Постанова № 26141419, 24.09.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6963/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Ірметової О.В.

при секретарі: Іванович К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби України до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Луганськвантажтранс» про стягнення заборгованості у розмірі 776 443,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

11 вересня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби України до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Луганськвантажтранс» про стягнення заборгованості у розмірі 776 443,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ДП «Луганськвугілля» зареєстроване управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 09.04.2003 року за реєстраційним №25370169Ю0043256. До Єдиного реєстру підприємств та організацій України відповідач внесений 09.04.2003 року з присвоєнням ідентифікаційного коду 32473323, про що видана довідка №32910. Згідно з встановленим порядком, відповідач взятий на податковий облік в СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську 06.06.2003 року, про що видана довідка №58/29-011.

Відповідно до положення про ВП «Луганськвантажтранс» ДП «Луганськвугілля» та довідки Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 28.04.2011 року №431128, ВП «Луганськвантажтранс» ДП «Луганськвугілля» не є юридичною особою, головним підприємством є ДП «Луганськвугілля».

У зв'язку з тим, що 27.03.2012 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську було реорганізовано, її правонаступником є СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС. ДП «Луганськвугілля» має податковий борг по податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності у сумі 776 443,00 грн. Податковим органом були прийняті всі передбачені законодавством заходи, однак до цього часу податковий борг відповідачем не сплачений. На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суду стягнути з відповідача суму заборгованості.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав, просив суд встановити спосіб і порядок виконання рішення шляхом розстрочення його виконання та розстрочити виконання рішення про стягнення податкового боргу на загальну суму 776 443,00 грн. строком на 24 місяці з оплатою згідно графіку розстрочення.

Заслухавши пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Пунктами 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно з п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 263.11.1 п.263.11 ст.263 Податкового кодексу України, платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що ВП «Луганськвантажтранс» ДП «Луганськвугілля» подано розрахунки податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств, а саме:

- розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств від 09.08.2012 року №9016917548, податковий період 2011 рік, на суму 189 435,00 грн. (а.с.27-28);

- розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств від 09.08.2012 року №9047476929, податковий період І півріччя 2012 року на суму 587 008,00 грн. (а.с.29-30).

Згідно п.263.12. ст.263 Податкового кодексу України, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини; за місцем обліку платника в разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Станом на день розгляду справи року сума узгодженого ВП «Луганськвантажтранс» ДП «Луганськвугілля», але не сплаченого грошового зобов'язання складає - 776 443,00 грн.

Відповідно до п.п. 6.2.3, п.6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з метою погашення податкового боргу позивачем було направлено на адресу відповідача першу податкову вимогу № 1/16 від 30.07.2003 року, яку відповідач отримав 31.07.2003 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи на корінці зазначеної вимоги (а.с.24). Другу податкову вимогу № 2/22 від 05.09.2003 року (а.с.25).

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст .95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки сума податкового боргу в розмірі 776443,00 грн. відповідачем до теперішнього часу не сплачена, тому позовні вимоги податкового органу щодо стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на кошти з рахунків платника є законними та обґрунтованими.

Згідно з положеннями ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Зважаючи на важке фінансове становище відповідача та значну суму податкового боргу, суд вважає за можливе розстрочити виконання судового рішення строком на 24 місяці з оплатою згідно графіку розстрочення.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби України до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Луганськвантажтранс» про стягнення заборгованості у розмірі 776443,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Луганськвантажтранс» Державного підприємства «Луганськвугілля» (і.к. 32473323, місцезнаходження: 91022, Луганська область, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-в) в рахунок сплати податкового боргу з податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності в розмірі 776 443,00 грн. (сімсот сімдесят шість тисяч чотириста сорок три гривні 00 копійок) на р/р 31116002700002 відкритий у ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код платежу 11020100, одержувач УДКСУ у м. Луганську, і.к. 37991503, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Розстрочити виконання судового рішення про стягнення податкового боргу з державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Луганськвантажтранс» у сумі 776 443,00 грн. (сімсот сімдесят шість тисяч чотириста сорок три гривні 00 копійок) строком на 24 місяці з оплатою згідно графіку розстрочення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 24 вересня 2012 року.

СуддяО.В. Ірметова