Рішення № 26167486, 24.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/11361-2012 24.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕЛІТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗБУДІНВЕСТ"

про стягнення 12 206,14 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Савіщенко Н.Е. -по дов. №145/11-а від 17.11.2011р.

Від відповідача: не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕЛІТ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗБУДІНВЕСТ" заборгованості в розмірі 12 206,14 грн., з яких: основний борг в розмірі 12 000,00 грн., 3 % річних в розмірі 206,14 грн. відповідно до договору лізингу № КІ 0092 від 25.07.2007 р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.09.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 21.08.2012 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.

Оскільки нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання ним вимог суду перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, суд визнав за необхідне розгляд даної справи відкласти на 24.09.2012р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 24.09.2012р. не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвал суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи не виконав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи судом направлялись відповідачу на адресу, що зазначена в позовній заяві та Витягу з ЄДРПОУ.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 24.09.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

25.07.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Астеліт»(далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УкрБудГазІнвест»(далі відповідач) був укладений Договір оренди нерухомого майна №КІ0092.

Відповідно до умов даного договору відповідач передав позивачу в ст. рокове платне користування технічне приміщення будівлі загальною площею 3, 2 кв.м., для розміщення телекомунікаційного обладнання , та з правом прокладення частини конструкцій та споруд, потужного, радіочастотного та фідерного кабелю по будівлі та даху, розташованих за адресою: м. Київ, вул.. Іскрівська, 18.

25 липня 2007 року імжу сторонами був підписаний акт прийому -передачі приміщення, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв в строкове орендне користування технічне приміщення будівлі, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Іскрівська, 18, загальною площею 3,2 м.кв. для розміщення телекомунікаційного обладнання.

Відповідно до умов договору п. 5.5 позивач сплачує відповідачу оренду плату щомісячно, авансом до 20 числа місяця, що передує місяцю, за який сплачується орендна плата.

У відповідності до п. 5.6. Договору, позивач в забезпечення виконання зобов'язань по даному договору протягом 3-х банківських днів з дня підписання даного договору сплачує відповідачу заставний внесок в сумі двомісячної орендної плати. На виконання умов даного договору позивачем було перераховано відповідачу заставний внесок в сумі 12 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №10001788282 від 28 серпня 2007р.

В подальшому між сторонами були підписані додаткові угоди: додаткова угода №1 від 25 липня 2007 року, додаткова угода №3 від 25 липня 2008 року, додаткова угода №4 від 25 липня 2008 року, додаткова угода №5 від 25 липня 2009 року, додаткова угода №6 від 31 грудня 2010 року, відповідно до яких продовжувався строк дії договору та змінювався розмір орендної плати.

31.12.2011р. між сторонами був підписаний акт приймання -передачі (повернення) об'єкту оренди по договору оренди нерухомого майна №КІ0092 від 25липня 2007 року.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було повернуто позивачу заставний внесок в сумі 12 000 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання п. 5.6. Договору, позивач в забезпечення виконання зобов'язань по даному договору сплатив відповідачу заставний внесок в сумі двомісячної орендної плати в розмірі 12 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №10001788282 від 28 серпня 2007р.

31.12.2011 р. позивач повернув приміщення по акту прийому -передачі відповідачу.

14.06.2012р. позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. №4596 про перерахування суми 12 000 грн. Дану претензію відповідач залишив без задоволення та відповіді.

Відповідно до ст. 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Сторони в пункті 5.6 договору оренди чітко визначили, що сума в розмірі двомісячної орендної плати, є заставним внеском, тобто завдатком. В даному ж пункті договору сторони передбачили, що сплачена сума заставного внеску не підлягає поверненню у випадку невиконання позивачем умов договору, а зараховується як штрафна санкція.

Отже, за своєю правовою природою завдаток, як і санкція, встановлюється з метою забезпечення належного виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 571 Цивільного кодексу України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

При розгляді справи судом встановлено, що позивач належним чином виконував умови договору, що підтверджується платіжними дорученнями про сплату орендних та інших платежів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та безумовних доказів, які б спростовували обставини, що викладені позивачем в позові.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення 12 000 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 206, 14 грн.

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на викладене позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 206, 14 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У зв'язку із задоволенням позову , судові витрати понесені позивачем по даній справі, а саме витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗБУДІНВЕСТ»(01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 13, код ЄДРОПУ 32209448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю. «АСТЕЛІТ» (03110, м. Київ, вул. Солом»янська, 11-А, код ЄДРПОУ 22859846) 12 000 грн. 00 коп. основного боргу, 206 грн.14 коп. 3% річних, 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.09.2012р.

Суддя Т. Ю. Трофименко