Постанова № 26165336, 24.09.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2012 р. Справа № 2-а-3458/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С.,

при секретарі: Осташевському Е.Є.,

за участю представника позивача Щербини М.І. та представника відповідача Руссу Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виробничо-комерційного підприємства "Трансзапчастина" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про скасування постанови від 09.08.2012 р. № 154,

встановив:

Виробничо-комерційне підприємство «Трансзапчастина» (далі - позивач, ВКП «Трансзапчастина», підприємство) звернулось до суду із позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області (далі - відповідач, Держспоживінспекція у Херсонській області, Інспекція), в якому просить скасувати постанову Держспоживінспекції у Херсонській області від 09.08.2012 р. № 154 про накладення на позивача штрафу в розмірі 2 004,98 грн. за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства про захист прав споживачів, про що складено акт від 09.07.2012р. № 000 00 233. Згідно цього акту посадовими особами відповідача зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про окремі товари, перелік яких вказаний у п.п. 1-27 Додатку №7 до акту перевірки.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржену постанову від 09.08.2012 р. № 154, якою на позивача накладено штраф в розмірі 2 004,98 грн. за вказані порушення законодавства про захист прав споживачів.

Позивач вважає цю постанову незаконною, оскільки порушень законодавства про захист прав споживачів він не допускав, вся необхідна інформація щодо товарів була в наявності.

Крім того, позивач вказує на неправильний розрахунок відповідачем суми штрафу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач надав письмові заперечення на позов, у яких просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що оскаржена постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України; проведеною перевіркою встановлені факти порушення позивачем вимог законодавства про захист прав споживачів, за що до нього обґрунтовано застосовано штраф у розмірі, передбаченому чинним законодавством.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу Держспоживінспекції у Херсонській області від 05.07.2012р. № 78 та направлення на проведення перевірки від 09.07.2012р. № 00000282, за наявності згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 05.07.2012р. № 02/7-1210-2012, посадовими особами відповідача проведено позапланову перевірку суб'єкта господарювання - магазину ВКП «Трансзапчастина» за адресою: м. Херсон, вул. 22 Східна, 31-б, належного ФОП Щербині М.І.

За наслідками перевірки складено акт від 09.07.2012р. № 000 00 233, в якому, зокрема, зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації щодо дати виготовлення та/або найменування і місцезнаходження виробника на окремі товари, перелік яких вказаний у п.п. 1-27 Додатку №7 до акту перевірки.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржену постанову від 09.08.2012 р. № 154, якою на позивача накладено штраф в розмірі 2 004,98 грн. за вказані порушення законодавства про захист прав споживачів.

Суд вважає це рішення відповідача правомірним, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII (далі - Закон № 1023-XII), споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Зазначена інформація доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Судом на підставі дослідження матеріалів проведеної відповідачем перевірки та пояснень представників сторін встановлено, що на момент проведення перевірки на окремі товари, які перелічені у п.п. 1-27 Додатку №7 до акту перевірки від 09.07.2012р. № 000 00 233, була відсутня інформація щодо дати виготовлення та/або найменування і місцезнаходження їх виробника.

Позивач не спростував доводів відповідача про наявність порушень законодавства про захист прав споживачів, навпаки, в судовому засіданні його представник підтвердив, що вказані вище товари не мають у складі маркування інформації про дату виготовлення та/або найменування і місцезнаходження їх виробника. Відсутня ця інформація і на цінниках до товарів, що, зокрема, видно з наданих позивачем фотографій цих товарів.

Також позивачем повідомлено, що не всі ці товари мають пакування із зазначенням на ньому передбаченої ст. 15 Закону № 1023-XII інформації в повному обсязі.

Крім того, суд враховує, що позивач не надав відповідачу обґрунтованих заперечень на акт перевірки в частині щодо висновків про порушення ним вимог ст. 15 Закону № 1023-XII, що підтверджується змістом акту перевірки від 09.07.2012р. № 000 00 233, який підписано уповноваженою особою Щербиною М.І. та його поясненнями, доданими до згаданого акту.

Суд звертає увагу на те, що позивач належним чином не довів, що на час проведення перевірки на вказані у п.п. 1-27 Додатку №7 до акту перевірки від 09.07.2012р. № 000 00 233 товари була наявна в повному обсязі передбачена ст. 15 Закону № 1023-XII інформація.

Надані позивачем в якості доказів на підтвердження цих обставин копії товаросупровідних документів на ці товари (прибуткові накладні, рахунки-фактури, видані виробником сертифікати якості на товари, які не підлягають обов'язковій сертифікації), суд не розцінює як такі, що належним чином доводять факт наявності повної інформації про товари в частині визначення дати виготовлення та/або найменування і місцезнаходження їх виробника, оскільки вони такої інформації у своїй сукупності не містять.

В той же час чинне законодавство встановлює обов'язок продавця зазначати і доводити до відома покупців інформацію про дату виготовлення та найменування і місцезнаходження їх виробника.

У зв'язку з цим суд також не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що оскільки на вказаних товарах виробник не зазначає їх дату виготовлення, то у діях позивача відсутнє порушення вимог законодавства про захист прав споживачів в частині не зазначення цієї інформації.

Так, обов'язок надання споживачеві такої інформації прямо передбачений ст. 15 Закону № 1023-XII, п.п. 14-17 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 р. № 104 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2007 р. за № 1257/14524, а також п.п. 10, 16, 17, 21 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 833 «Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів».

Частиною 8 статті 15 Закону № 1023-XII передбачено, що продавець не звільняється від відповідальності у разі неодержання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар.

Суд враховує пояснення представника позивача, що товари, які перебувають на реалізації у позивача і які перелічені у п.п. 1-27 Додатку №7 до акту перевірки від 09.07.2012р. № 000 00 233 не супроводжуються виробником експлуатаційною документацією.

Отже, суд погоджується з висновками відповідача про те, що з урахуванням відсутності в маркуванні товару чи супроводжувальній документації, а відтак і у продавця інформації про дату виготовлення та/або найменування і місцезнаходження їх виробника в доступній і наочній формі, споживач позбавлений можливості безперешкодно отримати таку інформацію та здійснити свідомий і компетентний вибір, що є порушенням вимог ст. 15 Закону № 1023-XII, п.п. 14-17 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 р. № 104 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2007 р. за № 1257/14524, а також п.п. 10, 16, 17, 21 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 833 «Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів».

Таким чином, у діях позивача мало місце пряме порушення вимог законодавства про захист прав споживачів, за що передбачена відповідальність у вигляді штрафу (ст. 23 Закону № 1023-XII).

Щодо посилань позивача на неправильне визначення відповідачем розміру штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 23 Закону № 1023-XII, у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за: відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, сума штрафу визначена виходячи із вартості партії товару на підставі наданих позивачем товаросупровідних документів (прибуткових накладних, рахунків-фактур).

Оскільки в даному випадку між сторонами виник спір, та позивач посилається на необґрунтованість застосування штрафних санкцій у сумі, що зазначена у оскарженій постанові, відповідачем до матеріалів справи надано розрахунок застосованих санкцій, який є невід'ємною частиною акту перевірки, з посиланням на перелік товарів, по яких виявлені порушення, дати і номери накладних про одержання товарів, кількість одержаних одиниць такого товару та їх вартість, суму та розмір застосованої штрафної санкції.

Проаналізувавши цей розрахунок, суд не знаходить підстав для висновку, що відповідачем при визначенні розміру штрафу було допущено порушення вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач не спростував доводів відповідача щодо правомірності оскарженого рішення.

За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ВКП «Трансзапчастина» та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

У задоволенні адміністративного позову Виробничо-комерційного підприємства "Трансзапчастина" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про скасування постанови від 09.08.2012 р. № 154 - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 вересня 2012 р.

Суддя Пекний А.С.

кат. 5.1.2