Постанова № 26165143, 20.09.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2012 р. Справа № 2a-1870/6804/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю:

секретаря судового засідання - Козир І.С.,

представника позивача - Рудченка О.М.,

представника відповідача - Талденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Флуітек Сістемз" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Флуітек Сістемз» (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сумах (далі відповідач, ДПІ в м. Сумах) від 11 квітня 2012р. №0003111503/4565, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на суму 144183 грн., з яких: за основним платежем 115346,40 грн., сума за штрафними (фінансовими) санкціями 28836,60грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог з урахуванням обставин, викладених у письмовому запереченні (а.с.28-31).

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку:

ТОВ «Флцітек Сістемз» зареєстроване рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 14.05.2007р. про що видано свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі ПК України) ДПІ в м. Сумах було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Флуітек Сістемз» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «ВКФ «Азов -Механік» за травень 2010р.

За наслідками перевірки відповідачем було складено Акт від 20.03.2012р. №1684/15- 319/35068455 (а.с. 8-16).

Як свідчить з висновків викладених в Акті, відповідачем в ході проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. зі змінами та доповненнями, в результаті чого збільшується сума ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за березень 2010р. на 115346грн.

Висновки податкового органу ґрунтуються на наступному:

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010р. ТОВ «Флуітек Сістемз» було сформовано податковий кредит на суму 115346.40 грн. за рахунок контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Азов - механік».

За результатами автоматизованого співставлення даних податкової звітності за травень 2010 року з податку на додану вартість по податковим зобов'язанням та податковому кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України позивача, як платника віднесено до II категорії. В результаті документальної невиїзної перевірки встановлено завищення задекларованих ТОВ «Флуітек Сістемз» показників в рядку 10.1 Декларації в сумі 115346,40 грн.

Згідно комп'ютерної версії «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та довідки перевірки ТОВ «ВКФ «Азов- механік», код 23608781, ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя за №340/15/23608781 від 26.07.2010р., суму ПДВ 115346,40грн. ТОВ «ВКФ «Азов- механік» не включено до податкових зобов'язань за травень 2010р., розбіжність складає 115346,40 грн.

Стосовно наявної розбіжності ТОВ «Флуітек Сістемз» направлено листи №49668/10/15- 345 від 02.07.2010р. та № 57303/10/15-045 від 29.07.2010р.

ТОВ «Флуітек Сістемз» листами (вх. № ДПІ 26215/10 від 14.07.2010р.) № 599 від 12.08.2010р. підприємство надано копії документів : договір купівлі - продажу № 04/05/10 від 04.05.2010р., який укладено замовником Товариства з обмеженою відповідальністю «Флуітек Сістемз» в особі директора Ткаченко І.М. та Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо- комерційна фірма «Азов - механік» в особі директора Забавіна А.І.

Від ТОВ «Флуітек Сістемз» не отримано товаро-транспортні накладні, пояснень про складські приміщення у відповідь на лист.

Перевіркою встановлено, що враховуючі сукупність наведених даних, відсутності даних про наявність складських приміщень, відсутні трудові ресурси свідчить про відсутність фактично здійснення операції.

До ДПІ у Іллічівському p-ні м. Маріуполь було направлено запит № 55207 від 20.07.2010р. та копії документів. Від ДПІ у Іллічивському p-ні м. Маріуполь отримано відповідь № б/н /7/15 від 15.09.2010р. ( вх. №ДПІ 9343/7 від 15.09.2010р.) та довідка щодо визнання угод «нікчемними» № 340/15/23608781 від 26.07.2010р.

При цьому, як свідчить з Акту ДПІ в м. Сумах, остання податкова звітність - декларація з ПДВ була подана контрагентом позивача за квітень 2010 року вх. №9001905201 від 20.05.2010р.

Згідно бази даних, декларація з ПДВ по підприємству ТОВ «ВКФ «Азов - механік» за травень, червень 2010р., яка має статус податкової звітності, відсутня.

Як стверджує відповідач як в судовому засіданні так і в письмових поясненнях, наявність у ТОВ "Флуітек Сістемз" документального підтвердження розміру податкового кредиту (у вигляді договору купівлі-продажу, податкових та видаткових накладних, проведеної оплати з товар) не є достатньою підставою для включення сум до складу податкового кредиту. Адже, враховуючи норми Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97р. зі змінами та доповненнями, наявність податкових накладних не може вважатись єдиною підставою для виникнення права у платника на податковий кредит. Для виникнення у платника податку права на податковий кредит, обов'язковою умовою є наявність факту сплати відповідних сум податку у звітному періоді. Тоді як, факт сплати ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Азов - механік» податку на додану вартість до бюджету за здійснюваною операцією - не встановлено.

Отже, ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Азов - механік» в ланцюгу не виконує свої податкові зобов'язання зі сплати податку до бюджету з продажу товару, що дає підстави вважати удаваність господарських операцій, оскільки сам факт складання податкової та видаткової накладної не є підставою для підтвердження факту здійснення господарської операції з поставки товарів.

З урахуванням вищевикладених обставин, ДПІ в м. Сумах вважає, що правочини укладені від імені ТОВ «ВКФ «Азов - механік» не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства.

