Постанова № 26157371, 20.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2422/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"20" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метемтел»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, за участю Прокуратури Дніпровського району м. Києва про скасування податкових повідомлень -рішень від 16.01.2012 року №№0000102305, 0000092305, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метемтел»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 16.01.2012 року №№0000102305, 0000092305.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2012 року позов задоволено: податкові повідомлення-рішення від 16.01.2012 року №№0000102305, 0000092305 скасовано.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що , на його думку, договори, укладені між позивачем та його контрагентами є такими, що вчинені без реального настання правових наслідків, оскільки реєстраційні, первинні документи та податкова звітність ТОВ «Метемтел»складені і підписані невідомими особами з метою заволодіння коштами у вигляді отриманого на розрахунковий рахунок податку на додану вартість, несплати податку на прибуток як наслідок неправильного формування валових витрат та податкового кредиту. Звертає увагу на те, що витрати позивача не підтверджено належно оформленими документами, оскільки податкові накладні не містять обов'язкових реквізитів.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Метемтел»з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «ВКФ «СПЛАВ-1», МП «ГРАНЕЛЬ М», ПП «МАКСІМА», ТОВ «МЕТАЛ-ІНДАСТРІ», ПП «Фірма ТОМЬ», ТОВ «ЧОСО»за період 01.01.08 по 30.09.11.

За результатами перевірки складено акт від 29.12.2011р. за №9300/23-522-31901849.

На підставі даного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва були прийняті податкове повідомлення-рішення від 16.01.2012 р. №0000102305 про сплату 2 151 395,00 грн. (за основним платежем 1 721 116,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 430 279,00 грн.) податку на додану вартість та податкове повідомлення-рішення від 16.01.2012 р. №0000092305 про сплату 20 672 285,00 грн. (за основним платежем 16 537 873,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 4 134 412,00 грн.) податку на прибуток.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт реальності господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи договорами, актами виконаних робіт, видатковими накладними, виписками відправки товарів, квитанціями приймання вантажу, копії яких містяться в матеріалах справи, а товар, який було придбано позивачем у контрагентів в подальшому був реалізований, що підтверджується договорами.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує таке:

В ході перевірки, проведеної податковим органом було встановлено, що між Позивачем було укладено договори з наступними постачальниками: ТОВ «ВКФ «СПЛАВ-1»договори №2007/ЗП від 09.08.2007 р. та №2010/ЗП від 25.01.2010 р. про поставку товару та надання послуг; МП «ГРАНЕЛЬ М»договір №04/2008 від 01.04.2008 р. про прийняття й оплату металевих виробів; ПП «МАКСІМА»договір №07/08-01П від 07.08.2007 р. про перевезення товару вантажним автотранспортом та експедиторські послуги, відповідно до заявок Замовника. Додаткова угода №3 від 31.12.2009 р. та договір №07/08-01П від 07.08.2007 про подовження строку дії договору; ТОВ «МЕТАЛ-ІНДАСТРІ»№2007/04У від 14.08.2007 р. про надання послуг на території складських приміщень (порізка брухту чорних металів, сортування брухту чорних металів торцювання та вирівнювання, завантаження та розвантаження брухту чорних металів); ПП «ФІРМА ТОМЬ»рахунок-фактури №783 від 01.06.2010 р. про поставку товару; ТОВ «ЧОСО»№02/-06-08 від 02.06.2008 р. про поставку металевих виробів.

Вказаною перевіркою податковим органом встановлено порушення позивачем пп. 7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 1721116,00 грн. та п. 5.1 ст.5, пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму 16537873,00 грн.

Висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового та іншого законодавства ґрунтуються на тому, що правочини між позивачем та контрагентами, що мали місце в періоді, який перевірявся, -були укладені без наміру настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету, а отже такі правочини суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та спрямовані на заволодіння майном держави, а відповідно, не підлягають включенню до складу валових витрат витрати, пов'язані з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, і також суми ПДВ за такими (нікчемними) правочинами не можуть бути включені до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками податкового органу, виходячи з наступного:

Як звертає увагу апелянт, відповідно до листа УПМ ДПА у м. Києві від 07.12.11 №6847/7/26-3015 Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу №49-3110 за фактом фіктивного підприємництва, підроблення та використання реєстраційних та статутних документів контрагентів Позивача, а саме ПП «Фірма «Томь»та ПП «СМК-Н», за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.2, 3 ст. 358 КК України.

Проведеним досудовим слідством було встановлено, що одним з контрагентів вказаних підприємств було підприємство TOB «МЕТЕМТЕЛ», яке формувало від TOB «ПКФ «Сплав-1», МП «Гранель М», ПП «МАКСІМА», TOB «Метал-Індастрі», ПП «Фірма Том»податковий кредит і валові витрати.

В межах проведення Генеральною прокуратурою України розслідування кримінальної справи №49-3296 (кримінальна справа, яку 27.09.2011 року виокремлено в окреме провадження із кримінальної справи №49-3110) Начальнику УПМ ДПА в м. Києві направлено для організації виконання постанову про призначення позапланових перевірок дотримання податкового законодавства рядом підприємств, серед яких, зокрема, зазначено TOB «МЕТЕМТЕЛ».

Проте, судом першої інстанції взагалі не було досліджено первинну документацію та не надано їй належної оцінки як доказу щодо реальності здійснення операцій TOB «Метемтел»з його контрагентами.

Так, Листом ВАСУ від 02.06.2011р. судам першої та апеляційної інстанції рекомендовано при встановленні правомірності формування даних податкового обліку та наявності ознак фіктивності чи нікчемності досліджувати товарність таких правочинів, з огляду на що колегія суддів вважає за необхідне дослідити товарність операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та віднесено суми до складу валових витрат.

Водночас, позивачем не було надано до суду первинної документації на підтвердження виконання позивачем та його контрагентами договірних зобов'язань, а саме: договір №2007/ЗП укладений TOB «Метемтел»з TOB «ВКФ «Сплав-1»про поставку брухту чорних металів, договір №02/-06-08 TOB «Метемтел»та TOB «ЧОСО»про прийняття та оплату металевих виробів, договір №04/2008 TOB «Метемтел»та ПП «Гранель М»про поставку металевих виробів, договір №07/08-01П, договір №07/08-01П ПП «Максима»та TOB «Метемтел»про перевезення товарів вантажним автотранспортом та надання експедиційних послуг, договір №2007/04У між TOB «Метемтел»та TOB «Метал-Індастрі»про надання послуг, договір №2007/02П між TOB «Метемтел»та TOB «Метал-Індастрі»про купівлю-продаж брухту.

Відповідно до зазначених договорів обов'язковими документами повинні бути наявні: посвідчення про вибухонебезпечність товару, сертифікат якості, акт (довідка) походження чорних металів, специфікації, заявки замовника, графіки руху автомобілю, листи до договору купівлі-продаж.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування (ч.4 ст.70 КАС України).

Так, вказаних вище документів матеріали справи не містять, для надання їм правової оцінки ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції позивачем не надавались, хоча, на думку судової колегії, жодних труднощів у наданні таких документів у позивача виникати не повинно було, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, а саме -з протоколу виїмки від 10.05.2011 року, у позивача було вилучено лише копії документів по фінансово -господарських відносинах із його контрагентами.

Водночас, документи, надані позивачем -виписки відправки товару, квитанції про приймання товару, банківські виписки колегія суддів визнає такими, що оформлені з порушеннями вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки останні не містять таких обов'язкових реквізитів як підписи, найменування посад та ініціали осіб, які приймали участь у здійсненні господарських операцій.

Таким чином, колегія суддів приходить висновку, що по взаємовідносинах позивача із TOB «ВКФ «Сплав-1», TOB «ЧОСО», ПП «Гранель М», ПП «Максима», ПП «Фірма ТОМЬ», ТОВ «Метал -Індастрі»товарність операцій ТОВ «Метемтел»не доведено, а тому до складу податкового кредиту останнім було віднесено суми ПДВ безпідставно (правомірність формування таких сум не підтверджено первинними документами).

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції щодо правомірності формування позивачем сум валових витрат, колегія суддів бере до уваги таке:

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до валових витрат не відносяться витрати, які не підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», встановлено перелік обов'язкових документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення юридичною особою на договірних умовах та для власних потреб. До таких документів відносяться: документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах; дорожній лист; товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж; інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно до п.п. 11.1 та п.п. 11.3 п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля, а дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оскільки дорожній лист та товарно-транспортна накладна визначені як обов'язкові при здійсненні транспортних операцій, то такі документи в даному випадку є підтверджуючим документами понесених валових витрат. Проте, товарно-транспортні накладні в матеріалах справи відсутні.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, висновки суду з даного приводу ґрунтуються лише на додаткових поясненнях позивача та роздрукованих ним реєстрах видаткових накладних. Вказані пояснення датовані 25 червня 2012 року (Т.1 а.с.98-111), проте долучені до матеріалів справи в судовому засіданні 21 травня 2012 року, що теж викликає сумніви у судової колегії щодо відповідності таких доказів реальним обставинам справи.

Договори та акти виконаних робіт в матеріалах справи відсутні, як і відсутні копії договорів з покупцями, на які посилається позивач у вказаних додаткових поясненнях.

Витрати, понесені платником податків, які не підтверджуються обов'язковими документами не можуть бути віднесені до складу валових витрат.

Підсумовуючи наведене вище, -доводи апеляційної скарги знайшли повне підтвердження в ході апеляційного перегляду справи та повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому колегія суддів приходить висновку, що податкові повідомлення -рішення від 16.01.2012 року № 0000102305 та №0000092305 апелянтом винесені правомірно.

Таким чином, в ході апеляційного перегляду справи за поданою апеляційною скаргою, колегією суддів встановлено допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповнота встановлення обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, що, за приписами ст.202 КАС України, є підставою до скасування оскаржуваного судового рішення з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позивних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197 ч.1 п.2, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2012 року скасувати.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Метемтел»в задоволенні адміністративного позову до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, за участю Прокуратури Дніпровського району м. Києва про скасування податкових повідомлень -рішень від 16.01.2012 року №№0000102305, 0000092305 відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.