Рішення № 26149731, 21.09.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.2012Справа №5002-15/2004-2012

За позовом Акціонерного товариства «Bioenergeticka spolocnost', a.s.»

до відповідачів:

1. Територіальної громади міста Сімферополя в особі Сімферопольської міської ради

2. Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО»

про визнання дій неправомірними та скасування рішення загальних зборів

Суддя Іщенко І.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Демченко М.Ж., представник, довіреність №77/120409/пк від 09.04.2012

Від відповідача 1 - Ковальов О.О, представник, довіреність №24/01-55/1170 від 15.06.2012

Від відповідача 2 - Манжула А.М., представник, довіреність №841/40/01 від 14.08.2012

Від відповідача 3 - не з'явився

Обставини справи: Акціонерне товариство «Bioenergeticka spolocnost', a.s.» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Територіальної громади міста Сімферополя в особі Сімферопольської міської ради та Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради, в якому просить суд:

· визнати неправомірними дії та бездіяльність засновника товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» - Територіальної громади міста Сімферополя в особі Сімферопольської міської ради, що діє через Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради, щодо систематичного невиконання своїх обов'язків учасника товариства та перешкоджання досягненню статутних цілей товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО»;

· визнати неправомірними дії Територіальної громади міста Сімферополя в особі Сімферопольської міської ради та Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради щодо проведення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» методом опитування, оформлених рішенням методом опитування від 30.03.2012 про призначення директором товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» Оніщенко А.П.;

· скасувати рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» методом опитування, оформленого рішенням методом опитування від 30.03.2012 про призначення директором товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» Оніщенко А.П.

Ухвалою від 19.07.2011 залучено до участі у справі іншого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО».

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» до судового засідання 21.09.2012 не з'явився.

19.09.2012 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення, які суд розцінює як клопотання з проханням пункт 3 прохальної частини позовної заяви читати у наступній редакції: «Визнати недійсним з часу прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» від 30.03.2012, здійснене методом опитування та оформлене рішенням методом опитування про призначення директором Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» від 30.03.2012, а саме: Призначити директором Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» - Оніщенко Анатолія Петровича».

Суд дане клопотання задовольняє частково та вважає за необхідне пункт 3 прохальної частини позовної заяви визначити у наступній редакції: «Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» від 30.03.2012, здійснене методом опитування та оформлене рішенням методом опитування про призначення директором Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» Оніщенко Анатолія Петровича».

Представник позивача у судовому засіданні 20.09.2012 представив суду клопотання з проханням вийти суд за межі позовних вимог та визнати недійсним з часу прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» від 30.03.2012, здійснене методом опитування та оформлене рішенням методом опитування про призначення директором Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» від 30.03.2012, а саме: Призначити директором Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» - Оніщенко Анатолія Петровича.

Розгляд справи здійснювався в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Приписами частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до норм статті 20 Господарського кодексу України держава, забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Суд може захистити цивільне право або інтерес також іншим способом, що встановлений договором або законом, але обраний позивачем спосіб захисту свого права, а саме: визнання неправомірними дій та бездіяльності засновника товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» (далі - Товариство) - Територіальної громади міста Сімферополя в особі Сімферопольської міської ради, що діє через Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради, щодо систематичного невиконання своїх обов'язків учасника товариства та перешкоджання досягненню статутних цілей товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» та визнання неправомірними дій Територіальної громади міста Сімферополя в особі Сімферопольської міської ради та Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради щодо проведення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» методом опитування, оформлених рішенням методом опитування від 30.03.2012 про призначення директором товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» Оніщенко А.П., не передбачений законом.

Дослідивши вищевказані норми, суд дійшов висновку про те, що визнання неправомірними дій та бездіяльності засновника товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» (далі - Товариство) - Територіальної громади міста Сімферополя в особі Сімферопольської міської ради, що діє через Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради, щодо систематичного невиконання своїх обов'язків учасника товариства та перешкоджання досягненню статутних цілей товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» та визнання неправомірними дій Територіальної громади міста Сімферополя в особі Сімферопольської міської ради та Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради щодо проведення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» методом опитування, оформлених рішенням методом опитування від 30.03.2012 про призначення директором товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» Оніщенко А.П., не є належним способом захисту порушеного права та інтересу позивача.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» передбачено, що судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, та не випливають із положень законодавства. Господарський суд встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Таким чином, не вірно обраний позивачем спосіб захисту свого права та інтересу не відповідає вимогам діючого законодавства, отже, у суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення позову в частині визнання неправомірними дій та бездіяльності засновника товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» (далі - Товариство) - Територіальної громади міста Сімферополя в особі Сімферопольської міської ради, що діє через Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради, щодо систематичного невиконання своїх обов'язків учасника товариства та перешкоджання досягненню статутних цілей товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» та визнання неправомірними дій Територіальної громади міста Сімферополя в особі Сімферопольської міської ради та Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради щодо проведення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» методом опитування, оформлених рішенням методом опитування від 30.03.2012 про призначення директором товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» Оніщенко А.П.

Відносно вимог позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» від 30.03.2012, здійснене методом опитування та оформлене рішенням методом опитування про призначення директором Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» Оніщенко Анатолія Петровича, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Учасниками товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» є Сімферопольська міська рада, яка діє через Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради (51%) та Акціонерне товариство «Bioenergeticka spolocnost', a.s.» (49%), що підтверджується статутом товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» (далі - Статут).

Відповідно до пункту 9.2 Статуту, вищим органом товариства є загальні збори учасників товариства.

Згідно пункту 9.9 Статуту, замість проведення загальних зборів учасників товариства допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилаються учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо них свою думку. Протягом десяти днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування, всі учасники повинні бути проінформовані головою загальних зборів учасників про прийняте рішення.

У зв'язку із недомовленістю сторін відносно зібрання загальних зборів учасників Товариства, листом представника учасника Товариства - Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради №202/40 від 02.03.2012 в порядку пункту 9.9 Статуту та частини 4 статті 60 Закону України «Про господарські товариства» направлено співзасновнику товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» Петеру Качерику проект рішення методом опитування про призначення директором товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» Онищенко А.П. (а.с.62-67, 127-128 т.1).

Рішенням методом опитування про призначення директором товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» від 30.03.2012 призначено директором товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» Онищенко А.П. (а.с.59-60, т.1).

У спірному рішенні міститься посилання на лист №202/40 від 01.03.2012, однак, даний лист до матеріалів справи не долучався та з пояснень сторін його не існує взагалі.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно статті 97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи, органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 5 статті 98 Цивільного кодексу України, рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Згідно пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його учасники (акціонери), у зв'язку з чим, ухвалою від 19.07.2011 судом залучено до участі у справі іншого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО».

Згідно статті 10 Закону України «Про господарські товариства», учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про господарські товариства», товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Статтею 58 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно статті 60 Закону України «Про господарські товариства», загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. У випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення.

Враховуючи, що листом представника учасника Товариства - Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради №202/40 від 02.03.2012 направлено співзасновнику товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» Петеру Качерику проект рішення методом опитування про призначення директором товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» Онищенко А.П. а не виконавчому органу товариства, відповідачами не надано суду допустимих у розумінні статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказів дотримання процедури прийняття рішень методом опитування, зокрема, не надано доказів направлення проекту рішення саме учаснику товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» Акціонерному товариству «Bioenergeticka spolocnost', a.s.», як це передбачено статтею 60 Закону України «Про господарські товариства».

Із витягу з торгового реєстру Акціонерного товариства «Bioenergeticka spolocnost', a.s.» №КВ-3254/12 вбачається, що з 03.02.2011 головою правління Акціонерного товариства «Bioenergeticka spolocnost', a.s.» є Вєра Рашовська (а.с.94-101, т.1).

Листом Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради №324/40 від 02.04.2012 повідомлено Акціонерне товариство «Bioenergeticka spolocnost', a.s.» про те, що проведення опитування вважається таким що відбулося та рішення про призначення директором товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» Онищенко А.П. прийняте простою більшістю голосів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що даний лист не містить додатку у вигляді рішення методом опитування про призначення директором товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» від 30.03.2012, у зв'язку з чим сторонами не представлено доказів відправлення рішення методом опитування про призначення директором товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» від 30.03.2012 на адресу учасника товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» Акціонерного товариства «Bioenergeticka spolocnost', a.s.» (а.с.129-130, т.1).

Спірне рішення містить посилання на лист Акціонерного товариства «Bioenergeticka spolocnost', a.s.» №065/120329/ПК від 29.03.2012 підписаний головою правління Віерою Рашовською (а.с.61, т.1). Лист Акціонерного товариства «Bioenergeticka spolocnost', a.s.» №065/120329/ПК від 29.03.2012 не містить жодних посилань на лист Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради №202/40 від 02.03.2012 та на проект оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим, лист Акціонерного товариства «Bioenergeticka spolocnost', a.s.» №065/120329/ПК від 29.03.2012 не є належним доказом відповіді Акціонерного товариства «Bioenergeticka spolocnost', a.s.» у письмовій формі щодо проекту спірного рішення в розумінні статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пунктів 17 та 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути, зокрема, порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства.

Згідно пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Отже, рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» методом опитування, оформленого рішенням методом опитування від 30.03.2012 про призначення директором товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» Оніщенко А.П. прийнято з порушенням статті 60 Закону України «Про господарські товариства», у зв'язку з чим, підлягає визнанню недійсним.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом сторонами не надано, в той час, як відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Представник позивача у судовому засіданні 20.09.2012 представив суду клопотання з проханням вийти суд за межі позовних вимог та визнати недійсним з часу прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» від 30.03.2012, здійснене методом опитування та оформлене рішенням методом опитування про призначення директором Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» від 30.03.2012, а саме: Призначити директором Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» - Оніщенко Анатолія Петровича.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 83 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Господарський суд може реалізувати це право за наявності таких умов:

- це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору;

- про це є клопотання заінтересованої сторони.

Необхідною є наявність двох зазначених умов одночасно.

Вихід за межі позовних вимог означає лише збільшення кількісного показника розміру заявленої позивачем вимоги. Наприклад, суд може стягнути пеню або відсотки в більшому розмірі, ніж зазначено у позовній заяві: коли позивач зазначив суму пені або відсотків станом на дату подання позову, суд може стягнути цю суму станом на дату винесення рішення.

Однак, суд не вправі змінювати предмет позову, розглядати позовні вимоги, які не були заявлені позивачем.

У пункті 14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 №01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» на запитання, чи вправі господарський суд самостійно змінити позовні вимоги позивача чи спонукати сторони до уточнення позовних вимог, дається така відповідь. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції органи державної (в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина четверта статті 22 Господарського процесуального кодексу України визначає зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов'язок позивача. Пунктом 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.

Таким чином, суд залишає клопотання позивача про вихід суду за межі позовних вимог без задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача Територіальну громаду міста Сімферополя в особі Сімферопольської міської ради згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 20.09.2012 суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу суду з нарадчої кімнати 21.09.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 25.09.2012.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1. Клопотання позивача про вихід суду за межі позовних вимог залишити без задоволення.

2. Позов задовольнити частково.

3. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» від 30.03.2012, здійснене методом опитування та оформлене рішенням методом опитування про призначення директором Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕКО» Оніщенко Анатолія Петровича.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Територіальної громади міста Сімферополя в особі Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, АР Крим, 95000; ідентифікаційний код 04055630) на користь Акціонерного товариства «Bioenergeticka spolocnost', a.s.» (вул. Главна, 561, м. Коліняни, Словацька Республіка, 95178; ідентифікаційний код 44015356) 1073,00 грн. судового збору.

6. Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Суддя І.А. Іщенко