Крім цього, на переконання податкового органу, діюче законодавство ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів (послуг) податкових зобов'язань з відповідним їх декларуванням, з наданням податкової накладної, і відповідно унеможливлює надання податкової накладної покупцю чи отримувачу послуг без включення податкових зобов'язань з боку ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Азов-механік».

Таким чином, в разі надання податкової накладної без декларування податкових зобов'язань, даний документ не може вважатися підставою для включення сум до податкового кредиту підприємством-покупцем або отримувачем послуг.

Відповідно, посилаючись на відсутність документальних підтверджень правомірності формування податкового кредиту на підставі п.п. 7.2.3 п. 7.2 п.п. 7.4.5 п. 7.4 п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. за № 168/97 зі внесеними змінами та доповненнями, відповідач вважає, що ТОВ «Флуітек Сістемз» не мав право на включення суми 115346,40 грн. до складу податкового кредиту.

На підставі вищезазначених висновків, ДПІ в м.Сумах було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2012р. №0003111503/4565, яким позивачу збільшено зобов'язання з ПДВ на суму 144183 грн., з яких: за основним платежем 115346,40 грн., сума за штрафними (фінансовими) санкціями 28836,60грн. (а.с.17).

Позивач використав своє право на адміністративне оскарження вказаного податкового рішення повідомлення в органах Державної податкової служби України. В процесі адміністративного оскарження до вищих податкових інстанцій, зазначене податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного:

Так, ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаного порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ «ПКФ «Азов-механік».

Так, між підприємством ТОВ «Флуітек Сістемз» та ТОВ «ПКФ «Азов-механік» було укладено Договір купівлі-продажу №04/05/10 від 04 травня 2010 року (а.с.47).

Згідно умов вищезазначеного Договору, позивач (покупець) мав отримати товар від продавця - ТОВ «ПКФ «Азов-механік» у кількості, якості та по ціні, яку визначено в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець (позивач) був зобов'язаний прийняти та оплатити товар.

До матеріалів справи позивачем було надано копії Специфікацій від 04.05.2010р. та від 17.05.2010р. (а.с.50,51).

На виконання зазначеного Договору позивачем було прийнято товар від контрагента, що підтверджується відповідними видатковими накладними №РН-316 від 25.05.2010р. (а.с.53) та №РН-92 від 29.05.2012р. (а.с.55), згідно податкових накладних (а.с.54, 56) на загальну суму 692078,40 грн., в т.ч.ПДВ115346,40 грн.

На підтвердження виконання умов вказаного вище договору позивачем надано докази фактичної оплати за отриманий товар, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.42-46).

Згідно п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту не дозволяється включення суми податку на додану вартість, сплаченого в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що не відносяться до складу валових витрат чи основних фондів (п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону) та витрати по сплаті податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Закон України "Про податок на додану вартість" визначає два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту:

- у разі, коли вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів;

- у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковими накладними чи митними деклараціями.

Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість зазначений Закон не містить.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право позивача на податковий кредит відповідно до зазначеної норми Закону виникло по факту отримання податкових накладних.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України №168, податкова накладна, має містити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3 та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України № 168, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судом встановлено, податкові накладні за договірними відносинами позивача з його контрагентом, оформлені у відповідності до вищевказаних норм Закону України №168.

Окрім цього, відповідно до п.9.6 ст. 9 Закону України №168 свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.

Пунктом 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 (далі -Положення № 79) передбачено, що Свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі на адресу позивача податкових накладних його контрагент був зареєстрований органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, про що мав відповідне свідоцтво, з Реєстру виключений не був, а отже мав право складати податкові накладні.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Саме такими відомостями керувався позивач, укладаючи господарські договори.

Виходячи з наведеного, позивачем дотримано усіх, передбачених Законами України "Про податок на додану вартість" передумов для формування податкового кредиту.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, підписи уповноважених осіб, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Суд також звертає увагу на те, що укладений позивачем правочин із зазначеним контрагентом є дійсним, виконаним сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнаний не дійсним.

Виконання позивачем умов договору підтверджується, зокрема, наданими позивачем до матеріалів справи податковими накладними до складення яких зауважень, під час проведення перевірки, відповідач не мав.

Також, суд вважає за доцільне зазначити, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент позивача не виконав своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому Закон України «Про податок на додану вартість» не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Під час розгляду справи ДПІ в м. Сумах не надано доказів в обґрунтування своїх доводів про суперечність спірних операцій інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, рішення суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України, на можливість зверненням ДПІ до суду з окремим позовом на що звертає свою увагу ВАС України у роз'ясненні від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом.

У взаємозв'язку з цим, слід зазначити, що характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача.

Таким чином, суд вважає за доведені ті обставини на які посилається позивач. Отже, вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Сумах від 11.04.2012р. за №0003111503/4565, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на суму 144183 грн., з яких: за основним платежем 115346,40 грн., по штрафним санкціями 28836,60грн., є правомірними, обґрунтованими і, відповідно, підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Флуітек Сістемз" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 11.04.2012 року № 0003111503/4565, яким збільшено грошове зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю "Флуітек Сістемз" по податку на додану вартість на суму 144 183,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Флуітек Сістемз" (40011, м. Суми, вул. Новомістенська, 10/а, кв. 73, код 35068455) судові витрати шляхом іх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції в місті Сумах в розмірі 1 441 грн. (одна тисяча чотириста сорок одна грн.) 80 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений 25.09.2012 року.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець