Ухвала суду № 261632, 07.09.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2006 року                        м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

ГоловуючогоЦуркана М.І.Суддів:Гуріна М.І.Кобилянського М.Г.Співака В.І.Гаманка О.І. при секретарі судового засідання Проценко О.О.,

з участю представника позивача Школьної І.П., представника відповідача Білоуса В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  «Черкаська виробничо-торгова компанія» (Товариство) до Державної податкової інспекції у м. Черкаси  (ДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

у с т а н о в и л а :

         У липні 2004 року ТОВ «Черкаська виробничо-торгова компанія» звернулось в суд з позовом до ДПІ у м. Черкаси про визнання недійсними податкових повідомлень–рішень від 12 липня 2004 року:  № 0000422301/0,  яким визначено  податкове зобов’язання з податку на прибуток – в сумі 46 500,00 грн., у тому числі: основного платежу  - 24150,00 грн., штрафних санкцій – 22350,00 грн.; № 00004232301/0, яким визначена сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість – 6561,00 грн., у тому числі: основного платежу  - 3629,00 грн., штрафних санкцій – 2932,00 грн.; № 00004242301/0 за яким до стягнення визначена завищена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2236,00 грн.

________________________

Справа №

Головуючий у першій інстанції Купченко Н.М.

Доповідач Цуркан М.І.

Зазначали, що оскаржувані податкові повідомлення–рішення були прийняті на підставі акта №1858/12-08-30529117 від 07 липня 2004 року за результатами проведеної відповідачем комплексної документальної перевірки дотримання Товариством вимог податкового та валютного законодавства за період діяльності з 01 січня 2001 року по 31 грудня 2003 року.

Посилаючись на те, що наведені в акті висновки про порушення Товариством податкового законодавства не відповідають дійсності – просили прийняті рішення про нарахування податкових платежів визнати недійсними.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 17 червня 2005 року позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2004 року № 0004222301/0 про нарахування платежів з  податку на прибуток  у сумі  46500,00 грн. визнано недійсним. У задоволенні решти вимог відмовлено. З Черкаської об’єднаної державної податкової інспекції  на користь позивача стягнуто  2003,00 грн. судових витрат.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15 листопада 2005 року рішення господарського суду змінено. Розмір судових витрат на користь позивача визначено сумою у  1001,50 грн.  В решті рішення залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі Черкаська ОДПІ (правонаступник ДПІ у м. Черкасах), з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення в частині задоволених вимог скасувати, а в позові відмовити.

У решті судові рішення не оскаржені.

         Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши  доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

         Судами встановлено, що оспорюване податкове рішення обґрунтовується відповідачем тим, що на  порушення вимог п.5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств» позивач в IIIкварталі 2002 року при розрахунку приросту (убутку) матеріальних цінностей не зменшив залишок матеріальних ресурсів на початок звітного періоду на вартість обладнання  в  сумі  20300  грн.,  яке віднесено підприємством до складу валових витрат шляхом амортизації основних засобів.

             Загальна сума матеріалів, списаних на поліпшення основних засобів, складає 119900 грн. Сума, на яку потрібно зменшити залишок ТМЦ, становить 109800 грн.

              На порушення   п.п.5.3.9   п.5.3   ст.5   Закону   України   „Про  оподаткування прибутку підприємств» позивач, за твердженням ДПІ, завищив валові витрати на суму у 12500 грн., а в порушення п.п.8.7.1   п.8.7   ст.8  Закону в ІІІ та ІУ кварталах 2002 року зайво вніс до складу валових витрат витрати пов”язані з придбанням, ремонтом та іншим поліпшенням основних засобів, які обліковуються на рахунку ”основні засоби” та  підлягають амортизації на загальну суму у 37570 грн.

              Також встановлено, що за висновками призначеної судом судово-бухгалтерської експертизи в  Ш кварталі 2002 року вартість обладнання, яку Товариство  відносить до основних засобів IIта IIIгрупи, складає 17967 грн., що на 2300 грн. менше, ніж зазначено відповідачем в акті перевірки.

             Загальна сума матеріалів, списаних на поліпшення основних засобів, складає 119900 грн. Сума, на яку потрібно зменшити залишок ТМЦ, за винятком МБЦ, складає 41600 грн. (в акті відображено 10100 грн.) та за винятком поліпшень, що не перевищують 5% - 37600 грн., становить 40700 грн.

             Коригування валових витрат та об”єкта оподаткування на прибуток податковим органом, за оцінкою експерта, зроблені невірно.

             Вирішуючи спір, суди дійшли обґрунтованого висновку, що при здійсненні коригування валових витрат податковий орган без аналізу фактичних господарських операцій, вибірковим шляхом, на свій розсуд, виключав окремі позиції вартості використаних матеріалів, віднісши їх  до поліпшення основних засобів, що підлягають амортизації, а тому правильно погодилися з не спростованими доводами позивача про відсутність порушень  податкового законодавства.

             Твердження ДПІ про порушення норм матеріального та процесуального права висновків судів не спростовують, а  за обставин відсутності переконливих заперечень доводів позивача касаційним судом до уваги не беруться.

За правилами  ч.1 ст.224 КАС України, якщо  суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення ,  а  рішення - без змін.

Керуючись наведеним,  ст.ст. 223, 230 КАС України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Черкаської об”єднаної державної податкової інспекції Черкаської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 17 червня 2005 року, змінене  постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15 листопада 2005 року та постанову останнього ( в оскарженій частині) - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 – 239 КАС України.

Головуючий                                                                М.І.Цуркан

Судді:                                                                          М.І.Гурін

                                                                          М.Г. Кобилянський

                                                                          В.І.Співак

                                                                          О.І.Гаманко