Ухвала суду № 26153524, 05.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2012 р. Справа № 29047/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго» до державної податкової інспекції у м. Львові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В :

відкрите акціонерне товариство «Львівобленерго» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Львові (після реорганізації спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Львові державної податкової служби) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 20.11.2009 року за №0001082301 /0/19961 та за №00010922301/0/19960.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2010 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано, прийняті державною податковою інспекцією у м.Львові, податкові повідомлення-рішення від 20.11.2009 року за №0001082301 /0/19961 та за №00010922301/0/19960.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у м. Львові (після реорганізації спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Львові державної податкової служби) оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права

В апеляційній скарзі зазначає, що ДПІ у м. Львові було проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ «Львівобленерго» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2009 р. За результатами перевірки складено акт від 19.11.2009р. № 463/23-2/00131587 та винесено податкове повідомлення-рішення №0001082301/0/19961 від 20.11.2009 року, яким підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 372 821,10 грн., в тому числі 262 039,00 грн основного платежу та 110 782,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій з цього податку, а також винесено податкове повідомлення-рішення №00010922301/0/19060 від 20.11.2009 року, яким підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 117 076,64 грн.. в тому числі 78 051,09 грн основного платежу та 39 025.55 грн. штрафних (фінансових) санкцій з цього податку.

Перевіркою встановлено, що ВАТ «Львівобленерго» до складу валових витрат за період з 01.01.2008 по 30.06.2009 років віднесено нарахування заробітної плати членам спостережної ради ВАТ «Львівобленерго» згідно з договорами цивільно-правового характеру за виконання покладених на них функцій в сумі 493 920грн., чим порушено п.,1.32. ст.1, п.5.1, пп. 5.2.1. п.5.2, пп.5.3.6. п.5.3, пп.5.6.1. п.5.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, перевіркою встановлено, що ВАТ «Львівобленерго» до складу валових витрат за період з 01.01.08 р. по 30.06.09 р. віднесено нарахування внесків до фондів державного загальнообов'язкового страхування на зарплату, нараховану членам спостережної ради ВАТ «Львівобленерго» згідно з договорами цивільно-правового характеру за виконання функцій членів спостережної ради сумі 163981,44 грн. Згідно ст.. 51 Закону України «Про акціонерні товариства» наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу. Згідно п. 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною, та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента та або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. Відповідно до п.5.1 ст.. 5 цього Закону, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат (п.п 5.2.1 п. 5.2 ст.5 зазначеного Закону) включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Згідно п.п 5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат суб'єкта підприємницької діяльності належать витрати на оплату праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодування вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг) згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін.

Таким чином, апелянт вважає, що коли члени спостережної ради акціонерного товариства вважаються одночасно працівниками такого товариства, то витрати на оплату їхньої праці у спостережній раді належать до складу валових витрат.

Під час перевірки було встановлено, що члени спостережної ради ВАТ «Львівобленерго» не є працівниками даного товариства, таким чином і витрати на оплату праці зазначених вище осіб підприємство не мало підстав відносити до складу валових витрат, оскільки такі дії суперечать вимогам пп. 5.6.1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».

Зважаючи на вищевикладене, товариством завищено валові витрати у період, що перевірявся, на загальну суму 657 901,00грн., в тому числі 493920грн. - нарахування заробітної плати членам спостережної ради, 163981грн. - нарахування зазначеним особам внесків до фондів державного загальнообов'язкового страхування.

Крім того, в ході перевірки встановлено, що між ВАТ «Львівобленерго» та Дочірнім підприємством «Енергосистема Трускавець» укладено договір підряду на виконання робіт по виготовленню теплової енергії на умовах давальницької сировини від 03.03.2004р. №56-04-18. Згідно договору ВАТ «Львівобленерго» - Підрядник або Виконавець, а ДП «Енергосистема Трускавець» - Замовник.

Згідно п.1.2 ст.1 Договору Підрядник особисто виконує роботи по систематичному виготовленню теплової енергії, використовуючи при цьому устаткування , знаряддя праці, засоби та пристрої, агрегати, трудовий персонал і його професійні знання, навички та вміння, а Замовник надає свою сировину та інші витратні матеріали, якщо інший порядок не буде погоджений Сторонами додатково. Згідно п.1.3 Договору власником теплової енергії є Замовник. Згідно п.2.1 та 2.1.6 Підрядник зобов'язаний: належним чином , якісно та у погоджений Сторонами строк, виконувати роботи по систематичному виготовленню теплової енергії згідно якісних показників та режимів, визначених положеннями цього договору (згідно додатку №1); щомісячно укладати із Замовником Акти приймання-передачі виготовленої теплової енергії (додаток №3). Згідно п.3.1 вартість робіт по систематичному виготовленню теплової енергії згідно якісних показників та режимів, визначених положеннями цього договору, визначається на підставі розрахованого Підрядником тарифу на теплову енергію, який набирає чинності лише після погодження із Замовником і укладається Сторонами у формі додатку №4 до договору.

