Ухвала суду № 261527, 18.07.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“18” липня 2006 р. №К-8512/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Нечитайла О.М.

Суддів Маринчак Н.Є.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Буряк І.В.

за участю представників:

позивача: Стеценко О.О. дов. від 12.01.2006р.

№ 93/07

Дудка А.Л. дов. від 09.06.2006р.

№ 2856/01,

Зубченко С.М. дов. від 28.12.2005р.

№ 6342/07

відповідача: не зявився

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Кіровоградобленерго”

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 28.07.2005 р. у справі №14/22

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Кіровоградобленерго”

до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним акту

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Кіровоградобленерго” (далі по тексту позивач, ВАТ “Кіровоградобленерго”) звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (далі по тексту відповідач, Кіровоградська ОДПІ) про визнання недійсним рішення начальника Кіровоградської ОДПІ “Про нарахування сум податкових зобовязань за непрямими методами” від 24.12.2004 р. №40812/23-1.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2005 р. у справі №14/22 (суддя Колодій С.Б.) позовні вимоги ВАТ “Кіровоградобленерго” задоволено повністю; визнано недійсним рішення начальника Кіровоградської ОДПІ “Про нарахування сум податкових зобовязань за непрямими методами” від 24.12.2004 р. №40812/23-1.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що: 1) у начальника Кіровоградської ОДПІ відсутні правові підстави для прийняття 24.12.2004 р. рішення “Про нарахування сум податкових зобовязань за непрямими методами” №40812/23-1, оскільки ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 01.12.2004 р. у справі №14/176 встановлено відсутність підстав для продовження терміну проведення документальної перевірки; 2) на день винесення Кіровоградською ОДПІ оскаржуваного рішення про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобовязань у податкового органу не було підстав для посилання на п.п. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки ні акт перевірки позивача, ні службова записка від 22.12.2004 р. не містить підтвердження, що ВАТ “Кіровоградобленерго” не підтвердило розрахунки, наведені у поданих ним до Кіровоградської ОДПІ податкових деклараціях, наявними документами обліку; 3) рішення начальника Кіровоградської ОДПІ “Про нарахування сум податкових зобовязань за непрямими методами” від 24.12.2004 р. №40812/23-1 є офіційним письмовим документом, який у разі його виконання породжує для позивача певні правові наслідки, що полягають у визначенні платнику податків податкових зобовязань.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2005 р. у справі №14/22 (головуючий суддя Кузнєцова І.Л., судді Швець В.В., Белінська В.О.) рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2005 р. у справі №14/22 скасовано; провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 с. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що питання про відповідність рішення начальника Кіровоградської ОДПІ “Про нарахування сум податкових зобовязань за непрямими методами” від 24.12.2004 р. №40812/23-1 не може бути розглянуто окремо від позову податкового органу про визнання нарахованого податкового зобовязання або позову платника податків про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, оскільки, на думку Дніпропетровського апеляційного господарського суду, вищевказане рішення не є актом у розумінні ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, який може бути визнано господарським судом недійсним, тому що зазначений акт індивідуальної дії безпосередньо не порушує права та інтереси позивача і є внутрішнім актом податкової інспекції.

ВАТ “Кіровоградобленерго” не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2005 р. подало касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, з підстав порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права; залишити в силі рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2005 р. у справі №14/22.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини не явки суду не вказав, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ВАТ “Кіровоградобленерго” підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 24.12.2004 р. начальником Кіровоградської ОДПІ прийнято рішення “Про нарахування сум податкових зобовязань за непрямими методами” №40812/23-1, що підтверджується актом “Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Відкритим акціонерним товариством “Кіровоградобленерго” (код 23226362) за період з 01.02.2003 р. до 01.04.2004 р.” від 31.12.2004 р. №380/23-1/23226362 (далі по тексту Акт перевірки).

Рішення “Про нарахування сум податкових зобовязань за непрямими методами” від 24.12.2004 р. №40812/23-1 мотивовано не підтвердженням ВАТ “Кіровоградобленерго” розрахунків, наведених в поданих ним деклараціях.

Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне зазначити, що п.п. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено вичерпний перелік випадків при яких застосовується непрямий метод визначення податковим органом сум податкових зобовязань платників податків.

Відповідно до п.п. 4.3.2 п. 4.3 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” якщо підставою для застосування непрямих методів є відсутність окремих документів обліку, такий метод може застосовуватися виключно для визначення обєкта оподаткування або його елементів, повязаних із такими документами. Якщо платник податків подає інші документи обліку або інші підтвердження, достатні для визначення показників відсутніх документів обліку, непрямі методи не застосовуються.

Підпунктом 4.3.4 п. 4.3 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що застосування непрямого методу для визначення податкових зобовязань платників податків у випадках, не передбачених п. 4.3 ст. 4 цього Закону, не дозволяється.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем ні в Акті перевірки, ні в службовій записці від 22.12.2004 р. (на підставі якої винесено оскаржуване рішення) не вказано, які саме документи обліку відсутні у ВАТ “Кіровоградобленерго” і є такими, що повинні підтверджувати розрахунки, наведені в поданих позивачем деклараціях. При цьому, в Акті перевірки містяться посилання на первинні документи, надані позивачем під час проведення перевірки.

Таким чином, колегія погоджується з думкою суду першої інстанції, про відсутність у відповідача підстав для застосування до ВАТ “Кіровоградобленерго” непрямого методу визначення сум податкових зобовязань, згідно п.п. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив лише з того, що спір щодо визнання недійсним рішення начальника Кіровоградської ОДПІ “Про нарахування сум податкових зобовязань за непрямими методами” від 24.12.2004 р. №40812/23-1 не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Поряд з цим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (який застосовувався до спірних правовідносин до 01.09.2005 р., далі по тексту ГПК України) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів.

Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне зазначити, що актом, у розумінні ст. 12 ГПК України, є офіційний письмовий документ, який породжує правові наслідки.

Судова колегія погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що рішення начальника Кіровоградської ОДПІ “Про нарахування сум податкових зобовязань за непрямими методами” від 24.12.2004 р. №40812/23-1 є актом у розумінні ст. 12 ГПК України, оскільки породжує певні правові наслідки для ВАТ “Кіровоградобленерго”, що полягають у застосуванні до нього податковим органом особливого порядку нарахування сум податкових зобовязань, встановленому п.п. 4.3 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Методикою визначення сум податкових зобовязань за непрямими методами, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2002 р. №697 (яка застосовувалася до спірних правовідносин на момент прийняття оскаржуваного акту).

Крім того, слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Офіційне тлумачення положення ч. 2 ст. 124 дано в рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. №15-рп/2002, згідно з яким положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 2 ст. 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

На думку судової колегії, Дніпропетровським апеляційним господарським судом при винесенні постанови від 28.11.2005 р. необґрунтовано не прийнято до уваги вищезазначені обставини, що призвело до помилкового скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2005 р. у справі №14/22.

Згідно зі ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи викладене, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2005 р. підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2005 р. у справі №14/22, яке ухвалено відповідно до закону та скасоване помилково, має бути залишено в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Кіровоградобленерго” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2005 р. у справі №14/22 задовольнити повністю.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2005 р. у справі №14/22 скасувати.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2005 р. у справі №14/22 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.М. НечитайлоСудді(підпис)Н.Є. Маринчак(підпис)Л.В. Ланченко(підпис)Н.Г. Пилипчук(підпис)О.І. СтепашкоЗ оригіналом згідно

Судзз О.М. Нечитайло

З оригіналом вірно

Суддя О.М. Нечитайло