номер провадження справи 30/53/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
69000, м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/ Шаумяна,4.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.12 Справа № 5009/3350/12
за позовом Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя (69002 м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 74) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м.Запоріжжя, бул.Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79А)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякси" (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 9, кв. 101)
про стягнення 1 873,73 грн.,
Суддя Кагітіна Л.П.
За участю представників сторін:
від прокуратури: Сагалата І.І., наказ № 896к від 08.08.2012 р.;
від позивача: Іванчик О.М., довіреність № 19/27 від 03.01.2012р.;
від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ:
04.09.2012 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах -Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Аякси" заборгованості за договором № 324 "Про постачання теплової енергії в гарячій воді" від 01.04.2004 р. у розмірі 1 873,73 грн., у тому числі: 1 746,52 грн. основного боргу, 106, 01 грн. пені та 3% річних у розмірі 21,20 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на приписи ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 276 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України та умови укладеного сторонами договору. Вказує, що поставлена позивачем на виконання умов договору теплова енергія за період: з лютого 2012 р. по квітень 2012 р., включно, відповідачем не сплачена, що призвело до утворення у останнього заборгованості перед позивачем в сумі 1 746,52 грн. Вказує на те, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді пені та інших передбачених законом санкцій.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.09.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/3350/12, присвоєно номер провадження справи № 30/53/12, розгляд якої призначено на 20.09.2012 р.
За клопотанням представника прокуратури та представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Присутній у судовому засіданні представник прокуратури в повному обсязі підтримав доводи, викладені у позовній заяві.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений в його інтересах позов у повному обсязі та надав усні пояснення щодо заявленої до стягнення суми та обставин справи. Вказує, що на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі від 04.09.2012 р., ним на адресу відповідача направлено акт звірки взаємних розрахунків (докази направлення надані позивачем у судовому засіданні та містяться в матеріалах справи). Однак, відповідач акт звірки не підписав та не повернув позивачу.
Відповідач -товариство з обмеженою відповідальністю "Аякси" -письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.
Відповідно до пунктів 3.9.1., 3.9.2., 3.9.3. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.
В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб -учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.
Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 04.09.2012 р. про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 20.09.2012 р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, 05.09.2012 р. (згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області), тобто в строки, визначені ст.87 ГПК України. Відповідачу кореспонденція направлена на юридичну адресу, зазначену у позовній заяві: 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 9, кв. 101.
Виходячи з приписів Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом ВГСУ № 75 від 10.12.2002р., якщо підприємством поштового зв'язку не розшуканий адресат, кореспонденція повертається відправникові, у разі наявності в матеріалах справи ще однієї адреси, листа із ухвалою (або будь-яким процесуальним документом) перенаправляють за цією адресою. В іншому випадку процесуальний документ із конвертом приєднують до матеріалів справи з метою запобігання тотожних випадків. В даному випадку відправлена господарським судом Запорізької області ухвала на адресу відповідача у зв'язку із незнаходженням адресата до господарського суду не поверталась.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 20.09.2012 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури та представника позивача , суд
ВСТАНОВИВ:
01.04.2004 р. Концерном "Міські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) і товариством з обмеженою відповідальністю "Аякси" (Споживач) укладено договір № 324 "Про постачання теплової енергії в гарячій воді" з додатковими угодами до договору, за умовами якого (п. 1.2. договору) Енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах згідно п.1.3., а Споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі Споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Згідно з п. 3.2.2. Договору Споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом 5 договору.
Відповідно до п. 6.2. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 6.3. Договору (в редакції додаткової угоди № 3/06 від 01.01.2006 р.) передбачено, що Споживач з 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Енергопостачальної організації за адресою: вул. Артема, буд. 79-А, тел. 787-65-93, документи за розрахунковий період: рахунок фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; акт звіряння розрахунків (за вимогою Споживача). Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Енергопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача; при направлені рекомендованим листом - дата зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобов'язаний надати енергопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з енергопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений строк -п'ять днів. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, акт підписується енергопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
Відповідно до п. 6.5. Договору, Споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.
Приписами п. 7.2.3. Договору встановлено, що Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію -нараховується пеня в розмірі 1,0% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.
Пунктом 10.1 договору визначено, що договір набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01.04.2004 р. по 31.01.2007 р. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.
Як вказує позивач і підтверджується наданими до матеріалів справи актами приймання-передачі теплової енергії, ним в період з лютого 2012 р. по квітень 2012 р., включно, відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 1 746,52 грн.: лютий -947,48 грн., березень -696,54 грн., квітень -102,50 грн.
Акти приймання-передачі та відповідні рахунки направлені Споживачу.
Як свідчать матеріали справи, всупереч з умовами договору, відповідач підписані акти приймання-передачі теплової енергії з лютого 2012 р. по квітень 2012 р. (включно) на адресу Енергопостачальної організації не направив, заперечень щодо причин їх не підписання не надав.
Відпущена за Договором теплова енергія відповідачем не оплачена, що призвело до утворення у останнього заборгованості перед позивачем в сумі 1 746,52 грн.
Позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Аякси" 1873,73 грн. заборгованості за договором № 324 "Про постачання теплової енергії в гарячій воді" від 01.04.2004 р. у розмірі 1 873,73 грн., у тому числі: 1 746,52 грн. основного боргу, 106, 01 грн. пені та 3% річних у розмірі 21,20 грн. є предметом судового розгляду у даній справі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника прокуратури та представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі -ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало постачання відповідачу теплової енергії у вигляді гарячої води, а обов'язком відповідача -оплата вартості теплової енергії в порядку та на умовах, визначених Договором.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати теплової енергії та отриманих послуг, всупереч умов Договору та вимог закону, в обумовлений Договором строк не виконав.
Згідно долучених до матеріалів справи копій актів приймання-передачі теплової енергії за період з лютого 2012 р. по квітень 2012 р., включно, позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 1 746,52 грн., у зв'язку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки.
Доказом направлення відповідачу зазначених вище рахунків та актів є наявні в матеріалах справи Реєстри відправлення рахунків та актів за спірний період.
Підписані акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період на адресу Енергопостачальної організації відповідач не направив, заперечень щодо причин їх не підписання не надав. Необґрунтована відмова від підпису актів не звільняє Споживача від сплати за надані послуги з постачання теплової енергії у вказані в Договорі строки.
В актах приймання-передачі теплової енергії зазначено, що в разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені Договором терміни, акт вважається погодженим, тобто, відповідач фактичного погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з нарахованими позивачем сумами до сплати.
Крім того, позивачем надіслано на адресу відповідача претензію з вимогою здійснити оплату за спірним договором, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Направлення зазначеної претензії підтверджується належним чином завіреними копіями: реєстру направлених претензій від 23.07.2012 р., списку згрупованих поштових відправлень № 857 та фіскального чеку № 9789 від 24.07.2012 р., долученими до матеріалів позовної заяви.
Отже, обґрунтованим слід визнати нарахування позивачем вартості теплової енергії за актами за період з лютого 2012 р. по квітень 2012 р., включно, яку всупереч умовам Договору та вимог закону, відповідач не сплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 1 746,52 грн.
Факт заборгованості відповідача в сумі 1746,52 грн. позивачем документально підтверджений та обґрунтований.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 1 746,52 грн. основного боргу підлягає задоволенню.
Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 106,01 грн. пені та 21,20 грн. -3% річних.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.
Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»(далі -Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього пені та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та 3% річних, суд дійшов до висновку, що в межах заявлених позовних вимог вони є вірними, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 106,01 грн. пені та 21,20 грн. -3% річних.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
В даному випадку, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість та правомірність заявлених вимог.
Враховуючи викладене, а також встановлений факт порушення відповідачем умов Договору щодо оплати теплової енергії та доведеність заявленої до стягнення суми, суд констатує наявність підстав для задоволення позовних вимог, які є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району до товариства з обмеженою відповідальністю "Аякси" м.Запоріжжя задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аякси" (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 9, кв. 101, код ЄДРПОУ 31289098, р/р 26007315313 у ЗОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 313010) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458; поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 в Філії -Запорізьке обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 1 746 (одну тисячу сімсот сорок шість) грн. 52 коп. основного боргу, 106 (сто шість) грн. 01 коп. пені та 21 (двадцять одну) грн. 20 коп. 3% річних.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аякси" (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 9, кв. 101, код ЄДРПОУ 31289098, р/р 26007315313 у ЗОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 313010) на користь Державного бюджету України (одержувач -УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001; Банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; № рахунку 31215206783007) судовий збір в сумі 1 609, 50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.П. Кагітіна
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 21.09.2012 р.
Судове рішення № 26150315, Господарський суд Запорізької області було прийнято 20.09.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5009/3350/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: