Рішення № 26157815, 20.09.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 1490/3373/12 20.09.2012 20.09.2012 20.09.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

< Текст >

Справа № 22ц /1490/2261/12 Суддя першої інстанції Васильченко Н.О.

Категорія 23 Суддя - доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,

при секретарі Богуславській О.М.,

за участю: відповідача - ОСОБА_3,

його представника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Новобузького районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2012 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И Л А:

19 вересня 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про дострокове розірвання договорів оренди земельної ділянки.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 10 лютого 2004 року та 5 лютого 2010 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договори оренди земельних ділянок, що розташовані в межах території Новобугської міської ради з відповідними розмірами 4.32 га та 2.88 га і строками на 16 та 10 років.

Однак копію першого договору він отримав лише на початку 2010 року, а другого тільки у вересні 2011 року і виявив відсутність додатків до вказаних договорів, а саме акту встановлення меж, кадастрового плану, каталогу координат та інших передбачених Законом України «Про оренду землі» додатків до договору, що, на його думку, є суттєвим порушенням умов договору. Крім того, позивач зазначив, що відповідач не виконує умови договору щодо використання земельних ділянок, зокрема, не відновлює властивості земельних ділянок після користування, а тому позивач просив розірвати договори оренди земельних ділянок.

Заочним рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 26 січня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено. Розірвано договори оренди земельних ділянок, укладені 10 лютого 2004 року та 5 лютого 2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив рішення суду скасувати та закрити провадження по справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та його представника, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 при укладенні договору оренди земельної ділянки не дотримано вимог земельного законодавства, оскільки спірний договір не містить необхідної інформації про об'єкт оренди, як одну з істотних умов договору оренди землі та відповідач порушив умову договору щодо збереження стану об'єкта оренди.

Однак, на думку колегії суддів, таких висновків суд першої інстанції дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на підставі приватної власності належать дві земельні ділянки площею 2.88 га та 4.32 га, розташовані в межах території Новобугської міської ради (а.с. 13,14).

10 лютого 2004 року між ОСОБА_4 (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 4.32 га для сільськогосподарського використання. Ця земельна ділянка належить позивачу на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 3 вересня 2001 року.

Відповідно до п.п. 8,9 вказаного договору орендна плата вноситься орендарем у формі грошовій - 50% та натуральній - 50%, що становить 800 грн., строк дії договору 16 років (а.с. 9-10).

Між тими ж сторонами 5 лютого 2010 року укладено договір оренди землі, відповідно до якого позивач передав ОСОБА_3 у строкове платне користування земельну ділянку площею 2.88 га для сільськогосподарського використання. ОСОБА_4 є власником цієї ділянки на підставі державного акту на право приватної власності на землю виданого 2 вересня 2006 року.

Згідно з п.п. 8,9 цього договору орендна плата вноситься орендарем у формі грошовій - 50% та натуральній - 50%, що становить 900 грн., строк дії договору 10 років (а.с. 11-12).

За п. 17 обох зазначених договорів оренди однією з умов використання земельної ділянки є збереження об'єкта оренди, зокрема дотримання екологічної безпеки, умов збереження родючості ґрунту.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разу істотного порушення договору другою стороною та інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Також згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду. Підставами для цього є невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, випадкове знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також інші підстави, визначені Земельним кодексом України та законами України.

Позивач вказав підставами для розірвання договору оренди землі відсутність в договорі всіх істотних умов договору оренди землі та невід'ємних частин договору, що передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі», тобто відсутність у договорі оренди землі істотних умов договору. Ці обставини, місцевий суд вважав доведеними.

Однак такі висновки суду є передчасними та такими, що прийняті не у відповідності з фактичними обставинами справи та нормами закону.

При розгляді справи апеляційним судом відповідач надав копії спірних договорів оренди та додатків до них, що посвідчені відділом Держкомзему у Новобугському районі, з яких вбачається, що до вказаних договорів були долучені акт-прийому передачі земельної ділянки, копія державного акту, акт про встановленні меж земельної ділянки, каталог координат зовнішніх меж земельної ділянки та кадастровий план та висновок про державну реєстрацію цих договорів, а тому твердження позивача, що такі документи відсутні є безпідставними.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» відсутність в договорі оренди землі однієї з істотних умов, а також порушення вимог ст.ст. 4-6, 11, 17, 19 цього закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Також згідно до положень ч. 1 ст. 638 ЦК України якщо сторони в належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов договору такий договір не є укладеним.

Таким чином, відсутність в договорі оренди землі істотних умов договору, не передбачає правових наслідків у виді розірвання договору у розумінні ч. 1 ст. 31 та ч. 2 ст. 651 ЦК України, а тому такі позовні вимоги є безпідставними.

Не можна погодитися з висновками районного суду щодо порушення орендарем умов договору щодо збереження стану об'єкту оренди, зокрема збереження родючості ґрунту.

Суд дійшов такого висновку за результатами дослідження зразків, наданих позивачем в 2011 році обласному державному проектно - технологічному центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції, підтверджених листом керівництва цього центру про зменшення запасів гумусу у ґрунтах.

Проте, колегія суддів вважає, що позивачем не надано достовірних та допустимих доказів, які б свідчили про створення відповідачем неналежних умов збереження родючості ґрунту, порівняно з тим, у якому стані орендар одержав її в оренду.

Також не надано позивачем доказів того, що внаслідок такого порушення йому завдана шкода і він значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.

Більш того, ОСОБА_3 надані письмові докази, які свідчать про те, що орендовані земельні ділянки використовуються за цільовим призначенням, агрохімічні показники та екологічний стан земельних ділянок контролюються орендарем

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що правові підстави для розірвання спірних договорів оренди земельних ділянок, відсутні.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, судова колегія

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 26 січня 2012 року скасувати і постановити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених між ними 10 лютого 2004 року та 5 лютого 2010 року.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: