Постанова № 26163948, 17.09.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/11194/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І.В.

при секретарі Могілевському А.А.

за участю представників сторін:

позивача: Ющенко Н.П. (дов.)

відповідача: Ситник Г.М.. (дов.)

Врублевської Т.В. (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАОК»

до Слов'янської об'єднаної державної податкової служби Донецької області Державної податкової служби

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАОК» (надалі - позивач, ТОВ «ПАОК») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Слов'янська ОДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20.08.2012р. №0000171540 та №0000241542.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки від 10.08.2012р. №3414/15-2-13506103, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, які винесені без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

В судовому засіданні від 17.09.2012р. представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Слов'янська ОДПІ надала до суду письмові заперечення на позов, згідно яких проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовує свою позицію висновками акту перевірки.

В судовому засіданні від 17.09.2012р., представник відповідача проти позовних вимог заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАОК» зареєстровано Виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 13506103, місцезнаходження: 84181, Донецька область, м.Миколаївка, вул.Коцюбинського, буд.7А), про що видане відповідне свідоцтво серія А00 №328569.

Згідно свідоцтва №100102564 позивач від 19.09.1997р. зареєстрований в якості платника податку на додану вартість.

Єнакієвською ОДПІ була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «ПАОК» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за липень 2009 року, вересень 2009 року та податку на прибуток за період з 01.07.2009р. по 30.09.2009р. по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт», по закінченню якої було складено акт перевірки від 10.08.2012р. №3414/15-2-13506103.

Відповідно до висновків вказаного акту перевіркою встановлені наступны порушення:

- пп.5.2.1 п.5.1, п.5.2 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.44 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього в сумі 6 156 грн., в тому числі по періодах: 3 квартали 2009 року у сумі 6 156 грн.;

- пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.44 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 4 925 грн. у вересні 2009 року.

На підставі акту перевірки від 10.08.2012р. №3414/15-2-13506103 були винесені спірні податкові повідомлення-рішення від 20.08.2012р.:

- №0000241542, яким ТОВ «ПАОК» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6 156,25 грн., у тому числі за основним платежем 4 925,00 грн. та 1 231,25 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- №0000171540, яким ТОВ «ПАОК» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 7 695,00 грн., у тому числі за основним платежем 6 156,00 грн. та 1 539, 00 штрафні (фінансові санкції).

Відповідно до акту перевірки, ТОВ «ПАОК» у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ «Лугапорт», а саме здійснювало операції з придбання товарно-матеріальних цінностей згідно угоди №15/04-2009 від 15.04.2009р., додаткової згоди №1 від 23.07.2009р. до угоди №15/04-2009 від 15.04.2009р.

За результатами перевірки не встановлено факту приймання товарів від ТОВ «Лугапорт», у зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) актів приймання передачі товару, товарно-транспортних накладних.

Таким чином, під час здійснення перевірки взаємовідносин ТОВ «ПАОК» із ТОВ «Лугапорт» не встановлено та підприємством не підтверджено факт транспортування товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Лугапорт».

Для перевірки посадовою особою не надано, а перевіркою не встановлено документів, оформлених відповідно з вимогами чинного законодавства, що не дає можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, оскільки на підприємстві відсутні будь-які акти приймання-передачі товару, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу товару від ТОВ «Лугапорт» до ТОВ «ПАОК»

Враховуючи вищенаведене податковий орган зробив висновок, що договір між ТОВ «ПАОК» та ТОВ «Лугапорт» є фіктивним.

Висновку щодо фіктивності зазначеної угоди відповідач прийшов також на підставі вироку Ленінського районного суду м.Луганська у справі №1-437/11 від 12.12.2011р.

Відповідно до описової частини зазначеної постанови, під час судового розгляду було встановлено, що у лютому 2007 року ОСОБА_4, знаходячись в м.Луганську, підшукав ОСОБА_5, який не працював, і запропонував йому зареєструвати суб'єкт підприємницької діяльності в організаційно правовій формі ТОВ «Лугапорт», в якому ОСОБА_5 став директором, за щомісячну матеріальну винагороду в сумі 100 доларів США; видаючи себе реальним власником господарюючого суб'єкта, ОСОБА_4 роз'яснив ОСОБА_5 до фінансово-господарської діяльності підприємства відношення мати не буде і повинен буде передати печатку і штамп підприємства, усі засновницькі документи ОСОБА_4 для фактичного управління діяльністю підприємства. Так ОСОБА_5, виконуючи вказівку ОСОБА_4, підписав рішення власника від 05.03.2007р. про реєстрацію підприємства ТОВ «Лугапорт».

ОСОБА_4, з метою прикриття незаконної - підприємницької діяльності та з метою уникнення відповідальності за умисне ухилення від сплати податків приховав від співробітників податкової служби первинні бухгалтерські документи, що свідчать про придбання товарів, робіт, послуг, журнали ордери та інші документи.

За період 2008-2010 років ОСОБА_4, протиправно використовуючи документи і печатку ТОВ «Лугапорт», з метою надання послуг з мінімізації податків шляхом штучного формування податкового кредиту по ПДВ, без його документального підтвердження при фактичній відсутності ведення фінансово-господарської діяльності, незаконно сформовано податковий кредит.

05.03.2007р. ОСОБА_5, отримав від ОСОБА_4 виготовлений, ним статут ТОВ «Лугапорт», який містив свідомо хибні відомості про мету створення підприємства, його види діяльності. Оскільки спочатку ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_5 не збиралися виконувати заявлену в статуті діяльність. ОСОБА_4 було вказане в статуті ТОВ «Лугапорт», що ОСОБА_5 значився засновником підприємства, а так само рішення власника ОСОБА_5 про створення ТОВ «Лугапорт» і призначення на посаду директора ОСОБА_5, в якому поставив свій підпис.

Ленінським районним судом м.Луганська було встановлено, що вказаний статут ТОВ «Лугапорт», носив свідомо хибні відомості, тобто ОСОБА_5 і ОСОБА_4 склали підробні документи.

Враховуючи викладені обставини, перевіркою встановлено, що підприємством в порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за період з 01.07.2009р. по 30.09.2009р. до складу валових витрат включено 29 550,00 грн. - вартість товару, використання якого неможливо пов'язати з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, що придбавались ТОВ «ПАОК» у ТОВ «Лугапорт».

Таким чином, витрати ТОВ «ПАОК» на загальну суму в сумі 29 550,00 грн. в 3 кварталі 2009р. по взаємодіносинам з ТОВ «Лугапорт» підлягають виключенню зі складу валових витрат.

ТОВ «ПАОК» до складу податкового кредиту вересня 2009р. віднесено податкову накладну від 23.07.2009р. №23-07-09-02, отриману від ТОВ «Лугапорт».

Відповідач зазначає, що проаналізувавши законодавче підґрунтя щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «ПАОК» по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт» та враховуючи висновки, наведені в акті перевірки щодо нікчемності укладених угод, можна зробити висновок, що підприємством ТОВ «ПАОК» в порушення пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в перевіряємому періоді, а саме у вересні 2009 року неправомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 4 925,00 грн.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (дійсного на момент здійснення договірних зобов'язань) визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон) податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Як визначено пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього ж Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно до ч.2 ст.9 зазначеного Закону України первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд звертає увагу, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

При цьому, частиною другою зазначеної статті встановлено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Суд зазначає, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що відсутність у позивача документів, які б підтверджували факт отримання позивачем товару, товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, договорів оренди транспортних засобів або інших документів, що підтверджують спосіб, засіб перевезення та містять реквізити перевізника, сертифікатів якості, технічних паспортів товарів, карток складського обліку, розрахункових документів, що підтверджують факт оплати по операціям з підприємствами-контрагентами, а саме платіжних доручень, банківських виписок, зворотно-сальдових відомостей, прибуткових касових ордерів, векселів, тощо; не сплата до бюджету податкових зобов'язань підприємствами-контрагентами позивача свідчить проте, що фактично товар у ТОВ «Лугапорт» не придбавався.

На підставі аналізу зазначених норм законодавства України, суд приходить до висновку, що надання документів, які згідно Закону України «Про податок на додану вартість» є підставою для нарахування податкового кредиту, не можуть слугувати єдиним та безспірним доказом факту реального здійснення постачання товарів (робіт, послуг).

Наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість, зокрема належним чином оформлених податкових накладних, є обов'язковою, але не безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції не мали реального характеру через їх безтоварність.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт реального придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має підтверджуватися належним чином складеними первинними документами, що відображають та підтверджують реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридичну дефектність відповідних первинних документів, що не дозволяє формувати дані податкового обліку.

Суд вважає, що контролюючим органом доведено в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції позивача з ТОВ «Лугапорт» у податковому обліку фактичним обставинам.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано до судового розгляду жодного доказу, який би міг підтвердити обґрунтованість та правомірність позовних вимог та які б спростовували висновки акту перевірки від 10.08.2012р. №3414/15-2-13506103.

Натомість в матеріалах справи наявна копія вироку Ленінського районного суду м.Луганська по справі №1-437/11 від 12.12.2011р., у відповідності до описової частини якого, було встановлено, що ТОВ «Лугапорт» було створено з порушенням діючого законодавства.

Вказане судове рішення вступило в законну силу.

Відповідно до змісту ч.1,4 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи вищенаведене, Суд дійшов до висновку щодо відсутності факту реального здійснення господарських операції між позивачем та ТОВ «Лугапорт».

На підставі наведеного, Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАОК» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби - відмовити.

2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 17 вересня 2012 року, повний текст виготовлено 24 вересня 2012 року.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.