/453 від 26.06.95 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»викладено правову позицію, що якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України

Отже, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" про збільшення позовних вимог в частині стягнення 578,15 пені та 925,04 - 24% річних та зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Дружба" (вул. Леніна, буд. 75, с. Круподеринці, Оржицький район, Полтавська область, 37721, ідентифікаційний код 03773004; інші відомості - не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (вул. Першого Травня, буд. 1-А, м. Київ,02088, ідентифікаційний код 30722204; інші відомості - не відомі) 576грн. 30 коп. пені, 925грн. 04 коп. річних, 1609грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

4. В частині стягнення 1,85 грн. пені -у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано 25.09.2012р.

Суддя Т. М. Безрук