Постанова № 26164259, 17.09.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/9533/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ушенка С.В.

при секретарі Запорожцевій Г.В.,

за участю

прокурора - не з'явився.

представника позивача - не з'явився,

представника відповідача - Кравченка А.А. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» про стягнення податкової заборгованості з орендної плати за землю, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дарницького району м. Києва звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» про стягнення грошових коштів з банківського рахунку, обслуговуючого такого платника, в рахунок погашення податкової заборгованості з орендної плати за землю в сумі 2 922 896,04 грн., яка виникла на підставі несплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань шляхом подання податкової декларації від 20.02.2011р. № 9001241358 від 24.01.2011 р.

Прокурор Дарницького району м. Києва в судове засідання з невідомих суду причин не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, але надав заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та просив розгляд справи здійснити за його відсутності на підставі наявних документів в матеріалах справи.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, та не заперечував проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, заслухавши пояснення представника відповідача, надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті у їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно п. 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладений обов'язок представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до вимог ст. 361 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

На підставі ст. 60 КАС України прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами ст. 41 ПКУ встановлено, що контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Позивач є суб'єктом владних повноважень та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» (83086, Донецька область, м. Донецьк, вул. Лагутенко, 13) 10.12.2002 р. зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради, є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Як платник податків товариство взято на облік у ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька з 16.12.2002 р. за № 3735, як платник окремих податків зареєстровано у ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків.

Згідно договору оренди земельних ділянок від 20.07.2005 року, ТОВ «Централізована енергопостачальна компанія» прийняло в оренду (строкове платне користування) земельні ділянки: № 1 площею 353864 кв.м., № 2 площею 4613 кв.м., № 3 площею 4720 кв.м., № 4 площею 4088 кв.м. для експлуатації та обслуговування виробничих будівель та споруд майнового комплексу, за адресою: м. Київ,вул. Зрошувальна, 3, 5. Земельні ділянки передані в оренду строком на 15 років. Договір оренди підданий державній реєстрації, про що зроблено запис № 173434 від 20.07.2005 р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 24.01.2012р. № 9001241358, якою визначено суму податкових зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку, а саме: січень 2012 р. - грудень 2012 р. по 487 149,34 грн. щомісячно.

Згідно з п. 286.2. ст. 282 Податкового кодексу України, платники земельного податку самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду

Так, судом встановлено, що відповідачем самостійно визначений розмір плати за землю, але в порушення вимог закону узгоджене податкове зобов'язання у встановлений законом строк не сплатив.

Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (п. 290.1 ст. 290 ПКУ).

Пунктом 309.2 статті 309 ПКУ встановлено, що платники податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність подання податкових декларацій та сплати сум податку.

Приписами ст. 16 Податкового кодексу України визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Таким чином, за період з 30.01.2012 р. по 30.06.2012 р. податкова заборгованість перед бюджетом складає 2 922 896,04 грн., яка нарахована відповідачем, згідно податкової декларації від 24.01.2012р. № 9001241358, що підтверджується даними зворотнього боку облікової картки платника податків.

Податковим кодексом України (далі - ПКУ) встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки податкові зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку відповідачем не сплачені в установлені строки, такі зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового Кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

У зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу, інспекцією на адресу відповідача направлена податкова вимога № 1674 від 04.05.2011 р., яка отримана 06.05.2011 р.

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3. ст. 95 зазначеного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення.

Зважаючи, що несплата податкового боргу відповідачем призводить до порушення Конституційного обов'язку кожного сплачувати податки, а ненадходження коштів до Державного бюджету ускладнює виконання державою своїх соціальних функцій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Питання про стягнення судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» про стягнення податкової заборгованості з орендної плати за землю - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» (ідентифікаційний код 32203226; 83086, Донецька область, м. Донецьк, вул. Лагутенко, 13) у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь держави (р/р № 33213812700003 до УДКС у Дарницькому районі м. Києва, код платежу 13050200, код 38021179 у банку ГУ ДКС України у м. Києві, МФО 820019) заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 2 922 896 грн. (два мільйони дев'ятсот двадцять дві тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн. 04 коп.

Повний текст постанови складено і підписано 24.09.2012 р., її вступну і резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 17.09.2012 р. в присутності прокурора і представника позивача та приєднано до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.