Рішення № 26150655, 18.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/8659-2012 18.09.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

До Державного комунального підприємства «Житлоремфорд»

Про стягнення 137 868,86 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Півень Д.О.-представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.09.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 137 868,86 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.12 було порушено провадження у справі № 5011-47/8659-2012, розгляд справи було призначено на 17.07.2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.07.2012 справу № 5011-47/8659-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2012 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-47/8659-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 07.08.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 01.08.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д. справу № 5011-47/8659-2012 було передано судді Станіку С.Р для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2012 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-47/8659-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 18.09.2012.

В судовому засіданні 18.09.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити повністю. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов укладеного договору № 690454 від 01.04.2001 не було здійснено оплату постачаємої позивачем теплової енергії за період з 01.12. 2009 до 01.06. 2012 на суму 125 857,36 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 125 857,36 грн.

Серед іншого, у зв'язку із наведеним, із врахуванням приписів статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 7 365,12 грн. -інфляційної складової боргу та 4 646,38 грн. -3 % річних.

Відповідач своїх представників в судове засідання 18.09.2012 - не направив, однак в процесі провадження у справі № 5011-47/8659-2012 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у Державного комунального підприємства «Житлоремфорд»відсутня заборгованість перед позивачем, оскільки рішенням КМР № 396/6612 від 27.10.2011 та розпорядженням КМДА № 1008 від 14.06.2012 правонаступником прав та обов'язків відповідача є Комунальне підприємство «Житлорембудсервіс», а відтак боржником за договором № 690454 від 01.04.2001 є КП «Житлорембудсервіс». Зокрема, із врахуванням наведеного, відповідач наголосив на тому, що провадження у справі підлягає зупиненню зв'язку із проведенням реорганізації по процедурі припинення ДКП «Житлоремфонд»шляхом приєднання до КП «Житлорембудсервіс».

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2001 між АЕК «Київенерго»" (правонаступником якого є позивач), як постачальником, та відповідачем -Державним комунальним підприємством «Житлоремфорд», як споживачем, було укладено договір № 690454 на постачання теплової енергії у гарячій воді, згідно п. 1.1 якого позивач зобов'язався виробляти та постачати теплову енергію відповідачу для потреб з опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобов'язався отримувати її та оплачувати відповідно до умов викладених в цьому договорі (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Умовами договору № 690454 від 01.04.2001 сторони погодили, що при виконання умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими КМДА, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії (п. 2.1.). Позивач зобов'язується щомісячно оформляти для відповідача величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гідро калоріях (табуляграму) та її вартість за кожним особовим рахунком відповідача за розрахунковий рахунок (місяць); платіжну вимогу-доручення (п. 2.2.2.). Відповідач зобов'язаний забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію; своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок позивача за теплову енергію, спожиту орендарями (п. 2.3.5.).

Зокрема, 01.04.2001 сторони уклали додаток № 2 до договору № 690454 від 01.04.2001, в якому погодили, що відповідач щомісячно з 12 по 15 числа повинен отримати в РВТ-6 за адресою: вул. Меліоративна, 11 оформлену позивачем платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки (п. 9). Відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок позивача згідно із його розрахунком (п. 10). Можливі змінення тарифів в період дії договору (п. 12).

Відповідно до облікових карток за період з 01.12. 2009 до 01.06. 2012 (належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи), позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію.

Позивач у позові наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 690454 від 01.04.2001 у повному обсязі, натомість, відповідач здійснив частковий розрахунок за отриману теплову енергію, повністю отриману теплову енергію у строк, встановлений в додатку № 2 до договору № 690454 від 01.04.2001 -не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в сумі 125 857,36 грн. за період з 01.12. 2009 до 01.06. 2012.

На момент подачі позову до господарського суду, відповідач суму боргу в розмірі 125 857,36 грн. за отриману теплову енергію - не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 125 857,36 грн.

У відзиві на позову заяву відповідач, посилаючись на рішенням КМР № 396/6612 від 27.10.2011 та розпорядженням КМДА № 1008 від 14.06.2012, зазначив, що правонаступником прав та обов'язків відповідача є Комунальне підприємство «Житлорембудсервіс», а тому, на думку відповідача, боржником за договором № 690454 від 01.04.2001 є саме Комунальне підприємство «Житлорембудсервіс».