Розрахунок тарифу на теплову енергію Трускавецького цеху з теплопостачання Львівенергоналадки ВАТ «Львівобленерго» здійснений для бюджетних споживачів та для не бюджетних споживачів. Розрахунок затверджений директором Львівенергоналадки ВАТ «Львівобленерго» та погоджений директором ДП «Енергосистема Трускавець». Дочірнє підприємство «Енергосистема Трускавець» не є бюджетною організацією (Засновником ДП «Енергосистема Трускавець» є ТзОВ «Енергосистема».

Таким чином, під час проведення перевірки здійснено перерахунок вартості всієї виробленої теплової енергії для бюджетних споживачів та для не бюджетних споживачів за тарифами, розрахованими для не бюджетних споживачів. Обсяг реалізованого тепла та вартість сировини для виробництва тепла підтверджується актами приймання приймання-передачі виготовленої енергії. На підставі оборотно-сальдової відомості по рахунку 90114000 «Собівартість реалізованої теплової енергії» встановлено, що ВАТ «Львівобленерго» отримало збитки від виконання договору підряду №56-04-18 по виготовленню теплової енергії на умовах давальницької сировини.

Відповідно до ст..837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник - прийняти та оплати виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. А ст.840 ЦК України передбачає можливість виконання роботи з матеріалу замовника. У договорі визначається ціна роботи або способи її визначення.(ст.843 ЦК України). Ціна роботи повинна включати відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Відповідно до ст..844 ЦК України ціна договору підряду може бути також визначена у кошторисі, який складається підрядником і набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження замовником.

Дочірнє підприємство «Енергосистема Трускавець» не відшкодовувало витрати підрядника та плату за виконану ним роботу, які передбачені ст.843 ЦК України.

Згідно п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого(нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Згідно п.п 4.1.1. п.4.1 ст.4 зазначеного Закону валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операції! з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Враховуючи вищенаведене, в порушення п.1.32. ст.1. п.п 4.1.1. п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ВАТ «Львівобленерго» необгрунтовано та неправомірно занизило валовий дохід за період за 01.01.2008 р. по 30.06.2009 р. у розмірі 375990,00 грн .

Таким чином ВАТ «Львівобленерго», у зв'язку із завищенням валових витрат при оплаті діяльності членів спостережної ради та заниженням валового доходу у зв'язку із виконанням договору підряду донараховано податкове зобов'язання в сумі 258 472,80 грн.

Крім того апелянт зазначає, що товариство оспорює 112 797, 00грн. (75 198.00 грн. - основний платіж та 37 599,00 грн. - штрафні санкції) значеної вище суми. Зобов'язання виникло у зв'язку з наступним порушенням.

Згідно п.п 3.1.1 п.3.1 ст.З Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податків з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Згідно п 4.1 ст.4 зазначеного Закону, база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів(обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість)

Враховуючи порушення щодо заниження валового доходу у зв'язку з виконанням договору підряду в період з 01.01.2008 р. по 30.06.2009 р. у сумі 375990,00 грн., ВАТ «Львівобленерго» занизило податкове зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року з вартості реалізованого тепла на загальну суму 75 197, 88 грн., в тому числі в 2008 році на суму 54 148, 94 грн. та в 2009 році на суму 21 048,94 грн.

Зазначене правопорушення підтверджується актами приймання-передачі виготовленої продукції згідно договору підряду на виконання робіт по виготовленню теплової енергії на умовах давальницької сировини від 03.03.2004 року №56-04-18, укладеного з ДП «Енергосистема Трускавець».

Також, згідно п.п 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підприємству донараховано штрафні(фінансові) санкції по податку на прибуток підприємства в сумі 108 998,80грн. Згідно п.п17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підприємству донараховано штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість в сумі 37 599,00грн.

Таким чином, судом при винесенні постанови неправильно застосовано норми згаданих Законів.

Враховуючи вище наведене просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає. що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки ВАТ «Львівобленерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року ДПІ у м.Львові складено акт за №463/23-2/00131587 від 19.11.2009 року та прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.11.2009 року: за №0001082301/0/19961, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 372821 грн. 00 коп., в тому числі 262039 грн. 00 коп. - основний платіж та 110782 грн. 10 коп. - штрафна (фінансова) санкція; за №00010922301/0/19960, яким платнику податків визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 117076 грн. 64 коп., в тому числі 78051 грн. 09 коп. - основний платіж та 39025 грн. 55 коп. - штрафна (фінансова) санкція. Згідно акту перевірки товариством в порушення вимог п.1.32 ст.1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.1, пп.5.3.6, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток у на суму 262039 грн. 00 коп., крім того в порушення п.1.7, п.1.8 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.З, п.4.1 ст.4, пп.7.2.1, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податок з податку на додану вартість за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року на суму 78051 грн. 09 коп.

Розглядаючи спір суд першої інстанції зазначив, що орган державної податкової інспекції вважає, що позивачем без достатніх на те правових підстав віднесено на валові витрати нарахування зарплати та нараховані внески до фондів державного загальнообов'язкового страхування на зарплату членам Спостережної Ради ВАТ «Львівобленерго» згідно з договорами цивільно-правового характеру.

