Ухвала суду № 26154055, 17.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2012 р. м. Київ К-38489/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Луцак А.В.

за участю представника відповідача-1 -Микитчак В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 року

у справі № 2-а-527/08

за позовом Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод»

до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції (Монастирецьке відділення), Головного управління Державного казначейства України у Тернопільській області

про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання відшкодувати податок на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Ковалівський спиртовий завод»звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції (Монастирецьке відділення) № 0000062301/0 від 27.06.2008р. та зобов'язання відшкодувати податок на додану вартість в сумі 12 625 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.09.2008 року позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення та зобов'язано податкову інспекцію відшкодувати позивачу податок на додану вартість в сумі 12 625 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою в позові відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної позапланової перевірки ДП «Ковалівський спиртовий завод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2008 року, складено акт № 290-23/00375059 від 18.06.2008 року, в якому встановлені порушення пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; ч. 1 ст. 215 ЦК України, а саме: завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на 12 625 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 27.06.2008 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000062301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 12 625 грн.

Зменшуючи бюджетне відшкодування за квітень 2008 року на зазначену суму, податковий орган виходив з того, що господарське зобов'язання (правочин), укладене між ТОО «Тернопільспирт», як комісіонером, що діяв від свого імені, але за рахунок комітента - ДП «Ковалівський спиртовий завод», з однієї сторони та ЗАТ «Завод Молдавизолит», має всі ознаки нікчемності, оскільки останнє не мало відповідної цивільної дієздатності, не зареєстроване як юридична особа -суб'єкт господарювання в компетентних органах Молдавської Республіки.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний правочин має всі ознаки дійсного правочину.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що підприємство «ЗАО «Завод Молдавизолит»не зареєстроване у відповідності з діючим законодавством Республіки Молдова; товар за договором було експортовано до Придністровської Молдавської Республіки, яка є невизнаною країною, та з якою Україна не уклала жодної міжнародної угоди, а відтак державна реєстрація закордонного отримувача товару у вказаній самопроголошеній республіці не має юридичної сили.

Однак, рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993р. документи, які на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення.

Документи, які на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

Дану Конвенцію підписали Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Російська Федерація, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Республіка Узбекистан, Україна, а також приєдналися Азербайджанська Республіка та Грузія.

Придністровська Молдавська Республіка не є Стороною Конвенції від 22.01.1993 року, проте, наслідки невизнання держави застосовуються і стосуються лише невизнаного утворення, його представників та агентів і не стосуються фізичних та юридичних осіб з невизнаних держав.

Судами попередніх інстанцій цього не враховано та не досліджено питання щодо реальності здійснення господарських операцій за укладеним договором та доказів, які б це підтверджували; не встановлено факт надмірної сплати податку на додану вартість платником, який підлягає встановленню в судовому процесі як юридичний факт, оскільки з ним Закон пов'язує виникнення права платника податку на отримання бюджетного відшкодування.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод»задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 року та постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.09.2008 року скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний