Постанова № 26157463, 20.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5089/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погребніченко І.М.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"20" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтарське»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтарське»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейтарське»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 24.05.2011 року №№0000620702, 0000630702.

Постановою Окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що висновки податкового органу та суду першої інстанції ґрунтуються лише на нічим не підкріплених припущеннях про безтоварність господарських операцій та необґрунтованих висновках про неправомірність включення в лютому 2009 року сум ПДВ до складу податкового кредиту на підставі податкової накладної від 27.12.2007 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, за наслідками розгляду заяви позивача про бюджетне відшкодування податку на додану вартість, ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Рейтарське»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період 2008 - 2009 року, за результатами якої складено акт №65/0702/35575000.

На підставі вказаного Акту перевірки від 06 травня 2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва 24 травня 2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000620702, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 11 226 705, 00 грн., у тому числі 10 326 396, 00 грн. -не відшкодовано на момент перевірки, 900 309, 00 грн. -відшкодовано на момент перевірки, 225 077, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції (штраф); №0000630702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11 762, 00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з такого:

1) контрагентом позивача не було задекларовано та сплачено до Державного бюджету України суму податку на додану вартість, яка включена ТОВ «Рейтарське»до складу податкового кредиту. Отже, по проведеній господарській операції не встановлено факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету, тому і немає джерела відшкодування податку на додану вартість;

2) позивачем в якості правомірності формування податкового кредиту по вказаній операції надано лише податкову накладну № 17 від 23.04.2008 року та договір від 28 листопада 2007 року, інших документів, які свідчать про виконання вказаного договору (місячні звіти, передбачені п. 22.3 та ін.), що підтверджують реальність господарської операції не надано;

3) в судовому засіданні було встановлено, що грошові кошти позивачем перераховані 27 грудня 2007 року, у той же день його контрагентом виписана податкова накладна, -з огляду на що позивач був обізнаний про наявність у нього правових підстав на формування податкового кредиту у звітному періоді (2007 році), але не вжив жодних заходів щодо витребування податкової накладної чи включення вказаної суми до податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість за грудень 2007 року, з одночасним повідомленням податкового органу про неотримання податкової накладної.

На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що внаслідок бездіяльності позивача щодо належного виконання обов'язків платника податку, останнім було сформовано податковий кредит у декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року в розмірі 12 811 167, 17 грн. штучно та безпідставно, а фактичне здійснення господарських операцій по взаємовідносинах із ТОВ «Укрпромбудпроект-Сервісбудтехнології»документально не підтверджено, що свідчить про неправомірність формування сум податкового кредиту у квітні 2008 року.

Колегія суддів не може погодитись з вказаними висновками суду першої інстанції, та, надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, виходить з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Рейтарське»та ТОВ «Укрпромбудпроект-Сервісбудтехнології»укладено Договір управління б/н від 28.11.2007, згідно умов якого ТОВ «Укрпромбудпроект-Сервісбудтехнології»надано послуги по спрощенню та сприянню Товариству у купівлі та оформленні права власності на нежитлову будівлю площею 3690,5 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Рейтарська, 37 на загальну суму 7 700 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 1 283 333, 33 грн. відповідно до податкових накладних, що включені до реєстру отриманих податкових накладних за квітень 2008 року. 27.12.2007 року між ТОВ «Рейтарське»та ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класік»укладено Договір купівлі-продажу приміщення майнового комплексу площею 3650,50 м. кв. за адресою: м. Київ, вул. Рейтарська, 37. Копії вказаних договорів, податкових накладних та документи, що підтверджують оплату ТОВ «Рейтарське»господарських операцій, містяться в матеріалах справи.

Факт укладення договору купівлі -продажу приміщення майнового комплексу між ТОВ «Рейтарське»та ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класік», на думку судової колегії, є достатнім доказом виконання договірних зобов'язань по договору, укладеному між ТОВ «Рейтарське» та ТОВ «Укрпромбудпроект-Сервісбудтехнології». Послуги зі спрощення та сприяння у купівлі та оформленні права власності на нежитлову будівлю ТОВ «Укрпромбудпроект-Сервісбудтехнології»надано було, а достатнім підтвердженням цього є саме укладення між ТОВ «Рейтарське»та ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класік»Договору купівлі-продажу приміщення відповідного майнового комплексу. Виконання договірних зобов'язань зі сприяння оформлення права власності на майновий комплекс підтверджується Реєстраційним написом на право встановлювальному документі, зареєстрованому 21 січня 2008 року (т.1 а.с.66).

Водночас, згідно ст. 102 ПК України, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З аналізу наведеної норми, що стосується порушень, виявлених під час проведення перевірки правильності визначення позивачем податкового кредиту за квітень 2008 року та прийняття податкового повідомлення -рішення №0000630702 в частині взаємовідносин із ТОВ «Укрпромбудпроект-Сервісбудтехнології», -за приписами ст.102 ПК України на момент визначення суми податкового зобов'язання відповідачем -24.05.2011 року позивач вже був вільним від такого грошового зобов'язання.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, який погодився з висновками податкового органу щодо неправомірності включення позивачем в лютому 2009 року до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинах із ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класік», що полягає у несвоєчасному включенні податкової накладної від 27.12.2007 року №28 на загальну суму 76 867 003 грн., у тому числі ПДВ 12 811 167,17 грн., колегія суддів виходить з такого:

У відповідності до ч.2 ст.161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 цього Кодексу (у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права).

Так, згідно висновків Верховного Суду України, викладених у рішенні від 26.03.2012 року (реєстраційний номер судового рішення 24236727), в ухвалі від 7 червня 2011 року Вищий адміністративний суд України дійшов правильного висновку, що положеннями підпункт 7.2.6 пункту 7.2, підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. У разі, коли платник податку отримує оформлену належним чином податкову накладну із запізненням, він має право включити суму, зазначену в цій податковій накладній, до податкового кредиту того звітного періоду, в якому отримана податкова накладна, в межах строку давності, встановленого статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

І на момент отримання податкової накладної, і на момент включення позивачем на її підставі сум ПДВ до складу податкового кредиту Закон України «Про податок на додану вартість»та Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» були чинними.

Крім того, в матеріалах справи містяться докази отримання позивачем податкової накладної, оформлені у відповідності до вимог Наказу ДПА України від 30.06.2005 року №244 саме 27.02.2009 року (журнал реєстрації вхідної кореспонденції -а.с.69).

Беручи до уваги правову позицію Верховного Суду України, висловлену у рішенні від 26.03.2012 року (реєстраційний номер судового рішення 24236727), та з огляду на встановлені вище обставини, колегія суддів приходить висновку, що позивач мав всі правові підстави до включення сум ПДВ до складу податкового кредиту за податковий період «лютий 2009 року»на підставі податкової накладної від 27.12.2007 року.

Водночас, слід звернути увагу і на те, що правомірність формування податкового кредиту позивачем в період з 26.11.2007 року по 31.03.2009 року в розрізі контрагентів ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класік»та ТОВ «Укрпромбудпроект-Сервісбудтехнології»було предметом комплексної перевірки ТОВ «Рейтарське», проведеної податковим органом, за результатами якої складено Акт від 25.09.2009 року, згідно якого порушень в частині формування податкового кредиту по ПДВ встановлено не було.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить висновку про необґрунтованість та неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень -рішень та правомірність формування позивачем сум податкового кредиту по взаємовідносинам із ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класік»та ТОВ «Укрпромбудпроект-Сервісбудтехнології».

Отже, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, що, за приписами ст.202 КАС України, є підставою до скасування оскаржуваного судового рішення, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197 ч.1 п.2, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтарське»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2012 року скасувати.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Рейтарське»адміністративний позов до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень -рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 24.05.2011 року №№0000620702, 0000630702.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.