Постанова № 26164445, 25.09.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/5836/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді: Мирончук Н.В.

за участі секретаря - Стройної О.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1 225,80грн., -

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1 225,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що ОСОБА_2 зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області як платник страхових внесків.

Відповідно до довідки Троїцького відділення Сватівської МДПІ Луганської області №1493 від 17.07.2012 року, відповідач у 2010 році знаходився на спрощеній системі оподаткування.

17 липня 2010 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до якого внесено зміни до п. п. 4 п. 8 розділу ХV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", щодо сплати страхового внеску не менше мінімального розділу страхового внеску на кожну особу, а саме:

- фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподаткованого доходу (прибутку), загального оподаткованого доходу, з якого сплачуються страхові внески.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначаються розрахункове як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Сплата страхових внесків здійснюється у строки, визначені частиною 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарних днем звітного кварталу, а саме: - за липень - вересень 2010 року -до 20 жовтня 2010 року;

- за жовтень - грудень 2010 року -до 20 січня 2011 року.

Позивач зазначив, що страхові внески сплачуються у розмірі не менше мінімального страхового внеску у термін до 20 жовтня 2010 року, та на 20 січня 2011 року відповідачем сплачені не були, спеціалістом управління було зроблено аналіз сплати страхових внесків та відповідачу було надіслано розрахунок суми недоїмки, які підлягають сплаті за ІІ півріччя 2010 року, з урахуванням частини сум єдиного податку, відповідно до Указу Президента від 03.07.1998року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

У зв'язку з тим, що відповідач є платником єдиного податку, ставка якого становить 150,00 грн., страхові внески до Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області по перерозподілу з Держказначейства надходили у розмірі 63,00 грн. щомісячно, які становлять 42 % від єдиного податку.

В порушення вищевказаних вимог Закону України, суб'єкт підприємницької діяльності не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в повному обсязі, у зв'язку з чим, станом на 27.07.2012 року за період з 19.04.2010 року по 01.01.2011 року утворилась заборгованість в сумі 1225,80 грн.

Позивачем на адресу відповідача Управлінням Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області була направлена вимога про сплату боргу.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю.

У судове засідання відповідач не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте до судового засідання не прибув. Причини неявки до суду, не повідомив. Оригінали документів, долучених ним в копіях до позовної заяви, суду для огляду не надав.

15 серпня 2012 року від відповідача на адресу суду надійшло заперечення на адміністративний позов, в якому відповідач зазначив, що ним було подано до УПФУ в Троїцькому районі Луганської області заяву про реєстрацію його як платника збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування" та повноважень, наданих п. п. 1 п. 2.1 Положенням Про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року N 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730 (далі - Положення № 442) щодо обліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак до теперішнього часу УПФУ відповідачу не видано документ про реєстрацію його як платника збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно поданої ним заяви.

В запереченнях відповідач посилається на ст.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. N 1261та зазначає, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики.

Відповідно до Положення про управляння Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах №8-2 від 30.04.2002р., управління має право стягувати не сплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.

Відповідно до п. п. 1 п. 2. Положення № 442, в редакції Постанови правління Пенсійного фонду України від 22 січня 2004 р. N 1-4 та 25 лютого 2008 року N 5-5, що діяли до 01 січня 2011 року до основного завдання УПФУ в Троїцькому районі Луганської області віднесено здійснення обліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, було додано повноваження здійснювати ще й облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, як виконавцем функцій виконавчої дирекції Пенсійного Фонду, органу, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, відповідно до п. 1 статті 58 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування", кошти якого не включаються до Державного бюджету України відповідно до п. 2 ст.72 цього ж закону, відповідно до абз.1 п.12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідач вважає, що він не був зареєстрований платником пенсійних внесків, які не внесено до спрощеної системи оподаткування, на якій він працював з 01 січня 2004 року до 03 березня 2012 року і сплачував податки виключно, згідно із нормами Указу № 727.

Крім того, відповідач вважає, що він, як власник майна на добровільних засадах не здійснював відрахувань на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до 01 січня 2001 року, керуючись вимогами ст. ст. 1, 16 Закону України "Про систему оподаткування", оскільки ці відрахування передбачено робити у добровільному порядку.

Відповідач зазначив, що він керується абз. 7 п. 2 Указу Президента України N 727/98 від 3 липня 1998 року "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", прийнятого на підставі перехідних положень Конституції України, тому за період з 01 січня 2011 року до 03 березня 2012 року сплачував грошові кошти за платежем "єдиний податок", які наступного дня після її надходження до Державного казначейства перераховувались до Пенсійного фонду України - 42 % та на обов'язкове соціальне страхування - 15 %, у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 %, для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, тому ним соціальні платежі зроблені у складі єдиного податку .

Крім того, відповідач вважає, що жодна з норм не передбачає права позивача на звернення до суду, відповідно до ч.3 ст.6 КАС України та пенсійний фонд України, наполягає відповідач, позбавлено повноважень контролювати сплату пенсійних внесків, складати Вимоги та рішення про штрафні санкції.

Відповідач в запереченнях також вказав, що даний спір не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, а тому просить адміністративну справу закрити.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Відповідно до ч.2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач - ОСОБА_2 зареєстрована Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області як фізична особа - підприємець 19.04.2010 року за № 2 378 000 0000 000944 (а. с. 6).

Судом також встановлено, що відповідач згідно абз. 7 п. 2 Указу Президента України N 727/98 від 3 липня 1998 року "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", прийнятого на підставі перехідних положень Конституції України сплачував грошові кошти за платежем "єдиний податок" у розмірі 120грн, який перераховувався Відділенням Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів до місцевого бюджету -43 %; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 %) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Тому страхові внески до Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області по перерозподілу з Державного казначейства України надходили у розмірі 50,40грн. щомісячно.

17 липня 2010 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого внесено зміни до п. п. 4 п. 8 розділу ХV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", щодо сплати страхового внеску не менше мінімального розділу страхового внеску на кожну особу.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями зі сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Згідно п. п. 4 п. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування, сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до повідомлення Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Троїцького відділення від 17 липня 2012 року № 1493 ОСОБА_2 знаходиться на спрощеній системі оподаткування, згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03 липня 1998 року № 727/98, про що і не заперечували сторони під час розгляду справи.

Згідно ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахункове як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить у: липні-вересні 2010 року 294,82грн.; жовтні-листопаді 2010 року - 301,12грн.; грудні 2010 року - 306,10грн..

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

У зв'язку з тим, що страхові внески за липень-вересень 2010р. у розмірі не менше мінімального страхового внеску у термін до 20 жовтня 2010 року та за жовтень - грудень 2010р., у термін до 20 січня 2011 року, відповідачем у повному обсязі сплачені не були, спеціалістом Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області було зроблено аналіз сплати страхових внесків, та відповідачу 27.01.2012р. було надіслано повідомлення-розрахунок суми недоїмки (а.с.12), які підлягають сплаті за ІІ півріччя 2010 року, з урахуванням частини суми єдиного податку у розмірі 1288, 80 грн.

Повідомлення -розрахунок відповідач отримав 03.02.2012 року, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.12).

Управлінням Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області було надіслано на адресу відповідача вимогу № Ф 672-1 про сплату боргу в розмірі 1225,80 грн., яка була отримана відповідачем 06.03.2012 року, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.10).

Відповідно до ч.3 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", територіальні органи пенсійного фонду за формою і у строки, визначені Правлінням пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник, у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами пенсійного фонду в порядку, встановленому Правлінням пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами пенсійного фонду, має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Вищезазначена вимога відповідачем не оскаржена та відповідно є чинною.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач невірно дійшов до висновку, що справи за позовами органів пенсійного фонду не належать до компетенції адміністративного суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1 225,80 грн.. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1 225, 80грн., задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області недоїмку по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 19.04.2010 року по 01.01.2011 року в сумі 1225,80 (одна тисяча двісті двадцять п'ять гривень 80 копійок), на рахунок 25609301756 ПАТ "Державний ощадний банк України" м. Луганськ, МФО 304665, код 21792658.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

СуддяН.В. Мирончук