Серед іншого, відповідач у відзиві наголосив на тому, що провадження у справі № 5011-47/8659-2012 має бути зупинене для проведення реорганізації по процедурі припинення ДКП «Житлоремфонд» шляхом приєднання до КП «Житлорембудсервіс».

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем, на виконання умов договору № 690454 від 01.04.2001, як постачальником, було поставлено відповідачу теплову енергію за період з 01.12. 2009 до 01.06. 2012, що підтверджується обліковими картками за період з 01.12. 2009 до 01.06. 2012, проте відповідач, як споживач, свого обов'язку щодо оплати за поставлену позивачем теплову енергію у строк, встановлений додатком № 2 до договору № 690454 від 01.04.2001 -виконав лише частково, внаслідок чого у Державного комунального підприємства «Житлоремфорд» перед Публічним акціонерним товариством "Київенерго" виник борг в сумі 125 857,36 грн.

Суд, з огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем по справі не заперечувалась загальна сума заборгованості за договором № 690454 від 01.04.2001, що заявлена позивачем за період з 01.12. 2009 до 01.06. 2012, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 125 857,36 грн., яка виникла внаслідок неоплати відповідачем отриманої теплової енергії за договором № 690454 від 01.04.2001 -є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд відхиляє твердження відповідача про те, що Комунальне підприємство «Житлорембудсервіс» як правонаступник відповідача є боржником за договором № 690454 від 01.04.2001, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Приписами статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також те, що станом на день прийняття рішення в справі № 5011-47/8659-2012 суду не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують заміну сторони (споживача) у договорі № 690454 від 01.04.2001 із дотриманням вимог ст. 513 Цивільного кодексу України, а саме у письмовій формі, в якій було укладено і вищевказаний договір, а тому суд приходить до висновку, що боржником за договором № 690454 від 01.04.2001 є саме Державне комунальне підприємство «Житлоремфорд».

Також, судом відхиляється твердження позивача про те, що провадження у справі № 5011-47/8659-2012 має бути зупинене для проведення реорганізації по процедурі припинення ДКП «Житлоремфонд»шляхом приєднання до КП «Житлорембудсервіс».

Так, відповідно до п. 2. рішення № 396/6612 від 27.10.2011 «Про деякі питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та передається до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації»Київська міська рада вирішила припинити діяльність Державного підприємства «Житлоремфонд»шляхом приєднання до комунального підприємства «Житлорембудсервіс».

Відповідно до ч. 1 ст. 17. Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову, дату обрання (призначення) або дату обрання (призначення) ліквідатора; дані про юридичних осіб - правонаступників; дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення.

Приписами ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Разом з тим, відомості про перебування Державного підприємства «Житлоремфонд»у процесі припинення, дані про юридичних осіб -правонаступників позивача, запис про державну реєстрацію припинення Державного підприємства «Житлоремфонд»як юридичної особи, в Єдиному державному реєстрі відсутні, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого судом з бази Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідачем станом на день розгляду справи так і не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження, викладених у відзиві на позовну заяву обставин щодо зупинення провадження у справі № 5011-47/8659-2012, у зв'язку із реорганізацією Державного комунального підприємства «Житлоремфорд».

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за період з січня 2010 до травня 2012 3 % річних в сумі 4 646,38 грн., а також інфляційну складову боргу в розмірі 7 365,12 грн. за період з січня 2010 до березня 2012

Судом перевірено надані позивачем розрахунки, 3 % річних та інфляційної складової боргу, з якими суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманої теплової енергії за договором № 690454 від 01.04.2001, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційної складової боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: 3 % річних -4 646,38 грн. та інфляційна складова боргу -7 365,12 грн.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного комунального підприємства «Житлоремфорд»(код ЄДРПОУ -04543683, місцезнаходження: 02217, м. Київ, вул. Миколи Закревського, 15) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (код ЄДРПОУ - 00131305, місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5 ) 125 857 (сто двадцять пять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 36 коп. -основного боргу, 4 646 (чотири тисячі шістсот сорок шість ) грн. 38 коп. -3 % річних, 7 365 (сім тисяч триста шістдесят п'ять) грн. 12 коп. -інфляційної складової боргу, 2 757 (дві тисячі сімсот п'ятдесят сім) грн. 38 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік