Рішення № 26150561, 18.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-25/10400-2012 18.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деміс Канц»

до Приватного підприємства «Ас-Пак»

про стягнення 13 961,27 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Радомська Є.О. (представник за довіреністю від 20.08.2012р.)

від відповідача: не з'явились

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деміс Канц»(надалі -позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Ас-Пак»(надалі - відповідач) заборгованості по оплаті вартості купленого товару на загальну суму 13 961,27 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх зобов'язань за усним договором не виконав, вартість отриманого товару не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями підпункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвали суду надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 09.08.2012р. наявний у матеріалах справи).

Ухвалою від 03.08.2012р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі, присвоєно їй №5011-25/10400-2012, розгляд був призначений на 14.08.2012р. В судовому засіданні 14.08.2012р. представники відповідача були відсутні, тому розгляд справи було відкладено до 18.09.2012р.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 18 вересня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено усний договір згідно якого Позивач відпускав, а Відповідач приймав товар.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 14 867,28 грн., що підтверджується наявними в справі видатковими накладними: №1004607 від 23.12.2011р. на суму 3 326,40 грн., №1004608 від 23.12.2011р. на суму 6 842,88 грн., №1004619 від 26.12.2011р. на суму 1 566,00 грн., №1004635 від 27.12.2011р. на суму 3 132,00 грн. Отримання Відповідачем товару за вказаною накладною підтверджується підписами його уповноважених представників, яких уповноважено на отримання товару згідно наявних в матеріалах справи належним чином засвічених довіреностей: №520 від 05.12.2011р., №62 від 23.12.2011р., №543 від 25.12.2011р., №543 від 27.12.2011р.

Відповідачем було здійснено частковий розрахунок за отриманий від позивача товар в сумі 906,00 грн., що підтверджується наявними в справі виписками по рахунку позивача. Розрахунок за неоплачену частину товару в сумі 13 961,28 грн. відповідачем здійснено не було.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 13 961,28 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною другою ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем була направлена відповідачу платіжна вимога №11-07/1 від 11.07.2012р., яка містить вимогу про сплату відповідачем заборгованості в сумі 13 961,28 грн. Факт направлення позивачем вказаної платіжної вимоги підтверджується копією опису вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку з відміткою поштового відділення та зазначенням дати відправлення - 11.07.2012р. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Відповіді на претензію відповідачем направлено не було. Таким чином, зважаючи на положення частини другої ст. 530 ЦК України обов'язок відповідача виконати зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару на суму 13 961,28 грн. виник з моменту пред'явлення вимоги позивачем та мав бути виконаний відповідачем протягом семи днів від пред'явлення вимоги, тобто до 18.07.2012р. включно.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару у строк, визначений вимогою позивача, не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті вартості поставленого товару складає 13 961,28 грн. Отже, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований. Однак, змістом позовних вимог позивачем до стягнення заявлено меншу суму ніж неоплачена відповідачем, а тому керуючись ст. 22 та ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в сумі заявленій позивачем, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та стягненню з відповідача 13 961,27 грн.

Судовий збір позивача у розмірі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Ас-Пак»(код ЄДРПОУ 37480546, адреса: 03127, м. Київ, вул. Сєченова, буд. 5, кв. 92, р/р 2600930911356 в АБ «Діамант», МФО 320854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деміс Канц» (код ЄДРПОУ 36295682, адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Південна, 2-Б, п/р 2600830600104 в ПАТ «Кредит-Дніпро», МФО 305749) суму основного боргу в розмірі 13 691,27 грн. (тринадцять тисяч шістсот дев'яносто одну гривню 27 копійок) та судовий збір в розмірі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.09.2012р.

Суддя С.М. Морозов