Постанова № 26149767, 20.09.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2012 р. Справа № 5017/724/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В., Глос О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Одеська залізниця"на постановувід 26.06.2012 року Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 5017/724/2012господарського суду Одеської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Концерн Стирол"доДержавного підприємства "Одеська залізниця"простягнення 13609,83 грн.в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: Демидас Д.А. (довіреність №140 від 20.12.2011р.); Бруль А.С. (довіреність №141 від 20.12.2011р.)від відповідача:Баштовий В.Б. (довіреність №19 від 03.01.2012р.)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Гут С.Ф.) від 07.05.2012 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя -Лавренюк О.Т., судді -Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я.) від 26.06.2012 року, у справі № 5017/724/2012 позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача збитки за втрачений вантаж у розмірі 13609,83 грн. витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.111 Статуту залізниць України, ст.307 ГК України, ст.909 ЦК України, ст.34 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника скаржника, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представників позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПАТ "Концерн Стирол" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ДП "Одеська залізниця" про стягнення 13609,83 грн. збитків за втрачений вантаж - карбамід, прийнятий до перевезення відповідачем, обґрунтовуючи вимоги тим, що нестача вантажу виникла в процесі перевезення.

Задовольняючи позовні вимоги, суди правомірно виходили із такого.

08.01.2012 року за залізничною накладною №52735669 в 60-ти вагонах вантажовідправником -ПАТ "Концерн Стирол" зі станції "Горлівка" Донецької залізниці на адресу Одеського припортового заводу, ст. призначення - "Чорноморська" Одеської залізниці було відправлено карбамід (сечевина штучна) з метою подальшого відвантаження на експорт до Швейцарії.

09.01.2012 року на проміжній станції Знам'янка Одеської залізниці було складено акт загальної форми №3752, відповідно якого у вагоні №58885203 виявлена різниця ваги, кришки трьох верхніх завантажувальних люків не зафіксовані та є доступ до вантажу. Доступ до вантажу усунули шляхом накладення 3 свинцевих пломб ст. Знам'янка КЦ-001"А", четвертий люк щільно закритий. Вагон прибув без охорони, зданий під охорону. Також на станції Знам'янка Одеської залізниці складений акт загальної форми №42 від 09.01.2012 року, згідно з яким вагон №58885203 відчеплений на станції Знам'янка Одеської залізниці по комерційному браку.

09.01.2012 року на цій же проміжній станції Знам'янка Одеської залізниці на підставі актів загальної форми №3752 від 09.01.2012 року, №42 від 09.01.2012 року згідно зі ст.52 Статуту залізниць України було проведене комісійне переваження у вагоні №58885203. В ході перевірки спірного вагону виявлена нестача вантажу в розмірі 4200 кг, про що згідно зі ст.129 Статуту залізниць України складено комерційний акт АА №022018/33/7 від 09.01.2012 року. В розділах "Г" і "Д" зазначеного комерційного акта зазначено, що фактично ЗПП відправника №Н-949398 справне, не пошкоджене. Кришки верхніх завантажувальних люків не зафіксовані, маються 3 свинцеві пломби ст. Знам'янка КЦ-001 "А" справні не пошкоджені, четвертий завантажений люк щільно закритий, доступу до вантажу немає. Нижні люка щільно закриті. Просипання вантажу відсутнє. Зважування вантажу здійснено 09.01.2012 року на 150-тонних вагонних вагах станції Знам'янка Од. При зважуванні виявилось брутто 82500 кг, тара з бруса 23700 кг, нетто 58800 кг, що складає різницю ваги в сторону зменшення на 4200 кг. На момент зважування свинцеві пломби ст. Знам'янка КЦ-001 "А" справні, не пошкоджені. Зважування здійснювалось двічі, нестача вантажу підтвердилась.

Відповідно до вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між Вантажовідправником і Перевізником договору перевезення вантажу на користь позивача Вантажоодержувача.

Вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у вагон №58885203 здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГК України, яка кореспондується з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №861/5082, а також у ст.32 Статуту залізниць України, згідно з якою, навантаження вантажу здійснюється відправником з виконанням Технічних умов.

При цьому, згідно ст.37 Статуту залізниць України, п.5 Правил приймання вантажів до перевезення та п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року №644, маса вантажу визначається відправником. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Статтею 52 Статуту залізниць України визначено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Статтею 32 Статуту залізниць України також встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснити навантаження з виконанням Технічних умов. Вимоги щодо перевезення вантажів у вагонах відкритого типу встановлені і у відповідних Правилах, затверджених наказом Мінтрансу України 20.08.2001 року №62 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.09.2001 року за №796/5987.

В силу вимог ч.1 ст.110, ст.113 Статуту залізниць України, які кореспондуються з вимогами ч.1 ст.314 ГК України та ч.1 ст.924 ЦК України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажу одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу відбулися не з її вини.

Відповідно до п.п.1.2 Правил пломбування вагонів та контейнерів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001 року №542, вагони і контейнери пломбуються запірно-пломбувальними пристроями (пломба в єдиній конструкції з пристроєм для блокування), призначеними для одночасного запирання і пломбування вагонів і контейнерів або свинцевими пломбами. Технічні вимоги щодо конструкції та виготовлення запірно-пломбувальних пристроїв, пломб і закруток погоджуються Укрзалізницею.

Запірні пристрої вагонів і контейнерів для накладення ЗПП і пломб повинні бути справними.

Матеріалами справи встановлено, що вантажовідправником ПАТ "Концерн Стирол" було вжито належних заходів до збереження вантажу під час його перевезення згідно Правил пломбування вагонів та контейнерів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001 року №542, вагони були запломбовані запірно-пломбувальними пристроями (ЗПП), що підтверджується накладною №52735669.

Також матеріали справи свідчать, що залізниця прийняла вантаж без будь-яких застережень. Якщо би були люки не зафіксовані при здачі вантажовідправником вантажу до перевезення, залізниця би не прийняла вантаж до перевезення.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить ст.129 Статуту залізниць України, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць.

Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала (п.3 Правил складання актів).

За оцінкою судів обставини, які встановлені в комерційному акті АА №022018/33/7 від 09.01.2012 року та акті загальної форми №3752 від 09.01.2012 року, свідчать про доступ до вантажу у вказаному вагоні №58885203 за залізничною накладною №52735669.

Таким чином доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами ст.111 Статуту залізниць України є помилковими, оскільки за оцінкою судів втрата вантажу відбулась під час перевезення з вини залізниці.

За таких обставин, колегія погоджується з висновком судів щодо покладення відповідальності за втрату вантажу на залізницю.

Згідно зі ст.ст.114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

В матеріалах справи наявна довідка, надана вантажовідправником ПАТ "Концерн Стирол", за якою вартість 1 тони карбаміду за січень 2012 року, переданого до перевезення по накладній №52735669, становить 3484,34 грн.

Суди вірно дійшли висновку, що ДП "Одеська залізниця" повинна відшкодувати позивачу вартість втраченого вантажу в сумі 13609,83 грн. відповідно до довідки, наданої вантажовідправником.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 року у справі №5017/724/2012 залишити без змін.

Головуючий-суддя К.Грейц С у д д і С.Бакуліна О.Глос