Ухвала суду № 26154107, 20.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2012 року м. Київ К/9991/1741/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Август-Кий" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА

Товариства з обмеженою відповідальністю "Август-Кий" (далі - ТОВ "Август-Кий") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (далі -ДПІ у Оболонському районі м. Києва) в якому просить визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 26.04.2010 року №0002972305.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2010 року позов ТОВ "Август-Кий" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року апеляційну скаргу ДПІ у Оболонському районі м. Києва залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2010 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у Оболонському районі м. Києва подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ТОВ "Август-Кий".

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено перевірку дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (далі -перевірка), за результатами якої складено акт від 13.04.2010 року №0346/26/54/23/24582550.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено не забезпечення позивачем зберігання 4-ох фіскальних звітних чеків за №№ 1262, 1317, 1370, 1436 в книгах обліку розрахункових операцій та/або не забезпечено друкування на реєстраторі розрахункових операцій 25.06.2009 року, 14.09.2009 року, 26.11.2009 року та 03.03.2010 року чотирьох 2-звітів (фіскальних звітних чеків), у зв'язку з чим, на думку податкового органу, позивачем було порушено п. 3, п. 9 ст. 3, ст.ст. 7, 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі -Закон України №265).

26 квітня 2010 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002972305, яким за порушення п. 3 ст. 3 Закону України №265, на підставі п. 2 ст. 17 Закону України №265, до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1360 грн.

За результатами апеляційного оскарження, рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.04.2010 року №0002972305 було залишене без змін.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що оскаржуваним рішенням податковий орган застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції лише за порушення п. 3 ст. 3 Закону України №265, яка не відповідає встановленому у акті перевірки порушенню.

Відповідно до п. 3 ст. 3 Закон України №265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

П. 2 ст. 17 Закону України №265, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Судами встановлено, що позивач не порушував норми, встановлені п. 3 ст. 3 Закону України №265, а встановлене перевіркою порушення підпадає під визначення п. 9 ст. 3 Закону України №265 у відповідності до якої, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг), фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем визнано факт, що норми, за порушення яких та у відповідності до яких до позивача застосовувались штрафні (фінансові) санкції, не відповідають порушенню, встановленому перевіркою.

Модифікація касового апарату Datecs МР-500ЕU версії МР-50ЕU30, який належить ТОВ «Август-Кий»включена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій як допустимий для використання. Сам касовий апарат зареєстрований в органі ДПС за місцезнаходженням товариства, опломбування апарату здійснено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 199 від 18 лютого 2002 року центром сервісного обслуговування.

Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року №614 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2001 року за №107/5298, (Далі -Порядок № 614) розроблено на виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до положень Порядку X-звіт - денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам'яті. Для РРО, у X-звіті яких не зазначається інформація про операції "службового внесення" або "службової видачі" сум готівки, X-звіт означає сукупність X-звіту та будь-якого іншого звіту, де зазначені суми за цими операціями.

Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО. Для РРО, у Z-звіті яких не зазначається інформація про операції "службового внесення" або "службової видачі" сум готівки, Z-звіт означає сукупність X-звіту та Z-звіту, при цьому першим виконується X-звіт.

П.п. 2.1. ст. 2 Положення №614 встановлені вимоги до змісту розрахункових документів та визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Позивачем була роздрукована контрольна стрічка, а також роздруковані дублікати цих Z-звітів за вказані дати, про що свідчать їх копії.

Судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, що у зв'язку із закінченням стрічки у касовому апарату Datecs МР-500ЕU в кінці звітів не відбивається інформація про обнулювання каси.

Технічні особливості касового апарату Datecs МР-500ЕU, не дають можливості змінювати дату Z-звітів, а також не дають можливості здійснювати друк нульових звітів наступного робочого дня (зранку), якщо попередньо не було здійснено обнулювання каси ввечері попереднього робочого дня. Тобто наявність нульових звітів, датованих наступною датою після звітів, свідчать про те, що каса була обнульована напередодні.

До матеріалів справи було додано копії періодичних звітів, з яких вбачається, що позивачем було здійснено всі необхідні дії по обнуленню каси.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров