Постанова № 26166645, 21.09.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2012 р. Справа № 5024/624/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Вішва Ананда"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 рокуу справі№ 5024/624/2012господарського суду Херсонської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Айленд" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вішва Ананда"провитребування майна з чужого незаконного володінняза участю представників: позивачаВащук Я.В., дов. від 13.09.2012р.відповідачаДанченко Ю.М., дов. від 22.08.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Айленд" звернулося до господарського суду з позовом про витребування із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Вішва Ананда" на свою користь 2136,5 тон зерна пшениці п'ятого класу відповідно до приписів статей 184, 189, 319, 321, 387, 775, 1212 Цивільного кодексу України, зазначаючи, що відповідач без відповідної правової підстави заволодів та утримує зібраний врожай пшениці, що є власністю позивача.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що відповідно до статей 189, 328, 331, 775 Цивільного кодексу він правомірно набув право власності на посіви озимої пшениці і зібраний урожай з моменту створення майна (посіву).

Також відповідач на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України подав клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду справи № 5024/910/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вішва Ананда" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вішва Ананда" про визнання права власності на 2136,15 тон зерна пшениці п'ятого класу.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.06.2012 року (суддя Немченко Л.М.) провадження у справі зупинено на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала вмотивована неможливістю розгляду цієї справи до вирішення по суті пов'язаної з нею справи за № 5024/910/2012, оскільки іншим судом у справі № 5024/910/2012 здійснюється юридичне оформлення прав відповідача на спірне майно, що має преюдиціальне значення для розгляду цієї справи, та надасть можливість оцінити заперечення відповідача; ці обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретних заперечень відповідача.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 року (судді: Пироговський В.Т.- головуючий, Картере В.І., Лавриненко Л.В.) ухвалу місцевого господарського суду скасовано; справу передано на розгляд місцевого господарського суду.

Апеляційна інстанція вказала на невідповідність ухвали місцевого господарського суду приписам статті 79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки висновки місцевого господарського суду щодо його обмеженості у встановленні обставин щодо правомірного власника спірного майна та наданні відповідної правової оцінки наданим сторонами доказам та запереченням невірні.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вішва Ананда" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а ухвалу місцевого господарського залишити без змін.

Касаційну скаргу вмотивовано порушенням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 317, 387, 392 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прийняття обґрунтованого та законного рішення щодо витребування майна із чужого незаконного володіння є неможливим та потребує вирішення питання щодо належності права власності на спірне майно.

Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу, усно у судовому засіданні відхилив її доводи, зазначивши про законність та обґрунтованість постанови апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі -тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

За змістом вищевказаної статті причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Тобто, господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо змісту ухвали, у разі якщо господарський спір не вирішується по суті, зокрема, ухвала має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання; ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, передбаченим статтею 86 вказаного Кодексу, а також містити викладення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Айленд" у даній справі є вимога до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вішва Ананда" про витребування майна з чужого незаконного володіння заявлена на підставі статей 387, 1212 Цивільного кодексу України, за якими, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Для правильного вирішення спору відповідно до предмету та підстав поданого позову господарському суду необхідно встановити істотні обставини справи щодо змісту речових прав позивача на спірне майно, підстави вибуття майна з його володіння, перебування майна у володінні відповідача, правові підстави набуття відповідачем спірного майна; для цього суду належить дослідити та надати правову оцінку доводам та доказам сторін, поданим ними на виконання вимог статей 22, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції правомірно вказав, що при вирішенні віндикаційного спору суд не обмежений у встановленні обставин справи щодо доведеності змісту прав позивача як власника спірного зерна, для чого має надати правову оцінку як наданим позивачем доказам, так і відповідним запереченням відповідача.

Слід зазначити, що в касаційній скарзі не наведено будь-яких доводів, що спростовували б зазначені висновки апеляційної інстанції; посилаючись на необхідність з'ясування питання щодо належності права власності на спірне майно, відповідач жодним чином не обґрунтував, чому вказані ним істотні обставини не можуть бути встановлені судом в межах розгляду даного спору.

Судова колегія відзначає, що місцевий господарський суд фактично ухилився від розгляду даного спору відповідно до наявних у сторін доводів та доказів, всупереч вимогам частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України мотивуючи необхідність зупинення провадження у справі здійсненням відповідачем юридичного оформлення своїх майнових прав, що є порушенням принципів рівності та змагальності учасників судового процесу; натомість доводів у обґрунтування неможливості розгляду даної справи, неможливості самостійно встановити істотні обставини справи не навів.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд вирішив спір відповідно до вимог статей 4-2, 34, 43, 105 Господарського процесуального кодексу України, розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи.

Підстав для скасування постанови апеляційної інстанції з мотивів, викладених у касаційній скарзі, не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вішва Ананда" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 року у справі № 5024/624/2012 Господарського суду Херсонської області залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач