Ухвала суду № 26154116, 20.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2012 року м. Київ К/9991/2210/11

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року у справі за позовом Комунального підприємства "Добропільська служба єдиного замовника" до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Комунальне підприємство "Добропільська служба єдиного замовника" (далі -КП "Добропільська служба єдиного замовника") звернулось до суду з позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі -Добропільської ОДПІ) в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Добропільської ОДПІ №0000481520/0 від 17.09.2010 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року позов КП "Добропільська служба єдиного замовника" задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року апеляційну скаргу Добропільської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій Добропільська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову КП "Добропільська служба єдиного замовника".

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Добропільською ОДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка з питань порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість Комунального підприємства «Добропільська служба єдиного замовника»від 16.09.2010 року № 1086/15-2/32897226 в результаті проведеної перевірки встановлено порушення п. п. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у частині несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

17.09.2010 року Добропільською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000481520/0 на суму 66669,57 грн. за несвоєчасну сплату ПДВ із затримкою на 270 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 133339,00 грн. та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50 % - 66669,57 грн.

Відповідно до п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ (далі - Закон України №2181), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

П.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181 визначено, що 4.1.4. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), -протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що переліком платіжних доручень за 2010 рік позивачем були сплачені суми ПДВ з відповідним призначенням платежу, однак відповідач спрямував кошти в погашення попередньо виниклих сум податкового боргу, пені та штрафних санкцій, змінивши тим самим цільове призначення платежів.

Добропільська ОДПІ посилається на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п 1.2., 1.4. Порядку ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за якими здійснюється органами державної податкової служби в Україні, затвердженого наказом ДПА України від 18.07.2005 року №276.

Посилання Добропільської ОДПІ на п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є необґрунтованими, оскільки відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях.

Дана норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншими законами з питань оподаткування.

Інструкція про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року №276 також не містить положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Вищенаведена норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " або іншими законами з питань оподаткування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров