Рішення № 26167639, 18.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/9110-2012 18.09.12

За позовом Приватного підприємства «Чарівна Калина»

До Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»

Про стягнення 17 406,46 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Саюк Ю.В. представник за довіреністю № б/н від 23.07.12.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги Приватного підприємства «Чарівна Калина»(далі -позивач) до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(далі -відповідач) про стягнення 17 406,46 грн., а саме: 15 627,53 грн. -страхового відшкодування, 1 486,08 грн. -пені, 292,85 грн. -3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконано в повному обсязі зобов'язання по виплаті позивачу страхового відшкодування, внаслідок пошкодження автомобіля позивача страхувальником відповідача. Тому у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, що зумовило нарахування пені та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.12. порушено провадження у справі № 5011-30/9110-2012, розгляд справи призначено на 24.07.12.

В судовому засіданні 24.07.12. представником позивача підтримано свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 24.07.12. не з'явився, вимоги ухвали суду від 09.07.12. про порушення провадження у даній справі не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.12. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17.08.12.

Розпорядження Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 17.08.12., в зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, дану справу передано судді Смирновій Ю.М. для розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.12. суддюю Смирновою Ю.М. прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 18.09.12.

Розпорядження Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.09.12. справу № 5011-30/9110-2012 передано для розгляду судді Ващенко Т.М., в зв'язку з виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.12. суддею Ващенко Т.М. прийнято дану справу до свого провадження.

В судовому засіданні 18.09.12. представником позивача підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 18.09.12. не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/9110-2012.

В судовому засіданні 18.09.12. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.11. о 13:15 в м. Київ по вул. Трьохсвятительська Швець С.В. керуючи належним йому автомобілем Chevrolet Nubira, реєстраційний номер АІ8037СК, при виїзді на вул. Хрещатик не витримав безпечної дистанції відносно до автомобіля Toyota Avensis, реєстраційний номер ВК0111АР, належним ПП «Чарівна калина»під керуванням Сивого Я.П., що призвело до зіткнення та пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 13.10.11. Швець Сергія Володимировича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.

Відповідно до Висновку автотоварознавчого дослідження про відшкодування матеріального збитку, № 2011/1340 від 20.09.11. матеріальні збитки, завдані власнику транспортного засобу марки Toyota Avensis, реєстраційний номер ВК0111АР, в результаті ДТП, яка сталась 14.09.11. о 13:15 в м. Київ по вул. Трьохсвятительська, складає 16 227,53 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Chevrolet Nubira, реєстраційний номер АІ8037СК, Швеця С.В., застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Українська екологічна страхова компанія", згідно з полісом цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/8212670.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № ВЕ/8212670 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Chevrolet Nubira, реєстраційний номер АІ8037СК.

Позивач звернувся до відповідача із заявою № 124 від 14.09.11. про виплату страхового відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вказану заяву отримав та направив позивачу лист-відповідь № 451/11-4 від 15.11.11., в якій вказав, що Приватним акціонерним товариством "Українська екологічна страхова компанія" було складено страховий акт № 11-11/2509 від 15.11.11. на підставі якого прийнято рішення про сплату позивачу страхового відшкодування в сумі 15 627,53 грн.

При цьому, Полісом № ВЕ/8212670 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза -1000,00 грн.

Згідно п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції закону, що діяла на момент дорожньо-транспортної пригоди) передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідач належних та допустимих доказів на спростування викладеного позивачем в установленому порядку не надав.

Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 15 227,53 грн. (16 227,53 грн. -1000,00 грн.), а вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем іншої частини виплаченого страхового відшкодування не узгоджуються з наведеними положеннями закону, оскільки відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню частково у розмірі 15 227,53 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 486,08 грн. -пені та 292,85 грн. -3% річних.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 992 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до п. 36.5. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, проте суд здійснив перерахунок пені, внаслідок чого встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 167,57 грн. -пені. В іншій частині в розмірі 318,51 грн. пеню нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Стосовно вимоги про стягнення 3% річних, суд відзначає наступне.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок 3% річних, внаслідок чого встановлено, що їх розмір позивачем завищено, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 141,43 грн. - 3% річних, а в частині стягнення з відповідача 151,42 грн. -3% річних слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення»рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Чарівна Калина»задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, б. 5-Б; код ЄДРПОУ 30729278) на користь Приватного підприємства «Чарівна Калина»(35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жорин, вул. Лісова, б. 1; код ЄДРПОУ 35959955) 15 227 (п'ятнадцять тисяч двісті двадцять сім) грн. 53 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1 167 (одну тисячу сто шістдесят сім) грн. 57 коп. -пені, 141 (сто сорок одну) грн. 43 коп. -3% річних, 1 529 (одну тисячу п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 05 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.09.12.

Суддя Т.М. Ващенко