В даній спірній ситуації судом першої інстанції встановлено, що згідно цивільно-правових договорів з членами Спостережної Ради позивача про виконання обов'язків від 01.03.2007 року особа (член Спостережної Ради) зобов'язується виконувати роботу, яка відноситься до компетенції членів Спостережної ради, а товариство зобов'язується виплачувати особі винагороду та забезпечувати інші умови праці, необхідні для виконання роботи, які передбачені чинним законодавством України і угодою сторін.

Задовольняючи в цій частині позовні вимоги судом першої інстанції вірно враховано, що Згідно ст.51 Закону України «Про акціонерні товариства» наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу. У відповідності до вимог підп.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться, зокрема, витрати виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян). Згідно пп.5.7.1 п.5.7 ст.5 згаданого Закону, до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.

З огляду на це суд першої інстанції правильно вважав, що витрати на оплату праці та суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нараховані на виплати членам наглядової ради акціонерного товариства, які перебувають у трудових відносинах з цим товариством, враховуються у складі валових витрат згідно з вимогами п. 5.6 ст. 5 згаданоговище Закону.

Крім того, судом правильно враховано, що згідно п. 5.1 ст. 5 цього ж Закону валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Оскільки результатами діяльності наглядової ради користується акціонерне товариство, то суд вірно вважав, що витрати на виплату винагороди на користь члена наглядової ради, з яким укладено відповідний цивільно-правовий договір, є витратами на оплату послуг за виконання наглядовою радою функцій, визначених Законом України «Про акціонерні товариства».

Щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, то судом правильно враховано, що порядок його справляння та використання визначено Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Цей збір належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених п. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування». Відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат платника податку на прибуток включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування» (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті. Тому податковий облік сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який сплачується при виплаті акціонерним товариством винагороди члену наглядової ради за цивільно-правовим договором, здійснюється відповідно до вимог вищезазначеної норми Закону про прибуток.

Розглядаючи спір в частині правомірності оподаткування господарської операції з виконання робіт по виготовленню теплової енергії на умовах давальницької сировини судом першої інстанції вірно враховано, що у відповідності до вимог п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. Згідно положень п.4.1 ст.4 цього ж Закону, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Підпункт 4.1.1 п.4.1 ст.4 згаданого Закону, передбачає, що валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону. Згідно п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

На підставі даних норм, орган державної податкової служби прийшов до висновку про заниження позивачем валових доходів від здійснення господарської діяльності з виконання робіт по виготовленню теплової енергії на умовах давальницької сировини та визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

В даній спірній ситуації судом першої інстанції встановлено, що згідно Договору підряду на виконання робіт по виготовленню теплової енергії на умовах давальницької сировини №56-04-18 від 03.03.2004 року, підрядник (ВАТ «Львівобленерго») зобов'язується на свій ризик виконувати роботи за завданням замовника (Дочірнє підприємство «Енергосистема «Трускавець») по систематичному виготовленню теплової енергії згідно якісних показників та режимів, визначених положеннями цього договору, а замовник зобов'язується прийняти і вчасно оплатити вказані роботи у порядку, у строк і на умовах, визначених цим договором. Крім того, підрядник особисто виконує роботи по систематичному виготовленню теплової енергії, використовуючи при цьому своє устаткування, знаряддя праці, засоби та пристрої, агрегати, трудовий персонал і його професійні знання, навички та вміння, а замовник надає свою сировину та інші витратні матеріали, якщо інший порядок не буде погоджений сторонами додатково.

Згідно згаданого договору позивач надавав лише послуги по виготовленню теплової енергії, а не реалізовував продукцію, що підтверджено порядком виконання зазначеного договору, а саме: Дочірнє підприємство «Енергосистема «Трускавець» передавало для використання у виробництві позивача сировину (давальницька сировина), яку останній переробляв на теплову енергію (акти приймання-передачі сировини наявні в матеріалах справи); наступним етапом була передача позивачем виготовленої продукції контрагенту (акти приймання-передачі виготовленої продукції наявні в матеріалах справи); заключним етапом було підписання акту взаємних розрахунків між сторонами, які теж наявні в матеріалах справи, де виводилась сума, що підлягає сплаті за виконані роботи, як різниця між вартістю виробленої теплової енергії та вартістю поставленої сировини. Крім того згідно Тарифів на теплову енергію погоджені між сторонами договору, які з врахуванням вимог Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року №955, з наступними змінами та доповненнями, відрізняються вартістю для бюджетних споживачів та для не бюджетних споживачів.

З огляду на це суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що позивачем надавались лише послуги і саме за надані послуги він отримував валовий дохід, а органом державної податкової служби при проведені перевірки були взяті до уваги вартість виготовленої теплової енергії, складовою частиною якої є вартість виконаних послуг, орган державної податкової служби прийшов до необгрунтованого висновку про отримання платником податків збитків від такої діяльності та про заниження позивачем баз оподаткування з податку на додану вартість та податку на прибуток.

З врахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Львові (після реорганізації спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Львові державної податкової служби) - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2010 року у справі № 2а-1499/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді І.В. Глушко

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлений 10.09.2012 року